Мы поможем в написании ваших работ!
ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
|
Проаналізувати основні етапи політичного розвитку Київської Русі.
Содержание книги
- Визначити предмет, завдання курсу історії України та методологію його вивчення.
- Проаналізувати основні стадії первісного ладу на українських землях.
- Проаналізувати основні етапи політичного розвитку Київської Русі.
- Визначити причини занепаду Київської Русі, охарактеризувати піднесення Галицько-Волинського князівства, його роль в історії українського народу
- Проаналізувати особливості політичного розвитку та соціально-економічних процесів на українських землях у др. Пол. Хіv – перш. Пол. Хvіі ст.
- Дати оцінку козацько-селянським повстанням кінця хvі – 30-х років хvіі ст.
- Проаналізувати основні етапи Визвольної війни середини ХVІІ ст., їх підсумки.
- Дати оцінку договору 1654 р. з Росією, охарактеризувати його зміст та наслідки для Козацької держави.
- Проаналізувати процес становлення Української Козацької держави у роки Визвольної війни середини ХVІІ ст., визначити внесок Б.Хмельницького у її формування.
- Визначити причини, особливості та етапи громадянської війни (“руїни”) на українських землях у другій половині хvіі ст.
- Дати оцінку соціально-економічним процесам на українських землях у другій половині хvіі – хvііі ст.
- Проаналізувати політичний розвиток українських земель наприкінці хvіі – хvііі ст. , обґрунтувати причини ліквідації російською державою автономного устрою України.
- Проаналізувати соціально-економічний розвиток України у складі Російської імперії у першій половині ХІХ ст.
- Обґрунтувати необхідність реформ 60 – 70-х років ХІХ ст. у Російській імперії та їх наслідки для Наддніпрянської України.
- Проаналізувати соціально-економічний розвиток наддніпрянської України другої половини хіх ст. , визначити особливості промислового перевороту на українських землях.
- Дати оцінку суспільним рухам першої половини хіх ст. На українських землях у складі російської імперії.
- Дати оцінку суспільним течіям та рухам в наддніпрянській Україні другої половини хіх ст.
- Проаналізувати адміністративно-політичний статус та соціально-економічний розвиток західноукраїнських земель у кінці хуііі – на поч. Хх ст.
- Визначити основні течії у суспільному русі західноукраїнських земель у хіх – початку хх ст.
- Дати оцінку соціально-економічному розвитку наддніпрянської України на початку хх ст.
- Охарактеризувати становище українських земель у роки Першої світової війни, визначити відношення до війни українських політичних сил.
- Проаналізувати причини і характер лютневої революції 1917 Р. , її вплив на розвиток подій в Україні.
- Охарактеризувати утворення і діяльність Центральної Ради (березень 1917 – квітень 1918 р.).
- Визначити основні напрямки політики Української Держави П.Скоропадського (квітень – грудень 1918 р.).
- Проаналізувати основні напрямки політики директорії унр та її боротьбу за владу в Україні (кін. 1918 – поч. 1921 рр. ).
- Дати оцінку діяльності Західноукраїнської Народної Республіки, охарактеризувати її історичну долю.
- Проаналізувати політику радянської влади в Україні у 1919 – 1920 рр., сутність і зміст “воєнного комунізму”.
- Визначити мету діяльності білогвардійського руху в Україні у 1919 – 1920 рр. та його участь у подіях громадянської війни.
- Проаналізувати становище усрр на початку 1920-х років, обґрунтувати причини впровадження, сутність та особливості реалізації нової економічної політики в Україні.
- Дати оцінку розвитку народного господарства України у роки непу (1921 – 1928 рр.).
- Обґрунтувати необхідність політики українізації, пояснити її сутність та особливості культурного будівництва 1920-х рр.
- Визначити етапи індустріалізації, її джерела та особливості проведення в Україні.
- Дати оцінку колективізації сільського господарства, з’ясувати причини та масштаби голоду 1932 – 1933 рр. в Україні.
- Проаналізувати процес утвердження тоталітарного режиму в Радянській Україні, визначити характер та масштаби масових репресій кінця 1920-1930-х років.
- Дати оцінку діяльності основних політичних формувань у західноукраїнських землях у 1920-1930-х роках.
- Дати оцінку об’єднанню українських земель 1939 – 1940 рр. та політиці радянізації Західної України.
- Проаналізувати обставини нападу німеччини на срср, воєнні дії на території України у 1941 – 1942 рр.
- Дати оцінку сутності окупаційного режиму в Україні.
- Проаналізувати період визволення України від німецько-фашистських загарбників, дати оцінку підсумкам і урокам Другої світової війни.
- Визначити суть соціально-економічних і політичних процесів в Україні у 1945 – 1953 рр.
- Дати оцінку суспільно-політичного розвитку УРСР в умовах десталінізації радянського суспільства 1953 – 1964 рр.
- Проаналізувати соціально-економічний розвиток радянської України другої половини 50 – першої половини 60-х рр.
- Визначити основні риси суспільно-політичного життя України в умовах посилення командно-адміністративної системи (1965 – 1985 рр.)
- Проаналізувати соціально-економічний розвиток УРСР у 1965 – 1985 рр., обґрунтувати причини наростання застійних явищ.
- Визначити вплив перебудови в срср на події в Україні (1985 – 1991 рр. ).
- Проаналізувати особливості державотворчого процесу в незалежній Україні та особливості конституційного процесу.
- Дати оцінку проблемі формування багатопартійності в сучасній Україні.
- Проаналізувати проблеми реформування економіки України у період незалежності.
- Визначити основні напрямки зовнішньої політики України на сучасному етапі.
Існування К.Р. охоплює період з ІХ ст. до 40-х років ХІІІ ст. Політичний розвиток Київської Русі характеризується становленням та розвитком (еволюцією) державності (Княжа доба в історії України). Умовно цей період розділяється на 3 етапи:
1) Становлення державності (882 - 972 рр.). Перші київські правителі – Олег, Ігор, Ольга – намагалися закріпити свою владу над ін. східнослов’янськими “землями”. Олег приєднав союзи словенів і кривичів, підкорив мерю, весь, чудь; у 907 р. здійснив похід на Візантію, 911 р. – вдруге (міжнародне визнання К.Р., вихід до торгівельних ринків). За князя Святослава було приєднане останнє із східнослов’янських племен – в’ятичі на р. Ока, слов’яни колонізують Поволжя. Важливим внеском у становлення державності була “податкова” реформа Ольги: впорядкування збору данини з допомогою уставів, уроків та погостів.
2) Піднесення і розквіту (980 - 1054 рр.). Володимира Великого (980-1015) називають першим реформатором на Русі: проводить релігійну реформу – бл.988 р. Русь приймає християнство, адміністративну – будує надплемінну державу за принципом територіального підпорядкування (вождів племінних княжінь заміняють в різних містах держави сини Володимира й старші дружинники –12 синів – “ПВЛ"), судову (“Устав земляний”) – закріплює правові відносин, укріпляє кордони (“змієві” вали – на півдні, печеніги) та будує нові міста на заході й півдні.
Ярослав Мудрий (1019-1054) завершив будівництво Давньоруської держави: у 1036 р. він посів Київський престол і підпорядкував своїй владі всю Русь. При ньому стабілізувалися державна територія й кордони (значно розширені - від Балтійського до Чорного моря, від Карпат до р. Оки), було створено перший кодекс державних законів “Руська правда”. 1051 р. за сприяння князя було обрано першого митрополита з русичів – Іларіона. Бібліотека Софійського собору налічувала до 1000 томів рідкісних книг. У зовнішній політиці важливу роль мали міждинастичні шлюби («тесть Європи»). Дружні відносини з Польщею, Скандинавськими країнами (Швецією, Норвегією), Угорщиною, Францією (одруження Анни з Генріхом І у 1049 р.). Таким чином, К.Р. досягла зеніту свого розквіту, стала в ряд з головними країнами середньовічного світу: Візантією та Герман. імперією.
3) Період занепаду та розпаду К.Р. ( Сер. ХІ – 40 рр. ХІІІ ст.).
Після смерті Ярослава Мудрого починається занепад К.Р., йде міжусобна боротьба князів за київській престол (Ярослав віддав Київ старшому синові Ізяславу, Чернігівщину – Святославові, Переяславщину – Всеволодові, Володимир-Волинський – Ігореві, а Смоленськ – В’ячеславові, старшинське столонаслідування). Тріумвірат князів змушений був воювати проти половців (прийшли в першій пол. ХІ ст. в Причорноморські степи з Прикаспію). У 1073 р. між Ярославичами стався розкол – переміг Святослав (помер у 1076 р.). Київським князем став Всеволод, який перерозподілив столи, перевівши Святославового сина Олега на Волинь, а Чернігів віддав своєму – Володимирові Мономаху (!). 1078 р. влада знову перейшла до Ізяслава – він позбавив Святославичів всіх найважливіших володінь. Почалася міжусобна боротьба та напад половців. У серпні 1078 р. Ізяслав загинув, влада перейшла до Всеволода. Його князювання було успішним – завдяки синові Володимирові Мономаху. Він брав участь у 83 битвах (з 13 років займався активною князівською діяльністю). Після смерті батька у 1093 р. відмовляється від влади на користь сина старшого Ярославича – Святополка Ізяславича, сам займає Переяслав (20 років князював, воював проти половців).
1097 р. з ініціативи Мономаха у Любечі відбувся князівський з’їзд, який схвалив принцип отчини – володіння, що належали батькам. Київ було визнано отчиною нащадків Ізяслава в особі київ. князя Святополка Ізяславича, Чернігів належав Святославичам, а Переяслав – Володимирові Всеволодовичу (Мономаху). Після з’їзду спалахнула жорстока усобиця.
Перше десятиліття ХІІ ст. пройшло у протистоянні з половцями. Значних успіхів у боротьбі з ними досяг переяславський князь Володимир Мономах. 1113 р. він став київським князем – крім Переяслава, Новгорода і Києва заволодів Турово-Пінською землею, трохи пізніше Волинню, зміг відновити єдиновладну монархію часів Ярослава Мудрого (1113-1125). Останнім київським князем, верховенство якого визнавали інші князі, зокрема, у зв'язку з успішною зовнішньою політикою (боротьбою проти половців), був син Мономаха – Мстислав (1125 - 11З2).
З 1132 р. на Русі починається феодальна роздробленість (міжусобна боротьба князів за київській престол), К.Р. перетворилася на федерацію відносно незалежних, економічно процвітаючих земель-князівств (від 15 до 50). Припинила існування К.Р. у 1240 р. внаслідок нападу монголо-татар.
Політичний устрій К.Р. – ранньофеодальна монархія на чолі з великим князем на перших двох етапах та федерація відносно незалежних земель-князівств на чолі з Києвом – на останньому. Великому князю належала законодавча і виконавча влада. Значний вплив на державну владу мали віче і боярська дума.
|
