Систематичний огляд опублікованих оцінок корисності у дорослих з депресією

Серед робіт, оцінених щодо відповідності, були визначені вісім публікацій, які представляли бали, що стосуються конкретних станів здоров'я і подій, пов'язаних з депресією (Revicki & Wood, 1998; Bennett et al, 2000; King et al, 2000; Lenert et al, 2000; Schaffer et al, 2002; Pyne et al, 2003; Sapin et al, 2004; Peveler et al, 2005).

Три дослідження використовували інструмент Індекс EQ-5D, який в даний час рекомендується NICE в якості виміру HRQoL пацієнта в аналізі корисності (King et al, 2000; Sapin et al, 2004; Peveler et al, 2005). У всіх трьох дослідженнях були використані показники переваг пацієнтів Великобританії (Dolan & Williams, 1995). King et al, 2000 зібрали дані EQ-5D корисності за 12 місяців спостереження в РКВ, яке порівнювало звичайну допомогу лікаря загальної практики з двома типами короткотривалої психологічної терапії (не директивне консультування і КПТ) у пацієнтів з депресивними або змішаними симптомами тривоги/депресії (BDI> 14). Корисність у пацієнта, яка повідомлялася в середніх балах, покращилася порівняно з початковою у всіх трьох групах лікування через 4 і 12 місяців. Проте, жодних відмінностей у середніх балах не було виявлено між трьома групами пацієнтів. Дослідження Peveler і колег (2005) було однією з оцінок медичних технологій (ОМТ) на основі РКВ, яке порівнювало корисність ТЦА, специфічного інгібітора захоплення серотоніну і лофепраміну у пацієнтів великобританії з новим епізодом депресії (на основі діагнозу лікаря загальної практики). Пацієнти щомісячно заповнювали анкету EQ-5D впродовж 12 місяців. Знову ж таки, бали корисності покращилися в порівнянні з початковими на 12 місяці у всіх трьох групах лікування, але жодних відмінностей між групами не було виявлено.

Дослідження Sapin і колег (2004) засновувалося на багатоцентровому, проспективному когортному дослідженні пацієнтів з новим епізодом важкого депресивного розладу у французьких закладах первинної медичної допомоги, стан яких оцінювали на 8 тижні спостереження. бали EQ-5D корисності були стратифіковані за тяжкістю депресії (визначається балами CGI) та клінічною відповіддю (визначається балам MADRS) при спостереженні. На 8 тижні, пацієнти з балами MADRS ≤12 розглядалися як такі, які повинні направлятися до інших закладів, а інші – як такі, які не потребують такого направлення. Пацієнти із зменшенням на 50% відносно початкових балів розглядалися як такі, хто відповідав на лікування, а інші, як такі, хто не відповідав. Ці дві групи пацієнтів також призвело до створення трьох взаємовиключних груп: ті, хто відповідає на лікування, але потребує направлення до іншого закладу, ті, хто відповідає, але не потребує направлення до іншого закладу і ті, хто не відповідає на лікування.

Інші п'ять досліджень використовували різні інструменти для вимірювання корисності витрат у пацієнта (Revicki & Wood, 1998; Bennet et al., 2000; Lenert et al., 2000; schaffer et al., 2002; Pyne et al., 2003). Bennet і його колеги (2000) використовували конкретні виміри хвороби, інструмент McSad для оцінки корисності у різних груп пацієнтів, які мали принаймні один епізод важкої монополярної депресії в попередні 2 роки. McSad є прямим виміром корисності, при якому шкала оцінок (RS) і методи стандартних ризиків (SG) були використані для отримання корисності при конкретних станах здоров'я. Система класифікації станів здоров'я складається з шести вимірів (емоцій/самооцінки/ когнітивності/фізіології/поведінки/ролі-функції), кожний з чотирма рівнями дисфункції (ніякої/легка/середня/важка). Бали корсності були розроблені для трьох маркерів тимчасових клінічних станів тривалістю 6 місяців (легка/помірна/важка депресія) і хронічних станів за життя (самооцінка і важка депресія).

Lenert і колеги (2000) оцінювали бали корисності у пацієнтів США з депресією на первинному рівні медичної допомоги на основі шести станів здоров'я у відповідності з рівнем важкості депресії (легка/важка) і фізичних порушень (легкі/середні/важкі). Кластерний аналіз застосовувався до інструменту SF-12 HRQoL для шести станів здоров'я. Корисність, застосовувана для шести станів здоров'я, отриманих за допомогою візуальної аналогової шкали (VAS) і методів SG. Отримана модель індексів шести станів здоров'я застосовувалася до даних HRQoL, взятих з дослідження когорти пацієнтів з поточною важкою депресією або дистимією.

Pyne і його колеги (2003) використовували шкалу самооцінки якості благополуччя (QWB-SA) у проспективному дослідженні когорти пацієнтів США, які отримували лікування антидепресантами для вимірювання змін балів HRQoL у пацієнта на 4 місяці спостереження. Оцінки функції QWB-SA засновувалися на шкалі вимірювань у випадково вибраної популяції США. Бали QWB-SA покращилися під час спостереження у тих, хто відповів на лікування (визначається за зниженням балів на 50%за HRSD-17), але не покращилися у тих, хто не відповів на лікування.

Revicki і Wood (1998) використовували методи SG у пацієнтів США і Канади з важкими депресивними розладами для розробки балів корисності для 11 гіпотетично пов'язаних з депресією і поточних станів здоров'я у відповідності до тяжкості депресії і лікування антидепресантами. Пов'язані з депресією стани здоров'я різної тяжкості (легкf/помірнf/важкf) і ліки (нефазодон/флуоксетин/ іміпрамін) розташовувалися за тривалістю 1 місяць і описанами симптомами тяжкості, функціонування і благополуччя, а також медикаментозною терапією, включаючи побічні ефекти.

Крім того, дослідження schaffer і його колег (2002) використовувало методи SG, щоб виявити бали користі десяти окремих профілів симптомів депресії плюс трох ”клінічних маркерів“ профілів депресія (легка/середня/важка) у пацієнтів з поточною або минулою депресією. Індивідуальні профілі кожного симптому складалися з п'яти тверджень, що описують конкретний аспект симптому депресії, включаючи зміст декількох шкал депресії та інтерв'ю (HRSD, BDI, MADRS, DSM-IV і Структуроване клінічне інтерв'ю для DSM-IV [SCID-IV ]).

 

Резюме

В таблиці 61 наведені методи, використані для отримання стану здоров'я і оцінки балів користі, що асоціюються з різними ступенями тяжкості депресії і її лікуванням, а також балів корисності кожного дослідження. В цілому, дослідження, які розглядаються в даному огляді, повідомляють про значний вплив депресії на HRQoL пацієнтів з депресією. Низка досліджень показала, що пацієнти оцінили стан важкої депресії як близький до нуля (смерть) (Revicki & Wood, 1998; Bennett et al., 2000). Є деякі обмежені дані, що загальні виміри корисності, такі як EQ-5D можуть бути менш чутливими, ніж виміри конкретної хвороби, такі як система класифікації здоров'я McSad.

Таблиця 61: Резюме досліджень. що стосуються оцінки корисності витрат при певних станах здоров'я та подій, пов'язаних з депресією

Дослідження	Визначення стану здоровья	Метод оцінки	Оцінювана популяція	Результати (95% ДІ стандартні відхилення
Bennett et al., 2000	Показники корисності були отримані з використанням системи класифікації стану здоров'я McSadОписи стану здоров'я стосувалися нелакованої депресії..	SG	105 пацієнтів з важкої одно полярної депресії в попередні 2 роки	Тимчасові стани (6-місячні): - Легка депресія 0.59 (0.55–0.62) - Помірна депресія 0.32 (0.29–0.34) - Важка депресія 0.09 (0.05–0.13) Клінічні стани (впродовж життя): - Стани здоров’я за власним повідомленням 0.79 (0.74–0.83) - Важка депресія 0.04 (0.01–0.07)
King et al., 2000	РСІ порівняння трьох процедур: usualGP догляду та два типи коротких психологічної терапії (не директива [ND] консультування і ТОС) протягом 12 місяців спостереження.	EQ-5D (ТТО)	464 відповідних пацієнтів з депресивними симптомами	КПТ НД Лікування у лікаря ЗП Початкові 0,73 0,73 0,73 4 місяці 0,85 0,85 0,81 12 місяців 0,85 0,85 0,85
Lenert et al., 2000	Кластерний аналіз використовується для отримання шести держав здоров'я SF-12. Утиліта зміна оцінки в порівнянні з поздовжніми період дослідження були розраховані з використанням утиліти оцінками, стан здоров'я для тих, хто в стані ремісії, відповідач - не платників, і ті без відповіді.	VAS, SG	104 пацієнти з депресією на первинній ланці США	Майже нормальне здоров’я (без депресії 0.94 (0.21) Легке психічне з помірним фізичним погіршенням 0.87 (0.18) Важке погіршення фізичного здоров’я 0.83 (0.20) Важке погіршення психічного здоров’я 0.81 (0.21) (важка депресія) Важке погіршення психічного і помірне погіршення фізичного здоров’я 0.78 (0.22) Важке погіршення психічного і фізичного здоров’я 0.66 (0.27)
Peveler et al., 2005	Прагматичні РКВ трьох класів антидепресантів: ТЦА, специфічних інгібіторів захвату серотоніну і лофепраміну протягом 12 місяців спостереження.	EQ-5D (ТТО)	261 пацієнт на первинній ланці Великобританії з новим епізодом депресії	TCA SSRI LOF Початковий 58 (0.27) 0.61 (0.28) 0.57 (0.27) 12 місяців 0,78 (0,19) 0,78 (0,19 0,78 (0,21)
Pyne et al., 2003	Проспективное обсерваційне дослідження протягом 16 тижнів. Лікування антидепресантами і/або стабілізаторами настрою. дані відповіді депресії (50% зниження HRSD-17) на початку, на 4 тижні і на 4 місяці.	QWB-SA (шкала категорій)	58 пацієнтів, які отримували лікування з приводу MDD	Початкові (HRSD-17: 20.7-21.0; QWB-SA: 0.41-0.43) Ті, хто відповів: Ті, хто не відповів:4 4 тижні 0.54 0.46 4 місяці 0.63 0.43
Revicki & Wood, 1998	11 гіпотетичних, пов'язаних з депресією станів різного ступеня тяжкості і лікування антидепресантами поточний стан пацієнта.	SG	70 пацієнтів з MDD з первинної практики у США і Канаді	Важка депресія, нелікована 0.30 (0.22) Помірна депресія - Нефазодон 0.63 (0.23) - Флуоксетин 0.63 (0.19) -Іміпрамін 0.55 (0.03) Помірна депресія - Нефазодон 0.73 (0.21) - Флуоксетин 0.70 (0.20) -Іміпрамін 0.64 (.20) Ремісія депресії, підтримуюче лікування - Нефазодон 0.83 (0.13) - Флуоксетин 0.80 (0.15) -Іміпрамін 0.72 (0.17) Ремісяі, немає лікування 0.86 (0.16)
Sapin et al., 2004	Багатоцентрове, проспективне, без порівняльних досліджень когорти, 8 тижнів спостереження. Вплив на якість життя вимірюється інструментом EQ-5D. Клінічна відповідь, визначена за балами MADRS   Ті, хто відповів: MADRS ≤ 12 Ті, хто не відповів: принаймні, 50% зниження початкової оцінки	EQ-5D (ТТО)	250 пацієнтів з новим епізодом MDD, які не отримували антидепресанти до включення; з первинного рівня Франції	Початкові Легка депресія 0.45 (0.22) Помірна депресія 0.33 (0.24) Важка депресія 0.15 (0.21) 8 тижнів Немає депресії 0.86(0.13) Легка депресія 0.74(0.19) Помірна депресія 0.44 (0.27) Важка депресія 0.30 (0.27) Ті, хто відповів і направлені 0.85(0.13) Ті, хто відповів і не направлен 0.72 (0.20) Ті, хто не відповів 0.58 (0.28)
Schaffer et al., 2002	Бали корисності для десяти окремих симптомів депресії і трьох профілів тяжкості депресії (легка/помірна/важка).	SG	75 пацієнтів Канади (19 поточна депресія, 21 депресія в минулому, 35 здорових контролів	Mild Moderate Severe Поточна 0.59 (0.33) 0.51 (0.34) 0.31 (0.31) Минула 0.79 (0.28) 0.67 (0.36) 0.47 (0.34) Контролі 0.80 (0.21) 0.69 (0.29) 0.46 (0.28) Психологічні симптоми (поганий настрій, ангедонія, погана концентрація, провина, суїцидальні думки): 0.72 (0.24) Соматичні (зниження апетиту, енергії, сну, психомоторне збудження, втома): 0.82 (0.19)

 

NICE в даний час рекомендує EQ-5D в якості кращого вимірювання HRQoL у дорослих для використання в аналізі корисності витрат. NICE також свідчить, що виміри змін в HRQoL повинні представлятися людьми з досліджуваним станом, а також оцінка стану здоров'я повинна ґрунтуватися на перевагах пацієнтів, які були встановлених методом вибору, як ТТО або SG у репрезентативній вибірці популяції Великобританії (NICE, 2008b). Таким чином, на основі цих рекомендацій бали корисності EQ-5D за оцінками Sapin і колег (2004) вважаються найбільш придатними для розрахунку РЖСЯ у економічних моделях настанови. Хоча ці бали корисності були засновані на когорті первинної медичної допомоги Франції, що може обмежувати їх застосовність для медичних закладів Великобританії, показники переваг, що призначалися для різних станів здоров'я, отримували з популяції Великобританії. Крім того, показники корисності були стратифіковані в залежності від тяжкості захворювання та клінічної відповіді, що є корисним для моделювання станів здоров'я в аналізі корисності витрат. Повна інформація про показники корисності, використовувані в моделі, представлені в таблиці 62.

 

Оцінка років життя, скоригованих за якістю

Використовуючи бали корисності за оцінкою Sapin і колег (2004), оцінювалися профілі QALY понад 15 місяців, коли пацієнти були включені у три моделі стану здоров'я (немає ремісії, немає рецидиву, рецидив) на основі наступних припущень для пацієнтів, які завершили лікування:

• Немає ремісії: лінійне збільшення балів порівняно з початковими (0,33 або 0,15) до стану ”немає відповіді" (0,58) за початковий 3-місячний період лікування; негайне зниження до свого початкового рівня корисності за останні 12 місяців.

• Відсутність рецидиву: лінійне збільшення у порівнянні з початковим рівнем корисності до стану здоров'я ”відповідь з ремісією“ (0,85) в порівнянні з початковим 3-місячним періодом лікування, перебування в стані ”відповідь з ремісією“ впродовж наступних 12 місяців.

• Рецидив: лінійне збільшення порівняно з початковою корисністю щодо стану здоров'я ”відповідь з ремісією“ порівняно з початковим 3-місячним періодом лікування; потім лінійне погіршення у бік початкової корисності впродовж решти 12 місяців.

Для пацієнтів, які не завершили початкового лікування, були використані наступні припущення:

• Немає відповіді: пацієнт залишається на початковому рівні корисності (0,33 або 0,15) протягом 15 місяців.

• Рецидив: лінійне збільшення корисності порівняно з початковими щодо стану здоров“я ”відповідь – немає ремісії“ 0,72) протягом 3 місяців, потім лінійне зменшення в бік початкових балів корисності протягом решти 12 місяців.

• Немає рецидиву: збільшення корисності порівняно з початковими щодо стану здоров’я ”відповідь – немає ремісії“ понад 3 місяців; потім лінійне збільшення стану здоров’я до ”відповідь з ремісією“ протягом решти 12 місяців.

 

Додаткова ефективність витрат COMB у порівнянні з лікуванням антидепресантами

Додаткова ефективність витрат COMB у порівнянні з лікуванням антидепресантами у пацієнтів з помірною або важкою депресією оцінювалася за різницею витрат і ефективністю кожної терапії. ICER розраховувати як різницю в очікуваних витратах охорони здоров'я, поділену на різницю загальної ефективності двох стратегій.

Таблиця 62 Параметри клінічної ефективності, застосовувані в економічній моделі

Параметр	Початковий показник випадкуBase case value (mean)	Діапазон (95% ДI)	Джерело
Клінічні результати
Абсолютний ризик не завершення лікування: AД ВРне завершення лікування: COMB	0.30 0.81	(0,65 до 1,01)	Мета-аналіз настанови
Абсолютний ризик відсутності ремісії після лікування: АД ВР відсутності ремісії після лікування: COMB	0.70 0.76	(0,55 дo 1,03)	Мета-аналіз настанови
Абсолютний ризик рецидиву в період спостереження: АД   ВР рецидиву в період спостереження: COMB	0.55 0.68	(0,38 до 1,24)	Blackburn et al. (1986); Murphy et al. (1984)
Вірогідність спонтанної ремісії у пацієнтів, які припинили початкове лікування: Обидва	0.20	(0,10 дo 0,30)	Думка експерта ГРН
Вірогідніст рецидиву у пацієнтів, які припинили початкове лікування і у стадії ремісії: Обидва	0.67	–	Murphy et al. (1984)
Виміри якості життя
Помірна депресія Важка депресія Відповідь з ремісією Відповідь без ремісії Немає відповіді	0.33 0.15 0.85 0.72 0.58	(0,29 дo 0,37) (0,08 до 0,22) (0,83 до 0,87) (0,65 до 0,79) (0,50 до 0,66)	Sapin et al. (2004)

Аналізи чутливості