Підсумковий контроль засвоєння модуля 1

"ОСНОВИ ЦИТОЛОГІЇ ТА ЗАГАЛЬНОЇ ЕМБРІОЛОГІЇ. ЗАГАЛЬНА ГІСТОЛОГІЯ"

Мета заняття:

ЗНАТИ: історію та сучасний стан цитології, гістології та ембріології, методи гістологічних досліджень, цитологію, загальну ембріологію та гістологію.

УМІТИ: Визначати в мікропрепаратах і електронних мікрофотографіях клітини, їх органели, статеві клітини, етапи розвитку зародка на різних стадіях, тканини людського організму.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ ПІДГОТОВКИ ДО ЗАНЯТТЯ

ПЕРЕЛІК ТЕОРЕТИЧНИХ ПИТАНЬ.

ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

1. Гістологія. Визначення, зміст та завдання сучасної гістології. Її розділи, значення для біології та медицини.

2. Історія гістологія як науки.

3. Методи гістологічного дослідження.

4. Основні принципи та етапи приготування гістологічних препаратів.

ЦИТОЛОГІЯ

1. Цитологія. Визначення, завдання, значення для біології та медицини.

2. Клітинна теорія. Історія проблеми. Основні положення.

3. Клітина як елементарна жива система багатоклітинного організму. Загальний план будови клітини.

4. Сучасне уявлення про біологічні мембрани. Кластерно-мозаїчна модель будови біомембрани.

5. Поверхневий комплекс клітини. Мембрана, надмембранний і підмембранний компоненти. Їх будова та

функції.

6. Міжклітинні контакти, їх типи, будова та функції.

7. Гіалоплазма - визначення, хімічний склад, фізико-хімічні властивості, значення у метаболізмі клітини.

8. Органели: визначення, класифікація. Функціональні апарати клітин

9. Рибосоми. Молекулярна організація, будова, функції

10. Система цитопротекції оновлення білків гіалоплазми. Протеасоми.

11. Гранулярна ендоплазматична сітка. Види, будова, механізми функціонування, функціональне значення.

12. Агранулярна ендоплазматична сітка. Види, будова, механізми функціонування, функціональне значення.

13. Комплекс Гольджі. Структурна характеристика, функції, зв’язок з іншими органелами.

14. Лізосоми, пероксисоми. Будова, функціональне значення.

15. Мітохондрії, будова, функціональне значення.

16. Цитоскелет: компоненти, структура і функції.

17. Центросома (клітинний центр). Будова, функціональне значення.

18. Включення. Класифікація та значення.

19. Ядерний апарат клітини, його значення. Основні компоненти ядра, їх структурно-функціональна

характеристика. Ядерно-цитоплазматичні відношення.

20. Клітинний цикл: його етапи, морфофункціональна характеристика, особливості у різних видів клітин.

21. Способи репродукції клітин. Їх морфологічна характеристика. Значення для біології та медицини.

22. Мітоз. Його значення, фази та регуляція. Мітотичні та інтерфазні хромосоми.

23. Мітоз. Загальна характеристика різних фаз. Поняття про ендорепродукцію та поліплоїдію.

24. Мейоз. Його значення. Відмінність від мітозу.

25. Ріст, діференціація, старіння та смерть клітини. Реакція клітин на зовнішні впливи.

ЗАГАЛЬНА ЕМБРІОЛОГІЯ

1. Ембріологія. Зміст. Наукові напрямки. Значення для біології та медицини.

2. Прогенез. Утворення та загальна характеристика гамет.

3. Статеві клітини. Морфологічна та фунціональна характеристика сперматозоїдів та яйцеклітин. Запліднення.

4. Ранні стадії розвитку людини. Особливості дроблення. Морула, бластоциста та її імплантація.

5. Гаструляція. Визначення поняття. Біологічне значення першого та другого етапів гаструляції.

6. Ранній ембріогенез людини. Утворення зародкових листків. Поняття про зародкові зачатки.

7. Зародкові листки. Визначення поняття. Мезодерма та мезенхіма, їх похідні.

8. Зародкові листки. Визначення поняття. Ектодерма та ентодерма, їх похідні.

9. Осьовий комплекс органів зародка, його розвиток.

10. Ранній ембріогенез людини. Утворення провізорних органів (хоріон, жовтковий та амніотичні пухирці,

алантоїс).

11. Жовтковий мішок, амніон та алантоїс. Їх утворення та функції в ембріональному розвитку людини.

12. Зародок людини на 4 тижні розвитку. Формування нервової трубки, сомітів та кишкової трубки.

13. Зв'язок зародка людини з материнським організмом. Плацента та пуповина.

14. Плацента та її формування, будова та функції. Особливості плацентарного крововобігу.

15. Ембріональна індукція як один з регулюючих механізмів ембріогенезу. Поняття про критичні періоди

розвитку зародка людини.

ЗАГАЛЬНА ГІСТОЛОГІЯ. ТКАНИНИ

1. Тканини. Визначення поняття. Класифікація.

2. Уявлення про детермінацію та диференціювання тканин. Закономірності розвитку.

3. Гістологічні елементи (клітини, постклітинні структури, синцитії та симпласти, міжклітинна речовина).

4. Поняття про диферони та стовбурові клітини.

5. Тканини. Фізіологічна та репаративна регенерація різних типів тканин.

ЕПІТЕЛІАЛЬНІ ТКАНИНИ

1. Епітеліальні тканини. Загальна характеристика. Морфофункціональна та генетична класифікація їх типів.

2. Епітеліальні тканини. Морфофункціональна характеристика різних типів покривного епітелію. Регенерація.

3. Залозистий епітелій. Класифікація та будова залоз. Морфологія секреторного циклу. Типи секреції.

Регенерація.

ТКАНИНИ ВНУТРІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

1. Тканини внутрішнього середовища. Класифікація, джерела розвитку, загальна морфофункціональна

характеристика.

КРОВ ТА КРОВОТВОРЕННЯ

2. Характеристика крові як тканини. Плазма крові. Гемограма. Лейкоцитарна формула.

3. Формені елементи крові. Еритроцити, будова та функціональне значення.

4. Формені елементи крові. Тромбоцити, їх кількість, функція, тривалість існування.

5. Лейкоцити. Класифікація, морфофункціональна характеристика. Лейкоцитарна формула та її особливості на

різних етапах онтогенезу.

6. Гранулоцити. Базофільні та еозинофільні гранулоцити. Будова та функції.

7. Гранулоцити. Нейтрофіли, будова, функції, механізми рекрутування та елімінації мікробів.

8. Агранулоцити. Моноцити. Морфофункціональна характеристика. Роль у формуванні макрофагів та

дендритних клітин. Система моноцитарних макрофагів (мононуклеарних фагоцитів).

9. Агранулоцити. Лімфоцити. Будова, класифікація, молекулярні маркери, функціональне значення.

10. Характеристика імунокомпетентних клітин. Т- та В-лімфоцити. Їх розвиток, проліферація та диференціація.

11. Ембріональний гемоцитопоез. Розвиток крові як тканини. Локалізація, терміни, особливості гематопоезу.

12. Постембріональний гемоцитопоез. Гематопоетичні стовбурові клітини, будова, маркери. властивості.

13. Гемоцитопоез. Сучасна схема кровотворення.

СПОЛУЧНІ ТКАНИНИ

1. Загальна характеристика сполучних тканин. Класифікація.

2. Волокнисті сполучні тканини. Пухка волокниста сполучна тканина: джерела розвитку, локалізація, будова,

функції.

3. Клітини пухкої волокнистої сполучної тканини. Класифікація. функціональне значення. Стромальні

стовбурові клітини: локалізація, маркери, значення у регенерації органів.

4. Фібробласти, їх різновиди: будова і функції. Фіброцит. Міофібробласти – структура, маркери, роль у

репаративній регенерації.

5. Міжклітинна речовина. Основна аморфна речовина: хімічний склад, будова і функції.

6. Колагенові волокна: хімічний склад, будова та функціональне значення.

7. Етапи утворення колагенових і ретикулярних волокон. Внутрішньоклітинний етап синтезу колагенів.

Позаклітинний етап фібрилогенезу.

8. Еластичні волокна: хімічний склад, молекулярна організація, будова, тинкторіальні властивості,

функціональне значення. Етапи синтезу та дозрівання еластичних волокон.

9. Ретикулярні волокна: хімічний склад, будова, методи візуалізації, функціональне значення.

10. Макрофаги: джерела утворення, маркери, будова і функції. Молекулярні основи розпізнавання чужорідного

матеріалу, міграції, фагоцитарної активності. Роль макрофагів у ремоделюванні міжклітинної речовини.

11. Мастоцити: джерела утворення, локалізація, будова, функції.

12. Плазмоцити. Джерела утворення. Будова при світловій та електронній мікроскопії, функціональне значення.

13. Взаємодія клітин крові та сполучної тканини при запаленні. Механізми репарації сполучної тканини після

ушкодження.

14. Щільні волокнисті сполучні тканини, їх різновиди - оформлена та неоформлена, локалізація, будова та

функції.

15. Сполучні тканини зі спеціальними властивостями: Класифікація, локалізація, будова та функції.

16. Жирова тканина. Біла жирова тканина. Локалізація, будова, функціональне значення.

17. Бура жирова тканина. Локалізація, будова, функціональне значення в онтогенезі. Механізми термогенезу.

18. Ретикулярна тканина. Локалізація, загальна характеристика, функціональне значення.

19. Слизова тканина. Локалізація, будова, функції.

20. Пігментна тканина. Локалізація, будова, функції.

ОПОРНІ ТКАНИНИ

1. Загальна характеристика скелетних тканин (джерела розвитку, будова, функції). Класифікація.

2. Хрящові тканини. Структурний склад. Гістогенез хрящової тканини.

3. Клітини хрящової тканини. Ізогенні групи клітин, регуляція метаболізму та секреторної активності

хондроцитів.

4. Міжклітинна речовина. Волокна. Колагени ІІ і ІХ типів. Архітектоніка волокон у хрящі. Основна аморфна

речовина, хімічний склад. Протеоглікани хряща.

5. Гіалінова хрящова тканина. Локалізація, особливості будови і хімічного складу матриксу, властивості,

функціональне значення.

 

6. Хрящ як орган. Охрястя, його значення в живленні, рості та регенерації хряща. Зона молодого хряща. Зона

зрілого хряща.

7. Апозиційний та інтерстиційний ріст хряща. Особливості метаболізму хондроцитів.

8. Еластична хрящова тканина. Локалізація, будова, властивості і функціональне значення.

9. Волокнистий хрящ. Локалізація, будова, властивості, функції. Будова міжхребцевого диска.

10. Кісткові тканини. Загальний план будови та функції. Класифікація.

11. Клітини кісткової тканини: остеобласти, остеоцити, остеокласти.

12. Остеобласти: локалізація, метаболізм, основні регулятори, цитофізіологія остеобластів.

13. Остеоцити. Розташування, будова, трофіка, функціональне значення

14. Остеокласти. Джерела утворення, будова, цитофізіологія, роль у регуляції кальцієвого гомеостазу.

15. Міжклітинна речовина: компоненти, хімічний склад, функціональне значення. Етапи і механізми утворення

міжклітинної речовини.

16. Види кісток (плоскі та трубчасті). Частини трубчастої кістки. Гістоархітектоніка у різних зонах трубчастої

кістки.

17. Окістя, його роль у живленні, рості та регенерації кістки. Ендост. Будова губчастої речовини.

18. Будова компактної речовини. Остеон. Трофіка кістки, лакунарно-канальцева система.

19. Прямий та непрямий остеогенез. Стадії, регуляція.

20. Ріст трубчастих кісток в довжину. Епіфізарна пластинка. Регулятори і механізми росту.

21. Ремоделювання кісток за умов зміни фізичного навантаження. Зони, етапи та клітини учасниці

ремоделювання кістки.

22. З'єднання кісток. Класифікація.

23. Суглоби. Суглобовий хрящ, зони, гісто- і цитоархітектоніка, трофіка, адаптація до фізичного навантаження,

регенерація

24. Суглобова капсула: шари, тканинний склад. Синовіальна оболонка. Шари. Синовіальні клітини.

М'ЯЗОВІ ТКАНИНИ

1. Загальна характеристика м'язових тканин, властивості, класифікація.

2. Загальна будова скелетного м’язу. Міжтканинні відносини: кооперація м’язової та сполучної тканин.

Ендомізій, перимізій, епімізій.

3. Скелетна поперечно-посмугована м’язова тканина: джерела та хід розвитку, будова, характеристики

скорочення.

4. Будова скелетного м'язового волокна: міосимпласт, міосателлітоцити, базальна мембрана.

5. Скорочувальний апарат скелетного м’язового волокна: міофіламенти, міофібрили, саркомер.

6. Саркоплазматична сітка, будова, розташування, механізми регуляції внутрішньоклітинного рівню Са2+,

механізми скорочення та релаксації.

7. Опорний апарат скелетного м’язового волокна: молекулярний склад, структурні елементи, молекулярні

детермінанти міодистрофій.

8. Трофічний апарат скелетного м’язового волокна. Структурні основи росту і гіпертрофії м’язових волокон.

Регенерація скелетної м’язової тканини.

9. Серцева м’язова тканина. Джерело розвитку, будова, характеристики скорочення. Серцеві м’язові волокна.

Типи кардіоміоцитів.

10. Гладка м'язова тканина. Гістогенез, будова, характеристика скорочення.

11. Гладкий міоцит. Організація скорочувального апарату. Механізм скорочення. Опорний апарат гладких

міоцитів: щільні тільця. Система кавеол.

12. Регуляція скорочувальної функції гладких міоцитів: особливості іннервації, гуморальна регуляція.

Регенерація гладкої м'язової тканини.

13. Міоїдні та міоепітеліальні клітини. Джерела розвитку, особливості будови, функціональне значення.

НЕРВОВА ТКАНИНА

1. Нервова тканина: джерела розвитку, будова, функціональні властивості та значення.

2. Нейроцити (нейрони). Морфологічна та функціональна класифікація.

3. Частини нейрона: перикаріон, відростки, закінчення.

4. Будова перикаріону. Хроматофільна речовина (субстанція Нісля). Нейрофібрили.

5. Цитоскелет нейронів. Молекулярна і структурна організація. Система і види транспорту речовин в нейроні.

6. Нейросекреторні клітини.

7. Нейроглія. Класифікація, джерела розвитку, будова, функціональне значення.

8. Олігодендроцити: морфологія, функціональне значення.

9. Астроцити: типи, будова, молекулярні маркери. Роль у формуванні гемато-енцефалічного бар’єру.

10. Епендимоцити: локалізація, будова функції.

11. Мікроглія. Джерела розвитку, будова, функції.

12. Периферичні гліоцити. Шванівські клітини (нейролеммоцити): джерела розвитку, будова, функціональне

значення.

13. Нервові волокна. Загальна характеристика, класифікація, характеристики проведення імпульсу.

14. Мієлінові та безмієлінові нервові волокна. Структурні та молекулярні основи проведення імпульсу.

15. Мієлінізація в центральній та периферійній нервовій системі. Регенерація нервових волокон.

16. Нервові закінчення. Рецепторні (аферентні) нервові закінчення. Класифікація. будова, локалізація, взаємини

з іншими тканинами, функціональне значення.

17. Еферентні нервові закінчення. Клітини-мішені. Нейром’язові синапси: будова, функціональне значення,

механізми регуляції.

18. Міжнейронні синапси (класифікація, будова, медіатори). Механізм передачі збудження в синапсах.

19. Морфологічний субстрат рефлекторної діяльності нервової системи (поняття про просту та складну

рефлекторні дуги).