Тема 14. Правова охорона комерційного найменування

1. Поняття та структура комерційного найменування

2. Право на комерційне найменування: поняття, зміст, суб'єкти, виникнення.

3. Захист права на комерційне найменування.

 

Поняття та структура комерційного найменування

Спеціального одного закону немає. Правовий режим комерційного найменування визначається ЦК, ГК, ЗУ Про реєстрацію ЮО та ФО-підприємців ст. 27, ЗУ Про захист від недобросовісної конкуренції ст. 4; Паризька конвенція про охорону промислової власності ст. 8

 

Стаття 90. Найменування юридичної особи

1. Юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму.

Найменування установи має містити інформацію про характер її діяльності.

Юридична особа може мати крім повного найменування скорочене найменування.

2. Юридична особа, що є підприємницьким товариством, може мати комерційне (фірмове) найменування.

Комерційне (фірмове) найменування юридичної особи може бути зареєстроване у порядку, встановленому законом.

3. Найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до єдиного державного реєстру.

4. У разі зміни свого найменування юридична особа крім виконання інших вимог, встановлених законом, зобов’язана помістити оголошення про це в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, та повідомити про це всім особам, з якими вона перебуває у договірних відносинах.

5. Юридична особа не має права використовувати найменування іншої юридичної особи.

Тут йдеться про найменування як ознаку ЮО, а не як об’єкт інтелектуальної власності.

 

Стаття 489. Правова охорона комерційного найменування

1. Правова охорона надається комерційному найменуванню, якщо воно дає можливість вирізнити одну особу з-поміж інших та не вводить в оману споживачів щодо справжньої її діяльності.

2. Право інтелектуальної власності на комерційне найменування є чинним з моменту першого використання цього найменування та охороняється без обов’язкового подання заявки на нього чи його реєстрації і незалежно від того, є чи не є комерційне найменування частиною торговельної марки.

3. Відомості про комерційне найменування можуть вноситися до реєстрів, порядок ведення яких встановлюється законом.

4. Особи можуть мати однакові комерційні найменування, якщо це не вводить в оману споживачів щодо товарів, які вони виробляють та (або) реалізовують, та послуг, які ними надаються.

Стаття 490. Майнові права інтелектуальної власності на комерційне найменування

1. Майновими правами інтелектуальної власності на комерційне найменування є:

1) право на використання комерційного найменування;

2) право перешкоджати іншим особам неправомірно використовувати комерційне найменування, в тому числі забороняти таке використання;

3) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

2. Майнові права інтелектуальної власності на комерційне найменування передаються іншій особі лише разом з цілісним майновим комплексом особи, якій ці права належать, або його відповідною частиною.

Стаття 491. Припинення чинності майнових прав інтелектуальної власності на комерційне найменування

1. Чинність майнових прав інтелектуальної власності на комерційне найменування припиняється у разі ліквідації юридичної особи та з інших підстав, встановлених законом.

 

Стаття 159 ГК. Правомочності суб'єктів господарювання щодо комерційного найменування

1. Суб’єкт господарювання — юридична особа або громадянин-підприємець може мати комерційне найменування.

Громадянин-підприємець має право заявити як комерційне найменування своє прізвище або ім’я.

2. Відомості про комерційне найменування суб’єкта господарювання вносяться за його поданням до реєстрів, порядок ведення яких встановлюється законом. Суб’єкт господарювання, комерційне найменування якого було включено до реєстру раніше, має пріоритетне право захисту перед будь-яким іншим суб’єктом, тотожне комерційне найменування якого включено до реєстру пізніше.

3. Правовій охороні підлягає як повне, так і скорочене комерційне найменування суб’єкта господарювання, якщо воно фактично використовується ним у господарському обігу.

4. У разі якщо комерційне найменування суб’єкта господарювання є елементом його торговельної марки, то здійснюється правова охорона і комерційного найменування, і торговельної марки.

5. Особа, яка використовує чуже комерційне найменування, на вимогу його власника зобов’язана припинити таке використання і відшкодувати завдані збитки.

 

В законодавстві визначення немає.

Комрційне найменування – це позначення, під яким суб’єкт господарюваня виступає в господарському обороті і яке індивідуалізує його серед інших учасників господарських відносин. Комерційне і фірмове найменування – синоніми.

Структура комерційного найменування:

1. Обовязкова частина: організаційно-правова форма. Іноді до ОПФ додається вид діяльностя. Наприклад, страхова компанія, юридична фірма, туристичне агенство.

2. Допоміжна-розрізняльна: вигадане слово, власне ім'я і т. ін.

 

Поряд із повним комерційним найменування, може використовуватися і скорочене. це скорочення повинно бути зазаначено в статуті. Щодо для окремих видів ЮО встановлені додаткові вимоги до структури комерціного найменування. Це акціонерні товариства (назва містить АТ), командитне товариство (прізвище одного або кількох повних учасників), страхові компанії, державні підприємства, недержавні пенсійні фонди та ін. Ці спеціальні правила обумовлені тим, що ЮО мають спеціальнц правосубєктність.

Вимоги щодо написанння КН затверджені Наказом Держ комітету з питань регуляторної політики та підприємства (зараз його вже немає) від 9.06.2004 № 65:

Обовязкова держ мова; не можна використовувати слово Національний без спец дозволу; можна використовувати всі символи. Маленькі та великі літери є тотожними. Коротше, подивитись це у наказі.

 

Право на комерційне найменування: поняття, зміст, суб'єкти, виникнення.

Право на КН – це забезпечена законом можливість його володільцям виступати в господарському обороті під власним позначенням.

Ознаки права:

- Майновий характер

- Безстроковий характер

- Екстериторіальний характер (право на КН охороняється не тільки в тій державі, де зареєстровано СПД, а і в будь-якій іншій державі).

- Невідчужуваний характер. Тобто неможливо укладати договори щодо КН.

 

Зміст права на комерційне найменування

Стаття 490. Майнові права інтелектуальної власності на

комерційне найменування

1. Майновими правами інтелектуальної власності на комерційне найменування є:

1) право на використання комерційного найменування (поміщення КН на вивісках, в рекламі, на товарах, у діловій документації тощо);

2) право перешкоджати іншим особам неправомірно використовувати комерційне найменування, в тому числі забороняти таке використання;

3) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом (але ніяких інших більше немає).

2. Майнові права інтелектуальної власності на комерційне найменування передаються іншій особі лише разом з цілісним майновим комплексом особи, якій ці права належать, або його відповідною частиною.

Суб’єкти права на комерційне найменування:

За ЦК ст. 90. Суб’єктами є лише підприємницькі ЮО. Тобто ФО-підприємці, об'єднання громадян і споживчі кооперативи знаходяться за межами цього правила. а всі інші використовують.

Ст. 159 ГК. Суб’єктами є всі суб’єкти господарювання.

Це два різні підходи. Практика іде різними шляхами.

Щодо ФО-підприємця. Комерційне найменування створюється для того, щоб не світитися, тобто не виставляти на привселюдне бачення ім'я власника СПД. Оскільки громадяни-підприємці відповідають усім майном за зобов’язаннями, то було б економічно неправильно ховатися за вигаданими назвами. Або ж обов’язково вимагати зазначення його прізвища.