Метеорологічні стихійні лиха

* Ураганы. Ми живемо на дні великого повітряного океану, який розташований навколо земної кулі. Глибина цього океану 1000 км, називається він атмосдЬерою.

I

I ftBimpu — це так звані «припади-змішувачі», воны забезпечують обмін між забрудненим повітрям міст та чистим, насиченим киснем полів і лісів, теплым екваторіальним та холодным повітрям полярных об­ластей, розганяють хмары і прыносять дощ на поля, на яких без них | нічого б не росло.

Таким чином, вітер — це один з найважливіших компонентів жит-тя. Але він може бути і руйнівним, набагато небезпечнішим від бага­тьох стихій.

Англійський адмірал Ф.Бофорт ще 1806 р. запропонував 12-баль-ну шкалу для вимірювання вітрів (табл. 4.2). Він розподілив вітри за-лежно від швидкості переміщення повітряних мае. Вітер силою в 9 балів, коли швидкість становить від 20 до 24 м/с, руйнує старі будівлі, зриває дахи з будівель. Цей вітер називається шторм.

?

Шторми найнебезпечніші на морських узбережжях та в гирлах ве­ликих річок, шторм жене величезні хвилі висотою понад 10 м. Ці 9 хвилі заливають узбережжя і руйнують все, що не зруйнував вітер.

4. НЕБЄЗПЕКИ. ЩО ВЕДУТЬ ДО НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ. ТА ЗАХОДИ ЗНИЖЕННЯ Тх НАСЛІДКІВ 175

Таблиц* 4.2 Шкала вітрів (за Бофортом)

 

Бали	Вітер	Швидкість вітру, м/с	Ознаки ди вітру
	Штиль	0-0,5	Листя на деревах не ворухнеться, ди.ч в димарів піднімаеться вертикально
	Тихий	0,5- 1.7	Листя на деревах не ворухнеться, дим it димарів піднімаеться вертикально
	Легкий	1.7-3,3	Дим трохи відхияяеться, випер майже не відчуваеться обличчяч
	Сяабкий	3.3 - 5.2	Вітер гойдае тонкі гики дерев
	Помірний	5.2 - 7,4	Вітер здіймае куряеу, гойдаються гики середньоі товщини
	Чималий	7,5 - 9,8	Хитаються тонкі стовбури дерев, на воді з'являються хвилі з гребнями
	Сильный	9,8- 12,4	Хитаються товсті стовбури дерев, гудять телеграфні дроти
	Дуже сильний	12,4 - 15.2	Хитаються великі дерева, важко йти проти вітру
	Надзвичайно сильний	15.2 - 18.2	Вітер ламає moecmi стовбури
	Шторм	18.2 - 21.5	Вітер зносить легкі будіелі. валить паркани
	Сильний шторм	21,5-25.1	Вітер валить і виривае з корінням дерева, руйнуе міцні будіелі
И	Жорстокий шторм	25.1-29.0	Вітер чинить ееликі руйнуеання, валить телеграфы! стовпи, перекидає вагони

Якщо швидкість вітру досягає 32 м/с, то це — ураган. Ураганами називають також тропічні циклони, які виникають в Тихому оке-am поблизу узбережжя Центрально! Америки. На Далекому Сході і в районах Індійського океану урагани (циклони) мають назву тай-фунів. Суть усіх явищ одна. Ураган, тайфун, тропічний циклон — це велетенські віхоли нашої планети. Американські вчені підраху-вали, що енергії урагану вистачило б, щоб на цілих п'ять місяців забез-печити всю Західну Європу електроенергією. Щорічно на земній кулі виникає та повністю розвивається не менше 70 тропічних циклонів зі штормовими та ураганними вітрами.

Тропічні ураганы найчастіше виникають влітку над Атлантикою або Тихим океаном, копи нагріта сонцем вода віддає свое тепло повітрю. Діаметр такого урагану може досягати 900 км, а швидкість обертання повітряних мае доходить до 500 км/год, в цьому і полягае його руйнівна сила.

Уцентрі кожного тропічного циклону утворюється область дуже низького тис­ну з високою температурою. Це і е «око тайфуна». Його діаметр 10-30 км. Швидкість вітру в тропічному циклоні до 400 км/год.

Коли ураган наближаеться до узбережжя, він жене поперед себе величезні маси води. Штормовий вал, який супроводжуеться зазвичай зливами і смерчами, шале-но налітає на узбережжя і нищить усе живе.

176 4- НЕБЕЗПЕКИ, ЩО ВЕДУТЬ ДО НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ. ТА ЗАХОДИ ЗНИЖЕННЯ ГХ НАСЛІДХІВ

 

Одне з найстрашніших стихійних лих, яке тро­пилось на нашій планеті, приніс тропічний ураган, який розігрався у листопаді 1970 р. в Бенгальській затоці- Тайфун, який там виник, рушив на північ, в гирло Гангу. Води «велико/ священно!» ріки Індії затопили 800 000 кв. км узбережжя. Ураган мае швидкість вітру 200 — 250 м/с, морські хвилі дося­гали высоты 10м. В цій катастроф! загинуло близь-ко 400 тис. осіб.

На сьогодні існують сучасні методи прогнозування ураганів. Кожне підозріле скупчення хмар, де б воно не виникало, фотографусться ме-теоролопчними супутниками з космосу, літаки метеослужби летять до «ока тайфуну», щоб отримати точні дані. Ця інформація закладається в комп'ютери, щоб розрахувати шлях і тривалість урагану та заздалегідь сповістити населения про небезпеку.

Досить небезпечне явище — смерчі, вони трапляються частіше, ніж урагани й тайфуни. Щорічно в Америці спостерігається близько 900 смерчів, якітам називають торнадо. Найчастіше цестихійнелихотрап-ляється на території штатів Техас і Огайо, де від нього гине в серед-ньому 114 осіб на рік.

Рис. 4.1. Схема утворення смерчу.

4. НЕБІЗГХКИ. ЩО ВЕДУТЬ ДО НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ. ТА ЗАХОДИ ЗНИЖЕННЯ ІХ НАСЛІДКІВ 177

Смерчі утворюються тоді, коли стикаються дві великі повітряні маси різної температури і вологості, до того ж в нижніх шарах повітря тепле, а в верхніх — холодне. Тепле повітря, зазвичай, піднімається вгору й охолоджусться, а водяна пара, яка міститься в ньому, випадає дощем. Але коли збоку починає дуги вітер, котрий вщхиляе в бік потік теплого по-вітря, який піднімається вгору, то виникає вихор, швидкість якого дося-гає 450 км/год (рис. 4.1).

Смерч спричиняє *нищення будівель, *пожежі, *руйнування різноманітної техніки, *вихрові рухи повітряних потоків смерчу здатні піднімати машини, потяги, мости тощо. I водночас смерчі здатні на дивні речі. В одному місці вихор підняв у повітря будинок з трьома його мешканцями, повернув його на 360° і опустив на землю без жодного ушкодження. Трапляються смерчі і в Україні, південні смерчі спостерігаються на Нор­ному та Азовському морях. Аналогічно ураганам смерчі спочатку розпізнають з космічних метеорологічних супутників погоди, а потім за допомогою зйомок про-слідковують їх розвиток та рух. 0 ► отримавши повідомлення про ураган, необхідно щільно зачинити 'о двері, вікна; 3" ► з дахів та балконів забрати предметы, які при падінні можуть '§" ж X травмуваты людину; г§ г5 § ► в будівлях необхідно триматися подалі від вікон, щоб не отримати * <о 3 травми від осколків розбитого скла; § § 9

s g ч ■-------------------------- •-----

§ с ^ ► найбезпечнішими місцями під час урагану є підвапи, сховища, мет-

^ § ^ ро та внутрішні приміщення перших повєрхів цегляних будинкїв;

.^" § & ► коли ураган застав пюдину на відкритій місцевості, найкраще знай-

ц ^" ти укриття в западині (ямі, яру, канаві);

l§£ V ураган може супроводжуватись грозою, необхідно уникати ситуацій,

при яких збільшується ймовірність ураження блискавкою: не стояти під окремими деревами, не підходити до ліній електропередач тощо.

* Пожежі. Причинами виникнення пожеж є недбала поведінка людей з вогнем, порушення правил пожежної безпеки, природні яви-ща (блискавка, посуха). Відомо, що 90% пожеж виникає з вини лю-дини і тільки 7-8% спричинені блискавками.

А Пожежі — це неконтрольований проще горіння, який викликає загибепь людей та нищення матеріальних цінностей.

Під час пожеж вигорає родючий шар грунту, який утворювався про-тягом тисячоліть. Після пожеж у гірських районах розвиваються ерозійні процеси, а в північних — відбувається заболоченість лісових земель.

Основними видами пожеж як стихійних лих, ЯКІ охоплюють великі території (сотні, тисячі, мільйони гектарів), є ландшафтні пожежі — лісові і степові.

Лісові пожежі поділяють на низові, верхові, підземні. За інтенсив-ністю горіння лісові пожежі поділяються на слабкі, середні, сильні.

Лісові низові пожежі характеризуются горінням сухого трав яного покро­ву, лісової підстилки і підліску без захоплення крон дерев. Швидкість руху фронту низовоі пожежі становить від 0,3-1 м/хв (слабка пожежа) до Ібм/хв (сильна пожежа), высота полум'я — 1-2 м, максимальна температура на кромці пожежі досягає 900 'С.

Лісові верхові пожежі розвиваються, як правило, з нызових і характеризують-ся горінням крон дерев. При швидкій верховій пожежі полум 'я розповсюджується з крони на крону з великою швидкістю, яка досягає 8-25 км/год, залишаючи деке­ли цілі ділянки незайманого вогнем лісу. При стійкій верховій пожежі вогнем охоп-лені не тільки крони, а й стовбури дерев. Полум 'я розповсюджується з/ швидкі-стю 5-8 км/год, охоплюе весь ліс від Грунтового шару до верхівок дерев.

Підземні пожежі виникають як продовження низових або верхо-вих лісових пожеж і розповсюд-жуються по шару торфу, який знаходиться на глибині 50 см. Горіння йде повільно, майже без доступу повітря, зі швидкістю 0,1 -0,5 м/хв, виділяється велика кількість диму і утворюються про-гари (пустоти, які вигоріли). Тому підходити до осередку підземної пожежі треба обережно. Горіння може тривати довго, навіть взимку під шаром грунту.

Степові (польові) пожежі виникають на відкритій місцевості, де є суха пожухла трава або збіжжя, яке дозріло. Вони мають сезонний характер і частіше бувають влітку, рідше навесні й практично відсутні взимку. Швидкість їх розповсюдження може досягати 20-30 км/год.

Основними заходами боротьби з лісовими низовими пожежами є:

• засипання вогню землею;

• заливання водою (хімікатами);

• створення мінералізованих протипожежних смуг;

• пуск зустрічного вогню.

Гасити лісову верхову пожежу складніше. їі гасять шляхом створення проти­пожежних смуг, застосовують воду і пускають зустрічний вогонь. Степові (по-льові) пожежі гасять тими ж засобами, що і лісові.

Гасіння підземних пожеж здійснюється в більшості випадків двома захода­ми. При першому заході навколо торф яноїпожежі на відстані 8— 10 м від їїкраю копають траншею глибиною до мінералізованого шару грунту або до рівня ґрунто-вих вод і заповнюють її водою. При другому заході влаштовують навколо пожежі смугу, яка насичена розчинами хімікатів. Спроби заливати підземну пожежу водою успіху не моли.

 

178 *■ НСВЄЗПЄКИ. ЩО BE ДУТЬ до надзвичайних ситуацій. та заходи зниження іх наслідкш

4. НЄВЄЗПЕКИ, ЩО ВЕДУТЬ ДО НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЩЙ, ТА ЗАХОДИ ЗНИЖЕННЯ ІХ НАСЛІДКІВ 179

■ при пожежах треба остерігатися високої температуры, задим-
пеності і загазованості, еибухів, падіння дерев і будівель, провалів у про-
горілий грунт;

2 ■ небезпечно входити в зону задимлення, якщо видимість менше 10 м;

Ц, и перед тим, як увійти в палаюче приміщення, треба накритися з го-

о, повою вологим простирадлом, плащем, шматком тканини тощо;

о ■ двері в задимлене приміщення треба відчиняти обережно, щоб запо- ^ g бігти спалаху полум 'я від швидкого притоку свіжого повітря;

3" ^ ■ в дуже задимленому приміщенні треба плазувати;

'% с ■ йля захисту від чадного газу треба дихати через вологу тканину;

,§ а ■ якщо на людині загорівся одяг, треба лягти на землю та збити по-

jg «с пум 'я, бїгти не можна, це ще більше роздує полум 'я;

^ Л ■ якщо побачите людину в палаючому одязі, накиньте на неї пальто,

t!

g 5 плащ, будь-яке простирадло і щільно притисніть;

■ при гасінні пожежі використовуйте вогнегасники, воду, пісок, зем­
лю, простирадла та інші засоби;

j"

т виходити з зони пожежі треба проти вітру, тобто у тому напрям-ку, звідки дує вітер;

т при гасінні лісових пожеж використовуйте гілля листяних дерев (бе-рези, ліщини), лопати тощо; гілками слід захльостувати край пожежі, за допомогою лопат засипати його грунтом.