Розділ. Правова охорона засобів індивідуалізації

РОЗДІЛ. ПРАВОВА ОХОРОНА ЗАСОБІВ ІНДИВІДУАЛІЗАЦІЇ

 

Засоби індивідуалізації не є результатом творчої діяльності. В теорії їх називають прирівняними до них.

Об’єкти засобів індивідуалізації:

1. Комерційне найменування

2. Торговельна марка

3. Зазначення походження товару (ми його не вивчаємо).

Останнім часом пропонується додати такий об’єкт як доменні імена. Вони виконують таку ж важливу функцію, як комерційне найменування.

 

ТЕМА 14. ПРАВОВА ОХОРОНА КОМЕРЦІЙНОГО НАЙМЕНУВАННЯ

1. Поняття та структура комерційного найменування

2. Право на комерційне найменування: поняття, зміст, суб'єкти, виникнення.

3. Захист права на комерційне найменування.

 

Поняття та структура комерційного найменування

Спеціального одного закону немає. Правовий режим комерційного найменування визначається ЦК, ГК, ЗУ Про реєстрацію ЮО та ФО-підприємців ст. 27, ЗУ Про захист від недобросовісної конкуренції ст. 4; Паризька конвенція про охорону промислової власності ст. 8

 

Стаття 90. Найменування юридичної особи

1. Юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму.

Найменування установи має містити інформацію про характер її діяльності.

Юридична особа може мати крім повного найменування скорочене найменування.

2. Юридична особа, що є підприємницьким товариством, може мати комерційне (фірмове) найменування.

Комерційне (фірмове) найменування юридичної особи може бути зареєстроване у порядку, встановленому законом.

3. Найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до єдиного державного реєстру.

4. У разі зміни свого найменування юридична особа крім виконання інших вимог, встановлених законом, зобов’язана помістити оголошення про це в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, та повідомити про це всім особам, з якими вона перебуває у договірних відносинах.

5. Юридична особа не має права використовувати найменування іншої юридичної особи.

Тут йдеться про найменування як ознаку ЮО, а не як об’єкт інтелектуальної власності.

 

Стаття 489. Правова охорона комерційного найменування

1. Правова охорона надається комерційному найменуванню, якщо воно дає можливість вирізнити одну особу з-поміж інших та не вводить в оману споживачів щодо справжньої її діяльності.

2. Право інтелектуальної власності на комерційне найменування є чинним з моменту першого використання цього найменування та охороняється без обов’язкового подання заявки на нього чи його реєстрації і незалежно від того, є чи не є комерційне найменування частиною торговельної марки.

3. Відомості про комерційне найменування можуть вноситися до реєстрів, порядок ведення яких встановлюється законом.

4. Особи можуть мати однакові комерційні найменування, якщо це не вводить в оману споживачів щодо товарів, які вони виробляють та (або) реалізовують, та послуг, які ними надаються.

Стаття 490. Майнові права інтелектуальної власності на комерційне найменування

1. Майновими правами інтелектуальної власності на комерційне найменування є:

1) право на використання комерційного найменування;

2) право перешкоджати іншим особам неправомірно використовувати комерційне найменування, в тому числі забороняти таке використання;

3) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

2. Майнові права інтелектуальної власності на комерційне найменування передаються іншій особі лише разом з цілісним майновим комплексом особи, якій ці права належать, або його відповідною частиною.

Стаття 491. Припинення чинності майнових прав інтелектуальної власності на комерційне найменування

1. Чинність майнових прав інтелектуальної власності на комерційне найменування припиняється у разі ліквідації юридичної особи та з інших підстав, встановлених законом.

 

Стаття 159 ГК. Правомочності суб'єктів господарювання щодо комерційного найменування

1. Суб’єкт господарювання — юридична особа або громадянин-підприємець може мати комерційне найменування.

Громадянин-підприємець має право заявити як комерційне найменування своє прізвище або ім’я.

2. Відомості про комерційне найменування суб’єкта господарювання вносяться за його поданням до реєстрів, порядок ведення яких встановлюється законом. Суб’єкт господарювання, комерційне найменування якого було включено до реєстру раніше, має пріоритетне право захисту перед будь-яким іншим суб’єктом, тотожне комерційне найменування якого включено до реєстру пізніше.

3. Правовій охороні підлягає як повне, так і скорочене комерційне найменування суб’єкта господарювання, якщо воно фактично використовується ним у господарському обігу.

4. У разі якщо комерційне найменування суб’єкта господарювання є елементом його торговельної марки, то здійснюється правова охорона і комерційного найменування, і торговельної марки.

5. Особа, яка використовує чуже комерційне найменування, на вимогу його власника зобов’язана припинити таке використання і відшкодувати завдані збитки.

 

В законодавстві визначення немає.

Комрційне найменування – це позначення, під яким суб’єкт господарюваня виступає в господарському обороті і яке індивідуалізує його серед інших учасників господарських відносин. Комерційне і фірмове найменування – синоніми.

Структура комерційного найменування:

1. Обовязкова частина: організаційно-правова форма. Іноді до ОПФ додається вид діяльностя. Наприклад, страхова компанія, юридична фірма, туристичне агенство.

2. Допоміжна-розрізняльна: вигадане слово, власне ім'я і т. ін.

 

Поряд із повним комерційним найменування, може використовуватися і скорочене. це скорочення повинно бути зазаначено в статуті. Щодо для окремих видів ЮО встановлені додаткові вимоги до структури комерціного найменування. Це акціонерні товариства (назва містить АТ), командитне товариство (прізвище одного або кількох повних учасників), страхові компанії, державні підприємства, недержавні пенсійні фонди та ін. Ці спеціальні правила обумовлені тим, що ЮО мають спеціальнц правосубєктність.

Вимоги щодо написанння КН затверджені Наказом Держ комітету з питань регуляторної політики та підприємства (зараз його вже немає) від 9.06.2004 № 65:

Обовязкова держ мова; не можна використовувати слово Національний без спец дозволу; можна використовувати всі символи. Маленькі та великі літери є тотожними. Коротше, подивитись це у наказі.

 

Право на комерційне найменування: поняття, зміст, суб'єкти, виникнення.

Право на КН – це забезпечена законом можливість його володільцям виступати в господарському обороті під власним позначенням.

Ознаки права:

- Майновий характер

- Безстроковий характер

- Екстериторіальний характер (право на КН охороняється не тільки в тій державі, де зареєстровано СПД, а і в будь-якій іншій державі).

- Невідчужуваний характер. Тобто неможливо укладати договори щодо КН.

 

Виникнення права комерційного найменування

Відповідно до ст. 8 Паризької конвенції, ч. 3 ст. 489: право на КН виникає з моменту першого використання без його реєстрації. На практиці одностайно момент виникнення права на КН пов’язують із датою реєстрації суб'єкта господарювання.

Комерційне найменування включається до Державного реєстру ЮО одночасно з державною реєстрацією ЮО. Державний реєстратор відмовляє у такій державній реєстрації, якщо найменування:

- є тотожнім найменуванню вже зареєстрованої ЮО.

- Містить назву ОДВ, ОМС, історичного державного найменування (СРСР, Київська Русь)

- Не відповідає вимогам закону щодо найменування окремих видів ЮО. Наприклад, банки, недержавні пенсійні фонди та ін.

 

До 2010 р. буду можливість зарезервувати найменування на термін 2 місяці для звичайних ЮО та 9 міс для АТ. З 2010 року такого немає. Та й значення такої норми нульове.

 

 

Захист прав на знаки

Підставою для захисту прав на торговельну марку є «будь-яке посягання на права». Неправомірним використанням торговельної марки є:

- Викоритсання позначення, що є тотожнім або схожим (фонетична, візуальна, семантична) із зареєстролваною ТМ стосовно однорідної або спорідненої продукції, якщо внаслідок такого використаня ці позначення та зареєстровану ТМ можна сплутати.

Наприклад, використання комерційного найменування, в якому міститься ТМ. Стикання зареєстрованої ТМ та незареєстрованому ТМ. Використання ТМ в доменному імені.

 

Не є порушенням прав на торговельну марку:

- Некомерційне використання ТМ – з навчальною метою.

- Добросовісне використання особами своїх імен. Наприклад, псевдонім автора.

- Використання позначення на підставі права попереднього використання.

- Використання знаку..

 

Ст. 16

6. Виключне право власника свідоцтва забороняти іншим особам використовувати без його згоди зареєстрований знак не поширюється на:

здійснення будь-якого права, що виникло до дати подання заявки або, якщо було заявлено пріоритет, до дати пріоритету заявки;

використання знака для товару, введеного під цим знаком в цивільний оборот власником свідоцтва чи за його згодою, за умови, що власник свідоцтва не має вагомих підстав забороняти таке використання у зв’язку з подальшим продажем товару, зокрема у разі зміни або погіршення стану товару після введення його в цивільний оборот;

некомерційне використання знака;

усі форми повідомлення новин і коментарів новин;

добросовісне застосування ними своїх імен чи адрес.

 

Стаття 20. Порушення прав власника свідоцтва

1. Будь-яке посягання на права власника свідоцтва, передбачені статтею 16 цього Закону, в тому числі вчинення без згоди власника свідоцтва дій, що потребують його згоди, та готування до вчинення таких дій, вважається порушенням прав власника свідоцтва, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Порушенням прав власника свідоцтва вважається також використання без його згоди в доменних іменах знаків та позначень, вказаних у пункті 5 статті 16 цього Закону.

2. На вимогу власника свідоцтва таке порушення повинно бути припинено, а порушник зобов’язаний відшкодувати власнику свідоцтва заподіяні збитки.

Власник свідоцтва може також вимагати усунення з товару, його упаковки незаконно використаного знака або позначення, схожого з ним настільки, що їх можна сплутати, або знищення виготовлених зображень знака або позначення, схожого з ним настільки, що їх можна сплутати.

Вимагати поновлення порушених прав власника свідоцтва може за його згодою також особа, яка придбала ліцензію.

 

 

Комерційна таємниця

Комерційна таємниця моє подвійну природу:

1. Різновид конфіденційної інформації відповідно до ЗУ Про інформацію.

2. Комерційна таємниця є об'єктом інтелектуальної власності – кн. 4 ЦК

 

Визначення КТ міститься в ст. 505 ЦК і ст. 36 ГК.

Жодн з визначень не є вдалим.

Комерційна таємниця – це інформація, яка має комерційну цінність через невідомість іншим особам; до неї відсутній вільний доступ на законних підставах, а її власник вживає адекватних заходів щодо забезпечення конфіденційності такої інформації.

Адекватні заходи щодо забезпечення конфіденційності такої інформації:

- організаційні заходи: встановлений порядок дорступ до інформації;

- технічні заходи: ключі, сейфи;

- правові заходи: прийняття локального акту «Положення про охорону комерційної аємниці на підприємстві НАЗВА» або включення до трудових договорів умови про нерозголошення комерційної таємниці.

 

Особовості комерційної таємниці як нетрадиійного обєкта інтелекутальної власності:

- власник комерційної таємниці самостійно вживає захожів щодо її охорони

- обєкти комерційної таємниці законодавством не встановлені. Ними можуть бути будь-які комерційні, управлінські, організаційні, виробничі відомомостві в тому числі такі, що не є результатом творчої дісльності.

- Комерційна таємниця не має встановленого терміну охорони. Тобто інсує, поки зберігається її конфіденційність.

Однак є перелік об'єктів, що не можуть бути комерціною таємницею:

ПКМУ «Про перелік відомостей, що не є комерціною таємницею» 1993 р.

Наприклад, установчу документи, державна звітність, документи про платоспроможність, якість та склад товарів і т ін.

 

РОЗДІЛ. ПРАВОВА ОХОРОНА ЗАСОБІВ ІНДИВІДУАЛІЗАЦІЇ

 

Засоби індивідуалізації не є результатом творчої діяльності. В теорії їх називають прирівняними до них.

Об’єкти засобів індивідуалізації:

1. Комерційне найменування

2. Торговельна марка

3. Зазначення походження товару (ми його не вивчаємо).

Останнім часом пропонується додати такий об’єкт як доменні імена. Вони виконують таку ж важливу функцію, як комерційне найменування.