Мы поможем в написании ваших работ!
ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
|
Визначити основні риси суспільно-політичного життя України в умовах посилення командно-адміністративної системи (1965 – 1985 рр.)
Содержание книги
- Визначити предмет, завдання курсу історії України та методологію його вивчення.
- Проаналізувати основні стадії первісного ладу на українських землях.
- Проаналізувати основні етапи політичного розвитку Київської Русі.
- Визначити причини занепаду Київської Русі, охарактеризувати піднесення Галицько-Волинського князівства, його роль в історії українського народу
- Проаналізувати особливості політичного розвитку та соціально-економічних процесів на українських землях у др. Пол. Хіv – перш. Пол. Хvіі ст.
- Дати оцінку козацько-селянським повстанням кінця хvі – 30-х років хvіі ст.
- Проаналізувати основні етапи Визвольної війни середини ХVІІ ст., їх підсумки.
- Дати оцінку договору 1654 р. з Росією, охарактеризувати його зміст та наслідки для Козацької держави.
- Проаналізувати процес становлення Української Козацької держави у роки Визвольної війни середини ХVІІ ст., визначити внесок Б.Хмельницького у її формування.
- Визначити причини, особливості та етапи громадянської війни (“руїни”) на українських землях у другій половині хvіі ст.
- Дати оцінку соціально-економічним процесам на українських землях у другій половині хvіі – хvііі ст.
- Проаналізувати політичний розвиток українських земель наприкінці хvіі – хvііі ст. , обґрунтувати причини ліквідації російською державою автономного устрою України.
- Проаналізувати соціально-економічний розвиток України у складі Російської імперії у першій половині ХІХ ст.
- Обґрунтувати необхідність реформ 60 – 70-х років ХІХ ст. у Російській імперії та їх наслідки для Наддніпрянської України.
- Проаналізувати соціально-економічний розвиток наддніпрянської України другої половини хіх ст. , визначити особливості промислового перевороту на українських землях.
- Дати оцінку суспільним рухам першої половини хіх ст. На українських землях у складі російської імперії.
- Дати оцінку суспільним течіям та рухам в наддніпрянській Україні другої половини хіх ст.
- Проаналізувати адміністративно-політичний статус та соціально-економічний розвиток західноукраїнських земель у кінці хуііі – на поч. Хх ст.
- Визначити основні течії у суспільному русі західноукраїнських земель у хіх – початку хх ст.
- Дати оцінку соціально-економічному розвитку наддніпрянської України на початку хх ст.
- Охарактеризувати становище українських земель у роки Першої світової війни, визначити відношення до війни українських політичних сил.
- Проаналізувати причини і характер лютневої революції 1917 Р. , її вплив на розвиток подій в Україні.
- Охарактеризувати утворення і діяльність Центральної Ради (березень 1917 – квітень 1918 р.).
- Визначити основні напрямки політики Української Держави П.Скоропадського (квітень – грудень 1918 р.).
- Проаналізувати основні напрямки політики директорії унр та її боротьбу за владу в Україні (кін. 1918 – поч. 1921 рр. ).
- Дати оцінку діяльності Західноукраїнської Народної Республіки, охарактеризувати її історичну долю.
- Проаналізувати політику радянської влади в Україні у 1919 – 1920 рр., сутність і зміст “воєнного комунізму”.
- Визначити мету діяльності білогвардійського руху в Україні у 1919 – 1920 рр. та його участь у подіях громадянської війни.
- Проаналізувати становище усрр на початку 1920-х років, обґрунтувати причини впровадження, сутність та особливості реалізації нової економічної політики в Україні.
- Дати оцінку розвитку народного господарства України у роки непу (1921 – 1928 рр.).
- Обґрунтувати необхідність політики українізації, пояснити її сутність та особливості культурного будівництва 1920-х рр.
- Визначити етапи індустріалізації, її джерела та особливості проведення в Україні.
- Дати оцінку колективізації сільського господарства, з’ясувати причини та масштаби голоду 1932 – 1933 рр. в Україні.
- Проаналізувати процес утвердження тоталітарного режиму в Радянській Україні, визначити характер та масштаби масових репресій кінця 1920-1930-х років.
- Дати оцінку діяльності основних політичних формувань у західноукраїнських землях у 1920-1930-х роках.
- Дати оцінку об’єднанню українських земель 1939 – 1940 рр. та політиці радянізації Західної України.
- Проаналізувати обставини нападу німеччини на срср, воєнні дії на території України у 1941 – 1942 рр.
- Дати оцінку сутності окупаційного режиму в Україні.
- Проаналізувати період визволення України від німецько-фашистських загарбників, дати оцінку підсумкам і урокам Другої світової війни.
- Визначити суть соціально-економічних і політичних процесів в Україні у 1945 – 1953 рр.
- Дати оцінку суспільно-політичного розвитку УРСР в умовах десталінізації радянського суспільства 1953 – 1964 рр.
- Проаналізувати соціально-економічний розвиток радянської України другої половини 50 – першої половини 60-х рр.
- Визначити основні риси суспільно-політичного життя України в умовах посилення командно-адміністративної системи (1965 – 1985 рр.)
- Проаналізувати соціально-економічний розвиток УРСР у 1965 – 1985 рр., обґрунтувати причини наростання застійних явищ.
- Визначити вплив перебудови в срср на події в Україні (1985 – 1991 рр. ).
- Проаналізувати особливості державотворчого процесу в незалежній Україні та особливості конституційного процесу.
- Дати оцінку проблемі формування багатопартійності в сучасній Україні.
- Проаналізувати проблеми реформування економіки України у період незалежності.
- Визначити основні напрямки зовнішньої політики України на сучасному етапі.
Період др. пол. 60 – перш. пол. 80-х років або так звана “брежнєвська епоха” характеризується “стабілізацією” політичного, економічного і суспільного розвитку. Консервативний курс партійної верхівки на чолі з Л.Брежнєвим зумовив завершення формування адміністративно-командної системи, реабілітацію сталінщини і формування культу особи Л.Брежнєва (трилогія “Мала земля”, “Відродження”, “Цілина”).
Відчутних змін у “брежнєвські” часи зазнала національна політика. Перші роки правління Брежнєва супроводжувались посиленням автономного курсу українського керівництва. Першим секретарем ЦК КПУ протягом 1963-1972 рр. був П.Шелест. Час його правління відзначився найвищим розквітом українського автономізму. Партійна верхівка України, підтримуючи лінію Москви, намагалася використовувати настрої суспільства у власних інтересах, у боротьбі з центром за більший обсяг влади у республіці. Шелест, будучи непохитним комуністом, відверто захищав мовні і культурні права українців, домагався рівноправного, партнерського входження України в єдиний народногосподарський комплекс (“українізація” 20-х років). У 1970 р. у книзі “Україна наша Радянська” Шелест доводить самобутність України. Книга стала приводом для усунення Шелеста з посади: у травні 1972 р. “за ухилення від офіційної радянської національної політики” він був переведений до Москви без будь-яких офіційних пояснень.
Наступним першим секретарем ЦК КПУ став В.Щербицький (1972-1989). Він був прихильником централізованого керівництва, мовної русифікації. За його правління республіка перетворилася у заповідник політичної та ідеологічної стагнації (застою). Наслідком викривлення національної політики партійного керівництва 70-80-х рр. стала втрата національної ідентифікації.
Посилення ідеологічного тиску на суспільство, переслідування інакодумства, ігнорування національних особливостей, порушення конституційних прав людини викликало значний спротив суспільства і, перш за все інтелігенції. У 60-70-ті рр. у радянському суспільстві утворився новий вид опозиційного руху – дисидентський. Основними проявами дисидентства були протести, листи-звернення до керівників держави, в судові інстанції, розвиток безцензурного друку (самвидав). Головними центрами дисидентської активності були Київ і Львів. Відкриті прояви інакодумства спостерігалися також у Дніпропетровську, Луцьку, Івано-Франківську, Одесі, Тернополі.
У 1975 р. дисидентський рух набуває правозахисного спрямування. У листопаді 1976 р. в Україні виникла громадська група сприяння виконанню Гельсингських угод про права людини, очолена письменником Миколою Руденком (прагнула діяти лише легально і підкреслювала, що не переслідує політичних цілей). Влада жорстоко розправилась з правозахисним рухом: 75 % українських дисидентів (І.Кандиба, В.Стус, Л.Плющ, І.Світличний та багато ін.) опинилися у в’язницях і таборах, частина була позбавлена радянського громадянства. На поч. 80-х рр. в Україні практично не було ідейної опозиції.
Новий етап в історії СРСР і України – побудову суспільства “розвинутого соціалізму” закріпила ІУ Конституція УРСР 20 квітня 1978 р. Загальною рисою суспільного життя стали декларативність, партійний контроль КПРС над всіма сторонами суспільного життя (закріплювався ст. 6 Конституції). Сама ж партія переживала суперечливі тенденції: її ріст мав кількісний характер, вона все більше віддалялась від народу. Це сприяло поглибленню ідеологічної і суспільної кризи.
Отже, суспільно-політична історія України др. полов. 60-х – перш. полов. 80-х рр. характеризується зміною періоду десталінізації посиленням сталінізму; спроби проведення економічних реформ завершились переходом економіки у стан стагнації. Непослідовною і суперечливою була й національна політика. Поступово УРСР (і Радянський Союз в цілому) втягувалися у тотальну соціально-економічну, політичну й ідеологічну кризу. СРСР все більше відставав від країн Заходу.
|
