ТОП 10:

СЕРЦЕВО-СУДИННА СИСТЕМА. ВЕНИ. ЛІМФАТИЧНІ СУДИНИ. СЕРЦЕ.



Актуальність теми:Знання будови і функцій серця, кровоносних і лімфатичних судин є необхідною умовою успішного засвоєння анатомії, фізіології серцево-судинної системи.

Мета заняття:

ЗНАТИ: Розвиток і будова вен і серця. Закономірності будови лімфатичної системи.

УМІТИ: Визначити в мікропрепаратах вену, стінку і провідну систему серця.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ ПІДГОТОВКИ ДО ЗАНЯТТЯ

Для реалізації мети заняття необхідні базисні знання-уміння:

1.Інтерпретувати будову гладкої м'язової тканини. 2. Зародкові листи, похідні ектодерми і мезенхіми. 3. Еволюція серця у різних представників хордових тварин. 4. Інтерпретувати будову поперечно-посмугованої скелетної мускулатури. 5. Анатомічна будова серця, вен. лімфатичного русла.

Вивчіть тему за конспектом лекції і підручником. Проконтролюйте свої знання за такими питаннями:

1. Вени, особливості будови відповідно до гемодинамічних умов. Класифікація вен. Будова венозних клапанів. Органні та вікові особливості гістофізіології вен. 2. Серце. Ембріогенез. Серце новонародженого. Перебудова, розвиток і вікові зміни серця після народження. 3. Загальна будова стінки серця. Ендокард, міокард, епікард. 4. Скоротливий апарат серця. Міокард: особливості будови та функції. Фіброзний скелет серця. 5. Серцева м’язова тканина: серцеві волокна, кардіоміоцити, характеристики скорочення. Роль і молекулярна організація нексусів. Можливості регенерації посмугованої серцевої м'язової тканини. 6. Провідна система серця: особливості будови та функціонування збуджувальних та провідних кардіоміоцитів. 7. Ендокард. Клапани серця. 8. Секреторні кардіоміоцити: локалізація, будова і функції. Передсердний натрійуретичний пептид – роль у регуляції об’єму циркулюючої крові та судинного тонусу. 9. Іннерваційний апарат серця. Інтрамуральні ганглії. Симпатична та парасимпатична іннервація структур серця. 10. Епікард та перикард: будова і функції. 11. Лімфатичні судини. Класифікація лімфатичних судин різних типів. 12. Лімфатичні капіляри: особливості будови, механізми утворення і склад лімфи. 13. Внутрішньоорганні та позаорганні лімфатичні судини: особливості будови. Лімфангіон: структурна організація, регуляція току лімфи.

ОБСЯГ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ НА ЗАНЯТТІ

Вивчіть, намалюйте в альбомі і опишіть мікропрепарати:

Рис.1. Вени середнього калібру.

Забарвлення: гематоксилін – еозин.

Збільшення: 40х10.

Позначення: А-внутрішня оболонка, 1-ендотелій, 2-підендотеліальний шар, 3-еластична сітка, Б-середня оболонка, 4-м'язові клітини, 5-прошарки сполучної тканини, В-зовнішня оболонка, 6-сполучнотканинні елементи, 7-судини судин.

Рис.2. Стінка серця.

Забарвлення: гематоксилін – еозин.

Збільшення: 40х10.

Позначення: А-ендокард, 1-ендотелій, 2-підендотеліальний шар, 3-еластична сітка, 4-зовнішній сполучнотканинний шар, Б-міокард, 5-анастомози між кардіоміоцитами, 6-ядра кардіоміоцитів, 7-міофібрили, 8-поперечна посмугованість, 9-вставні диски,10-прошарки сполучної тканини, В-епікард, 11-сполучна тканина, 12-мезотелій.

Рис.3. Схема провідної системи серця.

Вивчіть і опишіть в альбомі електронні мікрофотографії:

1. Фрагмент кардіоміоцита (поздовжній зріз)(зб.21000), (рис. 29).

1-ядро, 2-міофібрила: а) саркомер, 3-мітохондрія, 4-канальці ендоплазматичної сітки.

2. Фрагмент кардіоміоцита (поперечний зріз) (зб.35000) (рис. 30).

Позначення:А - Електронна мікрофотографія: 1-ядро, 2-міофіламенти, 3-мітохондрія. Б - Схематичне зображення: 1-міозиновий міофіламент, 2-актиновий міофіламент.

3. З'єднання кардіоміоцитів (зб.35000), (рис. 31).

Позначення:1-вставний диск (система десмосом і нексусів), 2-саркоплазма: а) міофібрила, б) мітохондрія.

4. Передсердний міоцит (зб.27000), (рис. 32).

Позначення:1-ядро, 2-саркоплазма, 3-міофібрила, 4-секреторні гранули.

ЛІТЕРАТУРА

1. Луцик О.Д., Іванова А.Й., Кабак К.С., Чайковський Ю.Б. Гістологія людини. Підручник. Київ „Книга-плюс”, 2010. – С.243-251.

2. Спеціальна гістологія і ембріологія внутрішніх органів: навчальний посібник / Під ред. Баринова Е.Ф., Чайковського Ю.Б. - Київ, ВСВ «Медицина», 2013. - 471 с.

3. Волков К.С. Ультраструктура основних компонентів органів систем організму (атлас). Тернопіль, 1999. - С.40-43.

4. Чайковський Ю.Б., Дєльцова О.І., Геращенко С.Б. Практикум з гістології, цитології та ембріолoгії. Навчальний посібник. Київ-Івано-Франківськ, 2013. - С.92-97.

5. Чайковський Ю.Б., Сокуренко Л.М. Гістологія, цитологія та ембріологія (Атлас для самостійної роботи студентів). Навчальний посібник. Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2006. - С.74-75.

6. Збірник тестових завдань з гістології, цитології та ембріології для студентів медичного факультету. Видання 10-е, виправлене і доповнене / Ред. Дєльцова О.І., Геращенко С.Б., Грищук М.І., Кулинич Г.Б., Бойко О.В., Довга Н.З., Соболь Л.В. – Івано-Франківськ: ПП Супрун, 2015. – 72 с.

7. Конспект лекцій з гістології, цитології та ембріології.

 

Заняття 10 (34).







Последнее изменение этой страницы: 2017-02-17; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.235.77.252 (0.006 с.)