Речовин у навколишне середовище

Найнебезпечнішими за наслідками є аварії на АЕС з викидом в ат­мосферу радіоактивних речовин, внаслідок яких мае місце довгостро-кове радіоактивне забруднення місцевості на величезних площах.

На підприємствах атомної енергетики відбулися такі значні аварії:

• 1957рік — аварія в Уїндскешіі (Північна Англія) на заводі по виробниц-mey плутонію (зона радіоактивного забруднення становшіа 500 кв.км);

• 1957 рік — еибух сховища радіоактивних еідходів біля Челябінська, СРСР (радіацШне забруднення переважно стронцієм-90 територїі, наякій мешкало 0,5 млн осіб);

• 1961 рік — аварія на ЛЕС в Айдахо-Фолсі, США (в реакторі стався вибух);

• 1979рік — аварія на АЕС «Тримайл-Айленд» у Гарисберзі, США (стало-ся заражения великих територш короткоживучими радіонуклідами, що при-звело до необхідності евакуювати населения з пршіеглої зони).

26 квітня 1986

Однак найбільшою за масштаба­ми забруднення навколишнього се-редовища є аварія, яка сталася 1986 р. на Чорнобильськш АЕС. Внаслідок грубих порушень правил експлуа-таціїта помилковихдій 1986 рік став для людства роком вступу в епоху ядерної біди. Історія людства ще не знала такої аварії, яка була б на-стільки згубною за своїми наслідка-ми для довкілля, здоров'я та життя людей. Радіаційне забруднення ве­личезних територш та водоймищ, міст та сіл, вплив радіонуклідів на мільйони людей, які довгий час про-живають на забруднених територіях, дозволяє назвати масштаби Чорно-бильської катастрофи глобальними, а ситуацію надзвичайною.

За оцінками спеціалістів, відбулись викиди 50 мегакюрі небезпеч-них ізотопів і 50 мегакюрі хімічно інертних радіоактивних газів. Сумарне радіоактивне забруднення еквівалентне випадінню радіоактивних ре­човин від вибуху декількох десятків таких атомних бомб, які були ски­нул над Хіросімою. Внаслідок цього викиду були забруднені води, грун­ти, рослини, дороги на десятки й сотні кілометрів. Під радіоактивне ураження потрапили території України, Білорусі, Росії, де зараз про-живає 5 млн осіб.

 

182 «■ НЕБЕЗПЕКИ. ЩО ВЕДУТЬ ДО НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ. ТА ЗАХОДИ ЗНИЖЕННЯ ЇХ НАСЛЩКІВ

4. НЕБЕЗПЕКИ. ЩО ВЕДУТЬ ДО НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ. ТА ЗАХОДИ ЗНИЖЕННЯ ІХ НАСПІДКІВ 183

Нині радіоактивний стан об'єкта ЧАЕС такий: доза опром'тення становить J5-300 мР/год, а на окремих ділянках 1-5 Р/год. Проектный термін службы сар­кофага, який захищає четвертий реактор, — 30 років. Зараз планується бу-дівництво «Саркофага-2», який повинен вмістити «Саркофаг-1» і зробити його безпечним. 15 грудня 2000року відбулося закриття Чорнобильської АЕС.

Сьогодні ніхто практично не застрахований від епливу наслідків цієї аварії чи будь-якої іншої аварії на об'єктах атомної промисловості. Навіть віддаленість на сотні і тисячі кілометрів від А ЕС не може бути гарантією безпеки.

* Стан здоров 'я населения в умовах довгострокової діїмалых доз

ІОНІзуючого випрОМІНЮвання. Одним з наслідків аварії на Чорнобильськїй

станції є довгострокове опромінення малими дозами іонізуючого випромінювання за рахунок надходження в організм радіоактивних речовин, які містяться в про­дуктах харчування та воді. При впливі малих доз іонізуючого випромінювання відбу-вається поступовий розвиток патологічних процесів.

Проблема оцінки довгострокового впливу на організм малых доз радіоактивно-го випромінювання належить до найбільш актуальних.

Чым далі ми від 26 квітня 1986 p., тим більше пытань постає щодо наслідків аварії. Наведемо дані з доповіді Міністра охорони здоров 'я України про медичні аспекти наслідків аварії через 12 років після трагедії.

Найближчими наслідками цієі аварії стало опромінення осіб, які брали участь у гасінні пожежі та аварійних роботах на атомній електростанції. Гострою променевою хворобою захворіло 238 осіб, 29 з них померло в перші місяці після авары, ще 15 — згодом. Пізніше діагноз «гостра променева хвороба» буе підтверджений у 134 хворих, з них важкого та дуже важкого ступеня — у 43.

Близько 2 тисяч осіб отримали місцеві променеві ураження, з 800 тисяч, що брали участь у роботах з ліквідації аварії. Це пожежники, військові, працівники атомної енергетики, наукові співробітники, бу-дівельники, медичні працівники та багато інших.

Найбільші дози опромінення зареєстровані серед пожежників та персоналу АЕС, які працювали під час аварії в першу добу.

Усього, за сучасними даними, внаслідок Чорнобильської катастро-фи в Україні постраждало майже 3,23 млн осіб, з них 2,35 млн мешка-ють протягом 12 років на забрудненій території, більше 358 тисяч бра­ли участь у ліквідації наслідків аварії, 130 тисяч були евакуйовані 1986 р. або були відселені пізніше.

* Шляхи підвищення життєдіяльності в умовах радіаційної не-
безпеки. Актуальним для жителів багатьох районів України є питания
про виживання в умовах підвишеної радіації. Оскільки зараз основну
загрозу становлять радіонукліди, що потрапляють в організм людини
з продуктами харчування, слід знати запобіжні й профілактичні захо­
ди, щоб сприяти виведенню з організму цих шкідливих речовин.

Сучасна концепція радіозахисного харчування базується на трьох принципах:

► обмеження надходження радіонуклідів з їжею;

184 4. нсєезтки. ЩО ВЕДУТЬ до надзвичайних ситуацій. та заходи зниження Тх наслідків

 

► гальмуеання всмоктування, накопичення і прискорення їх виведення;

► підвищення захисних сип організму.

Третій напрям передбачає пошук та створення радіозахисних харчових речо­вин і продуктів, які мают ь антыоксыдантну та імуностимулюючу активність й здатні підвишувати стійкість організму до несприятливої діірадіоактивного випроміню-вання (антымутагены та радюпротекторы). На допомогу приходять прыродш «за-хисники». До цих речовин належать: листя чаю, виноград, чорна смородина, чор-ноплідна горобына, обліпиха, банани, лимони, фЫкы, грейпфрути, гранати; з овочів — шпинат, брюсселъська і цвітна капуста, боби, петрушка. Для того, щобрадіо-нукліди не засвоювались організмом, потрібно постшно вживати продукти, які містять пектины, зокрема яблука. Насіння соняшника належить до групи радіо-захысных продуктов. Багаті на біорегулятори морські продукты, дуже корисний мед і свіжі фруктові соки.

о S'S О Добре харчування.

•г 8 І ~ © Щоденне випорожнення.

0 §_«| © Вживання:

1 f | І ■ відварів насіння льону, чорносливу, кропиви, проносных трав; и о || ■ соків з червоними пігментами (виноградний, томатный); \\%\ " ^орнопліоної горобини, гранатів, родзинок;

I,»-!,'* §• ■ вітамінів А, Р, С, В, соку буряка, моркви;

| | § І ■ хрону, часнику;

р Ц | 8 ■ крупи гречаної, вівсяної;

^!g. ^- * *? ■ активованого вугілля (1-2 таблетки перед їжею);

•Щ а * I ■ сирів, вершків, сметаны;

15 §■"£ I ■ овочів й фруктів (знімати верхній шар до 0,5 см, з капусты

І § і. видаляты верхні тры листки);

.«,

4.2.3. Аваріїз витоком сильнодіючих отруйних речовин

(g/8 О Щедре пиття.

Аварії з витоком сильнодіючих отруйних речовин і заражениям на-вколишнього середовища виникають на підприємствах *хімічної, *на-фтопереробної, *целюлозно-паперовоїі *харчової промисловості, *во-допровідних і очисних спорудах, а також при *транспортуванні силь-нодіючих отруйних речовин.

И£" "W.lfc. «•«•ЧИ

Джерела хімічних аварій

выкиды та витоки небезпечних хімічних речовин загорання різннх матеріалів, обладнання, будівельних конструкцій, яке супроводжується забрудненням навколишнього середовища аварії на транспорта при перевезенні небезпечних хімічних речовин, вибухових та пожежонебезпечних вантажів

4. НЕБЕЗПЄКИ, ЩО ВЕДУТЬ ДО НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ, ТА ЗАХОДИ ЗНИЖЕННЯ ІХ НАСЛІДКІВ 185

Безпосередніми причинами цих аварій є: ► порушення правил безпе-ки й трансгюртування, > недотримання техніки безпеки, ► вихід з ладу агрегатів, >механізмів, ► трубопроводів, ► ушкодження ємностей тощо.

Одним з найяскравіших прикладів аварій може служити аварія, яка трапилась на хімічному підприємстві американської транснаціональної корпорації «Юніон Карбайд» в індійському місті Бхопал 1984 р. Викид стався panmoeo, е нічний час. Урезультаті аеарії в атмосферу потрапило декілька десяткіе тонн газоподібно-го компонента — метилізоционату. Ця сполука — дуже сильна отрута, яка еик-ликає ураження очей, органіе дихання, мозку та інших життєво важлиеих органів людини. Загинуло більше 2,5тисяч осіб, 500тисяч осіб отруїлося, з них у 70тисяч отруєння зумовили багаторічні захворювання. Збитки від цієї техногенної ката-строфи оцінюються в 3 мільярди доларів США.

Офіційне розслідування причин цієї катастрофи виявило значні прорахунки в проектуванні підприємства, недосконалість системи попередження витоків от-руйних газів. Місцева влада та населения не були заздалегідь сповіщені про потен-ційну небезпеку для місцевих жителів, пов 'язану з технологією виробнишпеа от-рутохімікатів.

W Головною особливістю хімічних аварій (на відміну від інших про-^ мислових катастроф) є їх здатність розповсюджуватись ва значні

території, де можуть виникати великі зони небезпечного забруд-

нення навколишнього середовища.

Повітряні потоки, які містять гази, пароподібні токсичні компонента, аерозолі та інші частники, стають джерелом ураження живих організмів не тільки в осередку катастрофи, a і в прилеглих районах. У США для кожної з 336 особливо небезпечних хімічних речовин, які можуть по-трапити в навколишнє середовище внаслідок аварії, встановлено три рівні впливу:

1. Виникає дискомфорт у постраждалих.

2. 3 'являешься втрата працездатності.

3. Виникає загроза життю.

До числа небезпечних для здоров'я людини газоподібних сполук, які забруднюють атмосферу при хімічних аваріях та катастрофах, можна віднести: Cl₂, НС1, HF, HCN, SO,, S0₂, CS₂, СО, С0₂, NH₃, СОС1,, оксиди азоту та інші.

А Сильнодіючими отруйними речовинами називаються хімічні спо-луки, які в певних кількостях, що перевищують ГДК, негативно вппи-вають на людей, сільськогосподарських тварин, рослини та викли-кають у них ураження різного ступеня. Сильнодіючі отруйні речовини можуть бути елементами технологічного про­весу (аміак, хлор, сірчана й азотна кислоти, фтористый водень та інші) і можуть утворюватись при пожежах на об'єктах народного господарства (чадний газ, оксиди азоту та сірки, хлористий водень).

На mepumopii України знаходиться 877хімічно небезпечних об'єктів та 287000 об 'єктіе використовують у своему виробництві сильнодіючі отруйні речовини або їх похідні (у 140 містах та 46 населених пунктах). Нарощення хімічного вироб-ництва призвело таком: до зростання кількості промислових відходів, які станов-лять небезпеку для навколишнього середовища і людей.

4.2 А. Аваріїна транспорта

Необхідність транспорту в наш час не викликає жодного сумніву. Транспорты засоби мають великий позитивний вплив на економіку країни, створюютъ зручність і комфорт для людей. Розвиток транспорту, підвищення його ролі у житті людей супроводжується не тільки позитивним ефектом, а й негативними наслідками, зокрема, високим рївнем аварійності транспортних заходів та дорожньо-транс-портних пригод (ДТП).

Будь-який транспортний засіб — це джерело підвищеної небезпеки. Людина, що скористалась послугами транспортного засобу, знаходиться в зоні підвищеноі небезпеки. Це зумовлюється можливістю ДТП, катастрофами та аваріями поїздів, літаків, морських та річкових транспортних засобів, травмами при посадці чи виході з транспортних засобів або під час їх руху.

* Автомобільний транспорт. У світі щорічно внаслідок ДТП гине
250 тисяч людей і приблизно в 30 разів більша кількість отримує травми.

Закон України «Про дорожній pyx» визначає правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров'я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охоро-ни навколишнього природного середовища.

Велике значения при аваріяхмає психологічний чинник, зокрема емоиійний стрес. Для пасажирів зоесім не підготовлених та необізнаних з обставинами можливих аварій, цей чинник відіграє негативну роль. Люди, які підготовлені, знають про можливі аварійні ситуації, а також про те, що робити при Тх виникненні, скоять менше помилок під час дійсної аварійної ситуації, що може врятувати їм життя. Тому необхідно, щоб кожний пасажир з метою підвищення особистої дорожньо-транспортноі безпеки знав потенційно аварійні ситуації, характеры для того чи іншого виду транспортних засобів, послугами якого він скористався, крім того, буе добре обізнаний з засовами індивідуального та колективного захисту, що зна-ходяться на транспортному засобі, та знав способы іх використання.

* Повітряний транспорт. 3 моменту виникнення авіації виник-
ла проблема забезпечення безпеки авіапольотів. На відміну від інших
видів транспорту відмови двигунів у польотах практично завжди при-
зводять до неминучих катастрофічних наслідків. У середньому щорі-
чно в світі стається близько 60 авіаційних катастроф, в 35 з яких ги­
нуть усі пасажири та екіпаж. Близько двох тисяч людських життів
щорічно забирають авіаційні катастрофи, а на дорогах світу щорічно
гине понад 250 тисяч чоловік. Отже, ризик потрапити під колеса ма­
шин в 10-15 разів вищий від ризику загинути в авіакатастрофі.

 

4. НЕБЕЗПЕКИ. ЩО ВСДУТЬ ДО НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ, ТА ЗАХОДИ ЗНИЖЕННЯ ІХ НАСШДКІВ

4. НЕЄЕЗПВСИ. ЩО ВЕДУТЬ ДО НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ. ТА ЗАХОДИ ЗНИЖЕННЯ ТХ НАСЛІДКЮ

іЬАналіз авіаційних катастроф у світовому масштабі показує, що загальний шанс на спасіння в авіакатастрофах при польотах на великих реактивных авіалайнерах значно виіций, порівняно з неве­ликими літаками.

Наслідки при авіакатастрофах для пасажирів можуть бути: від слаб-кого невротичного шоку до тяжких чисельних травм. Це можуть бути ► ушкодження тазових органів, ► органів черевної порожнини, ► груд-ної клітки, ►поранения голови, ниш, ►опіки, ► переломи, особливо нижніх кінцівок, ► асфіксія, яка настає внаслідок дихання парами си-нильної кислоти, що виділяється при горінні пластикових матеріалів корпусу літака. При катастрофах деяких травм можна уникнути, якщо дотримуватись певних рекомендацій. Ці рекомендації збільшують шанси пасажирів на спасіння в будь-якій ситуашї.

• Залізничний транспорт. Пасажири залізничного транспорту також
знаходяться в зоні підвищеної небезпеки. Зонами підвищеної небезпеки
на залізничному транспорт! є: ► залізничні колії, ► переїзди, ► посадочні
платформи та вагони, в яких пасажири здійснюють переїзди. Постійну
небезпеку становить система електропостачання, можливість аварій,
зіткнення, отримання травм під час посадки або висадки. Крім цього за-
лізничними коліями перевозиться небезпечні вантажі: від палива та на-
фтопродуктів до радіоактивних відходів та вибухових речовин.

Найбільшу небезпеку для пасажирів становлять пожежіу вагонах Зумовлюєть-ся це тим, що у вагонах (замкненому просторі) завжди перебуває велика кількість людей. Температура в осередку пожежі дуже швидко підвищується з утворенням токсичних продуктів горіння. Особливо небезпечними є пожежі в нічний час на великих перегонах, коли пасажири сплятъ.

?

Дотримання правил безпеки як пасажирами і машиністами, так і пішоходами значно зменшує ризик потрапляння в надзвичайні • ситуації, а саме:

• при русі вздовж залізничної коли не дозволяється підходити ближче німс на 5м до крайньої рейки;

• на електрифікованих ділянках залізничної коли не підніматися на опори, а також не торкатися спуску, який відходить від опори дорейок, а також дротів,

які лежать на землі;

• залізничні колії можна переходити тільки у встановлених місцях (по пішох-ідних містках, переходах тощо); перед переходом колій необхідно впевнитись у відсутності потяга або локомотива і тільки після цього здійснювати перехід;

• підходячи до переізду, уважно простежте за світловою та звуковою сигна-лізацією та положениям шлагбаума; переходити колії можна тільки при відкри-тому шлагбаумі, а при його відсутності — коли не видно потяга;

• забороняеться бігти по платформі вокзалу вздовж потяга, що прибуває чи відходить;

• під час проходження потяга без зупинки не стояти ближче двох метрів від
краю платформи;

188 4. НЕБЕЗПЕКИ. ЩО ВЕДУТЬ ДО НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ, ТА ЗАХОДИ ЗНИЖЕННЯ IX НАСЛІДКЮ

 

• nidxodumu до вагона дозволяється тільки після повної зупинки потяга;

• посадку у вагон та вихід з нього здійснювати тільки з боку перона і бути при цьому обережним, щоб не оступитися та не потрапити у зазор між посадочною площадкою вагона та платформою;

• на ходу потяга не відкривайте зовнішні двері тамбурів, не стійте на підніжках та перехідних майданчиках, а також не висовуйтесь з вікон вагонів; при зупинках потяга на перегонах не виходьте з вагонів;

• забороняеться використовувати у вагонах відкритий вогонь та користува-тися побутовими приладами, що працюють від вагонноі електромережі (чайники, праски і таке інше); перевозити у вагонах легкозаймисті та вибухонебезпечні матеріали;

• при екстреній евакуації з вагона зберігайте спокій, з собою беріть тільки те, що необхідно, великі речі залишайте у вагоні, тому що це погіршить швидкість евакуаціГ, падайте допомогу в евакуації пасажирам з дітьми, літнім людям, інва-лідам та іншим;

• при виході через бокові двері та аварійні виходи будьте обережними, щоб не потрапити під зустрічний потяг.

• Морський транспорт. Як і всі інші види транспортних засобів,
мореплавство пов'язане з можливістю аварій, катастроф та ризиком для
життя людини.

?

Можливий ризик для життя людини на морських транспортних засобах значно вищий, ніж на авіаційних та залізничних видах, % але нижчий, ніж на автомобільних.

У світовому морському транспорті щорічно зазнають аварій понад 8000 кораблів, з них гине понад 200 одиниць. Безпосередньої небезпеки для життя під час аварії зазнають понад 6000 людей, з яких близько 2000 гине.

Найтяжча в історії мореплавства катастрофа пасажирського судна «Дона Пас» в районі Філіппін забрала 3132 життя. Того ж року в катас-

В

^,.. трофі англійського пасажирського

Основні причини гюрому «Геральд офф фри ентер-

загибелі кораблів- _npaib> за_{Гинуло {т} ^_и. _Пр^Р_и

-*- посадка на рифи розслідуванні останньої катастро-
-*- зіткнення Ф^и виявилось, що безпосередньою
-*• перекидання причиною стала колективна
-*- пожежі помилка капітана і команди.
■*• порушення норм експлуатації Людські помилки призвели до за­
то правил безпеки гибелі технічно справних кораблів
-»- помилкові функціональні дії «Михайло Ломоносов» та «Адмірал
команди Нахімов» при спокійному морі
■*• інше та ясній погоді.