Бсзпека життєдіяльності в умовах надзвичайних ситуацій

Скроневу артерію притискають попереду мочки вуха до виличної кістки.

При кровотечі з головної шийної (сонно'О артерії рану, по можли-вості, стискають пальцем, після чого набивають великою кількістю марлі, тобто роблять тампонування.

Для тимчасової зупинки кровотечі при пораненні передпліччя використо-вують різке згинання руки в ліктьовому суглобі, а у випадках пошкодження судии на нозі нижче коліна — різке згинання ноги у колінному суглобі, підклав-ши в ліктьову чи підколінну ямку пакунок чи згорток з марлі, вати тощо.

Найнадійнішим методом тимчасової зупинки артеріальної кровотсчі з по-ранених кінцівок (рук чи ніг) є накладсння гумового джгута (трубки). Кінцівку в місці накладання джгута обгортають марлёю, рушником чи іншою тканиною, підіймають, джгутрозтягують і роблять ним 2—3 оберти навколо кінцівки. Кінці джгута скріплюють за допомогою ланцюжка з крючком, а в разі їх відсутності — зв'язують (рис. 5.4). Якщо джгут накладено правильно, пульс нижче місця накладання зникає.

Рис. 5.4. Накладання джгута: 1) на гомыку; 2) на стегно; 3) на передпліччя; 4) на плече; 5) на плече высоко з прикріпленням до тулуба; б) на стегно высоко з прикреплениям до тулуба

Тривалість використання джгута обмежується двома годинами, а взимку — однією годиною, у противному разі кінцівка мертвіє. Якщо протягом цього часу немає можливосп забезпечити додаткову допомогу, то через 1,5-2,0 години джгут на кілька хвилин відпускають (до почервоніння шкіри), кровотечу при цьому зменшують іншими методами (наприклад, тампоном), а потім знову затягують джгут, трохи відступивши від попереднього місця його накладання.

У разі відсутності джгута накладають закрутку з пояса, рушника, хустки або іншого матеріалу, який нетуго зав'язують навколо кінцівки. В петлю вставля-ють палицю і закручують. Для того щоб не пошкодити шкіру, під закрутку необхідно підкласти бинт чи іншу тканину.

Після накладання джгута чи закрутки потерпілого потрібно якомога швид-ше доставити в медичний заклад.

Часто кровотечі виникають внаслідок пошкодження м'яких тканин внаслідок удару і є однією з ознак цього виду травми. Іншими ознака-ми удару м'яких тканин є болі в місці удару, розлита припухлість (кро-вовилив), обмежена рухомість ушкодженої частини тіла.

► Перша допомога у випадку пошкодження м 'яких тканин за умови
відсутності в цьому місці перелому чи вивиху, — холод на місце удару
(рушник, змочений холодною водою, пузир з льодом чи снігом) та туга
пов'язка на місце крововиливу і спокій ушкодженій частині тіла.

» Удари легенів супроводжуються відхаркуванням яскраво-червоною спіненою кров'ю. При цьому дихання утруднене.

Допомога. Хворого кладуть у напівлежаче положения, під спину підклада-ють валик, на груди кладуть холодний компрес. Потерпілому забороняється говорити і рухатись, необхідна госпіталізація.

► Удар живота з пошкодженням органів черевної порожнини супро­
воджуються значними болями, блюванням. У разі пошкодження печінки
чи нирок з'являється внутрішня кровотеча. Кровотеча з травного тракту
характеризуегься блюванням темно-червоною кров'ю, що зсілася.

Допомога. Положения потерпілому забезпечується те саме, що й при кро-вотечі з легень, але ноги згинаються в колінах. Потерпілого слід негайно відпра-вити до лікарні.

► Удар голови. В разі пошкодження м'яких тканин голови, спостері-
гаються припухлість, крововиливи (гематома) та болі в місці удару. Слід
пам'ятати, що сильні удари здатні викликати і закриті пошкодження го­
ловного мозку. Поранения м'яких тканин на голові супроводжується силь-
ними і тривалими кровотечами.

Допомога. Холод на місце удару, а в разі сильної кровотечі слід накласти бинт навколо голови.

► Стискання м 'яких тканин може стати причиною розвитку загаль-
ного тяжкого стану потерпілого. Такі ушкодження трапляються в разі
обвалів породи, снігових завалів, руйнування будівель.

Ознакы. Кінцівка, яку звільнили від стискування, бліда, холодніша за здо-рову кінцівку. Пульс в нижній частині кінцівки не відчувається. Спочатку, після вивільнення з-під дії предметів, які тиснуть, загальний стан потерпілого задо-вільний, але через 6-8 годин настає різке погіршення загапьного стану, підви-щується температура тіла, наступає розлад дихання та серцсвої діяльності, спра-га, блювання. Кінцівки холодні, набрякають, синього кольору, на шкірі з'яв-ляються крововиливи, пухирі. Кінцівка втрачає чутливість.

Допомога в таких випадках повинна бути надана на місці. Кінцівку після звільнення потерпілого туго бинтують від пальців до верху і накладають транс­порте шини. По можливості необхідно тримати її в холоді. Потерпілому дава-ти в необмеженій кількості воду з додаванням питної соди. Негайно, до появи загального тяжкого стану, доставити потерпілого до медичного закладу.

 

5. БЕЗПЄКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ

5. БЄЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ 267

У випадках, коли потерпілий потрапив у снігову лавину, спостерігається непритомність, різке переохолодження організму, розлад, а іноді и зупин-ка дихання. Після витягування потерпілого, потрібно звільнити порож-нину рота та ніс від снігу. Покласти потерпілого на товсту підстилку. Якщо потерпілий дихає самостійно, то послабити комір та верхній одяг, які заважають диханню (роздягати потерпілого не слід). Коли nomepni-лий не дихає, негайно приступити до штучного дихання і водночас розти-рати вовняною ганчіркою кінцівки та тулуб потерпілого. В разі зупинки серця — приступити до зовнішнього масажу серця. Ці процедури потрібно робити до поеного відновлення дихання та роботи серця. Давати потер-пілому зігріваючі напої (горячий чай, горілку тощо) можна тільки modi, коли потерпілий прийшов до тями.

Транспортування потерпіпих до медичного закладу допустиме тільки після поеного відновлення самостійного дихання та роботи серця.

Перша допомога при вивихах,