Моделювання процесу формування готовності педагогів до інноваційної діяльності

Розробка регіональної моделі підготовки вчителів до інноваційної діяльності передбачає поетапне вирішення наступних кроків:

1. Визначення та обґрунтування передумов інноваційних процесів в регіональній системі освіти.

2. Ознайомлення з існуючими моделями змісту і структури інноваційної діяльності вчителя.

3. Вивчення стану готовності конкретних категорій/груп учителів до інноваційної діяльності.

4. Розробка та обґрунтування регіональної моделі підготовки вчителя до інноваційної діяльності в системі післядипломної педагогічної освіти.

5. Відпрацювання дидактичного забезпечення післядипломної підготовки вчителя до інноваційної діяльності.

6. Реалізація теоретичних положень та функціональної моделі формування готовності вчителя до інноваційної діяльності в системі післядипломної педагогічної освіти.

7. Уточнення навчальних програм, планів, коригування технології організації та проведення підготовки вчителів до освоєння інновацій.

8. Діагностика досягнутого рівня сформованість готовності вчителів до інноваційної діяльності за результатами навчання.

9. Створення інноваційного освітнього середовища в конкретних закладах освіти.

10. Стимулювання та організаційно-методичне забезпечення інноваційної діяльності окремих учителів-новаторів та педагогічних колективів.

Готовність до інноваційної діяльності обумовлюється двома необхідними чинниками: організацією оптимального інноваційного середовища та освоєнням технології самоорганізації педагогічної діяльності, пізнавальним інструментом відображення практики навчання й виховання. В якості такого інструмента на етапі моделювання процесу формування готовності до освоєння інновацій рекомендуємо розглядати структурну модель інноваційної діяльності як інтегрованої системи цілісного педагогічного процесу та інноваційної педагогічної діяльності, на основі якої педагог має можливість оволодіти всіма її структурними елементами − від формування мети до одержання результату, його оцінки та наступної корекції.

Структурна модель інноваційної діяльності може бути представлена педагогічними характеристиками-цінностями за трьома параметрами:

1) емоційно-ціннісний	− сприйнятливість до нового, потреба удосконалювати свою діяльність; − переконаність у необхідності педагогічних інновацій; − постійне прагнення до самопізнання;
2) когнітивний	− поінформованість про особливості інноваційної педагогічної діяльності; − володіння методами педагогічної дослідницької діяльності; − здатність комбінувати й створювати нові форми та методи роботи;
3) процесуальний	− організація спільної творчої діяльності в педагогічному колективі; − здатність до оцінки ефективності досягнення результатів.

Використання означеної структурної моделі у процесі підготовки вчителів до інноваційної діяльності передбачає зміну технології та змісту післядипломної педагогічної освіти. Робота обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, методичної служби районного та шкільного рівнів має спрямовуватися на залучення педагогів до особистісно-значущих видів діяльності, організацію навчального процесу з формування готовності вчителів та керівників закладів освіти до інноваційної діяльності, допомогу педагогічним колективам у створенні інноваційного освітнього середовища.

Моделювання власне процесу підготовки вчителів до інноваційної діяльності покликане визначити пріоритетні напрямки такої підготовки; забезпечити системність і цілісність підготовки в контексті процесів модернізації і розвитку загальної середньої освіти; зорієнтувати процес професійного росту вчителя на моделювання структури інноваційної діяльності.

Модель технології підготовки вчителя до інноваційної діяльності складається з трьох компонентів (О.Г. Козлова):

 

 

Змістовий компонент моделі:

Øособистісно-гуманістична орієнтація вчителя;

Øздатність до системного бачення педагогічної реальності иа системної дії в професійно-педагогічних ситуаціях;

Øкреативність у професійній сфері;

Øнаявність комунікативної і рефлексивної культури;

Øволодіння сучасними педагогічними технологіями.

Процесуальний компонент моделі − етапи підготовки вчителя до інноваційної діяльності:

Øорганізаційно-діагностичний;

Øнавчально-регулятивний;

Øкорекційно-діяльнісний;

Øаналітико-рефлексивний.

Результативно-оцінний компонент моделі − основні показники сформованості до інноваційної діяльності:

Øмотиваційна активність;

Øтехнолого-педагогічна підготовленість;

Øставлення до педагогічної діяльності.

В даній моделі кожний показник розкривається через систему параметрів − ознак, які описують його ступінь реалізації (див. додаток 2).

Процес формування готовності педагогів до інноваційної діяльності в системі післядипломної педагогічної освіти можна представити як послідовність кількох етапів.