Мы поможем в написании ваших работ!
ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
|
Дати оцінку соціально-економічному розвитку наддніпрянської України на початку хх ст.
Содержание книги
- Визначити предмет, завдання курсу історії України та методологію його вивчення.
- Проаналізувати основні стадії первісного ладу на українських землях.
- Проаналізувати основні етапи політичного розвитку Київської Русі.
- Визначити причини занепаду Київської Русі, охарактеризувати піднесення Галицько-Волинського князівства, його роль в історії українського народу
- Проаналізувати особливості політичного розвитку та соціально-економічних процесів на українських землях у др. Пол. Хіv – перш. Пол. Хvіі ст.
- Дати оцінку козацько-селянським повстанням кінця хvі – 30-х років хvіі ст.
- Проаналізувати основні етапи Визвольної війни середини ХVІІ ст., їх підсумки.
- Дати оцінку договору 1654 р. з Росією, охарактеризувати його зміст та наслідки для Козацької держави.
- Проаналізувати процес становлення Української Козацької держави у роки Визвольної війни середини ХVІІ ст., визначити внесок Б.Хмельницького у її формування.
- Визначити причини, особливості та етапи громадянської війни (“руїни”) на українських землях у другій половині хvіі ст.
- Дати оцінку соціально-економічним процесам на українських землях у другій половині хvіі – хvііі ст.
- Проаналізувати політичний розвиток українських земель наприкінці хvіі – хvііі ст. , обґрунтувати причини ліквідації російською державою автономного устрою України.
- Проаналізувати соціально-економічний розвиток України у складі Російської імперії у першій половині ХІХ ст.
- Обґрунтувати необхідність реформ 60 – 70-х років ХІХ ст. у Російській імперії та їх наслідки для Наддніпрянської України.
- Проаналізувати соціально-економічний розвиток наддніпрянської України другої половини хіх ст. , визначити особливості промислового перевороту на українських землях.
- Дати оцінку суспільним рухам першої половини хіх ст. На українських землях у складі російської імперії.
- Дати оцінку суспільним течіям та рухам в наддніпрянській Україні другої половини хіх ст.
- Проаналізувати адміністративно-політичний статус та соціально-економічний розвиток західноукраїнських земель у кінці хуііі – на поч. Хх ст.
- Визначити основні течії у суспільному русі західноукраїнських земель у хіх – початку хх ст.
- Дати оцінку соціально-економічному розвитку наддніпрянської України на початку хх ст.
- Охарактеризувати становище українських земель у роки Першої світової війни, визначити відношення до війни українських політичних сил.
- Проаналізувати причини і характер лютневої революції 1917 Р. , її вплив на розвиток подій в Україні.
- Охарактеризувати утворення і діяльність Центральної Ради (березень 1917 – квітень 1918 р.).
- Визначити основні напрямки політики Української Держави П.Скоропадського (квітень – грудень 1918 р.).
- Проаналізувати основні напрямки політики директорії унр та її боротьбу за владу в Україні (кін. 1918 – поч. 1921 рр. ).
- Дати оцінку діяльності Західноукраїнської Народної Республіки, охарактеризувати її історичну долю.
- Проаналізувати політику радянської влади в Україні у 1919 – 1920 рр., сутність і зміст “воєнного комунізму”.
- Визначити мету діяльності білогвардійського руху в Україні у 1919 – 1920 рр. та його участь у подіях громадянської війни.
- Проаналізувати становище усрр на початку 1920-х років, обґрунтувати причини впровадження, сутність та особливості реалізації нової економічної політики в Україні.
- Дати оцінку розвитку народного господарства України у роки непу (1921 – 1928 рр.).
- Обґрунтувати необхідність політики українізації, пояснити її сутність та особливості культурного будівництва 1920-х рр.
- Визначити етапи індустріалізації, її джерела та особливості проведення в Україні.
- Дати оцінку колективізації сільського господарства, з’ясувати причини та масштаби голоду 1932 – 1933 рр. в Україні.
- Проаналізувати процес утвердження тоталітарного режиму в Радянській Україні, визначити характер та масштаби масових репресій кінця 1920-1930-х років.
- Дати оцінку діяльності основних політичних формувань у західноукраїнських землях у 1920-1930-х роках.
- Дати оцінку об’єднанню українських земель 1939 – 1940 рр. та політиці радянізації Західної України.
- Проаналізувати обставини нападу німеччини на срср, воєнні дії на території України у 1941 – 1942 рр.
- Дати оцінку сутності окупаційного режиму в Україні.
- Проаналізувати період визволення України від німецько-фашистських загарбників, дати оцінку підсумкам і урокам Другої світової війни.
- Визначити суть соціально-економічних і політичних процесів в Україні у 1945 – 1953 рр.
- Дати оцінку суспільно-політичного розвитку УРСР в умовах десталінізації радянського суспільства 1953 – 1964 рр.
- Проаналізувати соціально-економічний розвиток радянської України другої половини 50 – першої половини 60-х рр.
- Визначити основні риси суспільно-політичного життя України в умовах посилення командно-адміністративної системи (1965 – 1985 рр.)
- Проаналізувати соціально-економічний розвиток УРСР у 1965 – 1985 рр., обґрунтувати причини наростання застійних явищ.
- Визначити вплив перебудови в срср на події в Україні (1985 – 1991 рр. ).
- Проаналізувати особливості державотворчого процесу в незалежній Україні та особливості конституційного процесу.
- Дати оцінку проблемі формування багатопартійності в сучасній Україні.
- Проаналізувати проблеми реформування економіки України у період незалежності.
- Визначити основні напрямки зовнішньої політики України на сучасному етапі.
Розвиток Російської імперії і України на поч. ХХ ст. характеризується вступом країни у епоху імперіалізму, переходом до індустріалізації, політизацією суспільних рухів та піднесенням націонал. руху.
Українська економіка на поч. ХХ ст. була складовою частиною загальноросійського економічного комплексу. Після промислового підйому 90-х рр. ХІХ ст. промисловість Росії у 1900-1903 рр. пережила тяжку економічну кризу, яка охопила вугледобувну, залізорудну, металургійну галузі: відбулося скорочення будівництва залізниць у 4 рази, видобутку залізної руди в Криворіжжі – у 1,5 рази, не працювало 13 доменних печей та 81 вугільна шахта в Донбасі, кількість безробітних становила понад 100 тис. робітників.1904-1908 рр. позначені депресією, і лише у 1909-1913 рр. почалося промислове піднесення.
За рівнем концентрації промислового виробництва Україна на поч. ХХ ст. займала 1 місце у Російській імперії та одне з перших місць у світі. Економічна криза стала каталізатором монополістичних процесів у металургійній, кам’яновугільній, залізорудній галузях: синдикати “Продвагон” (1901), “Продамет” (1902), “Трубопродажа” (1902), “Гвоздь” (1903), “Продвугілля” (1904, складався з 15 акціонерних товариств і контролював 75 % видобутку вугілля у Донецькому басейні). Особливістю промислового розвитку України був нерівномірний розвиток її регіонів (найбільш передовий – промисловий Південь, дрібнобуржуазний аграрний – Правобережжя і відсталий кріпосницький – Лівобережжя) та спеціалізація промислових районів (Донбас був центром вугільної промисловості, Нікопольський басейн – марганцевої, Кривий Ріг – залізорудної, Правобережжя і деякою мірою Лівобережжя – цукрової). За станом на 1913 р. Україна виробляла 69 % загальноросійської продукції чавуну, 57 % сталі та 58 % прокату, 20,2 % машинобудування. На великих підприємствах (понад 500 осіб) в Україні працювало понад 44 % усіх робітників, у той час як у США – 33 %. При цьому Україна залишалася аграрно-сировинним придатком Російської імперії.
На поч. ХХ ст. Україна була сільськогосподарським краєм, де проживало 80 % селянського населення. Аграрна реформа 1861 р. не покращила селянське життя. Хоча українські поміщики до революції 1905-1907 рр. продали понад 1/3 свої земель (на Півдні ≈½), майже половина селянських дворів по всій Україні були безземельними (5 дес. землі не вистачало для прогодування сім’ї).
Приступити до прогресивних перетворень у державі змусили царський уряд російсько-японська війна 1904-1905 та революція 1905-1907 рр.
– у політичній галузі під впливом революції (Маніфест 17 жовтня 1905 р.) розпочався процес створення партій, обмеження царської влади дорадчим органом (Державна дума) та введення деяких громадянських свобод (недоторканість особи, свобода совісті, друку, зборів, союзів);
– у економічній галузі революція змусила уряд зайнятися вирішенням селянської проблеми. Нова аграрна реформа 1906-1911 рр. (до 1917 р.) отримала назву столипінської (голова уряду П.А.Столипін): ліквідація селянської общини; дозвіл селянам купувати і продавати землю (та закріпляти її у приватну власність) та можливість створення “відрубних” і хутірських господарств (кредити давав Селянський банк); переселення у малозаселені райони Сибіру, Середньої Азії, Північного Кавказу. На Правобережній Україні і Півдні земельна реформа досягла найбільших успіхів: на хутори і відруби виселились 226 тис. господарств (близько ½, всього по Україні 14%), з общини на Правобережжі вийшли 48 % селян, на Півдні – 42 %, на Лівобережжі – 16,5 %; розвивались ринкові відносини на селі, застосовувались машини, внаслідок чого підвищилась товарність с/г і зросла врожайність. Вже у 1909-1913 рр. економіка країни зазнала нового піднесення, а Україна стала щорічно експортувати 250-300 млн. зерна (більше 40 % в експорті Росії). Однак проблему малоземелля селянських господарств (у 1914 р. 2 млн. господарств володіли середнім наділом 2 дес., з них половина не мали ні коня, ні корови) та поміщицьке землеволодіння реформа не ліквідувала (переселенська політика зазнала провалу – лише у 1911 р. додому повернулося 68,5 % переселенців). Тому українське село було невдоволене таким вирішенням аграрного питання.
Отже, соціально-економічний розвиток українських земель на поч. ХХ ст. був зумовлений бурхливим розвитком капіталізму (його монополістичної стадії), який вимагав і політичних змін у Російській імперії. Буржуазна революція 1905 – 1907 рр. частково принесла такі зміни, а також сприяла ліквідації пережитків кріпосництва у Російській імперії.
|
