Відповідальність за договором управління майном

A Інформація

 

Сторони договору управління майном відповідають за його здійс­нення. Слід зазначити, що окрема ст. 1043 ЦК України присвячена лише відповідальності управителя. Відповідальність інших суб'єк­тів визначається на підставі аналізу відповідних норм.

Так, управитель, який не виявив при управлінні майном належ­ної дбайливості про інтереси установника управління або вигодона­бувача, зобов'язаний відшкодувати установникові управління за­вдані збитки, пов'язані з втратою або пошкодженням майна з урахуванням його природного зносу, а вигодонабувачеві — упущену вигоду.

Завдані збитки мають бути відшкодовані управителем, якщо він не доведе, що вони виникли внаслідок непереборної сили, винних дій установника управління або вигодонабувача.

Відповідальність управителя може бути субсидіарною, тобто та­кою, коли він змушений буде відповідати додатково власним май­ном за таких умов:

1) за боргами, що виникли внаслідок здійснення управління при недостатній вартості предмета управління для задоволення вимог кредиторів;

2) у разі вчинення правочинів з перевищенням наданих йому повноважень або встановлених обмежень, за умови добросовісності третіх осіб. У цьому разі установник управління має право на від­шкодування завданих збитків. Відповідальність установника настає у разі непопередження управителя майном про наявність застави щодо предмета управління.

 

Припинення договору управління майном

A Інформація

 

Договір управління майном можна припинити як на загальних підставах за згодою сторін або в судовому порядку на вимогу однієї сторони, так і на підставі спеціальних умов, зазначених у законі (ст. 1044 ЦК України):

1) загибелі майна, переданого в управління;

2) заяви однієї зі сторін про припинення договору внаслідок спливу його строку;

3) смерті фізичної особи — вигодонабувача або ліквідації юри­дичної особи — вигодонабувача, якщо інше не встановлено законом чи договором;

4) відмови вигодонабувача від одержання вигоди за договором;

5) смерті фізичної особи, що є управителем, визнання її недієздат­ною, обмеженою у дієздатності, безвісно відсутньою або банкрутом;

6) відмови управителя або установника управління від договору управління майном у зв'язку з неможливістю управителя здійсню­вати управління майном;

7) відмови установника управління від договору з іншої причи­ни, за умови виплати управителю плати, передбаченої договором;

8) визнання фізичної особи — установника управління банкрутом.

У разі відмови однієї сторони від договору вона має повідомити другу сторону про це за три місяці до припинення договору, якщо договором не встановлено інший строк. Наслідком припинення до­говору є передача майна, що було передане в управління, установ­никові управління, якщо інше не встановлено договором (пункти 2, 3 ст. 1044 ЦК України).

 

. Виконайте

Практичне завдання 1

? Питання для самоперевірки

 

1. Дайте визначення договору доручення.

2. Назвіть сторони, предмет і форму договору доручення.

3. Які права і обов’язки сторін за договором доручення?

4. В яких випадках припиняється договір доручення?

5. Дайте поняття договору комісії.

6. Хто є сторонами в договорі комісії?

7. В якій формі укладається договір комісії?

8. Визначте права і обов’язки сторін в договорі комісії.

9. Що таке субкомісія?

10. Які види договору комісії?

11. В яких випадках припиняється договір комісії?

12. Дайте визначення договору зберігання.

13. Назвіть сторони, предмет, об’єкт договору зберігання.

14. В якій формі і на який строк укладається договір зберігання?

15. Які права і обов’язки сторін за договором зберігання?

16. Яку відповідальність несуть сторони у зобов’язаннях зберігання?

17. Що таке зберігання за законом і зберігання на товарному складі?

18. Які спеціальні види зберігання?

19. Дайте визначення договору управління майном.

20. Що складає зміст договору управління майном?

21. В яких випадках управління майном?

 

 

ДОГОВОРИ ЗА РОЗПОРЯДЖЕННЯМ МАЙНОВИХ ПРАВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

 

& Прочитайте

Л –

Загальні положення про авторські договори. Види авторських договорів.

A Інформація

 

Авторський договір – це угода автора чи його правонаступників з іншими особами про вчинення відповідно до закону будь-яких дій з приводу володіння, користування та розпорядження твором. Це двостороння і консенсуальна угода, яка укладається у письмовій формі. Письмова форма не є обов’язковою для авторських ліцензійних договорів про опублікування твору в періодичних виданнях та енциклопедичних словниках.

Сторони – фізичні і юридичні особи; сам автор – тільки фізична особа, а також спадкоємці та інші правонаступники, до яких авторські права перейшли відповідно до закону; юридична особа – організація чи підприємство, яке має можливість використати твір у той чи інший спосіб.

Авторський договір повинен відповідати встановленим вимогам:

- він має передбачати способи використання твору (конкретні права, що передаються за договором);

- важливою умовою є строк його здійснення, виконання що передбачаються угодою сторін;

- винагорода за використання твору чи передачу майнових прав визначається угодою сторін у вигляді відсотка від доходу за відповідний спосіб використання твору.

Умови авторського договору, що суперечать положенням Закону України “Про авторське право і суміжні права” або погіршують права автора порівняно із зазначеним законом, є недійсними.

 

Види авторських договорів

Найпоширенішими є авторські договори про використання творів:

1. Видавничий договір – це договір на підставі якого автор чи його правонаступник передає або зобов’язується передати видавництву твір наукової чи літературної творчості, а видавництво бере на себе зобов’язання цей твір опублікувати, тобто випустити у світ (видавничий договір на літературні твори, на твори образотворчого мистецтва, на музичні твори, договори на видання творів у перекладі).

2. Договір про депонування рукопису – належним чином оформлений твір передається певній організації для зберігання з метою ознайомлення з твором будь-кого, хто цього бажає така форма інформації є “депонування”. Об’єкт договору – реферати статей, огляди, монографії, збірки наукових праць, матеріали конференцій, з’їздів, нарад, симпозіумів вузькоспеціального характеру, які буває недоцільно видавати звичайним друкарським способом.

3. Постановочний договір, за яким автор передає або зобов’язується створити і передати видовищній організації драматичний, музичний або музично-драматичний, хореографічний або пантомімний твір, а організація-постановник зобов’язується здійснити в обумовлений договором строк постановку і публічне виконання твору (випустити його у світ) та виплати авторові обумовлену договором винагороду.

4. Сценарний договір – це договір, за яким автор передає або зобов’язується створити і передати кіно-, теле- або організації радіомовлення сценарій для фільму або телерадіопередачі в обумовлений сторонами строк, а студія зобов’язується сплатити авторові обомовлену авторові винагороду.

5. Договір художнього замовлення - угода, за якою автор зобов’язується створити і передати замовникові в обумовлений договором строк твір образотворчого мистецтва, а замовник зобов’язаний прийняти виконану роботу і оплатити її вартість.

6. Договір про використання твору декоративно-прикладного мистецтва – угода, за якою автор зобов’язується передати або створити і передати твір дикоративно-прикладного мистецтва промисловому підприємству, яке зобов’язується виплатити авторові обумовлену договором винагороду і випустити твір у світ на промисловій основі.

7. Договір про створення аудіовізуального твору. Аудіовізуальним твором є твір, який складається з набору пов’язаних між собою зображень, що створюють відчуття руху, із супровідним звучанням або без нього, який можна бачити, а за наявності супровідного звучання – чути (кінематографічні та інші твори, виражені засобами аналогічними кінематографічним, - такі, як телевізійні способи фіксації зображень із супровідним звучанням на магнітних плівках, платівках, дисках тощо). Особливість зазначеного договору полягає в тому, що контрагентом у ньому можуть бути дві особи – організація, що здійснює виробництво трвору, або продюсер.

8. Договір про передачу (відступлення) виключних майнових авторських прав – це консенсуальна угода, за якою автор чи його правонаступники передають свої майнові права на твір іншій особі на невизначений строк.

9. Договір про передачу права на використання твору. За цим договором передається виключне право автора на використання твору певним способом і у встановлених межах тільки одній особі, якій ці права передаються, і надає цій особі право дозволяти або забороняти подібне використання твору іншим особам; або не виключне право на використання твору іншій особі використовувати твір певним способом і у встановлених межах.

10. Авторський договір про видання твору своїм коштом. Видавництво бере на себе обов’язок видати замовлений і оплачений автором твір в обумовлений договором строк.

11. Договори про використання об’єктів суміжних прав. Об’єктами суміжних прав є виконання творів, фонограми, відеограми та програми мовлення. Виконавці, виробники фонограм, відеограм та організації мовлення мають виключні права на зазначені об’єкти. Їх використання іншими особами може мати місце лише на підставі відповідного договору користувачів з володільцями суміжних прав.

12. Договори про управління майновими правами авторів. Об’єкт – майнові права авторів та їх правонаступників. Сторони – автори та їх правонаступники; організації, що їх створюють для управління майновими правами авторів та їх правонаступників на колективній основі.