Цитологія. Цитоплазма. Метаболізм клітини. Синтетичний апарат клітини. Система катаболізму.

Актуальність теми: Клітина - це жива система, яка складається з цитоплазми і ядра, і є основою розвитку, будови і функцій рослинних і тваринних організмів. Знання загальних принципів будови клітини дає можливість лікарю правильно встановити клінічний діагноз.

Мета заняття:

ЗНАТИ: Поняття про клітину і неклітинні структури. Загальний план будови клітини. Будова цитоплазми. Метаболічний апарат клітини. Будову та функцію органели клітини, які входять до систем синтезу ту катаболізму.

УМІТИ: Визначати в мікропрепаратах мітохондрії, ендоплазматичну сітку, комплекс Гольджі, лізосоми. Ідентифікувати електронні мікрофотографії.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ ПІДГОТОВКИ ДО ЗАНЯТТЯ

Для реалізації мети навчання необхідні базисні знання-уміння:

1. Інтерпретуйте поняття живий організм, клітина. 2. Інтерпретуйте фізико-хімічний склад і властивості цитолеми і цитоплазми.

Вивчіть тему за конспектом лекції і підручником. Проконтролюйте свої знання за такими питаннями:

1. Основні компоненти цитоплазми: гіалоплазма, органели, включення. 2. Гіалоплазма: визначення, хімічний склад, фізико-хімічні властивості, значення у метаболізмі клітини. Система оновлення білків гіалоплазми. 3. Органели: визначення, класифікація. Органели загального та спеціального призначення. Мембранні та немембранні органели. 4. Функціональні апарати клітини. 5. Синтетичний апарат клітини. Будова та функції гранулярної ендоплазматичної сітки, роль у синтезі білків для секреції (секретованих білків), білків плазмолеми та ферментів лізосом. Рибосоми, що пов’язані з гранулярною ендоплазматичною сіткою. 6. Уявлення про стрес ендоплазматичної сітки та її ролі у порушенні посттрансляційної модифікації і накопиченні конформаційно змінених білків як основи дисфункції, старіння і загибелі клітин. 7. Вільні рибосоми: будова, молекулярна організація, функціональне значення. 8. Будова і функції комплексу Гольджі. Роль у формуванні лізосом та ремоделюванні плазмолеми, секреторній діяльності клітини. Екзоцитоз. 9. Гладка (агранулярна) ендоплазматична сітка і пероксисоми. Маркерні ферменти, функціональне значення. 10. Гладка ендоплазматична сітка – роль у метаболізмі ліпідів та вуглеводів. Спеціалізація ендоплазматичної сітки на депонуванні кальцію, синтезі стероїдних гормонів, виконанні детоксикаційної функції. 11. Роль гладкої ендоплазматичної сітки у відновленні ядерної оболонки після мітозу та реалізації автофагії при оновленні мембранних органел. 12. Зв'язок ендоплазматичної сітки з комплексом Гольджі. 13. Мітохондрії. Структурна організація. Характеристика зовнішньої та внутрішньої мембран, мітохондріального матриксу. Роль мітохондрій у катаболізмі ліпідів та вуглеводів, продукції АТФ та терморегуляції, синтезі стероїдних гормонів. 14. Поняття про мітохондріальні хвороби. Мітохондріальні регулятори апоптозу та виживання клітин. 15. Структурна організація системи катаболізму в клітині. Рецептор-опосередкований ендоцитоз. Система ендосом. 16. Лізосоми, їх види та роль у життєдіяльності клітини. Молекулярна характеристика мембрани і матриксу лізосом. Маркерні ферменти. Поняття про лізосомальні хвороби. 17. Система детоксикації у клітині. Будова та функції пероксисом. 18. Протеасоми. Молекулярна організація і роль протеасом в контролі якості збирання та конфірмаційних змін білків гіалоплазми. Роль дисфункції протеасом в захворюваннях людини, асоційованих із віком.

Заповніть удома таблицю за зразком:

Органели	Включення
Види	Функції	Види	Функції
1.		1.
2.		2.

ОБСЯГ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ НА ЗАНЯТТІ

Вивчіть, намалюйте в альбомі і опишіть мікропрепарати:

Рис.1. Мітохондрії.

Забарвлення: кислий фуксин за Альтманом.

Збільшення: об.40, ок.10.

Позначення: 1-мітохондрії, 2-цитоплазма клітини, 3-ядро, 4-межі клітин.

Рис.2. Пластинчастий комплекс у нервових клітинах.

Забарвлення осмієвою кислотою.

Збільшення: об.40, ок.10.

Позначення: 1-нитки пластинчастого комплексу, 2-ядро.

Вивчіть і опишіть в альбомі електронні мікрофотографії:

1. Гранулярна ендоплазматична сітка (зб.71000), (рис. 21).

Позначення: 1-канальці, 2-рибосоми, 3-фрагмент ядра.

2. Агранулярна ендоплазматична сітка (зб.47000), (рис. 22).

Позначення: 1-фрагмент ядра, 2-канальці ендоплазматичної сітки, 3-мітохондрія, 4-ліпосома.

3. Комплекс Гольджі (зб.24000), (рис. 23).

Позначення: 1-цистерни, 2-пухирці, 3-вакуолі, 4-фрагмент ядра.

4. Мітохондрії (зб.27000 і 120000), (рис. 24).

Позначення: 1-зовнішня мембрана, 2-внутрішня мембрана, 3-кристи, 4-мітохондріальний матрикс, 5-гіалоплазма.

5. Лізосоми (зб.27000), (рис. 25).

Позначення: 1-первинна лізосома, 2-вторинна лізосома (аутофагосома), 3-залишкове тільце.

6. Пероксисома (зб.47000), (рис. 26).

Позначення: 1-оточуюча мембрана, 2-матрикс, 3-щільна серцевина.

7. Рибосоми (зб.74000), (рис. 27).

Позначення: 1-рибосоми на поверхні мембрани гранулярної ендоплазматичної сітки, 2-вільні рибосоми, 3-комплекс рибосома-полісома.

ЛІТЕРАТУРА

1. Луцик О.Д., Іванова А.Й., Кабак К.С., Чайковський Ю.Б. Гістологія людини. Підручник. Київ „Книга-плюс”, 2010. – С.33-40.

2. Цитологія і загальна ембріологія: навчальний посібник / Під ред. Баринова Е.Ф., Чайковського Ю.Б. - Київ: ВСВ «Медицина», 2010. - 216 с.

3. Волков К.С., Пасєчко Н.В. Ультраструктура клітин і тканин (навчальний посібник-атлас). - Тернополь: Укрмедкнига, 2004. - С.26-33.

4. Чайковський Ю.Б., Дєльцова О.І., Геращенко С.Б. Практикум з гістології, цитології та ембріолoгії. Навчальний посібник. Київ-Івано-Франківськ, 2013. - С.27-29.

5. Чайковський Ю.Б., Сокуренко Л.М. Гістологія, цитологія та ембріологія (Атлас для самостійної роботи студентів). Навчальний посібник. Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2006. - С.8-9.

6. Збірник тестових завдань з гістології, цитології та ембріології для студентів медичного факультету. Видання 10-е, виправлене і доповнене / Ред. Дєльцова О.І., Геращенко С.Б., Грищук М.І., Кулинич Г.Б., Бойко О.В., Довга Н.З., Соболь Л.В. – Івано-Франківськ: ПП Супрун, 2015. – 72 с.

7. Конспект лекцій з гістології, цитології та ембріології.

 

ЗАНЯТТЯ 4.