Людина як елемент системи «людина-життєве сєредсвище»

2. /ЮДИНА ЯК ЕЛЕМЕНТ СИСТЕМИ *ЛЮДИНА-ЖИГТЄВЕ СЕРЕД08ИЩЕ»

ливостях індивідуального стилю. В екстремальних ситуащях вплив темпераменту на ефективність життєдіяльності суттєво підсилюється, бо попередньо засвоєні форми поведінки стають неефективними і необхідна додаткова мобілізація організму, аби впоратися з неспо-діваними чи дуже сильними впливами — подразниками.

При визначенні типу темпераменту доцільно користуватнся такими формулами:

О «Довіряй, але перевіряй», тому що сангвінік мае:

► плюси — життєрадісність, захопленість, чуйність, товариськість;

► мінуси — схильність до зазнайства, незібраність, легковажність, повер-ховість, надтовариськість, ненадійність; схипьність до обіцянок, але не завжди іх вшонання, вимагас контролю.

© «Hi хвилини спокою», тому що холерик мае:

► плюси — енергійність, захопленість, пристрасність, рухливість, цтеспря-

мованість;

► мінуси — запальність, агресивність, невитриманість, нетерплячість,
конфліктність, здатність спрямовувати свою активність на колектив і розкла-
дати його зсередини.

© «Не підганяй», тому що для флегматика характерні:

► плюси — стійкість, постійність, активність, терплячість, самоеладан-

ня, надійність;

► мінуси — загальмованість, байдужість, «товстошкірість», сухість, немож-
ливість працювати в режимі дефіциту часу; його не треба підганяти, він сам
розрахує свій час і зробить справу.

О «Не нашкодь», тому що у меланхоліка:

► плюси — высока чутливість, м'якість, людяність, доброзичливість, здатність до співчуття;

► мінуси — низька працездатність, підозрілість, вразливість, замкненість, сором 'язливість; на нъого не можно кричати, надто тиснуты, давати різкі та жорсткі вказівки, оскільки він надто чутливый до інтонації і дуже вразливый.

При організації робочих пар враховують, що найбільш ефективна робота у парах: холерик — сангвінік; сангвінік — меланхолік; мелан-холік — флегматик.

?

Від типу темпераменту залежить як сама людина реалізує свої дії. Темперамент виявляється в особливостях психічних процесів, впли- 9 ває на швидкість відтворення і міцність запам'ятовування, рухли-вість розумових операцій, стійкість і переключения уваги тощо.

На базі темпераменту в людини формуються і риси її якості, і бага-то в чому — життя.

Риси людини

І

Як уже зазначалося, риси людини — це сгпійкі особливості пове-дінки, що повторюються в різних ситуаціях. Вони суттєво вплива-ють на життєдіяльність людини і її безпеку.

I

^інтелект (глузд, розум, розсудливість) у загальному розумінні — це мислительні здібності людини.

Сутність інтелекту зводиться до здатності людини виділити в ситуа-ції суттєві властивості та адаптувати до них свою поведінку, тобто вміння орієнтуватися в умовах, що склалися, і відповідно до них діяти.

Інтелект дозволяє забезпечити реалізацію здатності людини до оцінки ситуації, прийняття рішення та відповідної поведінки. Інтелект мае особливе значения в нестандартних ситуаціях.

Процес інтелектуального розвитку людини безперервно пов'язаний з періодами розвитку Гі' психіки впродовж усього життя.

До найважливіших характеристик інтелекту належать: глибина, кри-тичність, гнучкість, широта розуму, швидкість, оригінальність, допит-ливість.

Життєдіяльність людини загалом та будь-яка діяльність зокрема не-можливі без відповідальності ії суб'єкта.

"&Відповідальність — це поняття, яке відбиває об'єктивний, конкретно-історичний характер взаємин між особистістю, ко-лективом, суспільством з погляду свідомого здійснення еисунутих взаємних вимог. Відповідальність визначає ставлення людини до обов'язку і до наслідків своєї поведінки.

Тягар вщповідальності нерщко зумовлює постійну тривогу і стурбованість та навіть невролітичні прояви. Відповідальна поведінка виявляється у вчин-ках, діях, позиціях, рішеннях, намірах, планах людини. Є люди, які більшою мірою беруть відповщальність за події, що вшбуваються в їх житгі, на себе. Інші мають схильність приписувати відловідальність за все зовнішнім чин-никам, знаходячи причину в інших людях, у своему оточенні, у своїй долі. Люди першого типу вважають себе відповідальними за свою безпеку, здоро-в'я, а якщо вони хворі, то звинувачують себе і вважають, що їх одужання багато в чому залежить від їхніх дій. Люди другого типу вважають, що здоров'я і хвороби — це результат випадковий і сподіваються, що одужання настане внаслідок дій інших людей.

 

2. /ЮДИНА ЯК ШМЕНТ СИСТЕМИ «ЛЮДИНА-ЖИПЄВЕ СЕРЕДОВИЩЕ"