ТОП 10:

БУДОВА І ФУНКЦІЇ ПІДШЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИ. ДИФУЗНА ЕНДОКРИННА СИСТЕМА.



Актуальність теми: Підшлункова залоза продукує панкреатичний сік та регулює обмін вуглеводів в організмі. Вивчення розвитку, будови і функції підшлункової залози є важливим для розуміння механізмів розвитку таких важких захворювань як цукровий діабет, гострий і хронічний панкреатит. дифузна ендокринна система доволі часто є джерелом виникнення пухлин.

Мета заняття:

ЗНАТИ: Розвиток, будову і функції підшлункової залози. Розвиток, будову і функції дифузної ендокринної системи.

УМІТИ: Визначати в мікропрепараті підшлункову залозу. Ідентифікувати електронні мікрофотографії.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ ПІДГОТОВКИ ДО ЗАНЯТТЯ

Для реалізації мети навчання необхідні базисні знання-уміння:

1. Будова і функції епітелію: покривного і залозистого. Секреторний цикл гландулоцита. 2. Інтерпретувати анатомічну будову підшлункової залози. 3. Інтерпретувати будову кровоносних судин. 4. Класифікація кровоносних капілярів. Будова і функції.

Вивчіть тему за конспектом лекції і підручником. Проконтролюйте свої знання за такими питаннями:

1. Джерела та хід розвитку підшлункової залози, анатомічний та функціональний зв’язок з травною трубкою. Загальна морфофункціональна характеристика. 2. Будова екзокринної та ендокринної частин. Ацинус як структурно-функціональна одиниця екзокринної чистини підшлункової залози.3. Особливості будови і функції екзокриноцитів підшлункової залози, регуляція секреторної активності. Центроацинозні клітини. 4. Будова вивідних протоків. 5. Панкреатичні острівці: локалізація. будова, типи клітин панкреатичних острівців, їх структурна характеристика, гормони, їх мішені та біологічні ефекти. Ацинозно-острівцеві клітини. 6. Зв'язок між функціонуванням екзокринної та ендокринної частин підшлункової залози. Вікові зміни. 7. Одиничні ендокриноцити неендокринних органів. Шлунково-кишково-підшлункові ендокриноцити. Дифузна ендокринна система: локалізація, клітини, їх гормони та біологічна роль. Нейроендокринні клітини АРUD-системи, локалізація, гормони та їх дія.

ОБСЯГ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ НА ЗАНЯТТІ:

Вивчіть, намалюйте в альбомі і опишіть мікропрепарати:

Рис.1. Підшлункова залоза.

Забарвлення: гематоксилін-еозин.

Збільшення: 40х10.

Позначення: А-екзокринна частина залози: 1-часточки, 2-міжчасточкові перегородки, 3-секреторні (кінцеві) відділи, 4-міжчасточкова вивідна протока, 5-призматичний епітелій протоки, 6-панкреатичні клітини кінцевих відділів: а-базофільна гомогенна базальна зона, б-оксифільна зимогенна апікальна зона, 7-центроацинозні епітеліальні клітини. Б-ендокринна частина: 8-панкреатичний острівець, 9-ядра клітин острівця, 10-ядра ендотелію капілярів в панкреатичному острівці.

Рис.2. Розташування кінцевих відділів підшлункової залози (схема).

Позначення: 1-секреторний відділ, який розташовується на кінці вставного відділу, 2-секреторний відділ, який приєднується до вставного збоку, 3-декілька секреторних відділів, які розміщуються на вставному відділі збоку, 4-декілька маленьких секреторних відділів, які оточують з усіх боків вставний відділ.

Вивчіть і опишіть в альбомі електронні мікрофотографії:

1. Панкреатоцити (апікальная частина) (зб.21000), (рис. 62).

Позначення:1-ядро, 2-мітохондрія, 3-гранули зимогену, 4-ворсинки в просвіті вівідної протоки, 5-центроацинозная клітина.

2. Панкреатоцити (базальна частина) (зб.25000), (рис. 63).

Позначення:1-ядро, 2-гранулярна ендоплазматична сітка, 3-мітохондрія.

3. Інсулоцити. Панкреатичний острівець (зб.6000), (рис. 64).

Позначення:1-В-інсулоцит: а) ядро, б) цитоплазма, в) гранули гормона, 2-А-інсулоцит: а) ядро, б) цитоплазма, в) гранули гормона, 3-гемокапіляр: а) ендотелій, б) базальна мембрана.

ЛІТЕРАТУРА

1. Луцик О.Д., Іванова А.Й., Кабак К.С., Чайковський Ю.Б. Гістологія людини. Підручник. Київ „Книга-плюс”, 2010. – С.357-363.

2. Спеціальна гістологія і ембріологія внутрішніх органів: навчальний посібник / Під ред. Баринова Е.Ф., Чайковського Ю.Б. - Київ, ВСВ «Медицина», 2013. - 471 с.

3. Волков К.С. Ультраструктура основних компонентів органів систем організму (атлас). Тернопіль, 1999. - С.74-77.

4. Чайковський Ю.Б., Дєльцова О.І., Геращенко С.Б. Практикум з гістології, цитології та ембріолoгії. Навчальний посібник. Київ-Івано-Франківськ, 2013. - С.127-128.

5. Чайковський Ю.Б., Сокуренко Л.М. Гістологія, цитологія та ембріологія (Атлас для самостійної роботи студентів). Навчальний посібник. Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2006. - С. 112-113.

6. Збірник тестових завдань з гістології, цитології та ембріології для студентів медичного факультету. Видання 10-е, виправлене і доповнене / Ред. Дєльцова О.І., Геращенко С.Б., Грищук М.І., Кулинич Г.Б., Бойко О.В., Довга Н.З., Соболь Л.В. – Івано-Франківськ: ПП Супрун, 2015. – 72 с.

7. Конспект лекцій з гістології, цитології та ембріології.

 

Заняття 24 (48).







Последнее изменение этой страницы: 2017-02-17; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.233.220.21 (0.004 с.)