Договір оренди (найму) земельної ділянки



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Договір оренди (найму) земельної ділянки



A Інформація

За договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зо­бов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату (ст. 792 ЦК України).

Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насаджен­нями, будівлями, спорудами, водоймами, що знаходяться на ній, або без них.

Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються ст. 792 ЦК України та Законом України «Про оренду землі».

Відповідно до ст. 4 цього Закону об'єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян та юридичних осіб України, територіальних громад сіл, селищ, міст (комунальній вла­сності), держави.

Орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні осо­би України, у власності яких перебувають земельні ділянки. Орендо­давцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власнос­ті, є органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ра­ди. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є районні, обласні, Київська і Севастопольська міські дер­жавні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та Кабінет Міністрів України у межах їхніх повноважень.

Відповідно до ст. 13 цього Закону договір оренди земельної ділянки укладається у письмовій формі. Невід'ємною його части­ною є план (схема) земельної ділянки, що посвідчується нотаріаль­но за її місцезнаходженням:

на строк до 5 років — за бажанням однієї зі сторін договору;

на строк більше 5 років — в обов'язковому порядку.

Стаття 14 цього Закону передбачає перелік істотних умов догово­ру, до яких включає: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); термін договору оренди; орендну плату (розмір, індексація, форми платежу, терміни та порядок внесення і перегля­ду); цільове призначення, умови використання і збереження якості землі; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження та обтяження щодо використання земельної ділянки; сторона, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.

Державна реєстрація договорів оренди здійснюється виконавчим комітетом сільської, селищної та міської ради, Київською та Севас­топольською міськими державними адміністраціями за місцем розташування земельної ділянки. Забезпечення реєстрації договорів оренди покладається на відповідні державні органи земельних ре­сурсів: районні відділи земельних ресурсів; управління (відділи) зе­мельних ресурсів у містах обласного і районного підпорядкування; Київське і Севастопольське міські управління земельних ресурсів.

Розмір, форма і строки внесення орендної плати встановлюються за угодою сторін у договорі оренди.

Права та обов'язки орендодавців і орендарів регулюються стат­тями 22-24 Закону України «Про оренду землі».

Особливості договору найму будівлі або іншої капітальної споруди

A Інформація

 

Найм будівлі або іншої капітальної споруди регулюється стаття­ми 793—797 ЦК України, які встановлюють такі особливості цього виду договору найму:

1) договір завжди укладається у письмовій формі, а строком на один рік і більше підлягає нотаріальному посвідченню (ст. 793 ЦК України);

2) договір, укладений на строк не менше одного року, підлягає державній реєстрації (ст. 794 ЦК України);

3) передання та повернення будівлі або іншої капітальної спору­ди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (ак­том), який підписується сторонами договору і з цього моменту почи­нається чи припиняється обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором (ст. 795 ЦК України);

4) одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної спору­ди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування зе­мельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також право корис­тування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму (ст. 796 ЦК України).

 

Договір найму (оренди) транспортного засобу

A Інформація

 

Предметом договору найму транспортного засобу можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транс­портні засоби тощо.

Договором найму транспортного засобу може бути встановлено, що він передається у найм з екіпажем, який його обслуговує. Такий договір називається договором фрахтування.

Порядок передачі в найм окремих транспортних засобів регулю­ється статтями 798-805 ЦК України. Крім того, особливості фрах­тування встановлюються окремими законодавчими актами. Так, Кодекс торговельного мореплавання регулює порядок фрахтування морських суден (розділ 6).

Договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі, а коли учасником такого договору є фізична особа — підля­гає нотаріальному посвідченню (ст. 799 ЦК України).

Наймач самостійно здійснює використання транспортного засобу у своїй діяльності і має право без згоди наймодавця укладати від свого імені договори перевезення, а також інші договори відповідно до призначення транспортного засобу і зобов'язаний підтримувати його у належному технічному стані, а також відшкодувати збитки, завдані у зв'язку із втратою або пошкодженням транспортного засо­бу, якщо він не доведе, що це сталося не з його вини. Умова страху­вання наймодавцем транспортного засобу є обов'язковою.

Відповідно до ст. 805 ЦК України управління та технічна експлуатація транспортного засобу, переданого у найм з екіпажем, провадяться його екіпажем, який не припиняє трудових відносин з наймодавцем.

Екіпаж транспортного засобу зобов'язаний відмовитися від вико­нання розпоряджень наймача, якщо вони суперечать умовам дого­вору найму, умовам використання транспортного засобу, а також якщо вони можуть бути небезпечними для екіпажу, транспортного засобу, прав інших осіб.

 

Особливості договору найму (оренди) житла

A Інформація

 

Згідно зі ст. 810 ЦК У за договором найму (оренди) житла, одна сторона – власник житла (наймодавець) передає або зобов’язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату.

Підстави, умови та порядок укладення договору найму житла у державному та комунальному житлових фондах визначається Житловим кодексом України.

Сторонами у договорі найму житла є наймодавець і наймач (фізичні і юридичні особи). Договір найму житла укладається у письмовій формі. Він є консенсуальним, відплатним і носить взаємний характер. Суттєвими умовами договору найму житла є предмет, ціна і строк.

Договір лізингу, його види. Міжнародний лізинг.

A Інформація

 

Договір лізингу є видом договору оренди і до нього застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуван­ням особливостей, встановлених відповідними статтями ЦК Украї­ни та законом.

Основні відмінності, за якими відмежовують договір лізингу від ін­ших видів орендних договорів, більшість науковців вбачає в можливій наявності третьої сторони договору — постачальника майна, що нада­ється в лізинг, та специфічному характері предмета договору, яким можуть бути лише основні фонди виробничого призначення.

Згідно з ЦК України (ст. 806) договір лізингу — це договір, за яким одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується пере­дати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (поста­чальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специ­фікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановле­ну плату (лізингові платежі).

Предметом договору лізингу може бути неспоживна річ, визначе­на індивідуальними ознаками, віднесена законодавством до основ­них фондів.

У ЦК України зазначено, що особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються Законом України «Про лізинг» від 16 грудня 1997 р.

Так, відповідно до цього Закону лізингом є підприємницька дія­льність, яка спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів і полягає в наданні лізингодавцем у виключне користування на визначений строк лізингоодержувачу майна, що є власністю лізингодавця або набувається ним у власність за доручен­ням і погодженням з лізингоодержувачем у відповідного продавця майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізинго­вих платежів.

Залежно від особливостей здійснення лізингових операцій лізинг може бути двох видів — фінансовий чи оперативний.

Фінансовим є договір лізингу, внаслідок укладення якого лізинго-одержувач на своє замовлення отримує у платне користування від лізингодавця об'єкт лізингу на строк, не менший строку, за який амортизується 60 відсотків вартості об'єкта лізингу, визначеної в день укладення договору. Сума відшкодування вартості об'єкта лізингу в складі лізингових платежів за період дії договору фінансо­вого лізингу повинна містити не менше 60 відсотків вартості об'єкта лізингу, визначеної в день укладення договору. Після закінчення строку договору фінансового лізингу об'єкт лізингу, переданий лізингоодержувачу згідно з договором, переходить у власність лізингоодержувача або викуповується ним за залишковою вартістю.

Оперативним є договір лізингу, внаслідок укладення якого лізингоодержувач на своє замовлення отримує у платне користуван­ня від лізингодавця об'єкт лізингу на строк, менший строку, за який амортизується 90 відсотків вартості об'єкта лізингу, визначеної в день укладення договору. Після закінчення строку договору опера­тивного лізингу він може бути продовжений або об'єкт лізингу під­лягає поверненню лізингодавцю і може бути повторно переданий у користування іншому лізингоодержувачу за договором лізингу.

Залежно від форми здійснення лізинг може бути зворотним, пайовим, міжнародним тощо.

Зворотний лізинг — це договір лізингу, що передбачає набуття лізингодавцем майна у власника і передачу цього майна йому у лізинг.

Пайовий лізинг — це здійснення лізингу за участю суб'єктів лізингу на основі укладення багатостороннього договору та залучен­ня одного або кількох кредиторів, які беруть участь у здійсненні лізингу, інвестуючи свої кошти. При цьому сума інвестованих кре­диторами коштів не може становити більше 80 відсотків вартості набутого для лізингу майна.

Міжнародний лізинг — це договір лізингу, що здійснюється суб'єктами лізингу, які перебувають під юрисдикцією різних дер­жав або в разі, якщо майно чи платежі перетинають державні кор­дони.

Суттєва увага приділена законом і власне договору. Відповідно до ст. 6 Закону України «Про лізинг» договір лізингу може уклада­тись у формі багатосторонньої угоди за участю лізингодавця, лізингоодержувача, продавця об'єкта лізингу або двосторонньої угоди між лізингодавцем і лізингоодержувачем. Договір лізингу має бути укладений у письмовій формі та відповідати вимогам зако­нодавства України.

Істотними умовами договору лізингу закон визнає досить широ­ке коло умов. Так, відповідно до ст. 7 Закону «Про лізинг» істотни­ми умовами договору лізингу є:

— найменування сторін;

— об'єкт лізингу (склад і вартість майна), умови та строки його поставки;

— строк, на який укладається договір лізингу;

— розмір, склад та графік сплати лізингових платежів, умови їх перегляду;

— умови переоцінки вартості об'єкта лізингу згідно із законодав­ством України;

— умови повернення об'єкта лізингу в разі банкрутства лізинго-одержувача;

— умови страхування об'єкта лізингу;

— умови експлуатації та технічного обслуговування, модернізації об'єкта лізингу та надання інформації щодо його технічного стану;

— умови реєстрації об'єкта лізингу;

— умови повернення об'єкта лізингу чи його викупу після закін­чення дії договору;

— умови дострокового розірвання договору лізингу;

— умови надання відомостей про фінансовий стан лізингоодер-жувача;

— відповідальність сторін;

— дата і місце укладення договору.

Варто звернути увагу на відносини власності, що існують при здійсненні лізингових операцій, які відповідають загальним нор­мам щодо орендних договорів. Так, згідно зі ст. 10 цього Закону об'єкт лізингу протягом усього строку дії договору лізингу є влас­ністю лізингодавця. У разі переходу права власності на об'єкт лізингу від лізингодавця до іншої особи договір лізингу зберігає чинність щодо нового власника.

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-23; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.236.50.201 (0.01 с.)