Клінічне резюме обох оглядів

Відзначена дуже висока неоднорідність щодо майже всіх знайдених інструментів ідентифікації, що є важливим обмеженням оглядів. Опитувальники відрізнялися щодо цільової популяції, кількості пунктів і систем підрахунку. У порівнянні з опитувальником Whooley інші опитувальники, такі як PHQ-9 і GDS-15 мали кращу специфічність, але не таку чутливість (хоча вони всі відповідають критеріям високої чутливості).

Також планувався аналіз підгруп літніх людей, який включав опитувальники, які орієнтовані на цю групу населення (наприклад, GDS і GDS-15), а також всі інші інструменти, включені в огляд. GDS-15 виявився відносно ефективним в консультації населення. проте, велику кількість досліджень з опитувальниками на 30 питань не можна мета-аналізували через дуже високу неоднорідність. Є менше досліджень з CES-D, але наявні дані свідчать про дещо нижчу чутливість (хоча і не були статистично значущими) в порівнянні з консультації населенню в цілому. Були дослідження з цільовими популяціями літніх людей з всіх інших опитувальників, проте деякі дослідження були занадто малими для проведення мета-аналізу.

Є мало даних стосовно інструментів виявлення депресії з урахуванням етнічної приналежності і є обмежені дані, що свідчать про те, що інструменти, які застосовувалися в дитинстві, не змогли виявити депресію у різних етнічних і культурних груп. У всіх дослідженнях адекватні і добре вивчені інструменти, такі як GHQ-12, перевершували інструменти з урахуванням етнічної приналежності щодо чутливості і специфічності. Крім того, у випадку персональної анкети здоров'я, це було підтверджено у популяції чорношкірого населення та етнічних меншин, а саме пакистанського населення, що проживає у Великобританії.

 

Економічні дані й міркування

систематичний пошук в економічній літературі не виявив доказів економічної ефективності інструментів виявлення депресії у первинній ланці охорони здоров'я і за місцем проживання. Докладна інформація про методи, які використовуються для систематичного пошуку в економічній літературі описані в главі 3, розділ 3.6.1.

 

Від доказів до рекомендацій

ГРН відзначила різний характер інструментів, що містяться в огляді, та їх психометричні властивості, а також можливу користь двохетапного процесу виявлення та встановлення діагнозу депресії.

Перший етап виявлення депресії потребує використання високочутливих інструментів, які можуть застосовуватися в повсякденній клінічній практиці при обмеженому рівні підготовки і труднощах імплементації. Дані підтримують використання опитувальника Whooley і, враховуючи, що цей інструмент вже використовуються в даний час в закладах первинної медичної допомоги, ГРН дійшла висновку, що на першому етапі у разі виявлення випадку депресії опитувальник Whooley залишається адекватним інструментом виявлення депресії. Проте, враховуючи недостатність специфічності опитувальника Whooley, ГРН вважала, що людям з позитивною відповіддю було б корисно отримати більш детальне клінічне обстеження, яке може включати в себе більш детальний інструмент з кращими загальними психометричними властивостями. Дані про інструменти виявлення депресії у чорношкірого населення і етнічних меншин не визначили певних інструментів, які на думку ГРН поліпшили б результати, отримані з опитувальником Whooley, і тому ніяких конкретних рекомендацій щодо інструментів виявлення випадків депресії у чорношкірого населення і етнічних меншин немає. Проте, персонал повинен бути обізнаним щодо особливостей культури при оцінці в огляді інструментів виявлення випадків депресії у чорношкірого населення і етнічних меншин, і це знаходить своє відображення в рекомендаціях. Крім того, при проведенні більш повної оцінки психічного здоров'я, як це рекомендовано в попередній настанові, необхідно виходити за рамки простого підрахунку симптомів, тому в рекомендації попередньої настанови були внесені поправки. В цьому оновленні також є рекомендації людям з депресією або надбаними когнітивними порушеннями, оскільки, імовірно, що депресія є "відносно загальною“ (Prasher, 1999) в цій групі населення і буде недостатньо діагностована, особливо якщо є аутизм, нездатність до навчання, агресія, самоушкодження або надмірно активна поведінка або супутні фізичні проблеми здоров'я, такі як епілепсія, діабет або хвороби серця (Prasher, 1999; Mind, 2007). Інші рекомендації з попередньої настанови залишаються практично такими ж самими.

Рекомендації

5.2.13.1 Будьте уважні до можливої депресії (особливо у людей з депресією в анамнезі або з хронічними соматичними проблемами здоров'я і пов'язаними з ними порушеннями функцій) і попросіть людей, які можуть мати депресію дати відповіді на два питання, а саме:

• Протягом останнього місяця, вас часто турбувало відчуття пригніченості, погіршення настрою, депресії або безнадійності?

• Протягом останнього місяця, вас часто турбувала відсутність інтересу або задоволення при виконанні роботи?

 

5.2.13.2 Якщо людина відповідає "так" на будь-яке з питань ідентифікації депресії (див. 5.2.13.1), але практик не є компетентним у оцінці психічного здоров'я, він повинен направити пацієнта до відповідного професіонала. Якщо цей практик не є лікарем загальної практики цієї людини, необхідно поінформувати лікаря загальної практики цієї людини про направлення.

5.2.13.3 Якщо людина відповідає "так" на будь-яке з запитань ідентифікації депресії (див. 5.2.13.1), практикуючий лікар, який компетентний у проведенні оцінки психічного здоров'я, повинен оцінити психічний стан людини і пов'язані з ним функції, міжособистісні і соціальні труднощі.

5.2.13.4 При оцінці людини з підозрою на депресію розгляньте можливість використання перевірених вимірювань (наприклад, щодо симптомів, функції та/або інвалідізації), щоб поінформувати і оцінити лікування.

5.2.13.5 У людей з серйозними мовними або комунікаційними труднощами, наприклад, у людей з сенсорними порушеннями або нездатністю до навчання, розгляньте можливість використання Distress Thermometer¹³ і / або запитайте члена родини про симптоми людини для виявлення можливої депресії. Якщо виявлено суттєвий рівень розладу, проведіть подальше обстеження.

5.2.13.6 При оцінці людини, яка може мати депресію, проведsnm комплексну оцінку, яка не грунтується не тільки на симптомах. Враховуйте ступінь функціональних порушень та/або непрацездатність, пов'язаних з можливою депресієюї і тривалістю нападу.

5.2.13.7 На додаток до оцінки симптомів та пов'язаних функціональних порушень, розгляньте, як наступні фактори можуть впливати на розвиток, перебіг і тяжкість депресії людини:

• будь-яка депресія і супутні психічні або фізичні розлади в анамнезі

_____________________________________________________________________

¹³Distress Thermometer складається з одного питання, для виявлення розладу з будь-якого джерела. Людина ставить відмітку на шкалі відповідей: "Наскільки ви були пригніченими минулого тижня за шкалою від 0 до 10? Оцінки 4 і більше свідчать про значний рівень розладу, який повинні бути предметом подальшого обстеження (Roth et al., 1998).

 

 

• будь-який підйом настрою в минулому (щоб визначити, чи депресія може бути частиною біполярного розладу¹⁴)

• будь-який минулий досвід лікування і відповідь на нього

• якість міжособистісних стосунків

• умови життя і соціальна ізоляція.

 

Нездатність до навчання

5.2.13.8 При оцінці людини з підозрою на депресію будьте в курсі про нездатність до навчання або надбані когнітивні порушення і, при необхідності, розгляньте можливість проведення консультацій з відповідними фахівцями при розробці плану та стратегії лікування.

5.2.13.9 При проведенні втручань у людей з порушеною здатністю до навчання або надбаними когнітивними порушеннями, які мають діагноз депресії:

• де це можливо, проводьте ті ж самі втручання, що і у інших людей з депресією

• при необхідності, скорегуйте метод проведення втручання або його тривалість з урахуванням непрацездатності або погіршення.

 

Депресія з тривогою

5.2.13.10 Якщо депресія супроводжується симптомами тривоги, пріоритет повинен зазвичай віддаватися лікуванню депресії. Коли у людини є тривога і супутня депресія або депресивні симптоми, зверніться до настанови NICE з питання відповідних тривожних розладів і розгляньте спочатку лікування тривожних розладів (оскільки ефективне лікування тривожних розладів часто покращує депресію або депресивні симптоми)¹⁵.

_____________________________________________________________________

¹⁴Зверніться в разі необхідності до"Біполярні розлади" (клінічна настанова NICE 38; доступна на www.nice.org. uk/CG38).

¹⁵ Докази щодо цієї рекомендації не були оновлені з часу попередньої настанови. Будь-які внесені зміни в формулюваннях були тільки для уточнення.

 

Оцінка ризиків і моніторинг

5.2.13.11 Завжди прямо запитуйте людей з депресією про суїцидальні думки та наміри. Якщо є ризик нанесення собі шкоди або самогубства:

• оцініть, чи людина має адекватну соціальну підтримку і усвідомлює джерела допомоги

• організуйте допомогу відповідно до рівня ризику

• порадьте людині звернутися за додатковою допомогою, якщо ситуація погіршується¹⁶.

5.2.13.12 Якщо людина з депресією представляє значну небезпеку для самої себе чи для інших, направте її терміново до спеціаліста з психічного здоров'я¹⁷.

5.2.13.13 Повідомте людям з депресією про потенціал збільшення збудження, неспокою і суїцидальних думок на початкових етапах лікування; активно виявляйте ці симптоми і:

• переконайтеся, що людина знає, як оперативно звертатися за допомогою

• перегляньте лікування людини, якщо у неї розвивається значне і/або тривале збудження.

5.2.13.14 Порадьте людині з депресією і її сім’ї проявляти пильність відносно зміни настрою, негативу і безнадії, суїцидальних думок, і зв'язатися з їх лікарем загальної практики при потребі. Це особливо важливо в періоди високого ризику, такі як початок або зміна лікування і в періоди підвищення стресу¹⁸.

5.2.13.15 Якщо у людини з депресією є ризик самогубства:

• Врахуйте токсичність при передозуванні, якщо призначаються антидепресанти або людина приймає інші ліки, при необхідності обмежте кількість препарату (ів)

• розгляньте питання про збільшення рівня підтримки, наприклад, частіші прямі або телефонні контакти

• розгляньте направлення в спеціалізовані служби охорони психічного здоров'я ¹⁹.

______________________________________________________________

¹⁶ там же ¹⁷ там же ¹⁸ там же ¹⁹ там же

 

Активний моніторинг

У попередній настанові була дана рекомендація зі спостереження динаміки захворювання. У процесі розробки цієї настанови в ході обговорення з зацікавленими сторонами і з ГРН значну стурбованість було висловлено щодо самого терміну і того, що він пропонує пасивний процес, а не більш активний процес оцінки, консультацій і підтримки, які характеризують ефективні втручання у людей з помірною депресією, яка може спонтанно припинитися. У світлі цього ГРН віддала перевагу терміну ”активний моніторинг“ і відповідно переглянула оригінальну рекомендацію.

5.2.13.16 У людей, які, на думку практикуючого лікаря можуть одужати без жодного втручання, або у людей з помірною депресією, які не хочуть втручання, або у людей з симптомами підпорогової депресії, які просять втручання:

• обговоріть наявну проблему (и) і будь-які побоювання щодо неї (них)

• надайте інформацію про характер і перебіг депресії

• організуйте подальшу оцінку, як правило, впродовж 2 тижнів

• зв’яжіться з людиною, якщо вона не відвідує подальших призначень.