Комбіновані небезпеки 4. 4. 1. Природно-техногенні небезпеки

У наш час практично будъ-який катастрофічний процес (забруд-нення, селі, зсуви, пилові бурі та інші явища) мае комбінований ха­рактер: техногенний вплив сполучасться з природними явищами.

шПриродні стихійні явища є відхиленнями від звичайних природных процесів. Вони можуть порушити діяльність локальных або региональных екосыстем. Але прыродне середовище загалом, напрыклад, у масштаб/ всієї біосфери, може впоратысь з наслідками природных стихій зарахунок саморегулювання за досыть невеликий термін. Але для людины воны становлять небезпеку через те, що загрожують здоров 'ю та завдають економічшіх збитків.

шТехногенні небезпеки (аварії на підприємствах, транспорті тощо) в багатьох выпадках спрычыняють процеси, не властиві природным сысте-мам, формують стійкі за часом відхилення від нормального стану екосы­стем. Особливо небезпечні процесы, які прызводять до накопычення забруд-нень у заключных ланках ланцюгів жывлення.

До природно-техногенних небезпек належать і екологічні небезпе­ки. У багатьох районах планети спостерігається кризовий стан природ­ного середовища, а деякі екологічні проблеми набули глобального ха­рактеру: ► порушення озонового шару, ► посилення парникового ефекту,»кислотні дощі, ► забруднення Світового океану, ► зниження родючості грунтів, ►деградація лісів та ландшафтів, ► зменшення біологічного різноманіття.

* Парниковый ефект. Люди тисячоліттями намагались впливати на погоду, а зараз ми раптом опинились на порозі суттєвої зміни клімату, спрычы-неної людиною. Розглянемо цю проблему детальніше. Світлова енергія проникає крізь атмосферу, поглинається поверхцею землі, перетворюється в теплову і виділяється у вигляді інфрачервоного випромінювання. Однак вуглекислий газ на відміну від інших природних компонентів атмосферы, інфрачервоне випромі-нювання поглинає. При цьому він нагрівається і у свою чергу нагріває атмосфе­ру. Тобто, чим більше в атмосфері вуглекислого газу, тим більше інфрачервоних променів буде поглинуто, тим теплішою вона стане. Температура і клімат, до якого ми звикли, забезпечується концентрацією вуглекислого газу в атмос­фер! на рівні 0,03%. У наш час люди збільшують концентрацию вуглекислого газу, коли вирубують ліси та використовують викопне паливо, внаслідок чого концен-трація вуглекислого газу за XXст. зросла приблизно на 20%, що може призвести до потепління клімату. Якщо допустити збереження існуючих тенденций, то до 2050 року концентрація вуглекислого газу в атмосфері подвоїться. Комп 'ю-терні моделі різних кліматичних параметрів показують, що це призведе до по­всюдного потепління на 1,5-4,5 °С. На перший погляд воно здається помірним. Але підвищення навколишньоїтемпературы на 4,5-5,5 "С вище їїпіків, які досягають 38 °С, може виявитись катастрофічним. Таке потепління викличе танення

204 * НЕБЕЗПЕКИ. ЩО ВЕДУТЬ ДО НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ. ТА ЗАХОДИ ЗНИЖІННЯ ІХ НАСЛІДКІВ

льодовиків, що спричинить підйом рівня Світового океану на 2-3 м. Це призведе до затопления багатьох узбережних ділянок, де живуть мільйони людей. Вплив глобального потепління на опади і сільське господарство, вірогідно, выявиться ще сильнішим. Природні опади можуть скоротитися на 40%, літо стане більш спе-котним, випаровування з поверхні зеті збільшиться, ґрунти пересохнуть...

Світова промисловість і транспорт настільки залежать від викопно-го палива, що в недалекому майбутньому значне надходження вугле­кислого газу в атмосферу неминуче. Однак існують заходи зменшення вуглекислого газу в атмосфері, зокрема:

• збільшення к.к.д. використання пального на транспорте,

• енергозбереження (виробництво електроенергії майже повністю базується на спалюванні викопного палива);

• розробка та впровадження сонячних та інших безпаливних джерел енергії;

• припинення вирубки лісів, особливо тропічних;

• організація та підтримка компаній, які насаджують дерева.

Усі ці дії сприяють вирішенню й інших природоохоронних завдань. Енергозбереження та розвиток альтернативних джерел енергії ведуть до зниження забруднення. Насадження дерев — метод охорони грунтів та водних ресурсів, а також підтримка біологічного різноманіття.

• Порушення озонового шару. Ультрафіолетове випромінювання (ком­
понент сонячного выпромтювання) проникає крізь атмосферу, поглинається
тканинами живих організмів і викликає руйнування молекул білка та ДНК.
Ми захищені від агресивного впливу ультрафиолетового випромінювання шаром
озону в стратосфері на висоті 25 км від поверхні землі. Цей шар зазвичай
називають озоновым екраном. Необхідність його збереження не потребує дове­
дения. Але деякі антропогенні забруднювачі його руйнують. За оцінками спе-
ціалістів, озоновий шар зменшився за останні десять років на 4-8%, а над по-
лярними шапками виникли так звон/ озонові дири. Крім збільшення ризику
раковых захворювань, зменшення озонового шару навіть на 1% може, за дани-
ми ООН, призвести до того, що 100 тисяч осіб осліпне від катаракти.

Серйозну загрозу озоновому шару становлять хлорфторвуглеводні (фреони). Вони використовуютъся як хладоагенти в холодильниках, кондиціонерах повітря I теплових насосах. Фреони використовують також для очищения електронних пристроїв і виготовлення твердих полістиролових ізоляційних матеріалів. I, на-решті, в деяких країнах їх використовують як носи в аерозольних балончиках.

Іхоча існує домовленість між багатьма країнами про повну заборону виготов­лення та застосування фреонів (Гельсінкі, 1989), проблема полягає в тому, що в існуючих холодильниках і кондиціонерах накопичено надто багато фреонів: через їх звичайний поступовий вихід з ладу кількість фреонів в атмосфері буде збільшува-тись ще довгі роки.

• КислотнІ опади. Дуже поширеним явищем стали кислотні дощі. Кислот­
ными називають будь-які опади — дощі, тумани, сніг, — кислотність яких вища
за нормальну. На значних територіях промислово розвинених країн випадають опади,
кислотність яких перевищує нормальну в 10-1000разів. Хімічний аналіз кислотних

4. НЕБЕЗПЕКИ. ЩО ВЕДУТЬ ДО НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ. ТА ЗАХОДИ ЗНИЖЕННЯ Тх НАСЛІДКІВ 205

опадів вказує на присутність сірчаної та азотної кислот, які утворюються внас-лідок сполучення оксидів сірки та азоту з парами води. Кислотні опади нов 'язані насамперед з роботою вугільних електростанцій. транспорту i промислових підприємств.

Кислотні опади негативно впливають майже на всі екосистеми. рН прісноводних озер, річок, ставків зазвичай складає 6- 7, і органігми адаптоваиі соме до цього рівня. Коли середовище водних екосистсм підкисісне, практично всі організми швидко ви-мирають, якщо не від прямого вшшу іонів водню, то через неможшвість розмноження органіхмів. Додаткові збитки вшшкають у зв 'язку з тим, що кислотні опади, прохо-дячи крізь грунт, здатні вимивати аіюміній та важкі метши, які досить токсичні для тварин та рооиін. Зокрема, алюміній викішкас аномалії розвитку та загибель ембріонів риб.

Під впливом кислотних дощів також відбуваегься деградація лісів. Можливі такі шляхи їх впливу на рослииність:

• порушення поверхні при прямому контакт/;

• вимивання мінеральних речовин;

• вимивання алюмінію та інших токсичних елементів.

Щс один з наслілків кислотних опадів — руйнування творів мистец-тва. Деякі спеціалісти занепокоєні тим, що вимивання кислотними опалами алюмінію та інших токсичних елементів можс призвести до забруднення як поверхневих, так і грунтових вод.

• ВиникНЄННЯ пустель. Шкідтвий антропогенний вплив, а такожрозгул
стихій, природішх та посиленнх людиною, завдає грунта u ееличезішТ, інколи не-
поправної шкоди. Найбііьш руіініпний вплив на грунт мае ерозія, тобто процес
вивітрювання або вимивання часток грунту. Потоки води або вітру виносять
з грунту гумус, глину, роблять його все бііьш грубим. Пісок — це те, що залишасться.
Іншими словами, внаслідок epo3U3eMjw може втрачати родючий шар грунту доти,
поки не перетвориться в пустелю, тобто відбувасться П опустелювання.

Страждає від ерозії грунт, не захищений рослинним покровом. Найважливішими причинами, які призводять до оголсння грунту внас-лідок ерозії та виникнення пустель, є:

• часта оранка;

• перевипас худоби;

• вирубка лісів;

• засолення грунтів унас.іідок зрошення.

Ерозія набирає силу через те, що ріст населения та економічні труд-нощі штовхають людей на вирубку лісів, оранку схилів і малородючих посушливихтериторій, а також на використання методів інтенсивного землсробства, які неналовго збільшують врожаї за рачунок додаткової ерозії. Ерозія та виникнення пустель — результат недбалого ставлення до навколишнього середовища. Ці процеси можна контролювати та по-переджати.

206 1- НЄБЕЗПЄКИ. ЩО ВЕДУТЬ ДО НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ, ТА ЗАХОДИ ЗНИЖЕННЯ Гх НАСЛІДКІВ