Оформлення прав на винаходи, корисні моделі і промислові зразки.

Автор пропозиції, що має ознаки винаходу, корисної моделі чи промислового зразка, може стати суб’єктом патентних прав лише за умови відповідної кваліфікації заявленої пропозиції компетентним державним органом, яким в Україні є Установа. Для цього автор пропозиції повинен надати їй об’єктивної форми, яка б робила останню можливою для сприйняття іншими особами і була здатна до відтворювання. Пропозиція має бути втілена в креслення, дослідний зразок чи описана таким чином, щоб її сутність була зрозумілою і доступною іншим особам та придатна для користування.

Право кваліфікації творчої пропозиції як винаходу, корисної моделі чи промислового зразка належить Установі. Лише після того як Установа визнає заявлену пропозицію винаходом, корисною моделлю чи промисловим зразком, прийме рішення про внесення їх до відповідного Державного реєстру і видачу патенту автору, останній офіційно визнається автором свого творіння, і для нього виникають певні права та пільги, встановлені чинним законодавством України.

Право на винахід, корисну модель і промисловий зразок охороняється державою і засвідчується патентом.

Патент – це охоронний документ, який засвідчує визнання заявленої пропозиції винаходом, корисною моделлю чи промисловим зразком, авторство на них, пріоритет і право власності на зазначені об’єкти.

Обсяг правової охорони, наданої патентом на винахід і корисну модель, визначається їх формулою, а патентом на промисловий зразок – сукупністю його істотних ознак, відображених на фотографіях виробу (макета, малюнка).

Оформлення прав на винаходи, корисні моделі та промислові зразки потребує виконання ряду формальностей:

1) це передусім – подання належним чином оформленої заявки до Установи. Заявка на видачу патенту України на винахід і корисну модель має відповідати вимогам, встановленим Правилами складання і подання заявки на винахід та заявки на корисну модель, затвердженими наказом МОН України від 22 січня 2001 р. Заявка на промисловий зразок повинна відповідати вимогам Правил складання та подання заявки на промисловий зразок, затверджених наказом МОН України від 18 лютого 2002 р.

Право на подання заявки на винахід, корисну модель чи промисловий зразок передусім має автор. Він може (але не зобов’язаний) подавати заявки до Установи через представника у справах інтелектуальної власності (патентного повіреного) або іншу довірену особу. Іноземні громадяни і юридичні особи, які мають постійне місцезнаходження за межами України, подають заявки тільки через представника у справах інтелектуальної власності.

Право на подання заявки має роботодавець, якщо винахід, корисна модель чи промисловий зразок створено у зв’язку з виконанням службового обов’язку чи доручення роботодавця. Право на подання заявки мають також правонаступники як авторів, так і роботодавців.

Заявка для одержання патенту (деклараційного патенту) на винахід (корисну модель) складається українською мовою і повинна містити:

– заяву про видачу патенту на винахід чи деклараційного патенту на винахід (корисну модель);

– опис винаходу (корисної моделі);

– формулу винаходу (корисної моделі);

– креслення (якщо на них є посилання в описі);

– реферат;

– відомості про заявника та його адресу.

Заявка для одержання патенту на промисловий зразок складається українською мовою і повинна містити:

– заяву про видачу патенту;

– комплект зображень виробу (власне виробу чи у вигляді його макета, або малюнка), що дають повне уявлення про його зовнішній вигляд;

– опис промислового зразка;

– креслення, схему, карту (якщо необхідно);

– відомості про заявника та його адресу.

За подання заявки сплачується збір.

2) Наступним після подання заявки є проведення експертизи, яка може включати у себе такі етапи:

– попередня експертиза (експертиза, яка проводиться на предмет наявності у заявці відомостей, що становлять державну таємницю);

– формальна експертиза (експертиза, у ході якої встановлюється належність зазначеного у заявці об’єкта до переліку об’єктів, які можуть бути визнані винаходами (корисними моделями), і відповідність заявки та її оформлення встановленим вимогам. Якщо в результаті формальної експертизи буде виявлено, що в заявці наявні всі передбачені законом документи і вони відповідають встановленим вимогам, Установа має прийняти рішення або про видачу патенту, або про проведення експертизи заявки по суті. За бажанням заявника, виявленого ним у заяві про видачу патенту, видати йому патент без проведення експертизи по суті, під відповідальність самого заявника без гарантії його достовірності, то йому видається деклараційний патент);

– кваліфікаційна експертиза (експертиза, що встановлює відповідність винаходу умовам патентоздатності (новизні, винахідницькому рівню, промисловій придатності).

Заявки на корисні моделі і промислові зразки експертизі по суті не підлягають і патент на зазначені об’єкти видається під відповідальність заявника і без гарантії його чинності.

Кваліфікаційна експертиза (експертиза по суті) заявки на видачу патенту проводиться лише щодо винаходів на вимогу заявника або будь-якої іншої особи. Заявник має право брати участь у розгляді питань, що обумовлені проведенням експертизи. Він з власної ініціативи може вносити до заявки виправлення й уточнення, але до прийняття рішення за заявкою.

3) За результатами проведеної експертизи наступним етапом у процесі розгляду заявки є прийняття Установою рішення про видачу патенту, який підлягає державній реєстрації.

На підставі рішення про видачу патенту на винахід, корисну модель чи промисловий зразок Установа публікує у своєму офіційному бюлетені відомості про видачу патенту. Одночасно з публікацією відомостей про видачу патенту, Установа публікує опис до патенту, що містить формулу, та опис винаходу і корисної моделі, а також креслення, на яке є посилання в описі винаходу чи корисної моделі.

4) Завершальним етапом у процесі розгляду заявки на об’єкт промислової власності є реєстрація патенту. У місячний строк після державної реєстрації патенту його видають особі, яка має право на його одержання. Якщо право на одержання патенту мають кілька осіб (співавторів), їм видається один патент.

Чинне законодавство України про інтелектуальну власність передбачає кілька різновидів патентів:

– патент на винахід (різновид патенту, що видається за результатами кваліфікаційної експертизи заявки на винахід) – видається строком на 20 років;

– деклараційний патент на винахід – видається за результатами формальної експертизи строком на 6 років;

– деклараційний патент на корисну модель – видається за результатами формальної експертизи строком на 10 років;

– патент (деклараційний патент) на секретний винахід – якщо винахід віднесено в установленому порядку до державної таємниці; деклараційний патент на секретну корисну модель – якщо корисну модель віднесено в установленому порядку до державної таємниці;

– патент на промисловий зразок – видається за результатами формальної експертизи строком на 15 років.

 

Захист патентних прав

Будь-яке посягання на права власника патенту вважається порушенням прав власника патенту, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України. На вимогу власника патенту таке порушення має бути припинено, а порушник зобов’язаний відшкодувати власнику патенту заподіяні збитки. Вимагати поновлення порушених прав власника патенту може також особа, яка придбала ліцензію, якщо інше не передбачено ліцензійним договором.

Відповідно до ст. 432 ЦК кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права інтелектуальної власності.

Суди розглядають усі спори, пов’язані з охороною прав патентовласників, що надаються законодавством про промислову власність, зокрема:

– про авторство на винахід, корисну модель чи промисловий зразок;

– встановлення власника патенту;

– порушення майнових прав власника патенту;

– укладення та виконання ліцензійних договорів;

– право попереднього користування;

– винагороду винахідникам і авторам промислових зразків а також патентовласникам;

– компенсації.

Дії, які не визнаються порушенням прав патентовласника, передбачені ст. 470 ЦК, ст. 31 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» і ст. 22 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки».

Особливістю захисту промислової власності є те, що зазначена система передбачає процедури опротестування видачі патентів чи інших неправомірних дій. Помилкова видача патенту може зачіпати інтереси інших патентоволодільців, які й визнають такі патенти недійсними.

Безпосередню участь у захисті прав патентовласників приймає патентний повірений. Правовий статус патентних повірених визначено Положенням про представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених), затвердженим постановою КМУ від 27 серпня 1997 р. № 938.

Патентний повірений – особа, яка надає фізичним та юридичним особам допомогу і послуги, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності, представляє інтереси зазначених осіб у Державній службі інтелектуальної власності, а також судових органах, кредитних установах, у відносинах з іншими фізичними та юридичними особами.

Патентний повірений діє за дорученням особи, яку він представляє.

Згідно з п.п. 10–14 зазначеного Положення патентний повірений має право згідно із законодавством, у межах доручення особи, яку він представляє, виконувати всі пов’язані з цим дії у відносинах з Державною службою інтелектуальної власності, а також судовими органами, кредитними установами, іншими фізичними та юридичними особами, зокрема: підписувати заяви, клопотання, описи, формули винаходів тощо; подавати та одержувати матеріали, що стосуються охоронних документів; виконувати платіжні операції; вносити зміни до опису винаходів і креслень; відкликати заявки на видачу охоронних документів на об’єкти промислової власності; подавати доповнення, заперечення, скарги; вживати заходів для підтримання чинності охоронних документів; проводити науково-дослідні роботи, частиною яких є патентні дослідження; представляти інтереси власників прав на об’єкти інтелектуальної власності в державних і судових органах тощо.

Патентний повірений зобов’язаний зберігати в таємниці відомості, одержані ним під час здійснення своїх професійних обов’язків, зокрема суть порушених особою, яку він представляє, питань, зміст консультацій, порад, роз’яснень тощо, сумлінно виконувати свої обов’язки і додержуватися вимог законодавства, захищати інтереси особи, яку він представляє.