Про охорону прав на винаходи і корисні моделі

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про охорону прав на винаходи і корисні моделі

Із змінами і доповненнями, внесеними

Законами України

від 1 червня 2000 року N 1771-III

(Законом України від 01.06.2000 р. N 1771-III

цей Закон викладено в новій редакції),

від 21 грудня 2000 року N 2188-III,

від 10 січня 2002 року N 2921-III,

від 4 липня 2002 року N 34-IV,

від 15 травня 2003 року N 762-IV,

від 22 травня 2003 року N 850-IV

 

Розділ I

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення термінів

У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:

 

Установа - центральний орган виконавчої влади з питань правової охорони інтелектуальної власності;

 

(абзац другий статті 1 в редакції

Закону України від 21.12.2000 р. N 2188-III)

 

Апеляційна палата - колегіальний орган Установи для розгляду заперечень проти рішень Установи щодо набуття прав на об'єкти інтелектуальної власності та інших питань, віднесених до її компетенції цим Законом;

 

(абзац третій статті 1 із змінами, внесеними згідно із

Законом України від 22.05.2003 р. N 850-IV)

 

винахід (корисна модель) - результат інтелектуальної діяльності людини в будь-якій сфері технології;

 

(абзац четвертий статті 1 у редакції

Закону України від 22.05.2003 р. N 850-IV)

 

абзац п'ятий статті 1 виключено

 

(згідно із Законом

України від 22.05.2003 р. N 850-IV)

 

секретний винахід (секретна корисна модель) - винахід (корисна модель), що містить Інформацію, віднесену до державної таємниці;

 

службовий винахід (корисна модель) - винахід (корисна модель), створений працівником:

 

у зв'язку з виконанням службових обов'язків чи дорученням роботодавця за умови, що трудовим договором (контрактом) не передбачене інше;

 

з використанням досвіду, виробничих знань, секретів виробництва і обладнання роботодавця;

 

службові обов'язки - зафіксовані в трудових договорах (контрактах), посадових інструкціях функціональні обов'язки працівника, що передбачають виконання робіт, які можуть привести до створення винаходу (корисної моделі);

 

доручення роботодавця - видане працівникові у письмовій формі завдання, яке має безпосереднє відношення до специфіки діяльності підприємства або діяльності роботодавця і може привести до створення винаходу (корисної моделі);

 

роботодавець - особа, яка найняла працівника за трудовим договором (контрактом);

 

винахідник - людина, інтелектуальною, творчою діяльністю якої створено винахід (корисну модель);

 

(абзац тринадцятий статті 1 у редакції

Закону України від 22.05.2003 р. N 850-IV)

 

патент (патент на винахід, деклараційний патент на винахід, деклараційний патент на корисну модель, патент (деклараційний патент) на секретний винахід, деклараційний патент на секретну корисну модель) - охоронний документ, що засвідчує пріоритет, авторство і право власності на винахід (корисну модель);

 

патент на винахід - різновид патенту, що видається за результатами кваліфікаційної експертизи заявки на винахід;

 

деклараційний патент на винахід - різновид патенту, що видається за результатами формальної експертизи заявки на винахід;

 

(абзац шістнадцятий статті 1 із змінами, внесеними

згідно із Законом України від 22.05.2003 р. N 850-IV)

 

деклараційний патент на корисну модель - різновид патенту, що видається за результатами формальної експертизи заявки на корисну модель;

 

патент (деклараційний патент) на секретний винахід - різновид патенту, що видається на винахід, віднесений до державної таємниці;

 

деклараційний патент на секретну корисну модель - різновид патенту, що видається на корисну модель, віднесену до державної таємниці;

 

кваліфікаційна експертиза (експертиза по суті) - експертиза, що встановлює відповідність винаходу умовам патентоздатності (новизні, винахідницькому рівню, промисловій придатності);

 

абзац двадцять перший статті 1 виключено

 

(згідно із Законом

України від 22.05.2003 р. N 850-IV)

 

абзац двадцять другий статті 1 виключено

 

(абзац двадцять другий статті 1 із змінами, внесеними

згідно із Законом України від 21.12.2000 р. N 2188-III,

виключено згідно із Законом

України від 22.05.2003 р. N 850-IV)

 

формальна експертиза (експертиза за формальними ознаками) - експертиза, у ході якої встановлюється належність зазначеного у заявці об'єкта до переліку об'єктів, які можуть бути визнані винаходами (корисними моделями), і відповідність заявки та її оформлення встановленим вимогам;

 

ліцензія - дозвіл власника патенту (ліцензіара), що видається іншій особі (ліцензіату), на використання винаходу (корисної моделі) на певних умовах;

 

особа - фізична або юридична особа;

 

заявка - сукупність документів, необхідних для видачі Установою патенту;

 

(абзац двадцять шостий статті 1 із змінами, внесеними

згідно із Законом України від 22.05.2003 р. N 850-IV)

 

заявник - особа, яка подала заявку чи набула прав заявника в іншому встановленому законом порядку;

 

(абзац двадцять сьомий статті 1 із змінами, внесеними

згідно із Законом України від 22.05.2003 р. N 850-IV)

 

пріоритет заявки (пріоритет) - першість у поданні заявки;

 

дата пріоритету - дата подання заявки до Установи чи до відповідного органу держави - учасниці Паризької конвенції про охорону промислової власності, за якою заявлено пріоритет;

 

(абзац двадцять дев'ятий статті 1 із змінами, внесеними

згідно із Законом України від 22.05.2003 р. N 850-IV)

 

міжнародна заявка - заявка, подана згідно з Договором про патентну кооперацію;

 

Реєстр - Державний реєстр патентів і деклараційних патентів України на винаходи, Державний реєстр деклараційних патентів України на корисні моделі, Державний реєстр патентів і деклараційних патентів України на секретні винаходи, Державний реєстр деклараційних патентів України на секретні корисні моделі;

 

заклад експертизи - уповноважений Установою державний заклад (підприємство, організація) для розгляду і проведення експертизи заявок;

 

(статтю 1 доповнено абзацом тридцять другим згідно із

Законом України від 21.12.2000 р. N 2188-III)

 

державна система правової охорони інтелектуальної власності - Установа і сукупність експертних, наукових, освітніх, інформаційних та інших відповідної спеціалізації державних закладів, що входять до сфери управління Установи.

 

(статтю 1 доповнено абзацом тридцять третім згідно із

Законом України від 21.12.2000 р. N 2188-III)

 

Стаття 2. Законодавство України про охорону прав на винаходи (корисні моделі)

Законодавство України про охорону прав на винаходи (корисні моделі) базується на Конституції України і складається із цього Закону, законів України "Про власність", "Про державну таємницю" та інших нормативно-правових актів.

 

Стаття 4. Міжнародні договори

Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України про винаходи (корисні моделі), то застосовуються правила міжнародного договору, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

 

Стаття 5. Права іноземних осіб та осіб без громадянства

1. Іноземні особи та особи без громадянства мають рівні з особами України права, передбачені цим Законом, відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

 

2. Іноземні особи та особи без громадянства, які проживають чи мають постійне місцезнаходження поза межами України, у відносинах з Установою реалізують свої права через представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених), зареєстрованих відповідно до закону.

 

Розділ II

ПРАВОВА ОХОРОНА ВИНАХОДІВ (КОРИСНИХ МОДЕЛЕЙ)

Розділ III

ПРАВО НА ОДЕРЖАННЯ ПАТЕНТУ

Стаття 8. Право винахідника

1. Право на одержання патенту має винахідник, якщо інше не передбачено цим Законом.

 

2. Винахідники, які спільно створили винахід (корисну модель), мають однакові права на одержання патенту, якщо інше не передбачено угодою між ними.

 

3. У разі перегляду умов угоди щодо складу винахідників Установа за спільним клопотанням осіб, зазначених у заявці як винахідники, а також осіб, що є винахідниками, але не зазначені у заявці як винахідники, вносить зміни до відповідних документів у порядку, що встановлюється Установою.

 

4. Не визнаються винахідниками фізичні особи, які не внесли особистого творчого внеску у створення винаходу (корисної моделі), а надали винахіднику (винахідникам) тільки технічну, організаційну чи матеріальну допомогу при його створенні і (або) оформленні заявки.

 

5. Винахіднику належить право авторства, яке є невід'ємним особистим правом і охороняється безстроково.

 

Винахідник має право на присвоєння свого імені створеному ним винаходу (корисній моделі).

 

Стаття 9. Право роботодавця

1. Право на одержання патенту на службовий винахід (корисну модель) має роботодавець винахідника.

 

2. Винахідник подає роботодавцю письмове повідомлення про створений ним службовий винахід (корисну модель) з описом, що розкриває суть винаходу (корисної моделі) достатньо ясно і повно.

 

3. Роботодавець повинен протягом чотирьох місяців від дати одержання від винахідника повідомлення подати до Установи заявку на одержання патенту чи передати право на його одержання іншій особі або прийняти рішення про збереження службового винаходу (корисної моделі) як конфіденційної інформації. У цей же строк роботодавець повинен укласти з винахідником письмовий договір щодо розміру та умови виплати йому (його правонаступнику) винагороди відповідно до економічної цінності винаходу (корисної моделі) і (або) іншої вигоди, яка може бути одержана роботодавцем.

 

4. Якщо роботодавець не виконає зазначених у частині третій цієї статті вимог у встановлений строк, то право на одержання патенту на службовий винахід (корисну модель) переходить до винахідника або його правонаступника. У цьому випадку за роботодавцем залишається переважне право на придбання ліцензії.

 

5. Строк збереження роботодавцем чи його правонаступником службового винаходу (корисної моделі) як конфіденційної інформації у разі його невикористання не повинен перевищувати чотирьох років. У протилежному випадку право на одержання патенту на службовий винахід (корисну модель) переходить до винахідника чи його правонаступника.

 

6. Спори щодо умов одержання винахідником службового винаходу (корисної моделі) винагороди та її розміру вирішуються у судовому порядку.

 

Розділ IV

ПОРЯДОК ОДЕРЖАННЯ ПАТЕНТУ

Стаття 12. Заявка

1. Особа, яка бажає одержати патент (деклараційний патент) і має на це право, подає до Установи заявку.

 

2. За дорученням заявника заявку може бути подано через представника у справах інтелектуальної власності або іншу довірену особу.

 

3. Віднесення інформації, яка міститься у заявці, до державної таємниці здійснюється згідно із Законом України "Про державну таємницю" та прийнятими на його основі нормативними актами.

 

Якщо винахід (корисну модель) створено з використанням інформації, зареєстрованої у Зводі відомостей, що становлять державну таємницю України, чи цей винахід (корисна модель) згідно із Законом України "Про державну таємницю" може бути віднесений до державної таємниці, то заявка подається до Установи через режимно-секретний орган заявника чи через компетентний орган місцевої державної адміністрації за місцем знаходження (для юридичних осіб) або місцем проживання (для фізичних осіб). До заявки додається пропозиція заявника щодо віднесення винаходу (корисної моделі) до державної таємниці з посиланням на відповідні положення Закону України "Про державну таємницю".

 

4. Заявка на винахід повинна стосуватися одного або групи винаходів, пов'язаних єдиним винахідницьким задумом (вимога єдиності винаходу).

 

Заявка на корисну модель повинна стосуватися однієї корисної моделі (вимога єдиності корисної моделі).

 

5. Заявка складається українською мовою і повинна містити:

 

заяву про видачу патенту на винахід чи деклараційного патенту на винахід (корисну модель);

 

(абзац другий частини п'ятої статті 12 із змінами, внесеними

згідно із Законом України від 22.05.2003 р. N 850-IV)

 

опис винаходу (корисної моделі);

 

формулу винаходу (корисної моделі);

 

креслення (якщо на них є посилання в описі);

 

реферат.

 

6. У заяві про видачу патенту (деклараційного патенту) необхідно вказати заявника (заявників) і його (їх) адресу, а також винахідника (винахідників).

 

Винахідник має право вимагати, щоб його не згадували як винахідника даного винаходу (корисної моделі) в будь-якій публікації Установи, зокрема у відомостях про заявку чи патент.

 

7. Опис винаходу (корисної моделі) повинен викладатися у визначеному порядку і розкривати суть винаходу (корисної моделі) настільки ясно і повно, щоб його зміг здійснити фахівець у зазначеній галузі.

 

8. Формула винаходу (корисної моделі) повинна виражати його суть, базуватися на описі і викладатися у визначеному порядку ясно і стисло.

 

9. Реферат складається лише для інформаційних цілей. Він не може братися до уваги з іншою метою, зокрема для тлумачення формули винаходу (корисної моделі) і визначення рівня техніки.

 

10. Інші вимоги до документів заявки визначаються Установою відповідно до цього Закону.

 

11. За подання заявки сплачується збір. Документ про сплату збору повинен надійти до Установи разом з заявкою або протягом двох місяців після дати подання заявки. Цей строк продовжується, але не більше ніж на шість місяців, якщо до його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання.

 

(абзац перший частини одинадцятої статті 12 із змінами,

внесеними згідно із Законом України від 22.05.2003 р. N 850-IV)

 

Абзац другий частини одинадцятої статті 12 виключено

 

(згідно із Законом

України від 22.05.2003 р. N 850-IV)

 

Стаття 15. Пріоритет

1. Заявник має право на пріоритет попередньої заявки на такий же винахід (корисну модель) протягом 12 місяців від дати подання попередньої заявки до Установи чи до відповідного органу держави - учасниці Паризької конвенції про охорону промислової власності, якщо на попередню заявку не заявлено пріоритет.

 

(частина перша статті 15 із змінами, внесеними

згідно із Законом України від 22.05.2003 р. N 850-IV)

 

2. Заявник, який бажає скористатися правом пріоритету, протягом трьох місяців від дати подання заявки до Установи подає заяву про пріоритет з посиланням на дату подання і номер попередньої заявки та її копію, якщо ця заявка була подана в іноземній державі - учасниці Паризької конвенції про охорону промислової власності. У межах цього строку зазначені матеріали можуть бути змінені. Якщо ці матеріали подано несвоєчасно, право на пріоритет заявки вважається втраченим, про що заявнику надсилається повідомлення.

 

(абзац перший частини другої статті 15 із змінами, внесеними

згідно із Законом України від 22.05.2003 р. N 850-IV)

 

Строки, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, пропущені заявником через непередбачені і незалежні від нього обставини, можуть бути продовжені на 2 місяці з дати закінчення зазначеного строку за умови сплати відповідного збору. Порядок продовження таких строків встановлюється Установою.

 

За необхідності Установа може зажадати переклад попередньої заявки українською мовою. Переклад повинен надійти до Установи протягом 2 місяців від дати одержання заявником запиту Установи. Якщо переклад не надійде у зазначений строк, то право на пріоритет заявки вважається втраченим, про що заявнику надсилається повідомлення.

 

Строк надходження перекладу попередньої заявки може бути продовжений до 6 місяців від дати одержання заявником запиту Установи. За продовження строку сплачується збір.

 

3. Щодо заявки в цілому чи окремого пункту формули винаходу (корисної моделі) може бути заявлено пріоритет кількох попередніх заявок. При цьому строки, початковою датою яких є дата пріоритету, обчислюються від найбільш ранньої дати пріоритету.

 

4. Пріоритет поширюється лише на ті ознаки винаходу (корисної моделі), які зазначені в попередній заявці, пріоритет якої заявлено.

 

5. Якщо деякі ознаки винаходу (корисної моделі) відсутні у формулі винаходу (корисної моделі), що викладена у попередній заявці, то для надання права пріоритету достатньо, щоб в описі попередньої заявки були точно вказані ці ознаки.

 

6. Якщо за попередньою заявкою діловодство в Установі не завершено, то з надходженням заяви про пріоритет згідно з частиною другою цієї статті попередня заявка вважається відкликаною в частині, на яку заявлено пріоритет.

 

7. Пріоритет заявки, що виділена з попередньої на пропозицію Установи або за ініціативою заявника до прийняття рішення про видачу патенту (деклараційного патенту) або рішення про відмову у його видачі (виділена заявка), встановлюється за датою подання до Установи попередньої заявки, з якої її виділено, або, якщо за попередньою заявкою заявлено пріоритет, - за датою цього пріоритету за умови, що суть винаходу за виділеною заявкою не виходить за межі змісту попередньої заявки на дату її подання.

 

8. Пріоритет винаходу (корисної моделі) може бути встановлено за датою одержання закладом експертизи додаткових матеріалів, оформлених відповідно до частини сьомої статті 16 цього Закону як самостійна заявка, якщо ця заявка подана протягом трьох місяців від дати одержання заявником повідомлення про те, що зазначені матеріали не беруться до уваги під час експертизи заявки, до якої вони були додані.

 

(статтю 15 доповнено частиною восьмою згідно із

Законом України від 22.05.2003 р. N 850-IV)

 

Стаття 20. Виключена

(згідно із Законом

України від 22.05.2003 р. N 850-IV)

 

Стаття 25. Видача патенту

1. Видача патенту здійснюється Установою у місячний строк після його державної реєстрації.

 

Патент видається особі, яка має право на його одержання. Якщо право на одержання одного і того ж патенту мають кілька осіб, їм видається один патент.

 

Деклараційний патент на винахід (корисну модель) видається під відповідальність його власника за відповідність винаходу (корисної моделі) умовам патентоздатності.

 

2. Форма патенту і зміст зазначених у ньому відомостей визначаються Установою.

 

3. До виданого патенту на вимогу його власника Установа вносить виправлення очевидних помилок з наступним повідомленням про це в офіційному бюлетені.

 

4. У випадку втрати чи зіпсування патенту його власнику видається дублікат патенту у порядку, встановленому Установою. За видачу дубліката патенту сплачується збір.

 

(статтю 25 доповнено частиною четвертою згідно із

Законом України від 22.05.2003 р. N 850-IV)

 

Розділ V

Розділ VI

Розділ VII

ЗАХИСТ ПРАВ

Розділ VIII

ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ

Розділ IX

ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Заявки на видачу патентів України на винаходи строком дії п'ять років без проведення експертизи по суті (далі - патенти строком дії п'ять років), подані відповідно до Постанови Верховної Ради України від 23 грудня 1993 року "Про введення в дію Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі", діловодство за якими не було завершено до набрання чинності цим Законом, вважаються заявками на видачу деклараційних патентів на винаходи та розглядаються Установою без проведення експертизи на локальну новизну.

 

(пункт 1 розділу IX із змінами, внесеними згідно із

Законом України від 21.12.2000 р. N 2188-III)

 

2. За заявками на видачу патентів строком дії п'ять років, за якими до набрання чинності цим Законом було прийнято рішення про видачу патенту, але не здійснено державну реєстрацію і публікацію відомостей про видачу патентів, Установа видає деклараційні патенти на винаходи і публікує відомості про їх видачу за умови сплати відповідного державного мита.

 

(абзац перший пункту 2 розділу IX із змінами, внесеними

згідно із Законом України від 21.12.2000 р. N 2188-III)

 

Власники патентів на винаходи строком дії п'ять років можуть подавати клопотання про проведення кваліфікаційної експертизи і перетворення патенту в порядку, встановленому для деклараційних патентів статтею 26 цього Закону.

 

3. Чинні патенти на корисні моделі прирівнюються щодо правового режиму, у тому числі і строку їх дії, до деклараційних патентів на корисні моделі.

 

(розділ IX доповнено пунктом 3 згідно із

Законом України від 21.12.2000 р. N 2188-III)

 

Розділ X

ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

 

2. Встановити, що до приведення законодавства у відповідність із цим Законом інші закони та нормативно-правові акти застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.

 

3. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом подати до Верховної Ради України пропозиції про приведення законодавчих актів України у відповідність з цим Законом.

 

4. Встановити, що після набрання чинності цим Законом втрачають чинність:

 

Постанова Верховної Ради України від 19 січня 1995 року "Про затвердження Положення про порядок оформлення та використання прав на винаходи, корисні моделі і промислові зразки, що становлять державну таємницю" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., N 3, ст. 23);

 

абзаци десятий і одинадцятий пункту 3 і пункт 4 Постанови Верховної Ради України від 23 грудня 1993 року "Про введення в дію Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., N 7, ст. 33; 1997 р., N 40, ст. 269).

Президент України	Л. КРАВЧУК
м. Київ 15 грудня 1993 року N 3687-XII

 

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про охорону прав на винаходи і корисні моделі

Із змінами і доповненнями, внесеними

Законами України

від 1 червня 2000 року N 1771-III

(Законом України від 01.06.2000 р. N 1771-III

цей Закон викладено в новій редакції),

від 21 грудня 2000 року N 2188-III,

від 10 січня 2002 року N 2921-III,

від 4 липня 2002 року N 34-IV,

від 15 травня 2003 року N 762-IV,

від 22 травня 2003 року N 850-IV

 

Розділ I

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ