Та заходи зниження їх наслідків

кпЫЖ ^Врезультаті вивчення цьогороздіяу Ви повинні знати:

ч> причини та характер виникнення абіотичних природних небезпек; ч» основні заходи, спрямовані на попередження та мінімізацію негативних наслідків природних небезпек;

ч> причини та характер виникнення техногенних небезпек;

ч> основні джерела антропогенного забруднення;

Ч» основні заходи та засоби захисту вщ джерел випромінювання;

Ч> вплив токсичних речовин на організм людини; основні заходи та засоби

захисту від цього впливу; ч> заходи захисту вщ небезпек, пов'язаних з транспортними засобами; Ч> загальні причини виникнення соціальних та політичних небезпек; Ч* асновні заходи уникнення екстремальних ситуацій кримінагеннога характеру; Ч» небезпеку тютюнокуріння та вживання алкоголю; •Ь загальну характеристику комбінованих небезпек;

Ч> ознаки глобальної екологічної кризи; J

"Ь основні види інфекційних захворювань (зокрема, соціальні захворювання); "Ь вимоги щодо забезпечення санітарно-гігіенічного та епідемічнога

благополуччя населения; ч> небезпеку наркоман»; ■Ь причини та наслідки виникнення небезпек у сучасному урбанізованаму

середовищі; <Ь основні заходи та засоби захисту від небезпек, властивих міському

середовищу.

|(7П7Шг5^э; //д основі набутих знань Ви повинні вміти:

Ч> визначати профілактичні заходи захисту від тектон'нних стихійних лих; <Ь приймати рішення, спрямовані на попередження руйнівних наслщків

топологічних природних небезпек; "b зааосувати засоби захисту будівель і споруд від метеорологічних

небезпек; ч» визначати потенційну небезпеку надходження небезпечних речовин

у середовище мешкання людини; "Ь оцінювати ступінь захисту сучасного житла від джерел небезпеки; ч> запобгати виникнению та ускладненню конфліктних ситуацій; "b захистити себе в екстремальних ситуаціях криміногенного характеру; ч> прогнозувати можливі наслідки дії природно-техногенних небезпек; "b визначати наявність небезпечної ситуації на транспорті; <b використовувати засоби запобігання інфекційним захворюванням; Ч> уникати вживання наркотичних речовин.

□ План

(логіка викладу і засвоєння магеріалу)

4.1. Природні небезпеки....................................................................................................... 164

4.1.1. Тектонічні стихійні лиха................................... ___..... _................................. __....... 164

4.1.2. Топологічні стихійні лиха..................................... __........ _............................ _____ _.. 170

4.1.3. Метеорологічні стихійні лиха..._......................... _........... ____......... „...... ______ 175

4.2. Небезпеки техногенного характеру............................................................. „...... 180

4.2.1. Антропогенний вплив на навколишне середовище.................... -...................... „181

4.2.2. Аварії з викидом рад'юактивних речовин у навколишне середовище______ 183

.185.187.190. 191 .192.194

4.2.3. Аварії з витоком сильнодіючих отруйних речовин.

4.2.4. Аварії на транспорте........ _.... _„..... _..

4.2.5. Пожежі та вибухи....................... ______

4.3. Соціально-політичні небезпеки....

АЗА. Війни.... _.................................... ____......

4.3.2. Тероризм...„

.....196 ... 199 ..204...204.... 207 ..225.....227

4.3.3. Екстремальні ситуації криміногенного характеру та способи їх уникнення...

4.3.4. Соціальні небезпеки: алкоголем, тютюнокуріння
4.4. Комбіновані небезпеки ______________________

4.4.1. Природно-техногенні небезпеки...... _..._...................

4.4.2. Природно-соціальні небезпеки.

4.5. Небезпеки в сучасному урбанізованому середовищі................................

4.5.1. Забруднення атмосфери міст........................... ______________................

4.5.2. Забруднення міських приміщень._............ ____....................... ____________ 228

4.5.3.Забруднення питної води в містах_____.............. __________ _........ ______ 229

4.5.4. Шумове, вібраційне та електромагнітне забруднення міст............. _______ 230

ВАЖЛИВІ ТЕРМІНИ I ПОНЯТТЯ

B|f]_______

* наркоманы * убанізоване середовище * стихійні лиха * тектонічні стихійні лиха * топологічні стихійні лиха * метеоролоачні стихійні лиха * соціальні хвороби * епідемія * глобальна екологічна криза * електромагнітне забруднення

 

* природні небезпеки

* тероризм

* війна

* сільнодіючі отруйні речовини

* техногенні небезпеки

* антропогенне забруднення

* випромінювання

* екстремальна криминогенно ситуація

* природно-соціальні небезпеки

* соціально-політичні небезпеки

* комбіновані небезпеки _____________

 

162 * НЕБЕЗПЕКИ, ЩО ВЕДУТЬ ДО НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ. ТА ЗАХОДИ ЗНИЖЕННЯ ІХ НАСЛІДКІВ

4. НЕБЕЗПЕКИ. ЩО ВЕДУТЬ ДО НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ. ТА ЗАХОДИ ЗНИЖЕННЯ ІХ НАОПДКІВ 163

4.1. Природнінебезпеки

У наш час людина здатна полетіти на Місяць, ми багато знаємо про інші планети, але сили природи нашої власної планети все ще нами не підкорені. У наш цивілізований, технічно розвинений час людство залишається залежним від природних явищ, які досить час­то мають катастрофічний характер. Виверження вулканів, землетру-си, посухи, селеві потоки, снігові лавини, повені спричиняють заги-бель багатьох тисяч людей, завдають величезних матеріальних збитків.

?

Найбільші збитки з усіх стихійних лих спричиняють повені (40%), на другому місці — тропічні циклони (20%), на третьему • і четвертому місцях (по 15%) — землетруси та посухи.

Ф Стихійні лиха — це природні явища, які мають надзвичайний ха­рактер та призводять до порушення нормально! діяльності населения, загибелі людей, руйнування і нищення матеріальних цінностей.

За причиною виникнення стихійні лиха подыяють на: и тектонічні (пов'язані з процесами, які відбуваються в надрах землі), до них належать землетруси, виверження вулканів;

■ топологічні (пов'язані з процесами, які відбуваються на поверхні землі), до них належать повені, зсуви, селі;

■ метеорологічні (пов'язані з процесами, які відбуваються в атмо­сфер!), до них належать спека, урагани, посуха та ін.

Тектонічні стихійні лиха

* Виверження вулканів. За руйнів-ною дією та кількістю енергії, яка виді-ляється при виверженні вулкана, саме це стихійне лихо належитьдо найнебезпеч-ніших для життєдіяльності людства. Під попелом та лавою гинули цілі міста.

Найбільш відоме виверження вулкану — це виверження Везувія. Порядз Везувієм процвіта-ли такі стародавні міста, як Помпея, Герку­ланум та Стабія. Протягом сторіч Везувій мовчав. 24 серпня 79 p. panmoeo в голубе небо над Неаполітанською затокою злетів лавовий корок, який тисячоліттями щільно закупорю-

Ї64 * НЕБЄЗПЕКИ, ЩО ВЕДУТЬ ДО НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЩЙ. ТА ЗАХОДИ ЗНИЖЕННЯ ІХ НАОПДКІВ

вав жерло кратера Везувію. Високо в гору на декілька кілометрів злетіли уламки гірських порід, зі страшним гуркотом розверзлась вершина гори. Чорна хмара по-пелу затьмарила сонце й три дні висіла над місцем катастрофи. Тільки 27 серп­ня, через три доби після початку виверження, вперше проглянуло сонце, яке осві-тило три мертвих міста.

Ще важчі наслідки мало виверження вулкану Кракатау в Індонезії. На безлюд­ному острові, який складався з трьох старих вулканічних гір, площею усього 33 кв.км в ніч з 26 на 27 серпня 1883 р. сталися вибухи великої потужності. Іх гуркіт рознісся на сотні кілометрів, хмари попелу злетіли в небо на висоту 75 км, дрібні частинки вулканічного пилу декілька разів облетіли Землю. 18 куб. км виверженої з надр вулкану лави затопили дві третини острова. Пгаитська хвиля (35 м), яка виникла внаслідок вибуху, знищила на узбережжях Яви та Суматри 295 міст та селищ, принесла смерть 36 000 мешканцям.

На земній кулі налічується приблизно 600 активних вулканів, тобто таких вулканів, які після більш-менш тривалої перерви, можуть знову ожити. Більшість з них розташована на стиках тих ділянок земної кори, які називаються тектонічними плитами. За теорією А.Вегенера, земна кора складається приблизно з 20 малих та великих пластів, які назива­ються плитами, або платпЪормами, вони постійно змінюють своє місце розташування. Ці рухливі тектонічні плити земної кори мають товщи-ну від 60 до 100 км й плавають на поверхні в'язкої магми.

Навколо Індонезії, яка знаходиться на одному з таких стиків текто-нічних плит, більше сотні вулканів; на західному узбережжі Американсь-кого континенту, де стикаються Північноамериканська й Тихоокеанська плити, розташовано десяток вулканів. Ці райони, а також східне узбе-режжя Тихого океану — Камчатка, Курили, Японія — найбільш активні вулканічні зони нашої планети.

Як утворюються вулкани? Надра земної кулі діляться на чотири зони: в центрі — внутрішнє ядро, його оточує зоенішнє ядро, потім мантія та земна кора. Радіус Землі 6371 км, тверда оболонка земної кори — від 35 до 70 км, а на дні океану товщина твердої оболонки — всього 7—13 км. Товща земної мантії сягає 2900 км. В'язким, роз-плавленим є тільки зовнішнє ядро завтов-шки від 2950 до 5100 км. Діаметр внутріш-нього ядра — невеликий, але його темпера­тура сягає 6000 градусів. Тим не менш внутрішнє ядро тверде через величезний тиск на нього вищих шарів. Магмою нази-вається розплавлена маса, яка виділяється при виверженні вулканів. Геологи вважа-ють, що вона утворюеться в нижній частині земної кори та в верхній частині мантії

* НаОПСКЧ. ЩО ВЕДУТЬ ДО НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЩЙ. ТА ЗАХОДИ ЗНИЖЕННЯ ІХ НАСЛІДІОВ 165

на глибині від 30 до 90 км. Гірська порода на цій глибині так розпе-чена, що повинна бути рідкою, але вона залишається твердою, и ро-бить більш щільною величезний тиск верхніх пластів. Цей тиск за-звичай однаковий по всій поверхні магми; лише там, де дві плити труться одна об одну і зсуваються, він може послабшати. В цих місцях порода переходить з твердого стану в рідкий, розширюється, тисне на верхні шари та з надзвичайною силою виривається на поверхню. Відбувається виверження вулкану.

?

Незважаючи на великий історичний досвід, людство не знайшло надійного засобу зменшити катастрофічні наслідки виверження О вулканів.

Шляхом спостережень вдалося з 'ясувати розміри зон небезпечного вплыву вулканів. Лавовый потік при великих виверженнях розповсюджуеться до 30 км, деколи досягає 100 км. Розпечені гази становлять небезпеку в радіусі декількох кілометрів. До 400-500 км розповсюджуеться зона випадання кис­лотных дощів, які викликають опіки у людей, отруення рослинності, Грунту. Селеві потоки, які виникають на вершинах вулканів під час раптового танен-ня снігу та льоду в період виверження, мають довжину від декількох десятків кілометрів до 100-300 км.

Розроблені та застосовуються заходи захисту та зменшення негатывного впливу вулканічної діяльності. Наприклад, для запобігання негативному впливу потоку лави використовуеться метод відведення його в бік від населених пунктів шляхом ство-рення штучного русла (відведення лавового потоку з гори Мауна-Лоа 1942 р., який загрожував місту Хило, за допомогою вибухівки, котру кидали з літака); можли-ве будівництво дамб, охолодження лавовых потоків водою. В Ісландії 1973 р. застосовувалось охолодження лави пры виверженні вулкана на острові Хеймей морською водою до температуры ныжче 100 "С.

* Землетруси. Щорічно вчені фіксують близько 1 млн. сейсмічних і мікросейсмічних коливань, 100 тис. з яких відчуваються людьми та 1000 спричиняють значні збитки.

166 «• НЕБЕЗПЕКИ. ЩО В ЕДУТЬ ДО НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ. ТА ЗАХОДИ ЗНИЖСННЯ Ы НАСЛДКІВ

Ті місця, в яких стикаються між собою тектонічні плити (з них складається земна кора), є сейсмічно небезпечними зона­ми, тобто рух плит уздовж їхніх іраниць супроводжується земле-трусами. Землетруси з особливо важкими наслідками відбувають-ся там, де дві тектонічні плити не просто труться одна об одну,

а зіштовхуються. Це причина найбільш руйнівних землетрусів. Вчені геофізики виділили два головних сейсмопояси: Середземноморський, що охоплює південь Євразії від Португалії до Малайського архіпелагу, та Тихоокеанський, що оперезує береги Тихого океану. Вони включа-ють молоді гірські пояси: Альпи, Апенніни, Карпати, Кавказ, Пмалаї, Крим, Кордильєри, Анди, а також рухомі зони підводних океанів, материків.

I

А Земпетрус — це сшіьні коливання земної кори, викликані текто-нічними причинами, які призводять доруйнування споруд, пожеж та людських жертв.

~&Гтоцентр, або осередок землетрусу, — місце, де зсуваються гірські породи.

ЪЕпщентр — точка на поверхні землі, що знаходиться прямо над гіпоцентром.

Коливання земної кори передається сейсмічними хвилями. Найсільніші вони в гіпоцентрі. 3 віддаленням від нього хвилі слабшають.

Для реєстрації землетрусів зроблено дві шкали.

До 30-х років XX ст. сила землетрусу вимірювалась спричиненими збитками — за так званою шкалою Меркаллі. Зараз для визначення сили землетрусу користуються більш досконалим засобом. Ідею по­дав 1935 р. американський сейсмолог Ч.Ріхтер. Він запропонував ви-значати силу землетрусу за 12-бальною шкалою. Нульова позначка на сейсмографі означав абсолютний спокій Грунту, один бал вказуе на слабкий підземний поштовх, кожний наступний бал позначає поштовх в 10 разів сильніший за попередній. Так, 9-бальний землетрус в 10 разів сильніший за 8-бальний, в 100 разів перевищує 7-бальний і, нарешті, в 100 мільйонів разів сильніший за коливання земної кори силою один бал (табл. 4.1).

Щорічно наша планета здригається більше мільйона разів. 99,5 % цих земле трус ів легкі, їх сила не перевищує 2,5 бала за шкалою Ріхтера. Незиачна кількість землетрусів досягае сили 8-9 балів. Землетруси більшоі сили спостерігались двічі: 31 січня 1906 p. на узбережжі Еквадору й 20 березня 1933 р. на південному сході Японіі, коли гіпоцентр знаходився глибоко під дном океану. Сили, які при цьому вивільнялися і діяли, не підда-ються уяві.

4. НЕБЕЗПЄКИ, ЩО ВЕДУТЬ ДО НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ, ТА ЗАХОДИ ЗНИЖЕННЯ ГХ НАСШДКІВ 167

Таблица 4. 1 Схематизована сейсмічна шкала

 

Ба­ли	Загальна Зовиішні ефеістм характернстика.
І Колиеоння Грунту эпгт галки тільки приладвми, людьми не ^1 «Aiynv лися.
2 Дужеслабкий	Слабкі паитоехи, ледь &>чучитъся людьми на еерхніх покерхих
3 СлаВкий	Колиеоння ЛЪнтивгтсм багатьма людьми, еисячі предмета злака розюйдуються.
4 Полйрнхш	Паитоехи я&ц/ваятъся людьми, рим&Туытъсм підвйиені предметы, дзелетать шибки.
5 Досить сильный	Вночі люди nprtajdammmi. тСАітткя підеішені предметы, нелою'мтъся теаршш. Незначні пошкодження окремих буділель.
в Сильний	Легкі пошкодження будинків, утігщж*ться трЬцини у штукалц/рці, эсуеаються з місця легкі меблі, падае посуд.
7 Дуж* сшіьниО	У Суданках зягииоатьсл пошкодження, трЬцини у спинах, окремі будіелі руйнуютися. Эсуаи на берегах рЬюк. Неееликі сірські обвали.
Я 1 РкГ У іГ Руйнація 1 пошкодження будіаель, людям важкп естаяти на ногах. ^tV^umaHUU Трииини в грунпй. Прсый обвили.
9; Спистяиуеилышй	Руинування будіеель. Пикрилятня эалхзничних колШ. ТрЬцини е Грунтах заеишршки 10 см. Зсуви, еелшй гЬрсый обвали.
10 1 Зншцусальний	Руинування будівель та пам'ятншав, ТрЬцини у ґрунті до 1 м шириною, великі зсуви та обвали.
11 I КЛАЮ.•!,'■ 'Ли	Повсюдне [.уйнцеиння будіеель, насшйе, dopU, гребель. Игртикалте переміщенмя шаріе. Великі обвали, змінюеться рівень Грунтових вод.
12 І Велика ютыстрлри	Повсюдне руинування будівель і споруд. Масова загибелъ людей і тварин. Значні зміни рельефу місцгвості.

Основними характеристиками землетрусів є: *глибина осеред-ка, *магнітуда, *інтенсивність енергії на поверхні землі. Глибина осередка землетрусу зазвичай перебуває в межах від 10 до 30 км, в деяких випадках вона може бути значно більша. Магнітуда характеризує загальну енергію землетрусу і є логарифмом макси­мально! амплітуди зміщення грунту в мікронах, яка вимірюється за сейсмограмою на відстані 100 км від епіцентру. Магнітуда за Ріхтером вимірюється від 0 до 9 (найсильніший землетрус). Інтєнсивність — це показник наслідків землетрусів, який харак-теризує розмір збитків, кількість жертв та характер сприйняття людьми психогенного впливу.

Землетруси переважно бувають у вигляді серп поштовхів, головний з яких мае найбільшу магнітуду. Сила, число та тривалість поштовхів суто індивідуальні для кожного землетрусу. Тривалість поштовхів переважно досягає декількох секунд.

Помітний струе поверхні землі від головного поштовху триває від 30 до 60 с, або навіть до 3-4 хв. Більш слабкі поштовхи можуть тривати з інтервалами в декілька діб, тижнів, місяців та навіть років.

168 * НЄБЕЗПЕКИ. ЩО ВЕДУТЬ ДО ИАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ, ТА ЗАХОДИ ЗНИЖСННЯ ІХ НАСЛІДКІВ

На сьогодні відсутні надійні методи прогнозування землетрусів та їх наслідків. Однак за зміною характерних властивостей грунту, незвичайною поведінкою живих організмів перед землетрусом ученим досить часто вдається складати прогнози. Провісниками землетрусів є: шівидкезростаннячастотислабкихпоштовхів(форшоків); >дефор-мація земної кори, яка визначається спостереженнями з супутників або зйомкою на поверхні землі за допомогою лазерних джерел світла; ► зміна відношення швидкостей розповсюдження поздовжніх і попе-речних хвиль напередодні землетрусу; ^ зміна рівня грунтових вод У свердловинах; ► вміст радону в воді тощо.

 

Ознаки jg)3anax газу, be раніше цъого не оідзначалось

Г 1 к '■""* ^тР^ивога nmaxig та домашніх тварин

~~Ф іскри мак блиэько розташованими електричними дротами землетрусу — ф голубе осеітленмя внутрішньої поверхні будинків

Які найсильніші землетруси описані в історії за останні 100 років?

► Каліфорнія, США, 18квітня 1906року. Епіцентр — біля Сан-Фран­циско, інтенсивність — 10 балів. Основні збитки міста — через пожежу, яку не вдавалося загасити три дні. Загинуло 700 осіб.

► Японія, 1 вересня 1923 року. Опівдні землетрусом зруйновані Токіо ma Іокогама. Знищені сотні тисяч будинків, зруйновані мости й тунелі, страшні пожежі. Загинуло близько 150 тис. осіб.

► СРСР, Ашхабад, бжовтня 1948 року. О 1 год. 12 хв. без попередніх поштовхів зруйновано більшість будівель у місті. Ушкоджена залізниця. Сила поштовху в епіцентрі — 9-10балів. Загинуло ПО тис. осіб.

► СРСР, Спітак, Ленінакан, 7 грудня 1988 року. Сила землетрусу— 8 балів. Ушкоджені дороги, залізниця. Спітак зруйнований вщент, Лені-накан — на 80%. Загинуло понад 25 тис. осіб.

► Гілян, північ Ірану, 21 червня 1990року. Сила землетрусу — 8балів. Загинуло понад 50 тис. осіб.

В Україні сейсмічно небезпечними районами є Карпати та прський Крим. У минуломутут відбувалися руйнівні землетруси силою 6-8 балів (наприклад, Ялтинський землетрус 1927 р.). Центральні райони Ук-раїни належать до сейсмічно спокійних, хоча й тут інколи реєстру-ються підземні поштовхи, що докочуються з районів Карпат i rip Вранча (Румунія). Так, 1977 р. під час землетрусу у східній частині Карпат (епіцентр знаходився в Румунії), сейсмічні хвилі досягли Льво­ва, Рівного, Киева і навіть Москви.

4. НЄБЕЗЛЕКИ. ЩО ВЕДУТЬ ДО НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ. ТА ЗАХОДИ ЗНИЖЕННЯ ІХ НАСЛІДКІВ 169

t

Першість за кількістю землетрусів утримують Японія та Чілі: по-над 1000 в рік, або 3 на день.

p

!

♦ При землетрусі грунт відчутно коливається відносно недовгий час — тільки декілька секунд, найдовше — хвилину при дуже сильному землетрусі. Ці коли-вання неприємні, можуть викликати переляк. Тому дуже важливо зберігати агокій. Якщо відчувається здригання грунту чи будинку, слід реагувати негайно, пам 'ятакзчи, що найбільш небезпечні є предмети, які падають.

♦ Перебуваючи у приміщенні, слід негайно зайняти безпечне місце. Це отво­ри капітальних внутрішніх стін (наприклад, відчинити двері з квартиры), кути, утворені ними. Можно заховатись гид балками каркасу, під несучим колонами, бия внутрішньоікапітальноїстіни, під ліжком чи столом. Слід пам'ятати, що найчастіше завалюютъся зовнішні стіни будинків. Необхідно триматися подалі від вікон та важких предметів, які можуть пєрекинутися чи зрушити з місця.

♦ Не слід вибігати з будинку, оскільки уламки, які падають уздовж стін, є серйозною небезпекою. Безпечніше перечекати поштовх там, де він вас зас­тав, і, лише допекавшись його зак'тчення, перейти у безпечне місце.

♦ Перебуваючи всерединібагатоповерхового будинку, не поспішайтедоліфтів чи сходів. Сходові прольоти та ліфти часто обвалюються під час землетрусу.

♦ Лісля припинення поштовхів потрібно терміново вийти на вулицю, відійти від будівель на відкрите місце, щоб уникнути ударів уламків, які падають.

♦ Перебуваючи в автомобілі, що рухається, слід повільно загальмувати по­дал! від высоких будинків, мостів чи естакад. Необхідно залишатись в машині до припинення поштовхів.

♦ Отшившись у завалі, слід спокійно оцінити становище, надати собі пер­шу допомогу, якщо вона потрібна. Необхідно надати допомогу тим, хто ії по-требує. Важливо подбати про встановлення зв 'язку з тими, хто перебуває зовні завалу (голосом, стуком). Людина може зберігати життєздатність (без води і їжі) понад два тижні.

Топологічні стихійні лиха

170 * НЄБЄЗПІКИ. ЩО ВЕДУТЬ ДО НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ, ТА ЗАХОДИ ЗНИЖЕННЯ Тх НАСЛЩКІВ

* Повені. За даними ЮНЕСКО, від повеней у XX ст. загинуло 9 млн осіб. Недарма в народі кажуть, що найстрашніші для людини це вода і вогонь. Повені завдають і великих матеріальних збитків — в деяких країнах до 50% їх національного прибутку. Тільки за рік збит-ки у всьому світі становлять мільярди доларів. Збитки від повеней зро-стають. Суттєвим фактором, який сприяє зростаннню збитків від по­веней, є техногенний вплив на природ-не середовище. Йдеться, передусім, про вирубку лісів. Після рубок інфільтраційні властивості грунту знижуються в 3,5 рази, а інтенсивність його змиву збільшується в 15 разів. У тропічних лісах суцільні руб­ки призводять до збільшення стоку в 2-2,5 рази. Кількість повеней зростає також зі збільшенням кількості міст.

^Повінь — це значне затоплення місцевості внаслідок підйому рівня води в річці, озері, водосховищі, спричинене зливами, весняним та-ненням снігу, вітровим нагоном води, руйнуванням дамб, гребель тощо. Повені завдають великої матеріальної шкоди та призводять до людських жертв.

Значні, до катастрофичных, повені відбуваються на морських узбережжях, в тому числі і в помірних широтах. Зазвичай вони нов 'язані з циклонами, штормо­выми вітрами, рідше з вулканічною діяльністю та зететрусами (иунамі). Найча-стіше затоплення узбережжя спостерігаеться в країнах північно-західної Європи (Англія, Бельгія, Голландія, Німеччина). Руйнування спричинені не тільки морськими хвилями, які сягають 3-4 і більше метрів заввишки, one й значними повенями, пов 'язаними з выходом рік з берегів. Території затоплення досягають декількох десятків кілометрів завширшки й сотень завдовжки. Під час повет 1962 р. на уз-бережжі поблизу міапа Гамбург (Німеччина) води проникли до 100 км вглибину країни. При цьому загинуло 540 осіб.

Значноголиха завдають людству иунамі — велетенські хвилі, яківикликають підводні землетруси. Высота цих хвиль досягає 20м. Хвилі все знишують на своему шляху й за-топлюють великі території. До небезпечних районів, які потерпають від цунамі, нале­жать Японія, Філіппіни, острови Індонезії (узбережжя островів Ява, Суматра).

Тією чи іншою мірою повені періодично спостерігаються на більшості великих річок України. Серед них Дніпро, Дністер, Прип'ять, Захід-ний Буг, Тиса та інші. Повені буваготь також на невеликих річках та в районах, де взагалі немає визначених русел. У цих районах повені фор-муються за рахунок зливових опадів.

Катастрофічний паводок наприкінці 1988 та впродовж 1999 р. в Закарпатті за своши наслідками, жертвами і залученнням сил став найбільшою після Черно­быля надзвичайною ситуацією. Буквально за 12 год. у 269 населених пунктах було зруйновано 2695 житловых будинків, понад 12 тис. — серйозно пошкоджено. 10 680 осіб опинылися просто під небом. Значних руйнувань зазналы водозахнсні споруды, водопровідне і каналізаційне господарство, мости, автошляхи, енергетичні лінії і зв 'язок, відчутливих втрат зазнав агропромисловиы комплекс.

Повені, викликані нагоном води, виникають переважно при силь-них вітрах на пологих ділянках узбережжя Азовського та Чорного морів. Щ повені небезпечні передусім своею раптовістю, інтенсивністю, ви-сотою хвилі та високим підйомом води.

• затоплення шаром води значної площі землі;

»а • ушкодження та руынування будівель та споруд;

§• • ушкодження автомобільннх шляхів та залізннць;

& • руйнування обладнання та комунікацш, меліоративних систем;

§ • загибель свшськых тварын та зныщення врожаю сільськогосподарськнх

_а культур;

^ • вымывания родючого шару Грунту;

•ц • псування та ниіцєння сыровыны, полива, продуктов харчування, добрив тощо;

g • загроза інфекційннх захворювань (епідемії);

tC; • погіршення якості питної воды;

• загыбель людей.

4. НвіЄЗПЄКИ. ЩО вадУТЬ ДО НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЩЙ. ТА ЗАХОДИ ЗНИЖЕННЯ ІХ НАСЛІДКІВ 171

?

Повені відрізняються ВІД ІНШИХ СТИХІЙНИХ ЛИХ ТИМ, що деякою мірою прогнозуються. Але прогнозувати ймовірність повені на-^ багато легше, ніж передбачити момент її початку. Точність про­гнозу зростає при отриманні надійної інформації про кількість та інтенсивність опадів, рівні води в річці, запаси води в снігово-му покрові, зміни температури повітря, довгострокові прогнози погоди тощо.

Від надійного та завчасного прогнозування повені залежить ефек-тивність профілактичних заходів і зниження збитків. Завчасний про­гноз повеней може коливатися від декількох хвилин до декількох діб та більше.

Основный напрям боротьби з повенями полягає в зменшенні максимальных вит-рат води в річці завдяки пєрерозподілу стоку в часі (насадження лісозахисних смуг, оранка грунту поперек схилу, збереження узбережних смуг рослинності, терасування схилів тощо). Для середніх та великих річок досить дійовим засовом є регулювання паводкового стоку за допомогою водосховищ. Окрім того, для захисту від повеней широко застосовується давно відомий спосіб — влаштування дамб. Для ліквідації не-безпеки утворення заторів проводиться розчищення та заглиблення окремих ділянок русла ріки, а також руйнування криги вибухами за 10-15 днів до початку льодоходу.

Ще один досить важливий шлях регулювання стоку и запобігання повеней — ландшафтно-меліоративні заходи.

,,. а: ♦ отримавши попереджент про затопления, необхідно терміново вийти

§ g g в небезпечне місце — на височину (попередньо відключивши воду, газ, електро-

§ Q S прилади);

ьй s: а ♦ якщо повінь розвивається повільно, необхідно перенести майно в небез-

с\,§ с* печне місце, а самому зайняти верхні поверхи (горища), дахи будівель;

■^ о з ♦ для того, щоб залишити місця затопления, можна скористатися чов-

§.* нами, катерами та всім тим, що здатне утримати людину на воді (колоди,

Ь^ "5- ^5 бочки, автомобільні камери тощо);

3 to ♦ коли людина опинилася у воді, їй необхідно скинути важкий одяг та

sc взуття, скористатись плаваючими поблизу засобами й чекати на допомогу.

• Зсуви. Зсуви можуть виникнути на всіх схилах з нахилом в 20° і більше в будь-яку пору року. За швидкістю зміщення порід зсуви поділяють на:

• повільні ^швидкість становить декілька десятків сантиметрів на рікЛ"

• середні (їіівидкість становить декілька метрів за годину або добу,);

• швидкі (Іивидкість становить десятки кілометрів за годину^.

■& Зсуви — це ковзкі зміщення мае гірських порід вниз по схилу, які виникають через порушення рівноваги. Зсуви виникають через ос­лабления міцності гірських порід внаслідок вивітрювання, вими-вання опалами та підземними водами, систематичних поштовхів, нерозважливої господарської діяльності людини тощо.

172 * НЕБЕЗПЕКИ. ЩО В ВДУТЬ ДО НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ, ТА ЗАХОДИ ЗНИЖЕННЯ tX НАСЛІДКІВ

Тільки швидкі зсуви можуть спричиняти катастрофи з людськими жертвами. Об'єм порід, які зміщуються при зсувах, перебуває в межах від декількох сот до багатьох мільйонів кубічних метрів.

Найзначніші осередки зсувів на території України зафіксовані на правобережжі Дніпра, на Чорноморському узбережжі, в Закарпатті та Чернівецькій області.

Зсуви руйнують будівлі, знищують сільськогосподарські угіддя, ство-рюють небезпеку при добуванні корисних копалин, викликають ушкод-ження комунікацій, водогосподарських споруд, головним чином гребель.

Найбільш дійовим захистом від зсувів є запобігання — відведення поверхневих вод, штучне перетворення рельефу (зменшення наванта-ження на схили), фіксація схилу за допомогою підпорів.

* Снігові лавини. Снігові лавини також належать до зсувів і виника­ють так само, як і інші зсувні зміщення. Сили зчеплення снігу переходять певну межу, і гравітація викликає зміщення снігових мае уздовж схилу.

Великі лавини виникають на схилах 25-60° через перевантаження схилу після значного випадання снігу, частіше під час відлиги, внас-лідок формування в нижніх частинах снігової товщі горизонту розрихлення.

В історіїлюдства відомо багато лавинных ката­строф. В Альпах відома страшна трагедія, яка ста-лася під час Першої світової війни. На австро-іта-лійському фронті, якый проходыв застженымы гірськими перевалами, стихія забрала жыття блызько 10 тис. солдат. Найбільш лавинонебезпечною країною вважається Швейцары, де протягом року сходить при­близив до 10тис. лавин. На територи України снігові лавини поширені в гірських районах Карпат та Крыму.

..... -.. - -. __________________________________________ "'■■■• ^->."-'■■ '"•, ■' |

В Причини |с _} Сходження снігових лавин '

'- 1 ^Ч^^и' ~^,п. -• ■• j

__ ^. перенапруження снігового покрову

— *■ різкий порыв вітру

---- *- звукова хваля

—*- різка зміна метеорологічннх умов

Що ж можуть зробыты снігові лавини, які несуть з собою десятки і сотні тисяч тонн?Рухаючись з/ швидкістю майже 200 км/год, лавина спустошує все на своему шляху. Небезпека руйнівної сили лавини полягае ще в тому, що сніговий вал жене поперед себе повітряну хвилю, а повітряний таран більш небезпечний, ніжудар снігової маси — перевертає будинки, ламає дерева, контузить і душить людей. Така хвиля повітря мало чим відрізняється від викликаноі вибухом велико! бомби.

4. НЕБЄЗПЕКИ. ЩО ВЕДУТЪ ДО НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЩИ. ТА ЗАХОДИ ЗНИЖЕННЯ ІХ НАСЛІДКІВ 173

Існує пасивний та активный захист від лавин. При пасивному захисті уникають використання лавинонебезпечних схилів або ставлять на них загороджувапьні щити. При активному захисті проводить обстріл ла­винонебезпечних схилів, що викликає сходження невеликих, безпеч-них лавин, запобігаючи таким чином накопиченню критичних мае снігу.

* Селі. Виникають селі в басейнах невеликих гірських річок внас-лідок злив, інтенсивного танення снігів, проривів завальних озер, об-валів, зсувів, землетрусів.

А Селі — це паводки з великою концентрацією грунту, мінеральних час-тин, каміння, уламків гірських порід (від 10-15 до 75% об'єму потоку).

«Сель» (сайль) — слово арабське і в перекладі означає бурхливий потік, тобто за зовнішнім виглядом селевий потік — це шалено виру-юча хвиля висотою з п'ятиповерховий будинок, яка мчить ущелиною з великою швидкістю.

Селі трапляються в багатьох країнах — в деяких областях Індії та Китаю, Туреччини та Ірану, в гірських районах Північної та Південної Америки. Від селевих потоків страждає населения Кавказу, Середньої Азії та Казахстану. В Україні селеві потоки трапляються в Карпатах та Криму.

За складом твердого матеріалу, який переносить селевий потік, їх можна поділити на:

>грязьові (Ьуміш води з грунтом при незначній концентрації камін-ня, об'ємна вага складає 1,5-2 т/куб.м>;

Угрязекам'яні (суміш води, гравію, невеликого каміння, об'ємна вага — 2,1-2,5 т/куб.м);

>водокам'яні (суміш води з переважно великим камінням, об'ємна вага — 1,1-1,5 т/куб.м).

У Карпатах найчастіше трапляються водокам'яні селеві потоки не­велико! потужності, у Середній Азії — грязьові потоки.

Швидкість селевого потоку зазвичай становить 2,5-4,5 м/с, але під час прориву заторів вона може досягати 8-10 м/с і більше.

!

Небезпека селів не тільки в їх руйнівній силі, а й у раптовості їх появи. Засобів прогнозування селів на сьогодні не існує, оскільки наука точно не знає, що саме провокує початок сход­ження потоку. Однак відомо, що необхідні дві основні переду-мови — достатня кількість уламків гірських порід і вода. Разом з тим для деяких селевих районів встановлені певні кри-терії, які дозволяють оцінити вірогідність виникнення селів.

174 * ИЕБЕЗПЕКИ. ЩО ВЕДУТЬ ДО НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ, ТА ЗАХОДИ ЗНИЖЕННЯ ІХ НАСЛЩКІВ

Засоби боротьби з селевими потоками досить різноманітні: • будів-ництво гребель, • каскаду запруд для руйнації селевого потоку, • стінок для закріплення відкосів тощо.

• у випадку попередження про селевий потік або зеув, які насу-ваються, слід якомога швидше залишити приміщення і вийти в небез-печне місце;

• надавати допомогу людям, які потрапили в селевий потік, ви-користовуючи дошки, палки, мотузки та інші засоби; виводити лю­дей з потоку в напрямку його руху, поступово наближаючись до краю;

• при захопленні сніговою лавиною, необхідно зробити все, щоб опи-нитись на П поверхні (звільнитись від вантажу, намагатись рухатисъ вгору, рухи як при плаванні); якщо ні, то потрібно намагатися закри-ти обличчя курткою, щоб створити повітряну подушку (сніговий пил потрапляє в ніс i рот — людина задихаеться);

• вирушаючи в гори, необхідно мати при собі лавинні мотузки яс-кравого колюру; мотузку намагатися викинути на поверхню, щобзавдяки мотузці людину, яка потрапила в снігову лавину, могли знайти.