ТОП 10:

НЕРВОВА ТКАНИНА. НЕРВОВІ ВОЛОКНА. НЕРВОВІ ЗАКІНЧЕННЯ. СИНАПСИ. МОРФОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ШКІРНОЇ, ГЛИБОКОЇ ТА ВІСЦЕРАЛЬНОЇ ЧУТЛИВОСТІ.



Актуальність теми:Нервові волокна включають в себе відростки нейроцитів та олігодендроцити (нейролеммоцити). Вони забезпечують взаємодію нейронів, їх рецепторну та еферентну функції. Нервові закінчення - це кінцеві відділи відростків нейронів (нейроцитів) і клітини та неклітинні структури, які їх оточують. Вони забезпечують взаємодію нейронів, їх рецепторну та еферентну функції. Вивчення будови і функції нервових волокон та нервових закінчень дозволяє зрозуміти принципи будови і діяльності нервової системи, яка має велике значення в підготовці лікаря широкого профілю.

Мета заняття:

ЗНАТИ: Класифікацію, будову і гістофізіологію мієлінових і безмієлінових нервових волокон, еферентних (рухових, секреторних) і аферентних (чутливих, рецепторних) нервових закінчень та міжнейронних синапсів.

УМІТИ: Визначати в гістологічних мікропрепаратах мієлінові і безмієлінові нервові волокна, чутливі і рухові нервові закінчення, міжнейронні синапси.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ ПІДГОТОВКИ ДО ЗАНЯТТЯ

Для реалізації мети навчання необхідні базисні знання уміння.

1. Інтерпретуйте біологічну мембрану, її структуру, проникність, пасивний і активний транспорт. 2. Потенціал дії і його характеристика. 3. Розповсюдження потенціалу дії по нервовому волокну.

Вивчіть тему за конспектом лекції і підручником. Проконтролюйте свої знання за такими питаннями:

1. Нервові волокна. Загальна характеристика, класифікація. 2. Будова і функції мієлінових нервових волокон: осьовий циліндр, нейролемоцит, мієлінова оболонка, вузли (перетяжки Ранв'є), перинодальна цитоплазма клітини Шванна, міжвузлові сегменти, насічки мієліну, нейролема. 3. Будова мієлінових волокон центральної і периферійної нервової системи. 4. Характеристика і функції безмієлінових нервових волокон. 5. Структурні та молекулярні основи проведення імпульсу по мієлінових та безмієлінових нервових волокнах. 6. Регенерація нервових волокон центральної та периферійної нервової системи. 7. Нервові закінчення. Загальна морфо-функціональна характеристика. Класифікація. 8. Локалізація, класифікація, будова і функції чутливих (аферентних, рецепторних) нервових закінчень. Взаємини з іншими тканинами. 9. Вісцеральна чутливість. Інтерорецептори: види, локалізація, роль у регуляції гомеостазу. Пропріорецептори (рецептори м’язів, суглобів та сухожилків). 10. Шкірно-кінестетична чутливість. Тактильна чутливість. Ноцицептори. Рецептори тиску і вібрації. 11. Еферентні (рухові, секреторні) нервові закінчення. Клітини-мішені. Нейром’язові синапси: будова, функціональне значення, механізми регуляції. 12. Міжнейронні синапси (класифікація, будова, медіатори). 13. Механізм передачі збудження в синапсах. Роль астроцитів і мікроглії у транссинаптичній передачі.

ОБСЯГ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ НА ЗАНЯТТІ

Вивчіть, намалюйте в альбомі і опишіть мікропрепарати:

Рис.1. Мієлінові нервові волокна.

Забарвлення: осмієва кислота.

Збільшення: 40х10.

Позначення: 1-осьовий циліндр, 2-мієлінова оболонка, 3-вузол нервового волокна, 4-насічки мієліну, 5-міжвузловий сегмент, 6-ядра лемоцитів, 7-нейролема.

Рис.2. Безмієлінові нервові волокна.

Забарвлення: гематоксилін-еозин.

Збільшення: 40х10.

Позначення: 1-осьові циліндри, 2-нейролема, 3-ядра нейролемоцитів.

Рис.3. Аксом'язовий синапс.

Забарвлення: імпрегнація сріблом.

Збільшення: 40х10.

Позначення: 1-мієлінове нервове волокно, 2-посмуговані м'язові волокна, 3-моторна бляшка.

Рис.4. Пластинчасте тільце Фатера-Пачіні.

Забарвлення: гематоксилін-еозин.

Збільшення: 40х10.

Позначення: 1-внутрішня колба, 2-зовнішня колба, 3-кінцевий відділ нервового волокна, 4-сполучнотканинні пластинки зовнішньої колби.

Вивчіть і опишіть в альбомі електронні мікрофотографії:

1. Безмієлінове нервове волокно (зб.5000), (рис.79).

Позначення: 1-осьовий циліндр, 2-цитоплазма нейролемоцита, 3-ядро, 4-плазмолема, 5-мезаксон, 6-базальна мембрана.

2. Мієлінове нервове волокно (зб.6000),(рис.80).

Позначення: 1-осьовий циліндр (відросток нейрона), а-аксолема, 2-мієлінова оболонка, 3-цитоплазма нейролемоцита (клітини Шванна), 4-ядро нейролемоцита, 5-нейролема, б-базальна мембрана.

3. Синапс (межнейрональний контакт) (зб.27000), (рис.81).

Позначення:1-синаптичний полюс: а) пресинаптична мембрана, б) синаптичні пухирці. в) мітохондрія, 2-синаптична щілина, 3-постсинаптичний полюс, а) постсинаптична мембрана.

4. Рухове нервове закінчення (аксо-м'язовий синапс) (зб.21000), (рис.82)

Позначення:1-аксон: а) синаптичні пухирці, б) мітохондрія, в) аксолема, 2-м'язове волокно: а) саркоплазма, б) сарколема, в) складки сарколеми, 3-синаптична щілина.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Луцик О.Д., Іванова А.Й., Кабак К.С., Чайковський Ю.Б. Гістологія людини. Підручник. Київ „Книга-плюс”, 2010. – С.219-231, 469-473.

2. Цитологія і загальна ембріологія: навчальний посібник / Під ред. Баринова Е.Ф., Чайковського Ю.Б. - Київ: ВСВ «Медицина», 2010. - 216 с.

3. Волков К.С., Пасєчко Н.В. Ультраструктура клітин і тканин (навчальний посібник-атлас). - Тернополь: Укрмедкнига, 2004. - С.90-93.

4. Чайковський Ю.Б., Дєльцова О.І., Геращенко С.Б. Практикум з гістології, цитології та ембріолoгії. Навчальний посібник. Київ-Івано-Франківськ, 2013. - С.76-79.

5. Чайковський Ю.Б., Сокуренко Л.М. Гістологія, цитологія та ембріологія (Атлас для самостійної роботи студентів). Навчальний посібник. Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2006. - С.38-41.

6. Збірник тестових завдань з гістології, цитології та ембріології для студентів медичного факультету. Видання 10-е, виправлене і доповнене / Ред. Дєльцова О.І., Геращенко С.Б., Грищук М.І., Кулинич Г.Б., Бойко О.В., Довга Н.З., Соболь Л.В. – Івано-Франківськ: ПП Супрун, 2015. – 72 с.

7. Конспект лекцій з гістології, цитології та ембріології.

 

Заняття 22.

КОНТРОЛЬ ЗАСВОЄННЯ ЗМІСТОВОГО МОДУЛЯ 2 "ЗАГАЛЬНА ГІСТОЛОГІЯ".

Мета заняття:

ЗНАТИ: основін принципи організаці тканин, характрені особливості гістофізіології та ембріогенезу тканин. УМІТИ: Визначати в мікропрепаратах і електронних мікрофотографіях тканини та їх складові.

Зміст заняття:На занятті проводиться комп'ютерний тестовий контроль рівня знань і уміння діагностувати і описувати мікропрепарати і електронні мікрофотографії з розділу "Загальна гістологія".

Підсумковий контроль засвоєння змістовогомодуля 2 проводиться в два етапи:

1-й – комп'ютерне тестування – вирішення тесту із 40 тестових завдань (45 хвилин);

2-й - контроль засвоєння умінь шляхом діагностики 2 мікропрепаратів і електронної мікрофотографії (45 хвилин). Діагностика гістологічних препаратів передбачає визначення тканини (органу) і опис характерних особливостей їх будови. Еталони описів приведені у практикумах. Діагностика електронних мікрофотографій передбачає визначення органу (тканини, клітини), їх структурних елементів, позначених на малюнках цифрами (див. атлас), опис будови і функції. Результати підсумкового контролю оформляються у вигляді протоколу в спеціальному зошиті.

Перелік тестових завдань для підготовки до заняття приведенийу відповідних розділах "Збірника тестових завдань з гістології, цитології та ембріології для студентів медичного факультету. Видання 10-е, виправлене і доповнене / Ред. Дєльцова О.І., Геращенко С.Б., Грищук М.І., Кулинич Г.Б., Бойко О.В., Довга Н.З., Соболь Л.В. – Івано-Франківськ: ПП Супрун, 2015. – 72 с."

Перелік мікропрепаратів для діагностики:


1. Одношаровий однорядний плоский епітелій (мезотелій).

2. Одношаровий багаторядний високий призматичний війчастий епітелій кишки беззубки.

3. Багатошаровий плоский незроговілий епітелій рогівки ока.

4. Багатошаровий плоский зроговілий епітелій шкіри пальця.

5. Сальна залоза у препараті „Шкіра з волоссям”.

6. Потова залоза шкіри пальця.

7. Мазок крові жаби.

8. Мазок крові людини.

9. Мезенхіма зародка.

10. Пухка волокниста сполучна тканина (плівка).

11. Щільна неоформлена волокниста сполучна тканина.

12. Сухожилля у поздовжньому перерізі.

13. Еластична зв’язка бика на поздовжньому перерізі.

14. Жирова тканина.

15. Ретикулярна тканина лімфатичного вузла.

16. Гіалінова хрящова тканина.

17. Еластична хрящова тканина.

18. Колагеново-волокниста хрящова тканина.

19. Розвиток кістки з мезенхіми.

20. Розвиток кістки на місці хряща.

21. Поперечний переріз пластинчастої кістки.

22. Непосмугована м’язова тканина. Сечовий міхур.

23. Посмугована (скелетна) м’язова тканина. Розріз язика.

24. Серцева м’язова тканина – міокард.

25. Нервові клітини сітківки ока.

26. Нейрофібрили в мультиполярних нейроцитах спинного мозку.

27. Хроматофільна субстанція (субстанція Ніcсля).

28. Мієлінові нервові волокна сідничного нерва.

29. Безмієлінові нервові волокна.

30. Аксом’язовий синапс.

31. Пластинчасте тільце Фатер-Пачіні.


Перелік електронних мікрофотографій для діагностики:


1. Одношаровий плоский епітелій (внутрішній епітелій рогівки ока).

2. Одношаровий циліндричний епітелій.

3. Одношаровий багаторядний епітелій.

4. Багатошаровий плоский зроговілий епітелій (епідерміс шкіри).

5. Екзокриноцит.

6. Ендокриноцит (аденогіпофіз).

7. Еритроцити (червонокрівці).

8. Еритроцити – ехіноцити.

9. Тромбоцити.

10. Мегакаріоцит.

11. Нейтрофільний гранулоцит (сегментоядерний).

12. Нейтрофільний гранулоцит (юний).

13. Еозинофільний гранулоцит – еозинофіл.

14. Базофільний гранулоцит – базофіл.

15. Лімфоцит (малий світлий).

16. Лімфоцит (малий темний).

17. Середній лімфоцит.

18. Плазмоцит.

19. Моноцит.

20. Пухка сполучна тканина.

21. Зрілий фібробласт.

22. Макрофаг – гістіоцит.

23. Плазмоцит в пухкій волокнистій сполучній тканині.

24. Гіалінова хрящова тканина.

25. Ізогенна група хрящових клітин (гіаліновий хрящ).

26. Остеоцит.

27. Міоцити. М’язова оболонка тонкої кишки.

28. Посмуговане скелетне м’язове волокно.

29. Кардіоміоцити (міокард – м’язова оболонка серця).

30. Фрагмент саркоплазми кардіоміоцита.

31. Нейроцит (кора великих півкуль головного мозку).

32. Фрагмент нейроцита.

33. Нейросекреторна клітина (супраоптичне ядро гіпоталамуса).

34. Олігодендроцит (спинномозковий вузол).

35. Астроцит (кора великих півкуль головного мозку).

36. Епендимоцити (стінка спинномозкового каналу).

37. Безмієлінове нервове волокно.

38. Мієлінове нервове волокно.

39. Синапс (міжнейрональний контакт).

40. Рухове нервове закінчення (аксо-м’язовий синапс).


ЛІТЕРАТУРА:

1. Луцик О.Д., Іванова А.Й., Кабак К.С., Чайковський Ю.Б. Гістологія людини. Підручник. Київ „Книга-плюс”, 2010. – 582 с.

2. Цитологія і загальна ембріологія: навчальний посібник / Під ред. Баринова Е.Ф., Чайковського Ю.Б. - Київ: ВСВ «Медицина», 2010. - 216 с.

3. Волков К.С., Пасєчко Н.В. Ультраструктура клітин і тканин (навчальний посібник-атлас). - Тернополь: Укрмедкнига, 2004. - 96 с.

4. Чайковський Ю.Б., Дєльцова О.І., Геращенко С.Б. Практикум з гістології, цитології та ембріолoгії. Навчальний посібник. Київ-Івано-Франківськ, 2013.

5. Чайковський Ю.Б., Сокуренко Л.М. Гістологія, цитологія та ембріологія (Атлас для самостійної роботи студентів). Навчальний посібник. Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2006.

6. Збірник тестових завдань з гістології, цитології та ембріології для студентів медичного факультету. Видання 10-е, виправлене і доповнене / Ред. Дєльцова О.І., Геращенко С.Б., Грищук М.І., Кулинич Г.Б., Бойко О.В., Довга Н.З., Соболь Л.В. – Івано-Франківськ: ПП Супрун, 2015. – 72 с.

7. Конспект лекцій з гістології, цитології та ембріології.

ЗАНЯТТЯ 23, 24.







Последнее изменение этой страницы: 2017-02-17; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 34.231.21.160 (0.011 с.)