Загальна характеристика трудової діяльності

Будь-яка трудова діяльність характеризується двома взаємопов'я-заними елементами: фізичний (механічний) — визначається роботою м'язів; психічний — визначається участю органів чуття, пам'яті, мис-лення, емоцій, вольової активності.

Частка фізичної і психічної складових у різних видах трудової діяль-ності неоднакова: під час фізичної праці переважає *м'язова діяльність; під час розумової активізуються *процеси мислення. Але жоден з видів праці не відбувається без регулювання центрально! нервової системы. Вивчення трудової діяльності людини і впливу її на організм людини передбачає, насамперед, характеристику фізіології праці:

♦ фїзичні, нервово-психологічні, розумові, емоціонапьні перенавантаження;

♦ ритм і темп роботи;

♦ монотонність праці;

154 3. НЕБЕЗПЕКИ ЖИТТЄДЯЛЬНОСТІ У ВИРОБНИЧІЙ СФЕРІ ТА ПОБУТІ. ЗАСОБИ ТХ ПОПЕРЕДЖЕННЯ

 

♦ обсяг сприймання і переробки інформації;

♦ біомеханічні та антропометрычш дані.

Це дає змогу визначити ♦ступінь і характер навантаження організму під час роботи, +відповідність робочого місця і засобів праці анатомо-фізіологічним особливостям людини і +розв'язати цілу низку практич-них питаны враціональні режими праці і відпочинку, •організація ро­бочого місця, «проведения професійного добору та профорієнтації тощо.

Відомо, що життєдіяльність людини постійно супроводжується ВИ-тратами енергетичних запасів, які і визначають важкість праці. Енер-гетичні втрати поновлюються харчуванням. Це необхідно для забезпе-чення постійного обміну енергії, тобто є безперечною умовою життя. Кількість енергії, що витрачається, дістала назву енергії основного об-міну. Витрати енергії на основний обмін можуть коливатися залежно від статі, віку, стану центрально! нереово! системы, інтенсивності функцій ендокринної та ферментної систем та багатьох інших факторів.

Фізичні зусилля, яких докладає людина в трудовій діяльності, оцінюються у формі енергетичних витрат (вимірюються в кДж/xe, кДж/год або кКал/хв чи кКал/год). їх кількість залежить від інтенсивності навантаження. Так, при фізичній праці середньодобові енерговитрати перевищують 115 кКал/год. Витрати енергії в ба­гатьох випадках залежать відрівня механізаціі виробнии/пва. Якщо воно повністю автоматизоване, то енергетичні витрати робітників наближаються до енерго-витрат осіб, які займаються розумовою працею.

Розглянемо таблицю енерговитрат людини на різних етапах діяль-ності (з розрахунку на масу тіла в 70 кг).

 

Вид діяльтсті	Ежрговитрати, кКал/год
а) У домашніх уловах: — сон і відпочинок у ліжку — відпочинок сидячи — особиста гігісна ~ читання, домашне навчання ~~ прибирания	65-77 85-106 102-144 90-112 до 270
б) Разумова діяльність: — спокшне читання — навчання, самопідготовка — слухання лекцій сидячи — писания — друкування — робота з комп'ютером — читання лекищ у великій аудитора — бесіда стоячи ~~ бесіда сидячи	До 110 До 111 102-112 90-112 90-144 115 140-270 112 106
в) Фізична діяльність: — робітники прокатного цеху — робітники ливарного цеху — бетонщики — маляри — тесляри — цегельник	275-325 280-375 360-390 270 207-246 220-400

3. НЕБЇЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ У ВИРОБНИЧІЙ СФЕРІ ТА ПОБУТІ. ЗАСОБИ ІХ ПОПЕРЕДЖЕННЯ 155

Отже, добові енерговитрати залежать від характеру роботи та фізич-ного навантаження:

> при розумовому виді діяльності — не більше 2,5 тис. кКал/добу;

> при середній фізичній праці — 3,2 тис. кКал/добу;

> при тяжкій фізичній праці та активному способі життя вони досягають 4 тис. кКал/добу та більше.

Добові енерговитрати залежать також і від віку людини. Наприклад, у похилому віці (коли людина на пеней" і веде малорухомий спосіб життя) добова витрата енергії може становити 2,3 тис. кКал/добу; для людей молодих та середнього віку добові енерговитрати сягають 6 тис. кКал/добу.

У наш час дуже велика кількість людей займається розумовою пра-цею та ведуть малорухомий спосіб життя. Розглянемо приблизний хро­нометраж енерговитрат цих людей:

 

Шчний сон (7 год)					7х	65 =	455 кКал
Ранковий туалет (40 хв)					0,7 х	102	= 71 кКая
Сніданок (20 хв)					0,3	ж 99-	= 30 кКал
Дорога на роботу (30 хв)					0,51	112	= 56 к Кал
Службоеа праця (7 год)	А		'	і,	7х	106 =	742 кКал
Повернення додому (30 хв)					0,5 х 112	= 56кКал
Обід(ЗОхв)			a tf-	%	0,5 х 100	= 50 кКал
Відпочинок (1 год)					1х	85 =	85кКал
Домашне навчання (3 год)			i	Зх	90 =	270кКал
Вечеря (30 хв)					0,5	х99	= 50кКал
Відпочинок, читання (1 год)	Ц			•		85кКал
Інші види домашньої праці обо прогулянка	(I год)			157кКал
Разом (24 год)				\ •^гЧ	2107 кКал

Залежно від виду праці обов'язково необхідно враховувати і харчо-вий раціон. В даному випадку він не повинен перевищувати 2212 кКал (харчовий раціон не повинен більше, ніж на 5%, перевищувати до-бові енерговитрати).

На будь-яку діяльність людини сильно впливають успіх або не-вдача. В одних випадках успіх, піднімаючи людину у власних очах, мобілізує сили на досягнення нових цілей у роботі, а в інших — може викликати самозаспокоєння. Невдача ж у справі, до якої людина ставиться позитивно, викликає пригнічений стан. Залежно від осо-бистих рис, неприємні почуття можуть викликати або відмову від

156 3. НСВСЗПЕКИ ЖИТТЄДЯЛЬНОСТІ У ВИРОБНИЧІЙ СФЕРІ ТА ПОБУП. ЗАСОБИ ТХ ПОПЕРСДЖЄННЯ

'

подальшої діяльності в певній області, або послідовний аналіз при­чин невдачі та нові зусилля на виконання тієї чи іншої справи.

Успіх у роботі залежить від багатьох обставин. Однією з них виступає творчість. Пошук нового в праці характерний лише для творчої особистості.

?

Творчість піднімає діяльність на вищий ступінь, є рушійною силою виробництва та науки. В творчості відбувається злиття ф фізичних та розумових сил, що рокриває повністю особистість, дає можливість самовираження.

Втома

На успіх діяльності особливо впливає стан людини. Будь-який вид діяльності викликає втому.

І

^Втома — це зниження продуктиеності діяльності через eumpamy енергеттних ресурсів організму людини.

Цей стан виникає через певне ставлення людини до праці, звички до фізичного та розумового напруження. Якщо таких звичок немає, то втома може настати ще до початку фізичного навантаження, на самому початку роботи. Втома після важкої, апе потрібної людям праці, пов'язана з позитивним емоційним станом. Відпочинок, особливо активний, зміна виду діяльності поновлюють силу, створюють мож-ливість продовження діяльності. Об'єктивним показником втомлен-ня є уповільнення темпу роботи, а також зниження її якості.

t

Дослідження працездатності показало, що в перші дві години про-дуктивність праці зростає, досягає максимального рівня, а потім поступово знижується. Монотонна, нецікава робота призводить до того, що втома наступає раніше, ніж у тих випадках, коли робота зацікавлює людину.

При перевтомі період оптимальної працездатності скорочується, а пе-ріод нестійкої компенсації збільшується. Порушуються і відновні проце-си в організмі. Прикмети втоми не щезають до початку роботи наступно-го дня. Посилюється роздратованість, реакції стають неадекватними.

b

О погіршуеться продуюівність праці
■ О знижуеться опір оргоніму до інфекції

и\ За наявності

ХронІЧНОЇ I___ ^ зростаї лабільність показників серцево-судинноі системи

ПЄрЄВТОМИ I " О підвищується сухожилкові рвфлвкси, пітливість

О часто эменшустся маса тіла О збільшуегьаі кількість помилок, брак у роботі

3. НЕБЕЗПСКИ ЖИТТЄДШЛЬНОСТІ У ВИРОБНИЧІЙ СФЕРІ ТА ПОБУЛ. ЗАСОБИ Тх ПОПВРЄДЖЕННЯ 157

Люди зі станом перевтоми характеризуються порушенням сну, відсутністю повного відновлення працездатності до наступного робо-чого дня, зниженням опору до дії несприятливих факторів довкілля, підвищенням нервово-емоційної збудливості. Такий стан може при-звести до загострення багатьох захворювань — серцево-судинних, ен-докринних, бронхо-легеневих, хронічних тощо.