Центральна нервова система. Головний мозок. Мозочок.

Актуальність теми: Центральна нервова система забезпечує аналіз і синтез зовнішнього і внутрішнього світу. Здібність до відтворення, яка характерна для нервової тканини, придбала в мозку особливу спеціалізацію. Вищесказане визначає важливість вивчення головного мозку для розуміння анатомії, фізіології і клініки захворювань центральної нервової системи.

Мета заняття:

ЗНАТИ: Розвиток і будова головного мозку і мозочка.

УМІТИ: Визначати в мікропрепаратах кору головного мозку і мозочка, ганглії автономної нервової системи.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ ПІДГОТОВКИ ДО ЗАНЯТТЯ

Для реалізації мети навчання необхідні базисні знання-уміння:

1. Анатомічна будова головного мозку і мозочка (сіра і біла речовина, звивини). 2. Зародкові листки, похідні ектодерми, мезенхіми. 3. Формування нервової трубки і мозкових пухирів.

Вивчіть тему за конспектом лекції і підручником. Проконтролюйте свої знання за такими питаннями:

1.Розвиток головного мозку і мозочка: тканинні джерела, мозкові пухирі, їх трансформація в ході розвитку. 2. Цито- і мієлоархітектоніка кори мозочка - біла і сіра речовина. 3. Шари кори мозочка, клітинний склад. Характеристика клітин всіх шарів кори мозочка. 4. Аферентні та еферентні волокна кори мозочка. Міжнейронні зв’язки у корі мозочка. Зв'язок мозочка з іншими відділами ЦНС. 5. Цито- і мієлоархітектоніка кори півкуль головного мозку - біла і сіра речовина. Характеристика клітин всіх шарів кори головного мозку. 6. Характеристика клітин Беца кори головного мозку. 7. Морфологічні типи кори: гранулярний та агранулярний типи, зв’язок з функціями кори. 8. Модулі, колонки в будові кори головного мозку. 9. Особливості будови центрів головного мозку. Нейроглія кори. 10. Оболони головного мозку. Поняття про гемато-енцефалічний бар'єр. 11. Стовбур мозку: відділи, особливості структурної організації, функціональне значення. Сітчасті ядра. 12. Гістогематичні бар’єри мозку. Оболони мозку: тканинний склад, особливості будови, функції. 13. Судинне сплетення. Хороїдальні епендимоцити. Спинномозкова рідина. Ліквородинаміка. Фільтрація, циркуляція, реабсорбція спинномозкової рідини. 14. Гематолікворний бар’єр. Павутинні зернистості.

ОБСЯГ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ НА ЗАНЯТТІ

Вивчіть, намалюйте в альбомі і опишіть мікропрепарати:

Рис.1. Кора мозочка.

Забарвлення: імпрегнація сріблом за Рамоном-і-Кахалем.

Збільшення: 40х10.

Позначення: 1-м'яка мозкова оболона, 2-молекулярний шар, 3-гангліонарний шар, 4-зернистий шар, 5-грушоподібний нейроцит (клітина Пуркіньє), 6-дендрити грушоподібних нейроцитів, 7-тіла нейроцитів-зерен, 8-біла речовина.

Рис.2. Кора півкуль головного мозку.

Забарвлення: імпрегнація сріблом за Рамоном-і Кахалем.

Збільшення: 40х10.

Позначення: 1-сіра речовина, 2-біла речовина, 3-молекулярний шар, 4-зовнішній зернистий шар, 5-пірамідний шар, 6-внутрішній зернистий шар, 7-гангліонарний шар, 8-шар поліморфних клітин, 9-м'яка мозкова оболонка.

Вивчіть і опишіть в альбомі електронні мікрофотографії:

1. Зірчастий нейроцит внутрішнього зернистого шару кори великих півкуль (зб.12000), (рис. 5).

Позначення:1-нейроцит: а)ядро, б)тіло, в)відросток, 2-нейропіль: а)мієлінові нервові волокна, б)синапс.

2. Фрагмент пірамідного нейрона гангліонарного шару кори великих півкуль (зб.19000), (рис. 6).

Позначення:1-ядро, 2-нейроплазма: а) гранулярна ендоплазматична сітка, б) мітохондрія, в) комплекс Гольджі, г) лізосома.

3. Протоплазматичний астроцит. Кора великих півкуль головного мозку (зб.17000), (рис. 7).

Позначення:1-астроцит: а) ядро, б) цитоплазма, в) мітохондрія, г) відросток, 2-нейроцит, 3-нейропіль.

4.Олігодендроцит – сателіт нейроцита. Кора великих півкуль головного мозку (зб.19000), (рис. 8).

Позначення:1-нейроцит: а)ядро, б)нейроплазма, в)відросток, 2-олігодендроцит: а)ядро, б)цитоплазма.

5. Грушоподібний нейрон. Гангліонарний шар кори мозочка (зб.7000), (рис. 9).

Позначення:1-нейроцит: а) ядро, б) нейроплазма, в) відросток, 2-нейропіль.

6. Зірчаста клітина. Молекулярний шар кори мозочка (зб.8000), (рис. 10).

Позначення:1-зірчастий нейрон: а) ядро,б) нейроплазма, в) відросток, 2-нейропіль.

7. Зернистий шар кори мозочка (зб.12000), (рис. 11).

Позначення:1-клітина-зерно, 2-клубочок мозочка: а) мохоподібне волокно, б) синапс.

ЛІТЕРАТУРА

1. Луцик О.Д., Іванова А.Й., Кабак К.С., Чайковський Ю.Б. Гістологія людини. Підручник. Київ „Книга-плюс”, 2010. – С.451-465.

2. Спеціальна гістологія і ембріологія внутрішніх органів: навчальний посібник / Під ред. Баринова Е.Ф., Чайковського Ю.Б. - Київ, ВСВ «Медицина», 2013. - 471 с.

3. Волков К.С. Ультраструктура основних компонентів органів систем організму (атлас). Тернопіль, 1999. -

С.10-17.

4. Чайковський Ю.Б., Дєльцова О.І., Геращенко С.Б. Практикум з гістології, цитології та ембріолoгії. Навчальний посібник. Київ-Івано-Франківськ, 2013. - С.80-81.

5. Чайковський Ю.Б., Сокуренко Л.М. Гістологія, цитологія та ембріологія (Атлас для самостійної роботи студентів). Навчальний посібник. Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2006. - С.48-51.

6. Збірник тестових завдань з гістології, цитології та ембріології для студентів медичного факультету. Видання 10-е, виправлене і доповнене / Ред. Дєльцова О.І., Геращенко С.Б., Грищук М.І., Кулинич Г.Б., Бойко О.В., Довга Н.З., Соболь Л.В. – Івано-Франківськ: ПП Супрун, 2015. – 72 с.

7. Конспект лекцій з гістології, цитології та ембріології.

 

Заняття 3 (27).

АВТОНОМНА (ВЕГЕТАТИВНА) НЕРВОВА СИСТЕМА.

Актуальність теми: Автономна нервова система виконує важливі функції по підтримці на певному рівні процесів обміну речовин в організмі людини, знаходиться в складних взаємостосунках з центральною і периферичною соматичною нервовою системою, якими визначається необхідність її глибокого вивчення.

Мета заняття:

ЗНАТИ: Розвиток і будова автономної нервової системи.

УМІТИ: Визначати в мікропрепаратах ганглії автономної нервової системи.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ ПІДГОТОВКИ ДО ЗАНЯТТЯ

Для реалізації мети навчання необхідні базисні знання-уміння:

1. Анатомічна будова головного мозку і мозочка (сіра і біла речовина, звивини). 2. Зародкові листки, похідні ектодерми, мезенхіми. 3. Формування нервової трубки і мозкових пухирів. 4. Будова і функції гангліїв соматичної та вегетативної нервової системи. 5.

Вивчіть тему за конспектом лекції і підручником. Проконтролюйте свої знання за такими питаннями:

1. Гістофізіологія вегетативної (автономної) нервової системи. 2. Загальна морфо-функціональна характеристика вегетативної нервововї системи. Симпатичний та парасимпатичний відділи. Метасимпатична (ентеральна) нервова система. 3. Розвиток автономної нервової системи: тканинні джерела. 4. Структурні компоненти автономної нервової системи. 5. Центральні відділи симпатичної нервової системи. 6. Центральні відділи парасимпатичної нервової системи. 7. Інтра- і екстраорганні ганглії автономної нервової системи: локалізація, морфологічна та функціональна характеристика, нейромедіатори. 8. Рефлекторні дуги вегетативної нервової системи.

Намалюйте в альбомі схему будови еферентної ланки соматичної (а), та вегетативної (б,в) нервової системи (схема 1).

ОБСЯГ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ НА ЗАНЯТТІ

Вивчіть, намалюйте в альбомі і опишіть мікропрепарати:

Рис.1. Екстрамуральний ганглій автономної нервової системи.

Забарвлення: гематоксилін-еозин або галоціанін-хромовий галун.

Збільшення: 40х10

Позначення: 1- сполучнотканинна капсула, 2- мультиполярні нейрони, 3- гліоцити, 4- нервові волокна, 5- кровоносні судини, 6- ядра нейроцитів.

Рис.2. Інтрамуральне нервове сплетення тонкої кишки кішки.

Забарвлення: імпрегнація азотнокислим сріблом.

Збільшення: 8х10

Позначення: 1- інтрамуральний вузол, 2- міжгангліонарний тяж нервових волокон, 3- нейроцити І типу Догеля, 4- нейроцити ІІ типу Догеля, 5- ядра гліоцитів.

Вивчіть і опишіть в альбомі електронну мікрофотографію:

Нервова клітина Догеля І типу. Інтрамуральне нервове сплетення стінки кишки (зб.10000), (рис. 12).

Позначення:1-ядро: а) ядерце, 2-нейроплазма: а) гранулярна ендоплазматична сітка, б) комплекс Гольджі.

ЛІТЕРАТУРА

1. Луцик О.Д., Іванова А.Й., Кабак К.С., Чайковський Ю.Б. Гістологія людини. Підручник. Київ „Книга-плюс”, 2010. – С.473-477.

2. Спеціальна гістологія і ембріологія внутрішніх органів: навчальний посібник / Під ред. Баринова Е.Ф., Чайковського Ю.Б. - Київ, ВСВ «Медицина», 2013. - 471 с.

3. Волков К.С. Ультраструктура основних компонентів органів систем організму (атлас). Тернопіль, 1999. -

С.18-19.

4. Чайковський Ю.Б., Дєльцова О.І., Геращенко С.Б. Практикум з гістології, цитології та ембріолoгії. Навчальний посібник. Київ-Івано-Франківськ, 2013. - С.84-86.

5. Чайковський Ю.Б., Сокуренко Л.М. Гістологія, цитологія та ембріологія (Атлас для самостійної роботи студентів). Навчальний посібник. Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2006.

6. Збірник тестових завдань з гістології, цитології та ембріології для студентів медичного факультету. Видання 10-е, виправлене і доповнене / Ред. Дєльцова О.І., Геращенко С.Б., Грищук М.І., Кулинич Г.Б., Бойко О.В., Довга Н.З., Соболь Л.В. – Івано-Франківськ: ПП Супрун, 2015. – 72 с.

7. Конспект лекцій з гістології, цитології та ембріології.

 

 

 

Схема 1. Будова еферентної ланки соматичної (а), та вегетативної (б,в) нервової системи

 

Заняття 4 (28).