Виявлення випадків хвороби та надання послуг

 

5.1 Ведення¹⁰

Відправною точкою в забезпеченні ефективного лікування депресії є визнання проблеми і перша точка доступу, як правило, первинна медична допомога. При цьому більшість людей продовжують лікування на первинному рівні медичної допомоги. Проте, існує доказ, що багато випадків залишаються нерозпізнаними (Del Piccolo et al., 1998; Raine et al., 2000). Якщо депресія розпізнана, лікування часто не дотягує до оптимально рекомендованого (Katon et al., 1992; Donoghue & Tylee, 1996) і результати, відповідно, нижчі (Rost et al., 1994.). Це викликає серйозну заклопотаність. Пізніші дослідження, проте, показують, що клінічно значуща депресія (від помірної до важкої депресії) виявляється лікарем загальної практики під час більш пізніх консультацій в процесі більш тривалих контактів між пацієнтом і лікарем, і при більш легких формах депресії, швидше за все, люди видужують спонтанно непомічено без лікування (Thompson et al., 2001; Kessler et al., 2003).

На додаток до зусиль щодо поліпшення розпізнавання депресії за останні 20 років було розроблено низку відповідей, щоб вирішити проблему оптимального лікування. Ці відповіді включали розробки з лікування депресії у закладах первинної та вторинної медичної допомоги; організаційні і професіональні структури первинної і вторинної медичної допомоги служб охорони психічного здоров'я, а також розробку і адаптацію моделей лікування хронічних захворювань, наприклад, цукрового діабету (Von Korff et al., 1997; Von Korff & Goldberg, 2001).

______________________________________________________________

¹⁰ Для оновлення даної настанови всі розділи глави ”Рівні послуг та інші втручання“ в попередній настанові були переглянуті. Розділи з попередньої настанови зі скринінгу (в даний час перейменовані на ідентифікація випадків), організаційні питання, такі як спільна допомога, етапність допомоги, розширенні послуги з догляду та інтегрована допомога (в даний час перейменовано на розширену допомогу), недержавна підтримка і вирішення криз та команди лікування вдома залишаються в цій главі. Оновлені огляди з керованої самодопомоги, комп'ютеризованої когнітивно-поведінкової терапії і вправи (в даний час називаються програмами фізичної активності) були переміщені в главу 7, а оновлений огляд з когнітивно-поведінкової терапії можна знайти в розділі 12.

 

З моменту публікації попередньої настанови в 2004 році у Великобританії ці розробки включили залучення працівників психічного здоров'я (Department of Health, 2003), що сприяло розширенню доступу до психосоціальних втручань низької інтенсивності, в тому числі до комп'ютеризованої когнітивно-поведінкової терапії (NICE, 2002; NICE, 2005). Поняття ”етапність допомоги“, запропоноване в попередніх настановах, було підтримане багатьма уповноваженими працівниками та провайдерами в NHS і в даний час застосовується програмами Improving Access to Psychological Therapies (IAPT) (Department of Health, 2007; IAPT, 2009). Саме ця подальша розробка з фінансуванням в £ 340 млн на 6 років з 3400 новими психотерапевтами, які приведуть до найбільших змін в забезпеченні ефективних методів лікування депресії в закладах первинної та вторинної медичної допомоги.

Коментар робочої групи

Робоча група експертів зауважує, що розділ надлишковий, т.к. він не має значущої інформаціїї для практичного лікаря (фрагмент вилучено).

Ця глава присвячена двом основним питанням: виявленню депресії у закладах первинної та вторинної медичної допомоги та спектру різноманітних послуг механізмів, які з'явилися в останні роки. Ці підходи до надання послуг можна розділити на три основні групи, в тому числі системні підходи щодо організації допомоги і вибору лікування, розвитку нової та існуючої ролей персоналу в первинній ланці охорони здоров'я і залучення професіоналів охорони психічного здоров'я в систему первинної медичної допомоги.