Цитологія. Загальна організація клітини. Плазмолема. Міжклітинні контакти.

Актуальність теми: Основою будови еукаріотичних організмів є найменша одиниця живого - клітина (cellula). Клітина - це жива система, яка складається з цитоплазми і ядра, і є основою розвитку, будови і функцій рослинних і тваринних організмів. Знання загальних принципів будови клітини дає можливість лікарю правильно встановити клінічний діагноз.

Мета заняття:

ЗНАТИ: Поняття про клітину і неклітинні структури. Загальний план будови клітини. Будову клітинної оболонки, міжклітинних контактів.

УМІТИ: Визначати в мікропрепаратах рослинні і тваринні клітини. Ідентифікувати електронні мікрофотографії.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ ПІДГОТОВКИ ДО ЗАНЯТТЯ

Для реалізації мети навчання необхідні базисні знання-уміння:

1. Інтерпретуйте поняття живий організм, клітина. 2. Інтерпретуйте фізико-хімічний склад і властивості цитолеми і цитоплазми.

Вивчіть тему за конспектом лекції і підручником. Проконтролюйте свої знання за такими питаннями:

1. Цитологія. Визначення. 2. Рівні організації живого. 3. Еукаріотична клітина як основа будови, функції, відтворення, розвитку, пристосування та відновлення багатоклітинних організмів. 4. Визначення клітини. Загальний план будови клітини. 5. Клітинна теорія - сучасні положення. 6. Сучасне уявлення про біологічні мембрани. Кластерно-мозаїчна модель будови біомембрани. 7. Роль білків у функціональній спеціалізації мембран. Білки-транспортери, іонні канали, помпи, ферменти, рецептори. 8. Плазмолема: загальна характеристика, функції. Шари плазмолеми (глікокалікс, біомембрана, підмембранний шар), їх структурна, молекулярна та функціональна характеристика. 9. Ліпідні щілини. Рецептори плазмолеми. Їх роль у регуляції метаболізму, росту, функціональної активності, поділу та загибелі клітин. Поняття про механізми трансдукції сигналу. 10. Види транспорту через плазмолему (дифузія, полегшена дифузія, активний транспорт, ендо- та екзоцитоз). Молекулярні основи різних видів трансмембранного транспорту (білки-транспортери, каналоформери, іонні помпи, рецептори). 11. Морфологічні прояви транспорту через плазмолему (мікроворсинки, базальні складки, ендоцитозні пухирці). 12. Взаємодія між клітинами: види та значення. Міжклітинні контакти, їх різновиди, будова, молекулярна організація та функції. Взаємодія клітин з міжклітинним матриксом.

ОБСЯГ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ НА ЗАНЯТТІ

Вивчіть, намалюйте в альбомі і опишіть мікропрепарати:

Рис.1. Рослинні клітини шкірки цибулі.

Забарвлення: гематоксилін і еозин.

Збільшення: об.40, ок.10.

Позначення: 1-ядро, 2-цитоплазма, 3-вторинна оболонка, 4-хроматин, 5-ядерце.

Рис.2. Тваринні клітини печінки аксолотля.

Забарвлення: гематоксилін і еозин.

Збільшення: об.40, ок.10.

Позначення: 1-ядро клітини печінки, 2-цитоплазма, 3-хроматин ядра, 4-межі клітин.

Вивчіть і опишіть в альбомі електронні мікрофотографії:

1. Схема молекулярної будови клітинної оболонки - плазмолеми (рис. 11).

Позначення: 1-біліпідний шар: а) гідрофобні кінці, б) гідрофільні головки фосфоліпідів, 2-глікокалікс, підмембранний шар, 4-інтегральні білки, 5-периферійні білки, 6- холестерин, 7-глікопротеїн, 8-гліколіпід.

2. Электронномікроскопічне зображення плазмолеми (тришарова будова) (рис. 12).

Позначення: А-вільна поверхня клітини: 1-щільний внутрішній шар, 2-світлий середній шар, 3-щільний зовнішній шар, 4-глікокалікс, 5-цитоплазма (зб. 210000).

Б - плазмолема двох контактуючих клітин: 1-клітинна оболонка, 2-тонкий міжклітинний простір, 3-цитоплазма (зб. 400000).

3. Фагоцитоз (зб.41000), (рис. 13).

Позначення: 1-цитоплазма клітини, 2-випинання цитоплазми, 3-інвагінація клітинної оболонки, 4-фагоцитований матеріал.

4. Макропіноцитоз мікроворсинками ендотеліоцитів кровоносних капілярів (зб.12000), (рис. 14).

Позначення: 1-цитоплазма ендотеліоцита, 2-просвіт капіляра, 3-ворсинка, вакуоль, що утворилася.

5. Мікропіноцитоз в ендотеліоцитах кровоносного капіляра (зб.27000), (рис. 15).

Позначення: 1-цитолема ендотеліоцита, 2-кавеола, 3-піноцитозні пухирці, 4-цитоплазма ендотеліоцита, 5-просвіт капіляра.

6. Виділення секрету келихоподібною клітиною (гландулоцитом) (зб.14000), (рис. 16).

Позначення: 1-секреторні гранули, 2-апікальна частина клітини, 3-вихід секрету назовні.

7. Простий контакт між двома епітеліальними клітинами (зб.15000), (рис. 17).

Позначення: 1-плазмолема, 2-міжклітинний простір.

8. Система міжклітинних контактів (зб.15000), (рис. 18).

Позначення: 1-пальцевидний, 2-за типом замка, 3-щільний замикаючий, 4-десмосомальний (десмосома).

9. Вставний диск. З'єднання кардіоміоцитів (рис. 19), (зб.18000).

Позначення: 1-плазмолема, 2-система десмосом і нексусів (щілинних контактів), 3-міофібрила, 4-мітохондрія.

10. Спеціалізований контакт між нервовими клітинами - синапс (зб.47000), (рис. 20).

Позначення: 1-синаптичний полюс, 2-постсинаптичний полюс, 3-синаптична щілина, 4-синаптичні пухирці.

ЛІТЕРАТУРА

1. Луцик О.Д., Іванова А.Й., Кабак К.С., Чайковський Ю.Б. Гістологія людини. Підручник. Київ „Книга-плюс”, 2010. – С.21-33.

2. Цитологія і загальна ембріологія: навчальний посібник / Під ред. Баринова Е.Ф., Чайковського Ю.Б. - Київ: ВСВ «Медицина», 2010. - 216 с.

3. Волков К.С., Пасєчко Н.В. Ультраструктура клітин і тканин (навчальний посібник-атлас). - Тернополь: Укрмедкнига, 2004. - С.16-25.

4. Чайковський Ю.Б., Дєльцова О.І., Геращенко С.Б. Практикум з гістології, цитології та ембріолoгії. Навчальний посібник. Київ-Івано-Франківськ, 2013. - С.26-29.

5. Чайковський Ю.Б., Сокуренко Л.М. Гістологія, цитологія та ембріологія (Атлас для самостійної роботи студентів). Навчальний посібник. Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2006. - С.6-7.

6. Збірник тестових завдань з гістології, цитології та ембріології для студентів медичного факультету. Видання 10-е, виправлене і доповнене / Ред. Дєльцова О.І., Геращенко С.Б., Грищук М.І., Кулинич Г.Б., Бойко О.В., Довга Н.З., Соболь Л.В. – Івано-Франківськ: ПП Супрун, 2015. – 72 с.

7. Конспект лекцій з гістології, цитології та ембріології.

 

ЗАНЯТТЯ 3.