Глава 43. Право інтелектуальної власності на комерційне найменування

Стаття 489. Правова охорона комерційного найменування

1. Правова охорона надається комерційному найменуванню, якщо воно дає можливість вирізнити одну особу з-поміж інших та не вводить в оману споживачів щодо справжньої її діяльності.

2. Право інтелектуальної власності на комерційне найменування є чинним з моменту першого використання цього найменування та охороняється без обов'язкового подання заявки на нього чи його реєстрації і незалежно від того, є чи не є комерційне найменування частиною торговельної марки.

3. Відомості про комерційне найменування можуть вноситися до реєстрів, порядок ведення яких встановлюється законом.

4. Особи можуть мати однакові комерційні найменування, якщо це не вводить в оману споживачів щодо товарів, які вони виробляють та (або) реалізовують, та послуг, які ними надаються.

1. Комерційним (фірмовим) найменуванням визначається найменування, під яким особа здійснює свою діяльність в цивільному обороті і яке індивідуалізує цю особу серед інших його учасників. Комерційне найменування можуть мати юридичні особи, які є підприємницькими товариствами (п. 2 ст. 90 ЦК). Не можуть виступати в цивільному обороті під своїм комерційним найменуванням об'єднання осіб, пов'язаних між собою лише договором про спільну діяльність, представництва і філії юридичних осіб та інші їх відособлені підрозділи (цехи, відділення, ділянки тощо). Усі вони виступають в цивільному обороті від імені юридичної особи, яка їх утворила, і відповідно користуються її комерційним найменуванням.

Комерційне найменування товариства повинно містити вказівку на його організаційно-правову форму, що одразу дозволяє учасникам обороту дізнатися про основні ознаки організації — є вона комерційною чи некомерційною, як визначається її відповідальність та ін. Закони про окремі види юридичних осіб, як і норми самого ЦК, вимагають внесення спеціальних додаткових відомостей в найменування юридичних осіб певного виду (п. 4 ст. 119, п. 2 ст. 133, п. З ст. 151, п. З ст. 152 ЦК). Ці відомості складають основну частину в структурі комерційного найменування, яка називається корпусом фірми. До структури найменування входить також допоміжна частина, яка складається з обов'язкових і факультативних елементів. Спеціальна назва підприємства, яка власне і вирізняє його серед інших учасників цивільного обороту, є обов'язковим елементом допоміжної частини комерційного найменування. Це може бути будь-яке оригінальне слово, власне ім'я, географічна назва. Факультативні елементи включаються в комерційне найменування за бажанням власника. До них належать скорочене найменування фірми, вказівки типу «центральний», «універсальний» тощо.

Комерційне найменування повинно бути чітким, коротким і легко сприйматися. Найменування відображається українською мовою. Якщо в спеціальній назві використовується іншомовне слово, то за бажанням власника юридичної особи її комерційне найменування подається у перекладі українською мовою або у вигляді транслітерації буквами українського алфавіту.

Комерційне найменування є основним засобом індивідуалізації юридичної особи і виконує дві функції: юридичну та економічну.

В основі розуміння юридичної функції комерційного найменування як найменування організації є можливість юридичних осіб виступати у цивільному обороті від свого імені, що є однією з основних ознак, наявність якої, серед інших, необхідна для визнання організації суб'єктом права, придбання і здійснення нею майнових і особистих немайнових прав, несення обов'язків (ст. 88 ЦК). Отже, найменування є необхідною передумовою цивільної правосуб'єктності юридичної особи.

Економічна функція найменування осіб, що займаються підприємницькою діяльністю, полягає у необхідності розпізнавання того або іншого виробника і його продукції (послуг) серед конкурентів. У цьому випадку найменування юридичних осіб схоже з торговельними марками. Тому до комерційного найменування можна застосувати ті положення, які встановлені щодо торговельної марки. Комерційне найменування не просто забезпечує саму участь юридичної особи в господарському обороті, а й сприяє одержанню нею більшого прибутку внаслідок популярності найменування серед споживачів.

Комерційне найменування, крім засобу індивідуалізації юридичної особи, є одним з елементів майнового комплексу підприємства (и. 2 ст. 490 ЦК).

У законодавствах зарубіжних країн комерційне найменування має величезне значення при наділенні суб'єктів господарської діяльності правоздатністю. Незважаючи на різноманітність національних процедур у зарубіжному законодавстві, можна виділити принаймні дві загальні для всіх країн обов'язкові умови, необхідні для визнання суб'єктів торгової діяльності суб'єктами права, — це визначення комерційного найменування та державна реєстрація підприємства чи товариства.

2. Відповідно до ст. 8 «Паризької конвенції з охорони промислової власності» (1883 р.) комерційне найменування охороняється в усіх країнах Союзу по охороні промислової власності без обов'язкового подання заявки або реєстрації і незалежно від того, чи є воно частиною торговельної марки. Україна є учасницею цієї конвенції, тому набуття прав на комерційні найменування як іноземними, так і українськими юридичними особами не може бути пов'язане з фактом їх реєстрації. Право на комерційне найменування охороняється на всій території України. У більшості країн право на комерційне найменування виникає при реєстрації юридичної особи, відповідно з цього моменту комерційному найменуванню надається правова охорона.

3. Пункт 3 коментованої статті містить вказівку на те, що відомості про комерційне найменування можуть вноситися до реєстрів, порядок ведення яких встановлюється законом. Проте поки такого закону немає, комерційне найменування юридичної особи реєструється разом із самою особою в складі її установчих документів (п. З ст. 90 ЦК), як і в інших некомерційних юридичних осіб. Було б бажаним створення певного порядку реєстрації комерційних найменувань, що допомогло б уникнути появи суб'єктів підприємницької діяльності з однаковими комерційними найменуваннями, здатними ввести споживача в оману. Наявність даних про всі комерційні найменування, які будуть зосереджені в одному інформаційному центрі, полегшить вибір назв для нових організацій, перевірку новизни заявлених для реєстрації знаків для товарів і послуг, які не повинні повторювати комерційні найменування, володільцями прав на які є інші юридичні особи тощо.

4. Комерційне найменування юридичної особи повинно мати особливі ознаки, які не допускали б змішування одного комерційного найменування з іншим. Воно повинно бути новим і відмінним від уже існуючих комерційних найменувань. Не допускається використання тотожних комерційних найменувань різними суб'єктами підприємницької діяльності. Однак якщо юридичні особи відрізняються за організаційно-правовою формою, що закріплена в комерційному найменуванні, то вони можуть виступати в цивільному обороті під аналогічним комерційним найменуванням. Також юридичні особи мають право на використання подібних і навіть однакових комерційних найменувань, якщо вони здійснюють свою діяльність у зовсім різних сферах цивільного обороту. Тільки в даному випадку немає небезпеки введення в оману контрагентів і споживачів. Забороняється використання комерційного найменування, якщо воно збігається з торговельними марками та географічними позначеннями, володільцями прав на які є інші особи.

 

Стаття 490. Майнові права інтелектуальної власності на комерційне найменування

1. Майновими правами інтелектуальної власності на комерційне найменування є:

1) право на використання комерційного найменування;

2) право перешкоджати іншим особам неправомірно використовувати комерційне найменування, в тому числі забороняти таке використання;

3) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

2. Майнові права інтелектуальної власності на комерційне найменування передаються іншій особі лише разом з цілісним майновим комплексом особи, якій ці права належать, або його відповідною частиною.

1. Зміст прав юридичної особи на комерційне найменування полягає в забезпеченні можливості цій особі виступати в цивільному обороті під власним найменуванням.

Юридична особа користується своїм комерційним найменуванням при укладанні цивільно-правових угод, реалізації особистих немайнових прав, захисті порушених чи оспорюваних прав, при здійсненні інших юридичних дій.

Володілець права на комерційне найменування має право розміщувати його на вивісках, бланках, рахунках, прейскурантах, у публікаціях рекламного характеру, оголошеннях, анотаціях тощо.

Володілець права на комерційне найменування має монопольне право на його використання. Він може перешкоджати чи забороняти іншим особам використовувати своє комерційне найменування. Під використанням комерційного найменування іншими особами вважається будь-яка форма незаконного виступу в цивільному обороті під чужим комерційним найменуванням.

Комерційне найменування, як засіб індивідуалізації його володільця і об'єкт виключного права, може бути використане тільки з дозволу володільця (п. З ст. 426 ЦК). Окремим випадком такого використання є договір комерційної концесії (франчайзингу), передбачений ст. 1115 ЦК. Закон України «Про захист від недобросовісної конкуренції» від 7 червня 1996 р. № 236/96-ВР визнає самовільне використання чужого комерційного найменування недобросовісною конкуренцією (ст. 4).

Право на використання комерційного найменування є одночасно й обов'язком юридичної особи. Комерційна організація зобов'язана виступати в цивільному обороті під власним найменуванням в інтересах інших учасників цивільного обороту і споживачів. Порушенням чинного законодавства є також дії, спрямовані на анонімність юридичної особи, тобто забороняється ведення торгівлі без будь-яких вивісок.

2. Право на комерційне найменування не може бути відчужене на відміну від інших об'єктів інтелектуальної власності, права на які можуть вільно передаватись іншим особам. Пунктом 2 коментованої статті передбачається тільки один випадок переходу прав на комерційне найменування: майнові права інтелектуальної власності на комерційне найменування передаються іншій особі лише разом з цілісним майновим комплексом особи, якій ці права належать, або його відповідною частиною. При цьому новий власник комерційної організації стає суб'єктом прав на комерційне найменування тільки у випадку, якщо колишній власник або його правонаступники надали на це згоду.

 

Стаття 491. Припинення чинності майнових прав інтелектуальної власності на комерційне найменування

1. Чинність майнових прав інтелектуальної власності на комерційне найменування припиняється у разі ліквідації юридичної особи та з інших підстав, встановлених законом.

Індивідуалізація юридичних осіб забезпечується тільки у випадку, коли їх комерційне найменування залишається незмінним. Воно діє протягом усього часу існування юридичної особи. Якщо організаційно-правова форма юридичної особи змінюється, наприклад у результаті реорганізації, то відповідні зміни обов'язково вносяться й до комерційного найменування.

Чинність права на комерційне найменування припиняється одночасно з ліквідацією самої юридичної особи, а також у таких випадках:

при переході юридичної особи до нового власника, якщо умови такої передачі не передбачають збереження за особою колишнього найменування;

при реорганізації юридичної особи, у ході якої вона іноді зобов'язана змінити своє колишнє найменування;

за рішенням суб'єкта права на комерційне найменування;

за рішенням суду через невідповідність комерційного найменування вимогам чинного законодавства або у випадку порушення прав та інтересів інших осіб.