Електромагнітні поля (ЕМП) і випромінювання 3.3.1. Загальна характеристика електромагнітних полів

Біосфера протягом усієі сеоєї еволюції перебуваіа під вшивом електромагніт-них полів (ЕМП), так званого фонового випромінювання, спричиненого природою. Навколо Землі існує електричне поле напруженістю у середньому 130 В/м. Спос-терігаються річні, добові та інші еаріації цього поля, а також випадкові його зміни під вшивом грозових розрядів, опадів, завірюх, пилових бур, вітрів.

Наша планета мае також магнітне поле. Це магнітне поле коливається з 80 та 11-річним циклами змін, а також більш короткочасними змінами зрізних при­чин, пов'язаних 13 сонячною активністю (магнітні бурі).

Земля постійно перебувае під вшивом ЕМП, які випромінюються Сонцем. Це електромагнітне випромінювання включае в себе інфрачервоне (14), видиме ульт-рафіолетове (УФ), рентгенівське та у-випромінювання. Інтенсивність випроміню-вання змінюється періодично, а також швидко та різко збільшується при хромос-ферних спалахах. ЕМП в біосфері відіграють універсальну роль носіїв інформації. Зв'язок на основі ЕМП є найбільш інформативним і економічним.

ЕМП як засіб зв'язку в біосфері порівняно зі звуковою, світловою чи хімічною інформацією мають такі переваги:

* поширюються в будь-якому середовищі життя — воді, повітрі, грунті та тканинах організму;

* мають максимальну швидкість поширення;

* можуть поширюватися на будь-яку відстань;

* можуть поширюватися за будь-якої погоди й незалежно від часу доби;

* на них реагують усі біосистеми (на відміну від інших сигналів).
Зазначеиі ЕМП впливають на біологічні об'єкти, зокрема на люди-

ну, під час усього часу його існування. Це дало змогу у процесі ево-люції пристосуватися до впливу таких полів і виробити захисні меха-нізми, які захищають людину від можливих пошкоджень за рахунок природних чинників. Але вчені все ж спостерігають кореляцію між змінами сонячної активності та серцево-судинними та іншими захво-рюваннями людей.

Упроцесі індустріалізаціі людство додало до фонового випромінювання, спри­чиненого природою, цілу низку чинників, що підсилило фонове випромінювання. Через це ЕМП антропогенного походження почали значно перееищувати природный фон і до нашого часу перетворилися на небезпечний екологічний чинник.

Зростання рівня техногенных ЕМПріжо посилилося на початку 30-хроків XX ст. і зараз їх рівень в окремих районах в сотні разі'в перевишує рівень природних полів. Усучасному місті джерелом штучних ЕМП е радіо, телевізійні центри, ретрансля-тори, засоби радіозв'язку різного призначення, лінії електропередач, особливо висо-ковольтні, а також: електротранспорт, різні електроенергетичні установки. В аеропортах працюють потужні радіолокаційні станціі, радіопередавачі, які ви-промінюють у навколишнє середовище потоки електромагнітної енергії, на віисковых

 

132 * НЕБЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ У ВИРОБНИЧІЙ СФЕР! та повути ЗАСОБИ Тх ПОПЕРЕДЖЕННЯ

НЕБЄЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ У ВИРОБНИЧІЙ СФЕРІ ТА ПОБУТІ. ЗАСОБИ ТХ ПОПЕРЕДЖЕННЯ

об'єктах використовуються радіолокаційні станції для проведения розвідки тощо. Кіпькість джерел і потужність полів, які вони створюють, щорічно зростає.

ЕМП мають певну потужність, енергію і поширюються у вигляді елек-тромагнітних хвиль. Основними параметрами електромагнітних коливань є: *довжина хвилі, *частота коливань і *швидкість розповсюдження.

За частотою антропогенні електромагнітні випромінювання класи-

фікуються так:

♦ низькочастотні випромінювання: 0,003 Гц — 30 кГц;

♦ радіохвилі высокочастотного (ВЧ) діапазону; 30 кГц — 300 МГц;

♦ радіохвилі ультрависокочастотного діапазону (УВЧ): 30 — 300 МГц;

♦ надвисокочастотні (НВЧ): 300 МГц — 300 ГГц.

Частота коливань визначається в герцах (Гц). Похідні одиниці: кіло-герц (1 кГц = 10³ Гц); мегагерц (1 МГц = 10⁶ Гц); гігагерц (1 ГГц = 10» Гц).