Основні поняття та визначення у безпеці життедіяльності

Вивчення дисципліни «Безпека життєдіяльності» розпочнемо з назви, яку складають два слова «безпека» і «життєдіяльність».

Спочатку розглянемо термін «життєдіяльність».

Хоч поняття життєдіяльності існувало від початку існування люд-ства, сам термін «життєдіяльність» порівняно новий. Це й терм ін з'я-вився з появою пілотованої космон автики, але зараз він все ширше використовується в усіх сферах: ми говоримо про життєдіяльність села, міста, району, навіть про життєдіяльність мікроорганізмів, хоч це, як буде видно з подальшого тексту, не зовсім правильно.

«Життєдіяльність» складається з двох слів — «життя» і «діяльність», тому з'ясуємо спочатку зміст кожного з них.

"&Життя - це одна з форм існування матери, яку відрізняє від інших здатність до розмноження, росту, розвитку, активно! регу-ляції свого складу та функцій, різних форм руху, можливість при-стосування до середовища та наявність обміну речовин і реакції на подразнення.

Життя є вищою формою існування матерії порівняно з іншими — фізичною, хімічною, енергетичною тощо. Невід'ємною властивістю

 

і. лорєтичні основи єізпски життєдіяльносл

1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ БЕЗПЄКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСП

усього живого є активність. «Усі живі істоти повинні діяти або ж заги-нути. Миша повинна перебувати у стані руху, птахлітати, риба плава-ти і навіть рослина повинна росши» (Сепье Г. От мечты к открытию. — Л/., 1987. — С. 32). Отже, активність є властивістю усього живого, тобто термін «життя» вже деякою мірою передбачає активну діяльність.

&Діяльність є специфічно людською формою активності, необ-хідною умовою існування людського суспільства, зміст якої полягає у доцільній зміні та перетворенні в інтересах людини навколишнього середовища.

Поняття «людина», «життя» і «діяльність людини» ширше розгляне-мо у наступному розділі. Зараз же лише зазначимо, що людська ак-тивність має особливість, яка відрізняє її від активності решти живих оргаиізмів та істот. Ця особливість полягає в тому, що людина не лише пристосовується до навколишнього середовища, а и трансформує його для задоволення власних потреб, активно взаємодіє з ним, завдяки чому і досягає свідомо поставленої мети, що виникла внаслідок прояву у неї певної потреби.

Як елемент природи і ланка в глобальній екологічній системі люди­на відчуває на собі вплив законів природного світу. Водночас завдяки своій діяльності, яка поєднуе її біологічну, соціальну та духовно-куль-турну сутності, людина сама впливає на природу, змінюючи та присто-совуючи її відповідно до закон ів суспільного розвитку для задоволення своїх матеріальних і духовних потреб.

А Отже, під життєдіяльністю розуміється властивість люди­ни не просто діяти в життєвому середовищі, яке П оточує, а процес збалансованого існування та самореалізації індивіда, групи людей, суспільства і людства загалом в єдності їхніх життєвих потреб і можливостей.

Вивченню фізіологічних та психологічних особливостей людсь­кого організму, медико-біологічних та соціальних проблем здоро-в'я людей присвячений наступний розділ посібника.

Перейдемо до визначення терміна «безпека».

Дуже часто можна зустріти визначення безпеки як «такий стан будь-якого об'єкта, за якого йому не загрожує небезпека». Але подібне визна­чення не може нас задовольнити повністю, оскільки таке розуміння безпеки лише вказує на відсутність джерела небезпеки, тобто воно може характеризувати якусь ідеальну ситуацію, в якій безпека виступає як бажана, але недосяжна мета.

Безпеку краще визначити як стан діяльності, за якого з визначеною ймовірністю виключено прояв небезпек або ж відсутня надзвичайна небезпека. Та це визначення, як і попереднє, містить термін «небезпе­ка», який сам потребує визначення. В спеціальній літературі можна зустріти такі визначення:

• небезпека — негативна властивість живо! та неживоїматерії, що здатна спричиняти шкоду самхй матери: людям, природному середовищу, матеріальним цінностям;

• небезпека — це умова чи ситуація, яка існує в наколишньому середо-вищі і здатна призвести до небажаного вивільнення енергії, що може спри-чинити фізичну шкоду, поранения та /чи пошкодження.

ДСТУ 2293-99 визначає термін «безпека» як стан захищеності особи та суспільства від ризику зазнати шкоди.

У цьому визначенні поняття «безпекаь присутній термін «ризик». Більш детально з поняттям ризику, його вимірюванням та оцінкою ми будемо знайомитись далі. Тут же зазначимо, що ризик виникнення аварій, пошкоджень або виходу з ладу простих технічних пристроїв визначити не досить складно. Для складних же технічних систем, а тим більше для людини чи суспільства ризик — це категорія, яка мае велику кількість індивідуальних ознак і характеристик, і математично точно визначити його надзвичайно складно, а інколи неможливо. В таких випадках ризик може бути оцінений лише завдяки експертній оцінці. Тому наведемо ще одне визначення безпеки, яке ми і будемо використовувати надалі.

I

ft Безпека - це збалансований, за експертною оцінкою, стан люди­ни, соціуму, держави, природных, антропогенных систем тощо.

Безпека людини — це поняття, що відображає саму суть людського життя, ц ментальні, соціальні і духовні надбання. Безпека людини — невід'ємна складова характеристика стратегічного напряму людства, що визначений ООН як «сталий людсъкийрозвиток» (Sustainable Human Development), такий розвиток, який веде не тільки до економічного, а й до соціального, культурного, духовного зростання, що сприяє гума-нізації менталітету громадян і збагаченню позитивного загальнолюдсь-кого досвіду.

 

». ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДЮЛЬНОСТІ

». ТЕОРЕтЧНІ ОСНОВИ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

ft Безпека життєдіяльності (БЖД) — це галузь знания та науково-практична діяльность, спрямована на вивчення загальних закономерностей виникнення небезпек, їхніх влас-тивостей, наслідків їхнього вплыву на організм людини, ос­нов захисту здоров'я та життя людини і сервдовища н про­живания від небезпек, а таком: на розробку і реалізацію відповідних засобів та заходів щодо створення і підтримки здоровых та безпечних умов життя і діяльності людини як у повсякденних умовах побуту та виробництва, так і в умовах надзвичайних ситуацШ.