ТОП 10:

СЕЧОВА СИСТЕМА. РОЗВИТОК І БУДОВА НИРОК. СЕЧОВИВІДНІ ШЛЯХИ.



Актуальність теми: Вивчення будови і функції нирок має важливе значення для розуміння фізіології та механізмів розвитку патологічних процесів в цих органах в клініці внутрішніх та хірургічних захворювань.

Мета заняття:

ЗНАТИ: Розвиток, будову і функції нирки. Розвиток, будову і функції сечоводів та сечового міхура.

УМІТИ: Визначати в гістологічних мікропрепаратах кіркову та мозкову речовину нирок. Ідентифікувати електронні мікрофотографії. Визначати в гістологічних мікропрепаратах сечовід та сечовий міхур.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ ПІДГОТОВКИ ДО ЗАНЯТТЯ

Для реалізації мети навчання необхідні базисні знання-уміння.

1. Нирки та сечовивідні органи. Загальна морфо-функціональна характеристика. 2. Нирки. Джерела та хід розвитку. Загальна будова: кіркова та мозкова речовина. Частки та часточки нирки. Особливості кровообігу нирки – кортикальна та медулярна системи кровопостачання. 3. Нефрон як структурно-функціональна одиниця нирки. Типи нефронів. 4. Відділи нефрона та їх топографія. Ниркове тільце. Судинний клубочок: приносна та виносна артеріоли, клубочкова капілярна сітка, мезангій (мезангіальний матрикс і мезангіоцити). Клубочкова капсула (Шумлянського-Боумена). Подоцити: будова і функціональне значення. Фільтраційний бар'єр. Хімічний склад ультрафільтрату. 5. Канальцевий апарат нефрону: сегменти, їх розташування, будова і функціональне значення. Структурні та молекулярні основи канальцевої реабсорбції та секреції, регуляція. 6. Система концентрування та розведення сечі. Протитечійно-множильний апарат: петля нефрона (Генле), прямі судини мозкової речовини, збірні протоки. 7. Збірні протоки: клітинний склад. структурно-функціональна характеристика, регуляція. Етапи і механізми утворення сечі, їх структурне забезпечення і регуляція. 8. Ендокринний апарат нирки. Приклубочковий (юкстагломерулярний) комплекс, його будова та функції. 9. Простагландиновий апарат нирки. Інтерстиційній клітини: структура, простагландини, їх мішені і функціональне значення. Регенераторні потенції нирки. 10. Сечовивідні шляхи: відділи, будова і функції. Особливості гістофізіології ниркових чашок, миски, сечоводів, сечового міхура, сечівника. 11. Вікові зміни. ОБСЯГ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ НА ЗАНЯТТІ:

Вивчіть і опишіть в альбомі електронні мікрофотографії:

Рис. 1. Нирка.

Забарвлення: гематоксилін-еозин.

Збільшення: 40х10.

Позначення: 1-капсула, 2-кіркова речовина, 3-мозкова речовина, 4-ниркове (мальпігієве) тільце, 5-звивисті канальці нефрона, 6-мозкові промені, 7-дугова артерія, 8-дугова вена, 9-збірні канальці, 10-піраміди, 11-колонки.

Рис. 2. Замалювати схему нефрона в альбом.

Рис.3. Сечовід (поперечний переріз).

Забарвлення: гематоксилін-еозин.

Збільшення:40х10.

Позначення:А-слизова оболонка: 1-перехідний епітелій, 2-власна пластинка слизової оболонки, Б-м’язова оболонка, В-адвентиційна оболонка.

Рис.4. Сечовий міхур.

Забарвлення: гематоксилін-еозин.

Збільшення:40х10.

Позначення: слизова оболонка: 1-глибокі складки слизової оболонки, 2-перехідний епітелій слизової оболонки, 3-власна пластинка слизової оболонки, Б-м’язова оболонка зі сполучнотканинними прошарками, 4-кровоносні судини, В-адвентиція або сероза.

Вивчіть і опишіть в альбомі електронні мікрофотографії:

1. Фрагмент ниркового тільця. Кіркова речовина нирки (зб.9000), (рис. 74).

Позначення:1-зовнішній епітелій капсули, 2-базальна мембрана, 3-внутрішній епітелій капсули (подоцит): а)ядро, б)цитоплазма, 4-порожнина капсули, 5-гемокапіляр.

2. Контакт подоцитів з гемокапілярами. Ниркове тільце (зб.9000), (рис. 75).

Позначення: 1-подоцит: а) ядро, б) тіло, в) цитотрабекула, г) цитоподія, 2-гемокапіляр: а) ендотеліоцит, б) базальна мембрана, в) фенестри, г) еритроцит у просвіті.

3. Фільтраційний бар'єр у складі ниркового тільця (зб.45000), (рис. 76).

Позначення: 1-тришарова базальна мембрана: а) світлі шари, б) темный шар, 2-ендотелій: а) фенестри, 3-просвіт гемокапілляра, 4-цитотрабекула, 5-цитоподія.

4. Епітеліоцит проксимального відділу нефрону. Кіркова речовина нирки (зб.15000), (рис. 77).

Позначення: 1-епітеліоцит: а) ядро, б) цитоплазма, в) мікроворсинки, г) інвагінації плазмолеми, 2-просвіт гемокапіляра, 3-базальна мембрана.

5. Фрагмент базальної частини епітеліоцита дистального відділу нефрона (зб.37000), (рис. 78).

Позначення: 1-базальна мембрана, 2-складки плазмолеми, 3-мітохондрії.

ЛІТЕРАТУРА

1. Луцик О.Д., Іванова А.Й., Кабак К.С., Чайковський Ю.Б. Гістологія людини. Підручник. Київ „Книга-плюс”, 2010. – С.393-410.

2. Спеціальна гістологія і ембріологія внутрішніх органів: навчальний посібник / Під ред. Баринова Е.Ф., Чайковського Ю.Б. - Київ, ВСВ «Медицина», 2013. - 471 с.

3. Волков К.С. Ультраструктура основних компонентів органів систем організму (атлас). Тернопіль, 1999. - С.88-91.

4. Чайковський Ю.Б., Дєльцова О.І., Геращенко С.Б. Практикум з гістології, цитології та ембріолoгії. Навчальний посібник. Київ-Івано-Франківськ, 2013. - С.134-137.

5. Чайковський Ю.Б., Сокуренко Л.М. Гістологія, цитологія та ембріологія (Атлас для самостійної роботи студентів). Навчальний посібник. Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2006. - С.120-123.

6. Збірник тестових завдань з гістології, цитології та ембріології для студентів медичного факультету. Видання 10-е, виправлене і доповнене / Ред. Дєльцова О.І., Геращенко С.Б., Грищук М.І., Кулинич Г.Б., Бойко О.В., Довга Н.З., Соболь Л.В. – Івано-Франківськ: ПП Супрун, 2015. – 72 с.

7. Конспект лекцій з гістології, цитології та ембріології.

 

Заняття 27 (51)







Последнее изменение этой страницы: 2017-02-17; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.231.220.225 (0.003 с.)