Піднайм житлового приміщення. Правове становище тимчасових жильців.

 

Згідно зі ст.823 ЦК У за договором піднайму наймач за згодою наймодавця передає на певний строк частину або все найняте ним помешкання у користування піднаймачеві. Договір піднайму є оплатним, розмір плати встановлюється за домовленістю сторін і є істотною умовою цього договору. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму житла. У разі дострокового припинення договору найму одночасно з ним припиняється договір піднайму.

На підставі ст.91 ЖК наймач має право надавати частину, а в разі тимчасового виїзду і все житлове приміщення у користування стороннім особам, якщо на це є згода усіх членів сім’ї наймача та згода наймодавця. Відносни з піднайму оформлюються відповідним письмовим договором між наймачем та піднаймачем з наступною реєстрацією у житлово-експлуатаційній конторі.

Договір може бути укладений на певний або на невизначений строк або до вимоги звільнити житлове приміщення.

Від піднаймачів слід відрізяти тимчасових жильців, тобто осіб, які можуть бути поселені наймачем (за згодою членів його сім’ї) без стягнення з них плати за користування житловим приміщення і укладення договору. Згоди наймодавця на це не потрібно. Але за ст.818 ЦК наймач має попередньо повідомити наймодавця про вселення тимчасових мешканців. Згідно з п.3 ст.818 ЦК У тимчасові мешканці можуть бути вселені на певний строк, або без вказання строку проживання.

 

Надання громадянам житла в зв’язку з капітальним ремонтом

Відповідно до ст.101 ЖК наймодавець має право в судовому порядку вимагати переселення наймача та членів його сім’ї в інше житлове приміщення на час капітального ремонту будинку, якщо наймач відмовляється переселитися добровільно. Необхідність виселення виникає тоді, коли без звільнення житловх приміщень не можливо провести передбачені проектом ремонтні роботи.

Переселення наймача на час капітального ремонту не припиняє договору найму житлового приміщення, проте квартирну плату він вносить за те приміщення, що надане йому на час капітального ремонту.

Відповідно до ч.3 ст.101 ЖК по закінченні капітального ремонту наймач повертається в жиле приміщення, яке займав раніше, а якщо наймодавець заселить це приміщення іншими особами, то наймач має право в судовому порядку вимагати виселення цих осіб.

 

Зміна договору найму житлового приміщення

У ст.103 ЖК передбачено що договір найму житлового приміщення може бути змінений за взаємною згодою наймача та членів його сім’ї і згодою наймодавця. До випадків зміни договору найму відносять: на вимогу члена сім’ї наймача; на вимогу наймачів, які об’єдналися в одну сім’ю; в разі визнання наймачем іншого члена сім’ї; на вимогу наймача; на вимогу наймодавця.

Ст.104 ЖК передбачає, що член сім’ї наймача має право вимагати за згодою всіх, що проживають разом з ним членів сім’ї, укладення з ним окремого договору найму. Якщо зазначені особи не дають згоди на укладення договору найму, то спір вирішується у судовому порядку.

 

Припинення договору найму житлового приміщення

Наймач жилого приміщення за згодою всіх дорослих членів сім’ї може буть-коли зажадати припинення дії договору найму (п.1 ст.825 ЦК, ст.107 ЖК): в разі вибуття наймача і членів його сім’ї в інше місце на постійне проживання; коли вибувають не всі члени сім’ї, то право на площу втрачають тільки ті, хто вибуває.

Договір житлового найму в будинках державного і громадського житлового фонду на вимогу наймодавця може бути розірваний тільки у випадках, встановлених законом, і тільки в судовому порядку, крім випадків виселення з будинків, що можуть обвалитися (п.2 ст.825 ЦК, ст.108 ЖК).

Виселення допускається тільки у випадках, передбачених законодавством, і провадиться в судовому порядку (ст.109-117 ЖК).

 

? Питання для самоперевірки

1. Охарактеризуйте конституційне право громадян на житло.

2. Що складає житлове законодавство?

3. Який склад житлового фонду України?

4. Назвіть органи управління житловим фондом.

5. Який порядок забезпечення громадян житловими приміщеннями?

6. Охарактеризуйте договір найму житлового приміщення.

7. В яких випадках зберігається житло за тимчасово відсутнім громадянином?

8. Дайте поняття бронювання жилого приміщення.

9. В чому суть піднайму житлового приміщення?

10. Яким чином можна змінити договір найму житлового приміщення?

11. В яких випадках припиняється договір найму житлового приміщення?

 

ПІДРЯД. ВИКОНАННЯ НАУКОВО-ДОСЛІДНИХ АБО ДОСЛІДНО-КОНСТРУКТОРСЬКИХ І ТЕХНОЛОГІЧНИХ РОБІТ

 

& Прочитайте

Л –

 

Поняття договору підряду, його види, істотні умови

A Інформація

 

За договором підряду відповідно до ст. 837 ЦК України підрядник зобов'язується на свій ризик викона­ти певну роботу за завданням замовника, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Законодавство та підприємницька практика розрізняють декіль­ка різновидів договору підряду: побутове замовлення, підряд на капітальне будівни­цтво, підряд на виконання проектних та пошукових робіт, підряд на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт, виготовлення майнових цінностей за толлінговими схемами (з давальницької сировини), ре­гулювання яких, особливо в галузі зовнішньоекономічних відно­син, здійснюється спеціальним законодавством.

Характерною ознакою договору підряду є те, що роботи підрядни­ком виконуються на його власний ризик, а це означає, що він не має права вимагати винагороди у разі випадкової загибелі предмета під­ряду або неможливості завершення робіт без вини сторін (ст. 855 ЦК України).

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання ін­шої роботи з переданням її результату замовникові. У тому разі, ко­ли договором передбачено виготовлення речі, підрядник після за­вершення робіт має передати права на неї замовникові.

Зміст підрядного договору визначається його істотними умова­ми, якими є предмет договору, його ціна та строки виконання робіт.

Предметом договору підряду є індивідуально визначені речі, до­говором мають бути чітко визначені їх характеристики, такі як кількість, якість, розміри, інші необхідні характеристики, як пра­вило, на розсуд замовника.

Ціна роботи за договором підряду як його істотна умова визнача­ється відповідно до ст. 843 ЦК України, якою встановлено, що у до­говорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Якщо у договорі підряду не встановлена ціна роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи, з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами.

Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі (ст. 844 ЦК України). Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником.

Строки початку і завершення виконання підрядних робіт та тер­міни передачі результатів робіт замовнику є істотними умовами дого­вору підряду. Строки виконання роботи або її окремих етапів мають бути встановлені у договорі підряду (ст. 846 ЦК України). На практи­ці при виконанні довгострокових робіт сторонами часто затверджую­ться графіки проведення робіт, яких має дотримуватися підрядник під загрозою штрафних санкцій або навіть припинення договору.

Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання робо­ти, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'я­зання, характеру, обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

 

Права та обов’язки сторін

Договір підряду є двостороннім договором, за яким підрядник і замовник набувають певні права та обов'язки.

Основні обов'язки підрядника визначені нормами ЦК України, до яких слід віднести:

— виконання певної роботи за завданням замовника та здача на­лежно виконаної роботи (ст. 837);

— обов'язок вчасно приступити до виконання роботи та викона­ти її в обумовлений строк (ст. 846);

— виконання роботи, визначеної договором підряду, зі свого ма­теріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором (ст. 839);

— якщо робота виконується частково або в повному обсязі з ма­теріалу замовника, правильно використовувати цей матеріал, нада­ти звіт про використання матеріалу та повернути його залишок (ст. 840);

— обов'язок вживати усіх заходів щодо збереження майна, пере­даного йому замовником, та відповідати за втрату або пошкодження цього майна (ст. 841);

— зобов'язання своєчасно попередити замовника: про недобро­якісність або непридатність матеріалу, одержаного від замовника; про те, що додержання вказівок замовника загрожує якості або при­датності результату роботи; про наявність інших обставин, що не залежать від підрядника, які загрожують якості або придатності ре­зультату роботи (ст. 847);

— зобов'язання передати замовникові разом з результатом робо­ти інформацію щодо експлуатації або іншого використання предме­та договору підряду, якщо це передбачено договором або якщо без такої інформації використання результату роботи для цілей, визна­чених договором, є неможливим (ст. 861).

Підрядник має право залучити до виконання роботи (або окремих її етапів чи видів) ін­ших осіб — субпідрядників. У цьому разі підрядник виступає гене­ральним підрядником, укладає угоди з субпідрядниками і несе від­повідальність за виконання ними своїх зобов'язань перед замовни­ком. При цьому субпідрядні договори мають за змістом та термінами узгоджуватися з підрядним договором і не суперечити останньому.

Підрядник має право не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, якщо замовник не надав матеріал, устаткування або річ, що підлягає переробці, і цим створив неможливість виконання до­говору підрядником (ст. 851 ЦК України).

Підрядник має право на ощадливе ведення робіт за умови забез­печення належної їх якості (ст. 845 ЦК України).

Якщо фактичні витрати підрядника виявилися меншими від тих, які передбачалися при визначенні ціни (кошторису), підряд­ник має право на оплату роботи за ціною, встановленою договором підряду, якщо замовник не доведе, що отримане підрядником за­ощадження зумовило погіршення якості роботи. При цьому сторони можуть домовитися про розподіл між ними заощадження, отрима­ного підрядником.

Підрядник має право на притримування результату роботи (ст. 856 ЦК України). Так, якщо замовник не сплатив встановленої ціни роботи або іншої суми, належної підрядникові у зв'язку з виконанням договору підряду, підрядник має право притримати ре­зультат роботи, а також устаткування, залишок невикористаного матеріалу та інше майно замовника, що є у підрядника.

Відповідно до ст. 848 ЦК України підрядник має право відмови­тися від договору підряду та право на відшкодування збитків, якщо замовник, незважаючи на своєчасне попередження з боку підрядни­ка, у відповідний строк не замінить недоброякісний або непридат­ний матеріал, не змінить вказівок про спосіб виконання роботи або не усуне інших обставин, що загрожують якості або придатності ре­зультату роботи.

Якщо використання недоброякісного або непридатного матеріа­лу чи додержання вказівок замовника загрожує життю та здоров'ю людей чи призводить до порушення екологічних, санітарних пра­вил, правил безпеки людей та інших вимог, підрядник зобов'язаний відмовитися від договору підряду, маючи право на відшкодування збитків.

Якщо замовник протягом одного місяця ухиляється від прийнят­тя виконаної роботи, підрядник має право після дворазового по­передження продати результат роботи, а суму виторгу, за вираху­ванням усіх належних підрядникові платежів, внести в депозит но­таріуса на ім'я замовника, якщо інше не встановлено договором (ст. 853 ЦК України).

Спільними для сторін є зобов'язання щодо дотримання кон­фіденційності одержаної сторонами інформації (ст.862 ЦК У).

Певні права й обов'язки за договором підряду покладаються і на замовника за договором.

Основними обов'язками замовника є:

— прийняття та оплата виконаної підрядником роботи (стат­ті 837, 853 ЦК України);

— сприяння підрядникові у виконанні роботи у випадках, в об­сязі та в порядку, встановлених договором підряду (ст. 850 ЦК України);

— на вимогу підрядника у встановлений строк здійснити заміну недоброякісного або непридатного матеріалу, змінити вказівки про спосіб виконання роботи та усунути інші обставини, що загрожують якості або придатності результату роботи (ст. 848 ЦК України);

— замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядни­ком відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встанов­лені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобо­в'язаний негайно повідомити про це підрядника (ст. 853 ЦК Украї­ни).

ЦК України встановлюються основні права замовника під час ви­конання роботи. Так, відповідно до ст. 849 цього Кодексу замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втруча­ючись у діяльність підрядника.

Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її на­стільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не бу­де виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги — відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення робо­ти іншій особі за рахунок підрядника.

Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмо­витися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за ви­конану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані ро­зірванням договору.

Якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погір­шило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих не­доліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відпо­відного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено дого­вором.

За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підря­ду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати ро­зірвання договору та відшкодування збитків (ст. 852 ЦК України).