ТОП 10:

БУДОВА І ФУНКЦІЇ ПЕЧІНКИ І ЖОВЧЕВИВІДНИХ ШЛЯХІВ.



Актуальність теми: Печінка належить до великих залоз травної системи, яка виконує функції детоксикації і жовчеутворення, бере участь в усіх видах обміну речовин. Вивчення розвитку, будови і функції печінки має важливе значення для розуміння її ролі як центральної хімічної лабораторії організму, для розуміння розвитку патологічних процесів, які пов’язані з порушенням нормальних функцій печінки.

Мета заняття:

ЗНАТИ: Будову і функції печінки та жовчевивідних шляхів.

УМІТИ: Визначати в мікропрепараті печінку людини і печінку свині. Ідентифікувати електронні мікрофотографії.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ ПІДГОТОВКИ ДО ЗАНЯТТЯ

Для реалізації мети навчання необхідні базисні знання-уміння:

1. Будова і функції епітеліальних тканин: покривного і залозистого епітелію. 2. Інтерпретувати анатомічну будову печінки. 3. Інтерпретувати будову кровоносних судин. 4. Класифікація кровоносних капілярів. Будова і функції. 5. Пухка волокниста сполучна тканина.

Вивчіть тему за конспектом лекції і підручником. Проконтролюйте свої знання за такими питаннями:

1. Печінка. Джерела та хід розвитку. Ангіоархітектоніка. 2. Загальна характеристика: частини, тканинний склад, функції. 3. Печінкова часточка, печінковий ацинус, портальна часточка: зв’язок з особливостями кровопостачання та локалізації стовбурових клітин. 4. Тріада печінки (ворітна тріада). 5. Будова класичної часточки печінки: зони, їх функціональна характеристика. Печінкові балки (пластини). 6. Гепатоцити: структурно-функціональні типи, їх будова, функціональні зони і поверхні гепатоциту. 7. Жовчні канальці (капіляри). Жовчні канали (холангіоли). 8. Синусоїди: ендотеліоцити, зірчасті макрофагоцити (клітини Купфера), печінкова клітина-вбивця (Pit-клітина), локалізація, будова, функціональне значення. 9. Навколосинусоїдний простір (Діссе): клітинний склад, особливості хімічного складу матриксу. Жиронакопичувальні клітини (клітини Іто): локалізація, будова та функції. 10. Регенерація і вікові зміни печінки. 11. Жовчевивідні шляхи: склад, загальний план будови. Жовчний міхур: особливості будови слизової оболонки. Клітинний склад покривного епітелію. Регуляція транспорту жовчі.

Замалюйте в альбомі схему "Кровопостачання і жовчевивідні протоки печінки".

ОБСЯГ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ НА ЗАНЯТТІ:

Вивчіть, намалюйте в альбомі і опишіть мікропрепарати:

Рис.1. Печінка свині.

Забарвлення: гематоксилін-пікрофуксин.

Збільшення: 40х10.

Позначення: 1-часточки печінки, 2-печінкові пластинки, 3-гепатоцити та їх ядра, 4-міжчасточкові перекладки, 5-тріади: а-міжчасточкова артерія, б-міжчасточкова вена, в-міжчасточкова жовчна вивідна протока, 6-центральна вена, 7-сітка синусоїдних кровоносних капілярів.

Рис. 2. Печінка людини.

Забарвлення: гематоксилін-еозин.

Збільшення: 40х10.

Позначення: 1-міжчасточкова сполучна тканина, 2-тріади: а- міжчасточкова артерія, б-міжчасточкова вена, в-міжчасточкова жовчна вивідна протока, 3-центральна вена, 4-збірні вени, 5-печінкові пластинки (балки), 6-синусоїдні внутрішньочасточкові гемокапіляри, 7-ядра ендотелію синусоїдних гемокапілярів і зірчастих макрофагів.

Вивчіть і опишіть в альбомі електронні мікрофотографії:

1. Гепатоцити у складі часточки печінки(зб.12000), (рис. 57).

Позначення:1-ядро, 2-цитоплазма, 3-плазмолеми сусідніх гепатоцитов, 4-десмосоми, 5-жовчний капіляр.

2. Біліарні полюси гепатоцитів (зб.30000), (рис. 58).

Позначення:1-гепатоцит, жовчний капіляр: а) просвіт, б) мікроворсинки, 3-десмосоми.

3. Двоядерний гепатоцит (зб.12000), (рис. 59).

Позначення: 1-ядро: а) ядерце, б) каріоплазма, в) каріолема, 2-цитоплазма: а)мітохондрія, б)гранулярна ендоплазматична сітка, в)гранули глікогену.

4. Фрагмент гемокапіляра і васкулярного полюса гепатоцита (зб.27000) (рис. 60)

Позначення:1-просвіт капіляра, 2-ендотеліоцит, 3-гепатоцит, 4-просвіт Діссе, 5-ворсинки.

5. Міжчасточкова жовчна протока (зб.4000) (рис. 61)

Позначення:1-епітеліоцит, 2-базальна мембрана, 3-просвіт протоки.

ЛІТЕРАТУРА

1. Луцик О.Д., Іванова А.Й., Кабак К.С., Чайковський Ю.Б. Гістологія людини. Підручник. Київ „Книга-плюс”, 2010. – C.363-374.

2. Спеціальна гістологія і ембріологія внутрішніх органів: навчальний посібник / Під ред. Баринова Е.Ф., Чайковського Ю.Б. - Київ, ВСВ «Медицина», 2013. - 471 с.

3. Волков К.С. Ультраструктура основних компонентів органів систем організму (атлас). Тернопіль, 1999. - С.70-75.

4. Чайковський Ю.Б., Дєльцова О.І., Геращенко С.Б. Практикум з гістології, цитології та ембріолoгії. Навчальний посібник. Київ-Івано-Франківськ, 2013. - C.125-126.

5. Чайковський Ю.Б., Сокуренко Л.М. Гістологія, цитологія та ембріологія (Атлас для самостійної роботи студентів). Навчальний посібник. Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2006. - С.114-115.

6. Збірник тестових завдань з гістології, цитології та ембріології для студентів медичного факультету. Видання 10-е, виправлене і доповнене / Ред. Дєльцова О.І., Геращенко С.Б., Грищук М.І., Кулинич Г.Б., Бойко О.В., Довга Н.З., Соболь Л.В. – Івано-Франківськ: ПП Супрун, 2015. – 72 с.

7. Конспект лекцій з гістології, цитології та ембріології.

 

Заняття 23 (47).







Последнее изменение этой страницы: 2017-02-17; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.235.77.252 (0.006 с.)