Сполучні тканини. Пухка волокниста сполучна тканина.

Актуальність теми: У нормальній життєдіяльності всіх систем організму виключно важлива роль належить сполучній тканині, яка разом із кров'ю і лімфою утворює внутрішнє середовище організму і забезпечує захисні, гомеостатичні і пластичні функції. Вивчення структури і функцій всіх елементів сполучної тканини має значення для розуміння причин і механізмів розвитку патології сполучної тканини.

Мета заняття:

ЗНАТИ: Розвиток, будову і функцію мезенхіми, пухкої і щільної волокнистої неоформленої сполучної тканини.

УМІТИ: Визначати в мікропрепаратах мезенхіму зародка, пухку і щільну волокнисту неоформлену сполучну тканину.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ ПІДГОТОВКИ ДО ЗАНЯТТЯ

Для реалізації мети заняття необхідні базисні знання-уміння:

1. Інтерпретувати біологічне значення розчинів високомолекулярних з'єднань. 2. Інтерпретувати будову білків, ліпідів, вуглеводів. 3. Денатурація білків і її зворотність в живих тканинах. 4. Біологічне значення гелів.

Вивчіть тему за конспектом лекції і підручником. Проконтролюйте свої знання за такими питаннями:

1. Загальна характеристика сполучних тканин. Класифікація. 2. Волокнисті сполучні тканини. Їх різновиди - пухка і щільні волокнисті сполучні тканини. 3. Характеристика пухкої волокнистої сполучної тканини. Локалізація. Структурний склад. Функціональне значення. 4. Клітини пухкої волокнистої сполучної тканини. Класифікація, джерела утворення. Резидентні клітини та клітини-імігранти. 5. Стромальні стовбурові клітини. Локалізація, маркери, значення у регенерації органів. Поліпотентні попередники. 6. Фібробласти, їхні різновиди. Фіброцит. Міофібробласти – структура, маркери, роль у репаративній регенерації. Культивування фібробластів з метою клітинної терапії. 7. Секреторно активний фібробласт. Рецептори та цитоскелет фібробласта. Будова, секреторні продукти. Роль в утворенні міжклітинної речовини. 8. Міжклітинна речовина. Основна аморфна речовина. Структура, хімічний склад та функціональне значення її елементів. 9. Волокна: види волокон та їх роль у визначенні властивостей сполучної тканини. 10. Колагенові волокна: хімічний склад, будова та функціональне значення. Етапи утворення колагенових волокон та їх регуляція. 11. Ретикулярні волокна: хімічний склад, будова, методи візуалізації, функціональне значення. 12. Етапи утворення колагенових і ретикулярних волокон. Внутрішньоклітинний етап синтезу колагенів. Позаклітинний етап фібрилогенезу. 13. Еластичні волокна: хімічний склад, молекулярна організація, будова, тинкторіальні властивості, функціональне значення. Етапи утворення і дозрівання еластичних волокон. 14. Мастоцити (тканинні базофіли). Джерела утворення, локалізація, ознаки при світловій та електронній мікроскопії, хімічний склад гранул. Функціональне значення. Уявлення про механізми регуляції секреторної активності. Секреторні продукти мастоцитів, їх мішені та біологічні ефекти. 15. Макрофаги. Джерела утворення. Морфологічна характеристика. Рецептори та маркери макрофагів. Молекулярні основи розпізнавання антигенів. Молекули головного комплексу гістосумісності МНС І і ІІ типів. Роль макрофагів у ремоделюванні міжклітинної речовини. 16. Плазмоцити. Джерела утворення. Будова при світловій та електронній мікроскопії, функціональне значення. 17. Взаємодія клітин крові та сполучної тканини при запаленні.

ОБСЯГ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ НА ЗАНЯТТІ

Вивчіть, намалюйте в альбомі і опишіть мікропрепарати:

Рис.1. Мезенхіма зародка.

Забарвлення: гематоксилін-еозин.

Збільшення: 40х10.

Позначення: 1-мезенхімні клітини, 2-ядра мезенхімоцитів, 3-відростки мезенхімоцитів, 4-міжклітинна речовина.

Рис.2. Пухка волокниста неоформлена сполучна тканина.

Забарвлення: залізний гематоксилін.

Збільшення: 40х10.

Позначення: 1-колагенові волокна, 2-фібробласти, 3-макрофаги, 4-лімфоцити, 5-еластичні волокна, 6-основна (аморфна) речовина.

Вивчіть і опишіть в альбомі електронні мікрофотографії:

1. Пухка сполучна тканина (зб.4000), (рис.62).

Позначення:1-фібробласт, 2-лімфоцит, 3-плазмоцит, 4-міжклітинна речовина: а) аморфний компонент, б) волокна.

2. Плазмоцит у пухкій волокнистій сполучній тканині (зб.14000), (рис.65)

Позначення:1-плазмоцит, 2-гранулярна ендоплазматична сітка, 3-міжклітинна речовина.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Луцик О.Д., Іванова А.Й., Кабак К.С., Чайковський Ю.Б. Гістологія людини. Підручник. Київ „Книга-плюс”, 2010. – С.158-177.

2. Цитологія і загальна ембріологія: навчальний посібник / Під ред. Баринова Е.Ф., Чайковського Ю.Б. - Київ: ВСВ «Медицина», 2010. - 216 с.

3. Волков К.С., Пасєчко Н.В. Ультраструктура клітин і тканин (навчальний посібник-атлас). - Тернополь: Укрмедкнига, 2004. - С.68-71.

4. Чайковський Ю.Б., Дєльцова О.І., Геращенко С.Б. Практикум з гістології, цитології та ембріолoгії. Навчальний посібник. Київ-Івано-Франківськ, 2013. - С.55-56, С.58-59.

5. Чайковський Ю.Б., Сокуренко Л.М. Гістологія, цитологія та ембріологія (Атлас для самостійної роботи студентів). Навчальний посібник. Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2006. - С.22-23.

6. Збірник тестових завдань з гістології, цитології та ембріології для студентів медичного факультету. Видання 10-е, виправлене і доповнене / Ред. Дєльцова О.І., Геращенко С.Б., Грищук М.І., Кулинич Г.Б., Бойко О.В., Довга Н.З., Соболь Л.В. – Івано-Франківськ: ПП Супрун, 2015. – 72 с.

7. Конспект лекцій з гістології, цитології та ембріології.

 

Заняття 16.