Дати оцінку проблемі формування багатопартійності в сучасній Україні.

Зв’язуючою ланкою між урядом і народом виступають політичні партії. Формування багатопартійності є одним з основних елементів демократичної політичної системи.

Перші політичні партії в Україні виникли у 1989 – 1991 рр. (близько 20). Однак перші «неформальні» організації в Україні виникли у серпні 1987 р.: Український культурологічний клуб у Києві (дисиденти і звільнені політичні в’язні). Члени клубу проводили дискусії про закриті сторінки радянської історії, обговорювали питання про стан української мови та літератури.

Восени 1987 р. у Львові виникло «Братство Лева» - молодіжна організація, яка займалася питаннями культури, політології. У 1988 р. процес утворення громадських об’єднань набув масового характеру.

Весною 1989 р. було утворено громадське об’єднання «Меморіал», філії якого виникли у багатьох містах України. Члени об’єднання вимагали увічнити пам’ять про жертв сталінських репресій, відкрити архіви та донести до народу правду про сталінські часи.

У вересні 1989 р. в УРСР виник Народний рух України за перебудову. Ініціаторами його утворення стали Спілка письменників України, «Меморіал» та Товариство української мови. На час заснування Руху його підтримали 280 тис. осіб. У 1990 р. НРУ висунув гасло виходу з СРСР, проголошення самостійної і незалежної України.

У 1990 – 1991 р. виникає 8 нових політичних партій, зокрема Українська республіканська, демократична, ліберальна, селянсько-демократична партія, Партія зелених. Все ж, найчисельнішою залишалася Комуністична партія України, однак її керівництво було розгублене, а члени партії стали масово виходити з її лав.

Процес утворення нових політичних партій і рухів в Україні продовжується і на цей час. На початку 2006 р. в Україні було більше 120 партій (за неофіційними даними – 127). Це партії різних спрямувань – від релігійних до екологічних, від авторитарних до демократичних, від крайніх лівих до крайніх правих. Сучасні політичні партії України в цілому не виходять за рамки існуючих світових політичних концепцій: комунізм, соціал-демократія, лібералізм і консерватизм. Відбулося більш чітке структурування партій: ультраліві–ліві–лівоцентристи–центр–правоцентристи–ультраправі.

Дещо новий розклад сил сформувався в Україні після парламентських виборів 31 березня 2002 р.: зросла кількість прихильників КПУ та опозиційних сил. Одночасно консолідувалися й провладні партії.

Парламентські вибори 2006 р. визначили новий політичний розклад в Україні: парламентську більшість склали «Партія регіонів», КПУ та СПУ, до парламенту також ввійшли «Блок Ю.Тимошенко» та «Наша Україна». Внаслідок позачергових виборів до парламенту у вересні 2007 р. замість СПУ до ВР ввійшов блок В. Литвина.

Станом на жовтень 2010 р. в Україні зареєстровано 184 політичні партії.

Становлення багатопартійності активізувало діяльність громадських організацій в Україні (на сучасному етапі їх існує більше 500): професійні союзи, Український союз промисловців і підприємців, Союз офіцерів України, Союз солдатських матерів, Червоний Хрест, Київський слов’янський університет; Спілка українських студентів, молодіжне об’єднання “Січ”, скаутська організація “Пласт” (система освіти України на сьогодні охоплює понад 48 тис. закладів та установ, у яких навчається майже 15 млн. учнів та студентів, у ній зайнято понад 2 млн. фахівців).

Процес формування багатопартійності є незавершеним. Українські політичні партії не відображають інтереси всього населення, їх програми за винятком деяких питань багато в чому схожі. Пропорційна система виборів до органів влади змушує партії активізувати свою роботу серед населення та враховувати політичну ситуацію в Україні, яка вимагає зменшення чисельності партій, об’єднання їх у більш потужні об’єднання.