Глава 10. Органи та представники, через які діють держава, автономна республіка крим, територіальні громади у цивільних відносинах

Стаття 170. Органи, через які діє держава у цивільних відносинах

1. Держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Держава може брати участь в цивільних відносинах як безпосередньо, так і через спеціально створені нею для таких цілей державних юридичних осіб.

Безпосередня участь держави у цивільних відносинах здійснюється шляхом участі в них органів державної влади, які діють при цьому не як окремі юридичні особи, а як певні представники держави. Можливо, що держава буде представлена органом, який є одночасно юридичною особою. Однак ця остання властивість не має значення для даних відносин, оскільки такий орган представляє державу в цілому. Головне, що цей орган діє від імені держави в межах компетенції, встановленої актами, що визначають статус цих органів.

Згідно з Конституцією України єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент — ВР України.

До повноважень ВР України, зокрема, належить:

внесення змін до Конституції України;

призначення всеукраїнського референдуму;

прийняття законів;

затвердження Державного бюджету України та внесення змін до нього; контроль за виконанням Державного бюджету України, прийняття рішення щодо звіту про його виконання;

визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики;

призначення виборів Президента України;

усунення Президента України з поста в порядку особливої процедури (імпічменту);

надання згоди на призначення Президентом України Прем'єр-міністра України;

здійснення контролю за діяльністю KM України;

дострокове припинення повноважень ВР АРК за наявності висновку Конституційного Суду України про порушення нею Конституції України або законів України; призначення позачергових виборів до ВР АРК;

утворення і ліквідація районів, встановлення і зміна меж районів і міст, віднесення населених пунктів до категорії міст, найменування і перейменування населених пунктів і районів;

призначення чергових та позачергових виборів до органів місцевого самоврядування;

затвердження переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації; визначення правових засад вилучення об'єктів права приватної власності, та інші, згідно зі ст. 85 Конституції України.

ВР України здійснює інші повноваження, які відповідно до Конституції України віднесені до її відання.

Вищим органом в системі органів виконавчої влади України є Кабінет Міністрів.

KM України відповідальний перед Президентом України та підконтрольний і підзвітний ВР України. KM України у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, актами Президента України.

До компетенції KM згідно з Конституцією України (ст. 116), зокрема, належить:

забезпечення державного суверенітету і економічної самостійності України, здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави, виконання Конституції і законів України, актів Президента України;

вжиття заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина;

забезпечення проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; політики у сферах праці й зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування;

розроблення проекту закону про Державний бюджет України і забезпечення виконання затвердженого ВР України Державного бюджету України, а також подання до ВР України звіту про його виконання;

організація і забезпечення здійснення зовнішньоекономічної діяльності України, митної справи.

KM України виконує інші функції, визначені Конституцією та законами України, актами Президента України.

Виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації.

Особливості здійснення виконавчої влади у містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України.

Місцеві державні адміністрації підзвітні і підконтрольні радам у частині повноважень, делегованих їм відповідними районними чи обласними радами.

Місцеві державні адміністрації підзвітні і підконтрольні органам виконавчої влади вищого рівня.

Рішення голів місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції та законам України, іншим актам законодавства України, можуть бути відповідно до закону скасовані Президентом України або головою місцевої Державної адміністрації вищого рівня.

Відповідно до «Загального положення про міністерство, інший центральний орган державної виконавчої влади України», затвердженого Указом Президента України від 12 березня 1996 р. № 179/96, міністерство, інший центральний орган державної виконавчої влади України (далі — міністерство) є центральним органом державної виконавчої влади, підпорядкованим KM України. Міністерство реалізує державну політику у відповідній галузі.

Міністерство у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, постановами ВР України, указами і розпорядженнями Президента України, декретами, постановами і розпорядженням KM України, а також положенням про міністерство.

Міністерство, зокрема, має такі повноваження:

бере участь у формуванні та реалізації державної політики як у цілому, так і за відповідними напрямами, розробляє механізм її реалізації;

прогнозує розвиток економіки у виробничій, науково-технічній, мінерально-сировинній, паливно-енергетичній, трудовій, демографічній, соціальній, фінансовій та інших сферах;

бере участь у розробленні проектів Державної програми економічного та соціального розвитку України, Державного бюджету України;

реалізує державну стратегію розвитку відповідної галузі (групи суміжних галузей);

розробляє відповідні фінансово-економічні та інші нормативи, механізм їх впровадження, затверджує галузеві стандарти;

видає у передбачених законодавством випадках спеціальні дозволи (ліцензії) на проведення окремих видів підприємницької діяльності;

здійснює у межах повноважень, визначених законодавством, функції управління майном підприємств, що належать до сфери управління міністерства.

Міністерство у процесі виконання покладених на нього завдань взаємодіє з іншими центральними і місцевими органами державної виконавчої влади, органами АРК, органами місцевого самоврядування, представницькими органами, а також з відповідними органами інших держав.

Міністерство в межах своїх повноважень на основі та на виконання актів законодавства видає накази, організовує і контролює їх виконання.

Також створюються центральні органи виконавчої влади із спеціальним статусом. Одним із таких органів є ДКЦПФР, яка створена та діє на підставі «Положення про Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку», затвердженого Указом Президента України від 14 лютого 1997 р. № 142/97. Комісія підпорядкована Президентові України та підзвітна ВР України.

Комісія у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, актами Президента України, KM України.

До основних завдань Комісії належать:

формування та забезпечення реалізації єдиної державної політики щодо розвитку і функціонування ринку цінних паперів та їх похідних в Україні, сприяння адаптації національного ринку цінних паперів до міжнародних стандартів;

координація діяльності державних органів з питань функціонування в Україні ринку цінних паперів та їх похідних;

здійснення державного регулювання та контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних на території України, додержання вимог законодавства у цій сфері;

захист прав інвесторів шляхом здійснення заходів щодо запобігання і припинення порушень законодавства на ринку цінних паперів, застосування санкцій за порушення законодавства у межах своїх повноважень;

сприяння розвитку ринку цінних паперів;

узагальнення практики застосування законодавства України з питань випуску та обігу цінних паперів в Україні, розроблення пропозицій щодо його вдосконалення;

здійснення державного регулювання та контролю у сфері спільного інвестування.

 

Стаття 171. Органи, через які діє Автономна Республіка Крим у цивільних відносинах

1. Автономна Республіка Крим набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи влади Автономної Республіки Крим у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Повноваження, порядок формування і діяльності ВР АРК і РМ АРК визначаються Конституцією України і законами України, Конституцією АРК і нормативно-правовими актами ВР АРК з питань, віднесених до її компетенції. ВР АРК є представницьким органом АРК і здійснює представницькі, нормотворчі, контрольні функції та повноваження в межах своєї компетенції.

Повноваження ВР АРК можуть бути припинені ВР України достроково на підставах та у порядку, визначених Конституцією України.

ВР АРК вирішує питання, віднесені Конституцією України, Конституцією АРК і законами України до відання АРК, за винятком тих, щодо яких рішення приймаються республіканським (місцевим) референдумом або РМ АРК та іншими органами виконавчої влади АРК.

До компетенції ВР АРК відповідно до Конституції АРК, зокрема, належить:

прийняття Конституції АРК та подання її на затвердження ВР України, нормативно-правових актів, внесення в установленому порядку змін і доповнень до них, роз'яснення порядку їх застосування; визначення порядку і забезпечення контролю за виконанням Конституції АРК і нормативно-правових актів ВР АРК в межах її компетенції;

призначення чергових виборів депутатів ВР АРК, затвердження складу виборчої комісії АРК;

прийняття рішення про проведення республіканського (місцевого) референдуму;

визначення порядку управління майном, яке належить АРК;

визначення порядку управління майном, яке знаходиться на балансі

визначення переліку майна АРК, яке підлягає і яке не підлягає приватизації;

затвердження бюджету АРК і внесення змін до нього, контроль за його виконанням, прийняття рішення щодо звіту про його виконання;

вирішення питань адміністративно-територіального устрою згідно із законами України;

визнання статусу місцевостей як курортів, встановлення зон санітарної охорони курортів, вирішення питань організації і розвитку курортно-рекреаційної сфери і туризму;

у межах компетенції ВР АРК вирішення питань забезпечення прав і свобод громадян, національної згоди, сприяння охороні правопорядку і громадської безпеки;

обрання Голови ВР АРК, його першого заступника і заступника, звільнення їх з посад;

утворення Президії ВР АРК, постійних і тимчасових комісій ВР АРК, обрання голів постійних і тимчасових комісій;

зупинення дії постанов і розпоряджень РМ АРК з питань виконання державних функцій і повноважень у випадках, якщо вони суперечать Конституції України і законам України, актам Президента України і KM України, Конституції АРК і нормативно-правовим актам ВР АРК, з одночасним зверненням до Президента України про їх скасування;

визначення порядку укладення і затвердження договорів і угод від імені АРК з питань, віднесених до відання АРК, затвердження договорів і угод.

ВР АРК здійснює інші повноваження, віднесені до її відання Конституцією України і законами України, а також ті, що віднесені до її відання Конституцією АРК і нормативно-правовими актами ВР АРК в межах її компетенції.

РМ АРК є виконавчим органом АРК і здійснює виконавчі функції та повноваження в межах своєї компетенції.

РМ АРК як орган виконавчої влади АРК самостійно здійснює виконавчі функції і повноваження з питань, віднесених до відання АРК Конституцією України, Конституцією АРК і законами України.

РМ АРК виконує також державні виконавчі функції і повноваження, делеговані законами України відповідно до Конституції України.

З метою забезпечення виконання делегованих державних виконавчих функцій і повноважень АРК передаються фінансові, матеріальні кошти і об'єкти державної власності, необхідні для виконання зазначених повноважень.

Організація, порядок виконання зазначених функцій і повноважень республіканськими органами АРК визначаються нормативно-правовими актами ВР АРК.

Законами України та прийнятими на їх основі та на їх виконання нормативно-правовими актами KM України та ВР АРК можуть визначатися окремі умови виконання делегованих державних виконавчих функцій і повноважень, реалізації загальнодержавних і регіональних програм; координуватися діяльність у боротьбі з катастрофами, стихійними лихами, епідеміями та епізоотіями, щодо ліквідації їх наслідків, природокористування, охорони навколишнього природного середовища, забезпечення екологічної безпеки, безпечних і здорових умов життя населення, охорони пам'яток історії та культури, організації та розвитку освіти, науки і культури, фізичної культури та спорту, забезпечення правопорядку і громадської безпеки, здійснення спільних проектів у регіоні, а також вирішення інших питань, віднесених до компетенції виконавчих органів.

З питань виконання державних функцій і повноважень РМ АРК, Голова РМ АРК, його заступники, керівники відповідних міністерств і республіканських комітетів АРК підзвітні і підконтрольні KM України, а керівники місцевих державних адміністрацій — РМ АРК.

 

Стаття 172. Органи, через які діють територіальні громади у цивільних відносинах

1. Територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов'язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Згідно з Конституцією України (ст. 7) в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.

Місцеве самоврядування є правом територіальної громади — жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста — самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради.

Територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Обласні та районні ради затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку відповідних областей і районів та контролюють їх виконання; затверджують районні і обласні бюджети, які формуються з коштів Державного бюджету для їх відповідного розподілу між територіальними громадами або для виконання спільних проектів та з коштів, залучених на договірних засадах з місцевих бюджетів для реалізації спільних соціально-економічних і культурних програм, та контролюють їх виконання; вирішують інші питання, віднесені законом до їхньої компетенції.

Органи місцевого самоврядування є юридичними особами публічного права і мають певні власні (самоврядні) повноваження. Крім цього, органам місцевого самоврядування можуть надаватися законом окремі повноваження органів виконавчої влади - делеговані повноваження, в межах яких вони діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону. Держава фінансує здійснення цих повноважень у повному обсязі за рахунок коштів Державного бюджету України або шляхом віднесення до місцевого бюджету в установленому законом порядку окремих загальнодержавних податків, передає органам місцевого самоврядування відповідні об'єкти державної власності.

Органи місцевого самоврядування з питань здійснення ними повноважень і органів виконавчої влади підконтрольні відповідним органам виконавчої влади.

Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» (ст. 10) визначає, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією та законодавством України.

Обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією та законодавством України, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.

Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, позабюджетні цільові (в тому числі валютні) та інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Місцеві бюджети є самостійними, вони не включаються до Державного бюджету України, бюджету АРК та інших місцевих бюджетів. Органи місцевого самоврядування з урахуванням місцевих умов і особливостей можуть перерозподіляти між собою на підставі договорів окремі повноваження та власні бюджетні кошти.

Сільська, селищна, міська, районна в місті (у разі її створення) рада може наділяти частиною своїх повноважень органи самоорганізації населення, передавати їм відповідні кошти, а також матеріально-технічні та інші ресурси, необхідні для здійснення цих повноважень, здійснює контроль за їх виконанням.

Сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією та законами України до їх відання. Стаття 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» наводить перелік питань, які належать до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад.

Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до законодавства України як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом. Територіальні громади сіл, селищ, міст, районів у містах безпосередньо або через органи місцевого самоврядування можуть об'єднувати на договірних засадах на праві спільної власності об'єкти права комунальної власності, а також кошти місцевих бюджетів для виконання спільних проектів або для спільного фінансування (утримання) комунальних підприємств, установ та організацій і створювати для цього відповідні органи і служби.

Районні та обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об'єктами їхньої спільної власності, що задовольнянні» спільні потреби територіальних громад.

Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їх відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду. Доцільність, порядок та умови відчуження об'єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою. Доходи від відчуження об'єктів права комунальної власності зараховуються до відповідних місцевих бюджетів і спрямовуються на фінансування заходів, передбачених бюджетами розвитку.

Діяльність органів місцевого самоврядування в місті Києві регулює Закон України «Про столицю України — місто-герой Київ» від 15 січня 1999 р. № 401-XIV. Місцеве самоврядування у місті Києві здійснюється територіальною громадою міста як безпосередньо, так і через Київську міську раду, районні в місті ради та їх виконавчі органи.

Місцеві державні адміністрації підзвітні і підконтрольні відповідним радам у частині повноважень, делегованих їм відповідними радами.

У місті Києві діють представницькі органи місцевого самоврядування — Київська міська рада, районні в місті ради, які є юридичними особами публічного права.

Київська міська рада може передавати районним у місті радам у власність або в управління об'єкти комунальної власності міста Києва в порядку, передбаченому законами України.

Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування у місті Києві є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності громади міста або знаходяться в її управлінні.

Держава надає певні гарантії виконання містом Києвом столичних функцій.

У зв'язку зі здійсненням містом Києвом функцій столиці України відповідно до ст. 21 Закону України «Про столицю України — місто-герой Київ» Київська міська рада та Київська міська державна адміністрація, кожна в межах своєї компетенції, встановленої законами України, мають певні права:

придбавати у власність жилі і нежилі приміщення, адміністративні, виробничі та інші об'єкти, що належать до інших форм власності, якщо вони необхідні для здійснення містом столичних функцій;

встановлювати порядок утримання та експлуатації об'єктів, розташованих У місті, та прилеглої до них території, правила благоустрою, торговельного, побутового, транспортного, житлово-комунального та іншого соціально-культурного обслуговування, визначати особливості землекористування та використання інших природних ресурсів;

здійснювати управління об'єктами державної власності, перелік яких визначається KM України, а також частками (акціями, паями) акціонерних товариств, розташованих у місті Києві, які передаються до сфери управління Київської міської державної адміністрації в установленому порядку;

залучати кошти інвесторів (забудовників) у порядку пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста за нормативами, затвердженими Київською міською радою, з метою поліпшення фінансового забезпечення комплексної забудови міста.

У зв'язку зі здійсненням містом Києвом функцій столиці України Київська міська рада та Київська міська державна адміністрація, кожна в межах своєї компетенції, встановленої законами України, мають також додаткові права пов'язані зі здійсненням містом Києвом столичних функцій

Взаємовідносини органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади міста Києва з центральними органами державної влади, представництвами іноземних держав і міжнародних організацій, підприємствами, установами, організаціями, об'єднаннями громадян регулюються цим Законом, законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про місцеві державні адміністрації» та ін.

Органи місцевого самоврядування та органи виконавчої влади міста Києва і Київської області будують свої взаємовідносини на договірних, компенсаційних та інших визначених чинним законодавством засадах.

 

Стаття 173. Представники держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад

1. У випадках і в порядку, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, від імені держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад за спеціальними дорученнями можуть виступати фізичні та юридичні особи, органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування.

Держава, АРК і територіальні громади можуть брати участь у цивільно-правових відносинах безпосередньо, тобто через свої органи, а також опосередковано — через створені ними юридичні особи.

Коли держава, АРК і територіальні громади беруть участь у цивільних правовідносинах через свої органи, то ці суб'єкти здійснюють участь у цивільних правовідносинах виключно у межах їхньої компетенції, яка визначається законом.

У випадках і в порядку, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, від імені держави, АРК і територіальних громад за спеціальними дорученнями можуть виступати фізичні та юридичні особи, органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Так, від імені держави можуть діяти органи виконавчої, законодавчої та судової влади, а також інші державні органи. Коли йдеться про органи виконавчої влади, до них відносять KM України, міністерства та відомства, а також місцеві органи виконавчої влади. Питома вага участі цих державних органів у цивільних правовідносинах від імені держави є найбільшою. Вони, зокрема, беруть участь в особистих немайнових, речових, зобов'язальних та інших цивільних правовідносинах. Органи законодавчої (ВР України) та судової (система судів конституційної та загальної юрисдикції) влади також беруть певну участь у цивільно-правових відносинах. Однак їх участь у цих відносинах зводиться здебільшого до відповідальності за завдання шкоди їх діями, незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю судових органів тощо. Інколи у цивільні правовідносини від імені держави вступають також і інші органи чи посадові особи, які не входять до жодної із згаданих гілок влади. Так, наприклад, У цивільні відносини може вступати Президент України, органи прокуратури тощо. Структура їх участі у відповідних відносинах аналогічна до всіх державних органів і визначається їх законною компетенцією.

Територіальні громади можуть безпосередньо реалізувати свою цивільну правосуб'єктність також через низку своїх органів, до яких належать сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст. При цьому певні повноваження можуть покладатися також і на окремих посадових осіб, наділених відповідною компетенцією для вступу у цивільно-правові відносини, наприклад міський голова.

Однак не слід забувати, що, незважаючи на те, що безпосередньою формою участі держави, АРК і територіальних громад у цивільних правовідносинах вважається діяльність у межах своєї компетенції їх відповідних органів, яка здійснюється внаслідок рішень та діянь їх посадових осіб, інколи волестворюючим фактором для такої участі є безпосереднє виявлення волі народу України або членів територіальної громади, яке виражене у належній формі, наприклад референдум. І саме це рішення даних суб'єктів, а не воля посадових (службових) осіб має бути втілене у діях зазначених органів.

Існує ціла низка нормативно-правових документів, які регламентують призначення та повноваження представників відповідних органів і територіальних громад.

Так, постановою KM України від 15 травня 2000 р. № 791 було затверджено «Положення про представника органу, уповноваженого управляти відповідними корпоративними правами держави в органах управління господарських товариств».

Це Положення визначає порядок призначення та повноваження представника органу, уповноваженого управляти відповідними корпоративними правами держави в органах управління господарських товариств.

Відповідальний представник призначається із числа членів спостережної ради рішенням органу приватизації або органу виконавчої влади, що виконує функції з управління корпоративними правами держави на підставі генеральної угоди з ФДМ з наступним укладанням відповідного договору з цим органом.

Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначає, що сільський, селищний, міський голова представляє територіальну громаду, раду та її виконавчий комітет у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, підприємствами, Установами та організаціями незалежно від форм власності, громадянами, а також у міжнародних відносинах відповідно до законодавства (ст. 42), а також, що голова районної, обласної, районної у місті ради представляє раду у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, трудовими колективами, адміністрацією підприємств, установ, організацій і громадянами, а також у зовнішніх відносинах відповідно до законодавства (ст. 55).

Відповідно до Конституції АРК Голова ВР представляє ВР АРК у відносинах з Президентом України, ВР України, KM України, центральними та місцевими органами державної влади України, органами місцевого самоврядування підприємствами установами та організаціями, громадянами, їх об'єднаннями, посадовими особами та органами інших держав, їх регіонів, об'єднань громадян, установ, організацій; з міжнародними організаціями (ст. 29)

Голова РМ АРК представляє РМ АРК у відносинах з Президентом України ВР України, KM України, центральними та місцевими органами виконавчої влади України, органами місцевого самоврядування, підприємствами установами і організаціями, громадянами, їх об'єднаннями, посадовими особами, органами інших держав, їх регіонів, об'єднань громадян, установ, організацій-з міжнародними організаціями (ст. 36).