Ендокринна система. Щитоподібна і прищитоподібні залози.

Актуальність теми: Регуляція функцій в організмі здійснюється не лише діяльністю нервової системи, але і впливами гуморальних збуджень або пригнічуючих факторів. Вивчення мікро- та ультрамікроскопічної будови щитовидної та прищитовидних залоз має важливе значення для розуміння їх анатомії, фізіології та функції, особливо при виясненні значення і регуляції обміну кальцію в організмі.

Мета заняття:

ЗНАТИ: Розвиток і будову щитоподібної і прищитоподібних залоз.

УМІТИ: Визначати в мікропрепаратах щитоподібну та прищитоподібну залозу.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ ПІДГОТОВКИ ДО ЗАНЯТТЯ

Для реалізації мети навчання необхідні базисні знання-уміння:

1. Анатомія щитоподібної та прищитоподібних залоз. 2. Зябровий апарат та його похідні. 3. Будова епітеліальної залозистої тканини. 4. Класифікація залоз зовнішньої секреції. 5. Секреторний цикл гландулоцита. 6.Типи секреції.

Вивчіть тему за конспектом лекції і підручником. Проконтролюйте свої знання за такими питаннями:

1. Загальна характеристика. Поняття про хімічну природу гормонів та їх значення для організму. Клітини-мішені. Рецептори гормонів: види (мембранні, ядерні), механізм дії, біологічні ефекти гормонів. 2. Класифікація структур ендокринної системи. Ієрархічна організація та принцип зворотного зв'язку. 3. Щитоподібна залоза. Розвиток. загальний план будови, тканинний склад. 4. Фолікули: будова, клітинний склад. 5. Тироцити Т: будова, секреторний цикл, його регуляція, гормони, їх мішені та біологічні ефекти. Перебудова фолікулів у зв'язку з різною функціональною активністю. 6. Тироцити С: джерела розвитку, локалізація, будова, регуляція, гормони, їх мішені та біологічні ефекти. Клітини Гюртля-Ашкеназі (онкоцити). 7. Прищитоподібні залози. Розвиток, будова та клітинний склад. 8. Принципи регуляції обміну кальцію: гормони щитовидної та прищитовидної залоз. Клітини мішені гормонів у кістковій тканині, нирках, шлунково-кишковому тракті. Структурно-функціональні зміни кісток за умов зміни балансу гормонів.

ОБСЯГ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ НА ЗАНЯТТІ:

Вивчіть, намалюйте в альбомі і опишіть мікропрепарати:

Рис. 1. Щитоподібна залоза.

Забарвлення: гематоксилін-еозин.

Збільшення: 40х10.

Позначення: А- сполучнотканинна капсула, Б -строма залози (прошарки пухкої сполучної тканини), В -паренхіма залози,1-фолікул з низькими епітеліоцитами, 2-вакуолізований колоїд, 3-фолікул з високими епітеліоцитами, 4-гемокапілярна сітка навколо фолікула, 5-міжфолікулярні острівці, 6-фолікулярні подушки.

Рис.2. Прищитоподібні залози.

Забарвлення: гематоксилін-еозин.

Збільшення: 40х10.

Позначення: 1-сполучнотканинна капсула, 2-епітеліальні трабекули (головні та ацидофільні паратироцити), 3-кровоносні судини.

Вивчіть і опишіть в альбомі електронні мікрофотографії:

1. Фрагмент фолікула щитоподібної залози (помірна активність) (зб.15000), (рис. 23).

Позначення:1-тироцит: а) ядро, б) цитоплазма, в) мікроворсинки, 2-колоїд, 3-базальна мембрана, 4-просвіт гемокапіляра.

2. Фрагмент фолікула щитоподібної залози (гіпофункція) (зб.13000), (рис. 24).

Позначення:1-тироцит, 2-колоїд, 3-базальна мембрана, 4-ендотеліоцит, 5-еритроцити в просвіті гемокапіляра.

3. Фрагмент фолікула щитоподібної залози (гіперфункція) (зб.19000), (рис. 25).

Позначення:1-тироцит: а)ядро, б)цитоплазма, в)мікроворсинки, 2-колоїд.

4. Парафолікулярний ендокриноцит (кальцитоніноцит) (зб.23000), (рис. 26).

Позначення:1-кальцитонітоцити: а) ядро, б) цитоплазма, в) секреторні гранули, г) мітохондрія, 2-просвіт гемокапіляра: а) базальна мембрана, б) цитоплазма ендотеліоцита.

ЛІТЕРАТУРА

1. Луцик О.Д., Іванова А.Й., Кабак К.С., Чайковський Ю.Б. Гістологія людини. Підручник. Київ „Книга-плюс”, 2010. – С.283-289.

2. Спеціальна гістологія і ембріологія внутрішніх органів: навчальний посібник / Під ред. Баринова Е.Ф., Чайковського Ю.Б. - Київ, ВСВ «Медицина», 2013. - 471 с.

3. Волков К.С. Ультраструктура основних компонентів органів систем організму (атлас). Тернопіль, 1999. - С.32-35.

4. Чайковський Ю.Б., Дєльцова О.І., Геращенко С.Б. Практикум з гістології, цитології та ембріолoгії. Навчальний посібник. Київ-Івано-Франківськ, 2013. - С.103-104.

5. Чайковський Ю.Б., Сокуренко Л.М. Гістологія, цитологія та ембріологія (Атлас для самостійної роботи студентів). Навчальний посібник. Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2006. - С.84-87.

6. Збірник тестових завдань з гістології, цитології та ембріології для студентів медичного факультету. Видання 10-е, виправлене і доповнене / Ред. Дєльцова О.І., Геращенко С.Б., Грищук М.І., Кулинич Г.Б., Бойко О.В., Довга Н.З., Соболь Л.В. – Івано-Франківськ: ПП Супрун, 2015. – 72 с.

7. Конспект лекцій з гістології, цитології та ембріології.

Заняття 13 (37).

ЕПІФІЗ. НАДНИРКОВІ ЗАЛОЗИ.

Актуальність теми: Гормони або біологічно активні речовини є посередниками при регуляції функцій органів і систем організму. При дії надсильних факторів зовнішнього середовища, які можуть складати загрозу для життя, велике значення відіграють гормони надниркових залоз, які мобілізують захисні сили організму. Вивчення мікро- та ультрамікроскопічної будови епіфіза та наднирників має важливе значення для розуміння процесів регуляції росту, статевого дозрівання і стресових станів організму.

Мета заняття:

ЗНАТИ: Розвиток і будову епіфіза та надниркові залози.

УМІТИ: Визначати в мікропрепаратах епіфіз та надниркові залози. Ідентифікувати електронні мікрофотографії.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ ПІДГОТОВКИ ДО ЗАНЯТТЯ

Для реалізації мети навчання необхідні базисні знання-вміння:

1. Анатомія епіфіза та наднирників. 2. Дані про еволюцію наднирників. 3. Топографія наднирників та епіфізу в організмі.

Вивчіть тему за конспектом лекції і підручником. Проконтролюйте свої знання за такими питаннями:

1. Епіфіз: розвиток, будова, клітинний склад, зв'язок з іншими відділами нервової системи. 2. Пінеалоцити: будова, гормони, їх мішені та біологічні ефекти. Вікові зміни. 3. Надниркові залози: локалізація, загальний план будови, функції. 4. Кіркова речовина надниркової залози. Розвиток: ембріогенез, фетальна та дефінітивна кора. Морфо-функціональна характеристика: зони, будова, види ендокриноцитів, регуляція їх секреторної активності. 5. Гормони кіркової речовини надниркової залози: регуляція секреторної активності ендокриноцитів різних зон, їх мішені і біологічні ефекти. 6. Мозкова речовина надниркової залози: будова, клітинний склад, гормони, їх дія. 7. Особливості кровопостачання та іннервації надниркових залоз. Структурні та функціональні зв’язки між кірковою і мозковою речовиною. 8. Симпато-адреналова система: склад, принципи функціонування, біологічне значення.

ОБСЯГ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ НА ЗАНЯТТІ:

Вивчіть, намалюйте в альбомі і опишіть мікропрепарати:

Рис. 1. Надниркова залоза.

Забарвлення: гематоксилін-еозин або залізний гематоксилін за Гейденгайном.

Збільшення: 40х10.

Позначення: А -сполучнотканинна капсула, Б -кіркова речовина, В -мозкова речовина, 1-кровоносні судини, 2-нервові стовбурці, 3-нервові ганглії, 4-клубочкова зона, 5-пучкова зона, 6-сітчаста зона, 7-тяжі і острівці хромафінних клітин, 8-синусоїдні гемокапіляри.

Рис.2. Епіфіз.

Забарвлення: гематоксилін-еозин.

Збільшення: 40х10.

Позначення: 1- сполучнотканинна капсула, 2- міжчасточкові перегородки, 3- тяжі клітин - пінеалоцити, 4- мозковий пісок (конкреції).

Вивчіть і опишіть в альбомі електронні мікрофотографії:

1. Адренокортикоцит пучкової зони кори надниркової залози (зб.35000), (рис. 27).

Позначення:1-ядро, 2-ліпосома, 3-мітохондрія, 4-агранулярная ендоплазматична сітка.

2. Хромаффінні клітини мозкової речовини надниркової залози (зб.4000), (рис. 28).

Позначення:1-епінефроцит: а) секреторные гранули, 2-просвіт гемокапіляра.

ЛІТЕРАТУРА

1. Луцик О.Д., Іванова А.Й., Кабак К.С., Чайковський Ю.Б. Гістологія людини. Підручник. Київ „Книга-плюс”, 2010. – С.282-283, С.289-296.

2. Спеціальна гістологія і ембріологія внутрішніх органів: навчальний посібник / Під ред. Баринова Е.Ф., Чайковського Ю.Б. - Київ, ВСВ «Медицина», 2013. - 471 с.

3. Волков К.С. Ультраструктура основних компонентів органів систем організму (атлас). Тернопіль, 1999. - С.36-39.

4. Чайковський Ю.Б., Дєльцова О.І., Геращенко С.Б. Практикум з гістології, цитології та ембріолoгії. Навчальний посібник. Київ-Івано-Франківськ, 2013. - С.105-107.

5. Чайковський Ю.Б., Сокуренко Л.М. Гістологія, цитологія та ембріологія (Атлас для самостійної роботи студентів). Навчальний посібник. Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2006. - С.86-87.

6. Збірник тестових завдань з гістології, цитології та ембріології для студентів медичного факультету. Видання 10-е, виправлене і доповнене / Ред. Дєльцова О.І., Геращенко С.Б., Грищук М.І., Кулинич Г.Б., Бойко О.В., Довга Н.З., Соболь Л.В. – Івано-Франківськ: ПП Супрун, 2015. – 72 с.

7. Конспект лекцій з гістології, цитології та ембріології.

 

Заняття 14 (38).