Загальний покрив. Шкіра і її похідні.

Актуальність теми: Безпосередній контакт із зовнішнім середовищем, надходження інформації до організму відбувається за допомогою рецепторів шкіри. Вивчення розвитку, будови і функцій шкіри має важливе значення при підготовці лікаря.

Мета заняття:

ЗНАТИ: Розвиток, будова і функції шкіри і її похідних.

УМІТИ: Визначати в гістологічних мікропрепаратах шкіру пальця, шкіру з волосом.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ ПІДГОТОВКИ ДО ЗАНЯТТЯ

Для реалізації мети заняття необхідні базисні знання-уміння.

1.Анатомічна будова шкіри. 2. Характеристика епітеліальної тканини. 3. Пухка волокниста сполучна тканина. 4. Гладка м'язова тканина. 5. Залози.

Вивчіть тему за конспектом лекції і підручником. Проконтролюйте свої знання за такими питаннями:

1. Шкіра та її похідні. Загальна морфо-функціональна характеристика. Джерела розвитку, шари, тканинний склад, функції. Регенерація. 2. Структурно-функціональні типи і зони шкіри. 3. Епідерміс: шари, особливості будови "товстої" та "тонкої" шкіри. Клітинний склад епідермісу. 4. Кератиноцити: джерела утворення, механізми та прояви процесу кератинізації. 5. Клітини Лангерганса: походження, будова, функції, маркери. Роль у регуляції процесів проліферації та диференціювання кератиноцитів. Епідермальна проліферуюча одиниця. 6. Меланоцити епідермісу: джерело розвитку, структура, функції, маркери та механізми меланогенезу. 7. Дотикові епітеліоцити (клітини Меркеля): походження. будова, функції. 8. Дерма. Сосочковий та сітчастий шари. Дермо-епідермальне з'єднання. Особливості кровопостачання та іннервації. Особливості будови дерми в різних ділянках шкіри. 9. Залози шкіри. Сальні та потові залози: локалізація, будова кінцевих відділів, клітинний склад, механізми секреції, регуляція секреторного циклу. 10. Волос (волосина). Розвиток, будова, ріст, зміна волосся, цикл волосяного фолікулу: анаген, катаген, телоген – характеристика, регуляція. 11. Стовбурові клітини епідермісу: локалізація стовбурових ніш, морфо-функціональна характеристика, молекулярні маркери. Піло-себацеозна одиниця. 12. Нігті. Розвиток, будова, ріст.

ОБСЯГ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ НА ЗАНЯТТІ

Вивчіть, намалюйте в альбомі і опишіть мікропрепарати:

Рис.1. Шкіра з волосом.

Забарвлення:гематоксилін-еозин.

Збільшення: 40х10.

Позначення: А-епідерміс: 1-роговий шар, 2-базальний шар, 3-дерма: 4-сосочковий шар, 5-сітчастий шар, 6-волос, 7-волосяна цибулина, 8-волосяний сосочок, 9-кіркова речовина волоса, 10-мозкова речовина волоса, 11-кутикула волоса, 12-волосяна сумка, 13-волосяна лійка, 14-м'яз, що піднімає волос, 15-сальна залоза, 16-вивідна протока сальної залози, 17-гермінативний шар ацинуса сальної залози, 18-зруйновані клітини сальної залози, 19-потова залоза, 20-кінцевий відділ, 21-вивідна протока потової залози.

Рис.2. Шкіра пальця.

Забарвлення: гематоксилін-еозин.

Збільшення: 40х10.

Позначення: А-епідерміс: 1-базальний шар, 2-остистий шар, 3-зернистий шар, 4-блискучий шар, 5–роговий шар, Б-дерма: 6-сосочковий шар, 7-сітчастий шар, 9-кровоносні судини. В-гіподерма: 10-адипоцити.

Вивчіть і опишіть в альбомі електронні мікрофотографії:

1. Епідермоцити базального і остистого шарів. Епідерміс шкіри (зб.5000), (рис. 70).

Позначення:1-базальний епідермоцит: а) ядро, б) цитоплазма, в) кератинові філаменти, г) десмосомы, 2-епідермоцит остистого шару: а) ядро, б) цитоплазма.

2. Епідермоцити остистого шару. Епідерміс шкіри (зб.7000), (рис. 71).

Позначення:1-епідермоцит: а) ядро, б) цитоплазма, в) шипи, г) десмосоми, д) осміофільні гранули, е) тонофібрили.

3. Сосочковий шар дерми шкіри (зб.12000), (рис. 72).

Позначення:1-фібробласт: а) ядро, б) цитоплазма, 2-міжклітинна речовина: а) волокна, б) аморфна речовина.

Сітчастий шар дерми шкіри (зб.4000), (рис. 73).

Позначення:1-пучки колагенових фібрил, 2-гемокапіляр. 3-фіброцит, 4-тучна клітина.

ЛІТЕРАТУРА

1. Луцик О.Д., Іванова А.Й., Кабак К.С., Чайковський Ю.Б. Гістологія людини. Підручник. Київ „Книга-плюс”, 2010. – С.506-519.

2. Спеціальна гістологія і ембріологія внутрішніх органів: навчальний посібник / Під ред. Баринова Е.Ф., Чайковського Ю.Б. - Київ, ВСВ «Медицина», 2013. - 471 с.

3. Волков К.С. Ультраструктура основних компонентів органів систем організму (атлас). Тернопіль, 1999. - С.84-87.

4. Чайковський Ю.Б., Дєльцова О.І., Геращенко С.Б. Практикум з гістології, цитології та ембріолoгії. Навчальний посібник. Київ-Івано-Франківськ, 2013. - С.132-134.

5. Чайковський Ю.Б., Сокуренко Л.М. Гістологія, цитологія та ембріологія (Атлас для самостійної роботи студентів). Навчальний посібник. Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2006. - С.66-69.

6. Збірник тестових завдань з гістології, цитології та ембріології для студентів медичного факультету. Видання 10-е, виправлене і доповнене / Ред. Дєльцова О.І., Геращенко С.Б., Грищук М.І., Кулинич Г.Б., Бойко О.В., Довга Н.З., Соболь Л.В. – Івано-Франківськ: ПП Супрун, 2015. – 72 с.

7. Конспект лекцій з гістології, цитології та ембріології.

 

Заняття 8 (32).