Соціально-економічна суть страхування та його правове регулювання

A Інформація

 

Соціально-економічна суть страхування полягає в тому, що за рахунок внесків, здійснюваних юридичними особами і громадянами, створюються страхові фонди, що використовуються для компенсації шкоди особам, які постраждали внаслідок стихійних лих, нещасних випадків або інших, передбачених у законі подій.

Згідно ст.1 ЗУ «Про страхування» від 7 березня 1996р. страхування – це вид цивільно-правових відносин із захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків) за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати ними страхових платежів(страхових внесків, страхових премій), та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Залежно від об’єктів, страхування поділяється:

1. Особисте – страхування майнових інтересів, пов’язаних із життям, здоров’ям, працездатністю, пенсійним забезпеченням застрахованої особи або страхувальника.

2. Майнове – страхування майнових інтересів, яке пов’язане із володінням, користуванням і розпорядженням майном.

3. Страхування відповідальності – пов’язане із відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або майну громадянина, або шкоди заподіяної юридичній особі.

	Страхування
Обов’язкове(встановлюється актами законодавства України)		Добровільне(здійснюється на основі договору між страхуваль-ником і страховиком)

 

Правове регулювання:

1. Цивільний кодекс (ст. 979-999)

2. Господарський кодекс (ст. 352-355)

3. Закон України “ Про страхування”

4. Правила окремих видів страхування

 

 

Поняття договору страхування

A Інформація

 

Договір страхування – це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно із якою страховик бере на себе зобов’язання у разі настання страхового випадку виплатити страхову суму або страхове відшкодування страхувальникові, а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Для укладення договору страхування страхувальник подає страховикові письмову заяву про свій намір укласти договір. Факт укладення договору засвідчується видачею страхового свідоцтва (поліса, сертифіката).

Договір страхування має містити (ст. 16 Закон України “Про страхування”):

- назву документа;

- назву та адресу страховика;

- прізвище, ім’я, по батькові громадянина або назву юридичної особи, адресу;

- зазначення об’єкта страхування;

- розмір страхової суми;

- вказівку на страховий ризик;

- розмір страхового платежу і строки його сплати;

- строк дії договору і порядок зміни чи припинення;

- інші умови;

- підписи сторін

Обов’язки страховика

Страховик зобов’язаний:

- ознайомити страхувальника з умовами та правилами страхування;

- протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові;

- у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Страхова виплата за договором особистого страхування здійснюється незалежно від сум, що виплачуються за державним соціальним страхуванням, соціальним забезпеченням,а також відшкодування шкоди.

Страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору;

- відшкодувати витрати, понесені страхувальником у разі настання страхового випадку з метою запобігання або зменшення збитків, якщо це встановлено договором;

- за заявою страхувальника, у разі здійснення страховиком заходів, що зменшили страховий ризик, або у разі збільшення вартості майна, переукласти з ним договір страхування;

- не розголошувати відомостей про страхувальника та його становище, крім випадків, встановлених законом.

Договором страхування можуть бути встановлені також інші обов’язки страховика.

Обов’язки страхувальника

Страхувальник зобов’язаний:

- своєчасно вносити страхові платежі (внески, премії) у розмірі, встановленому договором;

- при укладенні договору страхування надати страховикові інформацію про всі відомі йому обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику, і надалі інформувати його про будь-які зміни страховго ризику;

- при укладенні договору страхування повідомити страховика про інші договори страхування, укладені щодо об’єкта, який страхується. Якщо страхувальник не повідомив страховика про те, що об’єкт уже застрахований, новий договір страхування є нікчемним.

- вживати заходів щодо запобігання збитками, завданим настанням страхового випадку, та їх зменшення;

- повідомити страховика про настання страхового випадку у строк, встановлений договором.

Договором страхування можуть бути встановлені також інші обов’язки страхувальника.