Мы поможем в написании ваших работ!
ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
|
Дати оцінку козацько-селянським повстанням кінця хvі – 30-х років хvіі ст.
Содержание книги
- Визначити предмет, завдання курсу історії України та методологію його вивчення.
- Проаналізувати основні стадії первісного ладу на українських землях.
- Проаналізувати основні етапи політичного розвитку Київської Русі.
- Визначити причини занепаду Київської Русі, охарактеризувати піднесення Галицько-Волинського князівства, його роль в історії українського народу
- Проаналізувати особливості політичного розвитку та соціально-економічних процесів на українських землях у др. Пол. Хіv – перш. Пол. Хvіі ст.
- Дати оцінку козацько-селянським повстанням кінця хvі – 30-х років хvіі ст.
- Проаналізувати основні етапи Визвольної війни середини ХVІІ ст., їх підсумки.
- Дати оцінку договору 1654 р. з Росією, охарактеризувати його зміст та наслідки для Козацької держави.
- Проаналізувати процес становлення Української Козацької держави у роки Визвольної війни середини ХVІІ ст., визначити внесок Б.Хмельницького у її формування.
- Визначити причини, особливості та етапи громадянської війни (“руїни”) на українських землях у другій половині хvіі ст.
- Дати оцінку соціально-економічним процесам на українських землях у другій половині хvіі – хvііі ст.
- Проаналізувати політичний розвиток українських земель наприкінці хvіі – хvііі ст. , обґрунтувати причини ліквідації російською державою автономного устрою України.
- Проаналізувати соціально-економічний розвиток України у складі Російської імперії у першій половині ХІХ ст.
- Обґрунтувати необхідність реформ 60 – 70-х років ХІХ ст. у Російській імперії та їх наслідки для Наддніпрянської України.
- Проаналізувати соціально-економічний розвиток наддніпрянської України другої половини хіх ст. , визначити особливості промислового перевороту на українських землях.
- Дати оцінку суспільним рухам першої половини хіх ст. На українських землях у складі російської імперії.
- Дати оцінку суспільним течіям та рухам в наддніпрянській Україні другої половини хіх ст.
- Проаналізувати адміністративно-політичний статус та соціально-економічний розвиток західноукраїнських земель у кінці хуііі – на поч. Хх ст.
- Визначити основні течії у суспільному русі західноукраїнських земель у хіх – початку хх ст.
- Дати оцінку соціально-економічному розвитку наддніпрянської України на початку хх ст.
- Охарактеризувати становище українських земель у роки Першої світової війни, визначити відношення до війни українських політичних сил.
- Проаналізувати причини і характер лютневої революції 1917 Р. , її вплив на розвиток подій в Україні.
- Охарактеризувати утворення і діяльність Центральної Ради (березень 1917 – квітень 1918 р.).
- Визначити основні напрямки політики Української Держави П.Скоропадського (квітень – грудень 1918 р.).
- Проаналізувати основні напрямки політики директорії унр та її боротьбу за владу в Україні (кін. 1918 – поч. 1921 рр. ).
- Дати оцінку діяльності Західноукраїнської Народної Республіки, охарактеризувати її історичну долю.
- Проаналізувати політику радянської влади в Україні у 1919 – 1920 рр., сутність і зміст “воєнного комунізму”.
- Визначити мету діяльності білогвардійського руху в Україні у 1919 – 1920 рр. та його участь у подіях громадянської війни.
- Проаналізувати становище усрр на початку 1920-х років, обґрунтувати причини впровадження, сутність та особливості реалізації нової економічної політики в Україні.
- Дати оцінку розвитку народного господарства України у роки непу (1921 – 1928 рр.).
- Обґрунтувати необхідність політики українізації, пояснити її сутність та особливості культурного будівництва 1920-х рр.
- Визначити етапи індустріалізації, її джерела та особливості проведення в Україні.
- Дати оцінку колективізації сільського господарства, з’ясувати причини та масштаби голоду 1932 – 1933 рр. в Україні.
- Проаналізувати процес утвердження тоталітарного режиму в Радянській Україні, визначити характер та масштаби масових репресій кінця 1920-1930-х років.
- Дати оцінку діяльності основних політичних формувань у західноукраїнських землях у 1920-1930-х роках.
- Дати оцінку об’єднанню українських земель 1939 – 1940 рр. та політиці радянізації Західної України.
- Проаналізувати обставини нападу німеччини на срср, воєнні дії на території України у 1941 – 1942 рр.
- Дати оцінку сутності окупаційного режиму в Україні.
- Проаналізувати період визволення України від німецько-фашистських загарбників, дати оцінку підсумкам і урокам Другої світової війни.
- Визначити суть соціально-економічних і політичних процесів в Україні у 1945 – 1953 рр.
- Дати оцінку суспільно-політичного розвитку УРСР в умовах десталінізації радянського суспільства 1953 – 1964 рр.
- Проаналізувати соціально-економічний розвиток радянської України другої половини 50 – першої половини 60-х рр.
- Визначити основні риси суспільно-політичного життя України в умовах посилення командно-адміністративної системи (1965 – 1985 рр.)
- Проаналізувати соціально-економічний розвиток УРСР у 1965 – 1985 рр., обґрунтувати причини наростання застійних явищ.
- Визначити вплив перебудови в срср на події в Україні (1985 – 1991 рр. ).
- Проаналізувати особливості державотворчого процесу в незалежній Україні та особливості конституційного процесу.
- Дати оцінку проблемі формування багатопартійності в сучасній Україні.
- Проаналізувати проблеми реформування економіки України у період незалежності.
- Визначити основні напрямки зовнішньої політики України на сучасному етапі.
Наприкінці ХVІ – у перш. чверті ХVІІ ст. Запорізька Січ стала центром антифеодального і визвольного руху українського народу. Причинами козацько-селянських повстань кін. ХVІ – перш. чверті ХVІІ ст. було посилення соціального, національного і релігійного гноблення українського народу польськими феодалами. Головними учасниками повстань були козаки, селяни і міщани. Характер повстань – антифеодальний, національно-визвольний.
Найбільшими козацько-селянськими повстаннями кін. ХVІ ст. були виступи під керівництвом К.Косинського (1591-1593), С.Наливайка і Григорія Лободи (1594-1596). Вони охопили Київщину, Волинь і Брацлавщину. С.Наливайко у своєму листі до Сигізмунда ІІІ висунув власний проект улаштування козацтва, що передбачав передачу йому земель між Бугом і Дністром, південніше Брацлава, де під його началом мало перебувати 2 тис. чол.; при цьому під єдиною козацькою юрисдикцією опинялася територія від Дніпра до Дністра. Польські війська жорстоко придушили повстання, уряд скасував козацькі права і привілеї, оголосивши козаків “ворогами держави”. В Україні запанувало польсько-шляхетське всевладдя і терор.
Тільки гостра потреба у козацтві як військовій силі змусила уряд частково задовольнити його вимоги щодо повернення втрачених привілеїв (1601). І хоча право на власну юрисдикцію було визнане лише за реєстровцями, під козацьким “присудом” опинялися дедалі нові групи населення, а то й цілі міста.
Народна боротьба активізується у 1620-х роках. Особливе занепокоєння польського уряду викликало втручання козаків у внутрішні справи Кримського ханства, де вони підтримали антитурецьку партію, та кілька зухвалих походів низових козаків на Константинополь. У 1625 р. на Україну були виряджені війська під проводом гетьмана Конецпольського. Гетьману реєстровців Марку Жмайлу не вдалося швидко мобілізувати необхідні сили. Та й за цих умов поляки не змогли завдати козакам рішучої поразки. На Куруковому озері було укладено угоду, за якою кількість реєстровців обмежувалася 6 тис. чол. (тобто подвоювалася порівняно з 1619 р.). Крім того, козакам заборонялося провадити самостійну зовнішню політику щодо Криму й Туреччини та втручатись у релігійну боротьбу.
Після цього в Україні кілька років панував відносний спокій. Та вже на початку 1630 р. Подніпров’я охопило повстання, очолене Тарасом Федоровичем (Трясилом), якого запорожці обрали своїм старшим, відмовившись коритися реєстровому гетьману Григорію Чорному, котрий займав угодовську стосовно поляків позицію. Повстанці вирушили “на волость”, стратили Чорного, заволоділи низкою населених пунктів і зупинились у Переяславі, куди невдовзі підійшли польські війська під проводом Конецпольського. Тут поляки зазнали таких значних втрат, що коронний гетьман мусив піти на переговори з козаками. За укладеною між ними угодою реєстр зростав до 8 тис. чол.; водночас вдвічі, до 2 тис. чол., збільшувалася залога з реєстровців, яка мала постійно дислокуватися на Запорожжі.
У 1635 р. польський сейм приймає рішення про будівництво фортеці на нижньому Дніпрі. Розташований тут гарнізон мав узяти під свій контроль шляхи на Запорожжя. Замок було споруджено біля першого, Кодацького порога. Після закінчення будівництва замок захопив козацький загін на чолі з гетьманом запорожців Іваном Сулимою. Ця подія могла стати сигналом для нового козацького повстання. Однак Сулима був підступно виданий реєстровцями та невдовзі страчений.
Із ще більшою силою виявилися суперечності між запорозьким і реєстровим козацтвом 1637 р., під час повстання Павла Бута (Павлюка), коли було страчено гетьмана реєстровців та частину старшини. Повстанці діяли виступали за звільнення України від гніту Р.П. та релігійних переслідувань. Почалося масове “покозачення” селян Наддніпрянщини. І хоч після поразки у битві під Кумейками (6 грудня 1637 р.) козацько-селянське військо капітулювало, вже навесні наступного року боротьба спалахнула з новою силою, очолювана Яковом Острянином (Остряницею), а потім – Дмитром Гунею. Але перевага була не на боці повстанців, і в липні 1638 р. вони склали зброю.
На скликаній 30 серпня козацькій раді у Києві було оголошено ухвалену сеймом “Ординацію (впорядкування) війська Запорізького реєстрового” (встановлена сеймом у січні 1638 р.): скасовано виборність старшини і козацький суд, зменшено реєстр до 6 тис. чол., замість гетьмана реєстровцями командував обраний польським сеймом комісар, на Запорізькій Січі перебував постійний польський гарнізон. 24 листопада на раді в урочищі Маслів Став козаки прийняли ці продиктовані їм умови разом із новопризначеною старшиною. Під жорстким військово-адміністративним контролем опинилася не тільки “волость”, а й Запорожжя, де дислокувався постійний гарнізон. Запобігати втечам на Низ (що прирівнювалося до злочину) мала відбудована 1639 р. Кодацька фортеця.
Наступне десятиріччя в історії Польщі (1638-1648) було названо періодом “золотого спокою”. Козацько-селянські повстання стали важливим етапом у підготовці необхідних умов для Визвольної війни 1648-1657 рр.
|
