Мы поможем в написании ваших работ!
ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
|
Дати оцінку об’єднанню українських земель 1939 – 1940 рр. та політиці радянізації Західної України.
Содержание книги
- Визначити предмет, завдання курсу історії України та методологію його вивчення.
- Проаналізувати основні стадії первісного ладу на українських землях.
- Проаналізувати основні етапи політичного розвитку Київської Русі.
- Визначити причини занепаду Київської Русі, охарактеризувати піднесення Галицько-Волинського князівства, його роль в історії українського народу
- Проаналізувати особливості політичного розвитку та соціально-економічних процесів на українських землях у др. Пол. Хіv – перш. Пол. Хvіі ст.
- Дати оцінку козацько-селянським повстанням кінця хvі – 30-х років хvіі ст.
- Проаналізувати основні етапи Визвольної війни середини ХVІІ ст., їх підсумки.
- Дати оцінку договору 1654 р. з Росією, охарактеризувати його зміст та наслідки для Козацької держави.
- Проаналізувати процес становлення Української Козацької держави у роки Визвольної війни середини ХVІІ ст., визначити внесок Б.Хмельницького у її формування.
- Визначити причини, особливості та етапи громадянської війни (“руїни”) на українських землях у другій половині хvіі ст.
- Дати оцінку соціально-економічним процесам на українських землях у другій половині хvіі – хvііі ст.
- Проаналізувати політичний розвиток українських земель наприкінці хvіі – хvііі ст. , обґрунтувати причини ліквідації російською державою автономного устрою України.
- Проаналізувати соціально-економічний розвиток України у складі Російської імперії у першій половині ХІХ ст.
- Обґрунтувати необхідність реформ 60 – 70-х років ХІХ ст. у Російській імперії та їх наслідки для Наддніпрянської України.
- Проаналізувати соціально-економічний розвиток наддніпрянської України другої половини хіх ст. , визначити особливості промислового перевороту на українських землях.
- Дати оцінку суспільним рухам першої половини хіх ст. На українських землях у складі російської імперії.
- Дати оцінку суспільним течіям та рухам в наддніпрянській Україні другої половини хіх ст.
- Проаналізувати адміністративно-політичний статус та соціально-економічний розвиток західноукраїнських земель у кінці хуііі – на поч. Хх ст.
- Визначити основні течії у суспільному русі західноукраїнських земель у хіх – початку хх ст.
- Дати оцінку соціально-економічному розвитку наддніпрянської України на початку хх ст.
- Охарактеризувати становище українських земель у роки Першої світової війни, визначити відношення до війни українських політичних сил.
- Проаналізувати причини і характер лютневої революції 1917 Р. , її вплив на розвиток подій в Україні.
- Охарактеризувати утворення і діяльність Центральної Ради (березень 1917 – квітень 1918 р.).
- Визначити основні напрямки політики Української Держави П.Скоропадського (квітень – грудень 1918 р.).
- Проаналізувати основні напрямки політики директорії унр та її боротьбу за владу в Україні (кін. 1918 – поч. 1921 рр. ).
- Дати оцінку діяльності Західноукраїнської Народної Республіки, охарактеризувати її історичну долю.
- Проаналізувати політику радянської влади в Україні у 1919 – 1920 рр., сутність і зміст “воєнного комунізму”.
- Визначити мету діяльності білогвардійського руху в Україні у 1919 – 1920 рр. та його участь у подіях громадянської війни.
- Проаналізувати становище усрр на початку 1920-х років, обґрунтувати причини впровадження, сутність та особливості реалізації нової економічної політики в Україні.
- Дати оцінку розвитку народного господарства України у роки непу (1921 – 1928 рр.).
- Обґрунтувати необхідність політики українізації, пояснити її сутність та особливості культурного будівництва 1920-х рр.
- Визначити етапи індустріалізації, її джерела та особливості проведення в Україні.
- Дати оцінку колективізації сільського господарства, з’ясувати причини та масштаби голоду 1932 – 1933 рр. в Україні.
- Проаналізувати процес утвердження тоталітарного режиму в Радянській Україні, визначити характер та масштаби масових репресій кінця 1920-1930-х років.
- Дати оцінку діяльності основних політичних формувань у західноукраїнських землях у 1920-1930-х роках.
- Дати оцінку об’єднанню українських земель 1939 – 1940 рр. та політиці радянізації Західної України.
- Проаналізувати обставини нападу німеччини на срср, воєнні дії на території України у 1941 – 1942 рр.
- Дати оцінку сутності окупаційного режиму в Україні.
- Проаналізувати період визволення України від німецько-фашистських загарбників, дати оцінку підсумкам і урокам Другої світової війни.
- Визначити суть соціально-економічних і політичних процесів в Україні у 1945 – 1953 рр.
- Дати оцінку суспільно-політичного розвитку УРСР в умовах десталінізації радянського суспільства 1953 – 1964 рр.
- Проаналізувати соціально-економічний розвиток радянської України другої половини 50 – першої половини 60-х рр.
- Визначити основні риси суспільно-політичного життя України в умовах посилення командно-адміністративної системи (1965 – 1985 рр.)
- Проаналізувати соціально-економічний розвиток УРСР у 1965 – 1985 рр., обґрунтувати причини наростання застійних явищ.
- Визначити вплив перебудови в срср на події в Україні (1985 – 1991 рр. ).
- Проаналізувати особливості державотворчого процесу в незалежній Україні та особливості конституційного процесу.
- Дати оцінку проблемі формування багатопартійності в сучасній Україні.
- Проаналізувати проблеми реформування економіки України у період незалежності.
- Визначити основні напрямки зовнішньої політики України на сучасному етапі.
У 1939 р. ставлення Німеччини до “українського питання” змінилося – вирішується воно на користь СРСР. 23 серпня 1939 р. Німеччина і СРСР підписали договір про ненапад терміном на 10 років (“пакт Молотова-Ріббентропа”) і таємний протокол про розподіл Польщі і входження західноукраїнських земель до складу СРСР (трохи не до кордонів 1913 р.). Протокол мав незаконний характер і після нападу Німеччини на Польщу (1 вересня 1939 р. почалася Друга світова війна, участь у ній взяли 72 держави, 110 млн. чол.) поставив СРСР у становище фактичного союзника чи навіть агресора, однак створив умови для об’єднання українських земель.
17 вересня 1939 р. радянські війська під командуванням С.Тимошенка перейшли польський кордон і почали наступ на західноукраїнські землі (і Західну Білорусь). Офіційно радянське керівництво пояснило цей крок необхідністю запобігти фашистській окупації західноукраїнських і західнобілоруських земель. За десять днів ці землі були зайняті Червоною армією, як і передбачалося радянсько-німецьким пактом (так розпочалася Друга світова і для українців). 28 вересня 1939 р. СРСР і Німеччина підписали договір про дружбу і кордони, який фактично ліквідував Польщу: польська частина Західної України увійшла до складу СРСР (за винятком Лемківщини, Посяння, Холмщини і Підляшшя). Рішення Народних зборів Західної України від 26 жовтня 1939 р. про возз’єднання Західної України з УРСР було затверджене Верховними Радами СРСР (1 листопада) і УРСР (14 листопада).
Формування кордонів радянської України завершилось у 1940 р.: у червні Румунія заявила про передачу СРСР Бессарабії і Північної Буковини, їх возз’єднання з УРСР затвердила 2 серпня Верховна Рада СРСР. Унаслідок приєднання у 1939-1940 рр. нових територій населення України збільшилося на 8 809 тис. чол. і на середину 1941 р. становило 41 657 тис., а територія розширилась до 565 тис. км².
На приєднаних землях радянська влада розпочала здійснювати політичні, соціальні та економічні перетворення, які отримали назву «радянізації». Позитивне значення мали націоналізація фабрик та заводів (8 годин. робочий день), ліквідація осадництва, запровадження безкоштовної медицини, українізація і поліпшення системи освіти.
Невдоволення населення викликали політичні переслідування (заборона всіх політичних партій, крім комуністичної, розпуск культурно-просвітніх товариств, кооперативів, репресії політичних діячів – судовий процес над 59 членами ОУН у Львові у 1941 р.) і сталінські методи колективізації (до осені 1940 р. у колгоспи “вписалися” лише 2 % селян). Контроль над суспільством радянська влада посилювала завдяки репресіям: з осені 1939 р. до осені 1940 р. до Сибіру було репресовано за політичні погляди і депортовано без суду і слідства близько 10 % населення Західної України і Західної Білорусі. За даними на листопад 1940 р. з цих районів було вислано 312 тис. сімей або 1 млн. 173 тис. чол. (військові, цивільні, польські осадники, українські лісники, польські чиновники, поміщики, жандарми, громадські і політичні діячі, колишні члени КПЗУ, підприємці, купці, заможні селяни, сім’ї ворогів народу). Нова влада ліквідувала церковні заклади і наукові установи – вже восени 1939 р. припинили свою діяльність Богословська академія у Львові, Львівська, Перемишльська, Станіславська єпархіальні духовні семінарії, Богословське товариство (всі – греко-католицької церкви). Був знищений офіцерський складпольської армії: у квітні – травні 1940 р. у Катинському лісі під Смоленськом, а ще раніше – під Харковом і в інших місцях були розстріляні понад 15 тис. польських офіцерів.
Входження західноукраїнських земель до складу СРСР стало важливим кроком у розв’язанні “українського питання”. Уперше за багато століть більшість українських етнічних земель об’єдналося у складі однієї держави. Тому більшість населення вітала цю подію. Однак насадження тоталітарного режиму спричинило посилення антирадянських настроїв серед значної частини суспільства.
|
