Надання першоїдопомоги приугопленні

Людину, шо тоне, необхідно передусім витягнути з води на берег чи палубу судна. Витягуючи потерпілого, необхідно бути дуже обережним, оскільки він може не контролювати своі' дії і здатен, вчепившись за рятівника, потягнути за собою і його. Рекомендується підпливати до утопаючого ззаду, захопити його за голову і буксирувати до берега. Є і інші способи буксирування, при яких потерпілого захопують за плечі або під руки. Головне — не дати змоги потопаючому схопити рятівника та паралізувати його дії. Доцільно витягувати потерпілого за його одяг чи за волосся.

Якщо nidnnuemu до потопаючого ззаду неможливо, а він не контро-лює свої дії, чинить onip та намагається вхопитися за рятівника, по-трібно пірнути під нього, захопити однією рукою під коліно, а долонею другоїруки сильно штовхнути інше коліно спереду і повернути потопа­ючого до себе спиною. Украйніх випадках, коли потерпілий своїми дія-ми створює загрозу життю рятівника, хапаючись за нього, потрібно негайно звільнитися від «обіймів» потопаючого. Якщо потопаючий за-хопив одночасно тулуб та руки рятівника спереду, необхідно завдати кулаком різкого удару в область ребер потопаючого. Залежно відмісця захвату можливі інші способи звільнення.

Залежно від того, чи наповнились легені потерпілого водою чи ні, роз-різняють два види утопления — мокре і сухе. При справжньому (мокро­му) утопленні рідина обов'язково потрапляе в легені (75-95% усіх утоп-лень). При рефлекторному звуженні голосовоі щілини вода не потрапляе в легені і людина гине від механічної асфіксії (5-20% усіх утоплень). Трапля-ються утоплення від первинної зупинки серця і дихання внаслідок травми, температурного шоку тощо. Утоплення може настати також при три-валому пірнанні, коли кількість кисню в організмі зменшується до рівня, що не відповідає потребам мозку.

Ознаки. У випадку мокрого утоплення, коли потерпілого рятують одразу після занурення під воду, у початковий період після його підняття на по-верхню спостерігаеться загальмований або збуджений стан, шкірні покри­ви і губи бліді, дихання супроводжується кашлем, пульс прискорений, морозить. Верхній відділ живота здутий, нерідко буває блювання. Вказані ознаки можуть швидко зникнути, але інколи слабкість, запаморочення, біль у грудях та кашель зберігаються протягом кількох днів.

Якщо тривалість остаточного занурення потсрпілого під воду становила не більше кількох хвилин, після витягнення з води людина непритомна, шкірні покриви синюваті, з рота і з носа витікає пінна рідина рожевого забарвлення, зіниці слабо реагують на світло, щелепи міцно стиснугі, дихання уривчасте або вщеутне, пульс слабкий, нсритмічний, стан організму характеризується як агональний.

5. БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ 279

У тих випадках, коли після остаточного занурення потерпілого під воду минуло 2-3 хвилини, самостійне дихання і серцева діяльність, як правило, відсутні, зіниці розширені і не реагують на світло, шкірні покриви синюшні. Ці ознаки свідчать про настання клінічної смерті.

При сухому утопленні посиніння шкіри виражене менше, ніж при мокро­му, в агональному псріоді відсутнє витікання пінистої рідини з рота. Клінічна смерть триває 4-6 хвилин.

Утоплення, шо розвинулось внаслідок первинної зупинки серця і серцевої діяльності, характеризується різкою блідістю шкіри, відсутністю рідини в по­рожний! рота і носа, зупинкою дихання і серця, розширенням зіниць. У таких утоплеників клінічна смерть може тривати 10-12 хвилин.

Допомога. Якнайшвидше очистити порожнину рота і глотки утопленого від сли-зу, мулу та піску. Якщо в дихальних шляхах потерпілого є вода, її необхідно швидко видалити, для чого потерпілого перевертають на живіт, перегинають через коліно, щоб голова звисала вниз, і кілька разів натискають на спину (рис. 5.7). Після цього потерпілого перевертають обличчям догори і починають робити оживления.

Рис.5.7. Видалення води з дихальних шляхів та шлунка у витягнутого з води.

Коли утопленик врятований у початковому періоді утоплення, треба насам-перед вжити заходів до усунення емоційного стресу: зняти мокрий одяг, досуха обтерти тіло, заспокоїти. Якщо потерпілий непритомний при досить спонтанному диханні, його кладуть горизонтально, піднімають на 40-50° ноги, дають подихати нашатирним спиртом. Одночасно зігрівають потерпілого, про-водять масаж грудної клітки, розтирають руки і ноги.

ИЗГ⁵ ЗАВДАННЯДЛЯ САМОСТІЙНОГО ОПРАЦЮВАННЯ

Вивчити класифікацію надзвичайних ситуацій, встановлену Постановок) Кабінету Міністрів України № 1099 та іх кодування