Мы поможем в написании ваших работ!
ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
|
Проаналізувати причини і характер лютневої революції 1917 Р. , її вплив на розвиток подій в Україні.
Содержание книги
- Визначити предмет, завдання курсу історії України та методологію його вивчення.
- Проаналізувати основні стадії первісного ладу на українських землях.
- Проаналізувати основні етапи політичного розвитку Київської Русі.
- Визначити причини занепаду Київської Русі, охарактеризувати піднесення Галицько-Волинського князівства, його роль в історії українського народу
- Проаналізувати особливості політичного розвитку та соціально-економічних процесів на українських землях у др. Пол. Хіv – перш. Пол. Хvіі ст.
- Дати оцінку козацько-селянським повстанням кінця хvі – 30-х років хvіі ст.
- Проаналізувати основні етапи Визвольної війни середини ХVІІ ст., їх підсумки.
- Дати оцінку договору 1654 р. з Росією, охарактеризувати його зміст та наслідки для Козацької держави.
- Проаналізувати процес становлення Української Козацької держави у роки Визвольної війни середини ХVІІ ст., визначити внесок Б.Хмельницького у її формування.
- Визначити причини, особливості та етапи громадянської війни (“руїни”) на українських землях у другій половині хvіі ст.
- Дати оцінку соціально-економічним процесам на українських землях у другій половині хvіі – хvііі ст.
- Проаналізувати політичний розвиток українських земель наприкінці хvіі – хvііі ст. , обґрунтувати причини ліквідації російською державою автономного устрою України.
- Проаналізувати соціально-економічний розвиток України у складі Російської імперії у першій половині ХІХ ст.
- Обґрунтувати необхідність реформ 60 – 70-х років ХІХ ст. у Російській імперії та їх наслідки для Наддніпрянської України.
- Проаналізувати соціально-економічний розвиток наддніпрянської України другої половини хіх ст. , визначити особливості промислового перевороту на українських землях.
- Дати оцінку суспільним рухам першої половини хіх ст. На українських землях у складі російської імперії.
- Дати оцінку суспільним течіям та рухам в наддніпрянській Україні другої половини хіх ст.
- Проаналізувати адміністративно-політичний статус та соціально-економічний розвиток західноукраїнських земель у кінці хуііі – на поч. Хх ст.
- Визначити основні течії у суспільному русі західноукраїнських земель у хіх – початку хх ст.
- Дати оцінку соціально-економічному розвитку наддніпрянської України на початку хх ст.
- Охарактеризувати становище українських земель у роки Першої світової війни, визначити відношення до війни українських політичних сил.
- Проаналізувати причини і характер лютневої революції 1917 Р. , її вплив на розвиток подій в Україні.
- Охарактеризувати утворення і діяльність Центральної Ради (березень 1917 – квітень 1918 р.).
- Визначити основні напрямки політики Української Держави П.Скоропадського (квітень – грудень 1918 р.).
- Проаналізувати основні напрямки політики директорії унр та її боротьбу за владу в Україні (кін. 1918 – поч. 1921 рр. ).
- Дати оцінку діяльності Західноукраїнської Народної Республіки, охарактеризувати її історичну долю.
- Проаналізувати політику радянської влади в Україні у 1919 – 1920 рр., сутність і зміст “воєнного комунізму”.
- Визначити мету діяльності білогвардійського руху в Україні у 1919 – 1920 рр. та його участь у подіях громадянської війни.
- Проаналізувати становище усрр на початку 1920-х років, обґрунтувати причини впровадження, сутність та особливості реалізації нової економічної політики в Україні.
- Дати оцінку розвитку народного господарства України у роки непу (1921 – 1928 рр.).
- Обґрунтувати необхідність політики українізації, пояснити її сутність та особливості культурного будівництва 1920-х рр.
- Визначити етапи індустріалізації, її джерела та особливості проведення в Україні.
- Дати оцінку колективізації сільського господарства, з’ясувати причини та масштаби голоду 1932 – 1933 рр. в Україні.
- Проаналізувати процес утвердження тоталітарного режиму в Радянській Україні, визначити характер та масштаби масових репресій кінця 1920-1930-х років.
- Дати оцінку діяльності основних політичних формувань у західноукраїнських землях у 1920-1930-х роках.
- Дати оцінку об’єднанню українських земель 1939 – 1940 рр. та політиці радянізації Західної України.
- Проаналізувати обставини нападу німеччини на срср, воєнні дії на території України у 1941 – 1942 рр.
- Дати оцінку сутності окупаційного режиму в Україні.
- Проаналізувати період визволення України від німецько-фашистських загарбників, дати оцінку підсумкам і урокам Другої світової війни.
- Визначити суть соціально-економічних і політичних процесів в Україні у 1945 – 1953 рр.
- Дати оцінку суспільно-політичного розвитку УРСР в умовах десталінізації радянського суспільства 1953 – 1964 рр.
- Проаналізувати соціально-економічний розвиток радянської України другої половини 50 – першої половини 60-х рр.
- Визначити основні риси суспільно-політичного життя України в умовах посилення командно-адміністративної системи (1965 – 1985 рр.)
- Проаналізувати соціально-економічний розвиток УРСР у 1965 – 1985 рр., обґрунтувати причини наростання застійних явищ.
- Визначити вплив перебудови в срср на події в Україні (1985 – 1991 рр. ).
- Проаналізувати особливості державотворчого процесу в незалежній Україні та особливості конституційного процесу.
- Дати оцінку проблемі формування багатопартійності в сучасній Україні.
- Проаналізувати проблеми реформування економіки України у період незалежності.
- Визначити основні напрямки зовнішньої політики України на сучасному етапі.
Глибока економічна, політична і соціальна криза у Російській імперії, викликана Першою світовою війною (військові витрати у 1917 р. становили 30 млрд. карб., 1/3 – закордонні кредити, катастрофічно ріст інфляції, закриття підприємств, карткове постачання продовольством), сприяла активізації населення. З жіночих “хлібних” мітингів і демонстрацій у Росії розпочалася Лютнева революція (23 лютого – 2 березня 1917 р.). Причинами її блискавичної перемоги були кризовий стан у державі, невирішеність політичних, соціально-економічних і національних проблем, падіння авторитету влади.
Після перемоги революції основними завданнями для суспільства були: створення нової держави, визначення щодо участі у війні, ліквідація негативних рис економічного розвитку, вирішення аграрного і національного питань.
Нова система влади, яка склалася у Росії після Лютневої революції отримала назву двовладдя, а в Україні – тривладдя. Носіями влади були паралельно існуючі структури Тимчасовий уряд і Ради робітничих, солдатських і селянських депутатів, а в Україні – ЦР. Існування двовладдя було викликано стихійністю революційного розвитку і неорганізованістю політичних партій, а тривладдя – активізацією національного руху в Україні.
Тимчасовий урядбувсформований 2 березня (визначити форму правління і прийняти конституцію мав парламент – Установчі збори), очолив його князь Г.Львов, поміщик і земський діяч, більшість міністрів були кадетами – О.Гучков (військовий і торгівельний міністр), П.Мілюков (міністр закордонних справ). Представницькими органами влади Тимчасового уряду на місцях стали громадські ради та комітети. Зокрема, в Україні самим авторитетним органом революційної влади стала Рада об’єднаних громадських організацій, яку очолив відомий лікар і громадський діяч М.Страдомський. Виконавча влада перейшла до назначених Тимчасовим урядом губернських і повітових комісарів.
Альтернативним органом влади і результатом волевиявлення трудящих мас у Росії і Україні стали Ради депутатів. Петроградську Раду робітничих і солдатських депутатів було створено 27 лютого 1917 р. (очолили її меншовик Н.Чхеїдзе і трудовик, а з березня – есер О.Керенський). Діяльність рад в Росії і Україні контролювалася загальноросійськими партіями есерів і соціал-демократів (меншовиків). В Україні найрозвинутішою була мережа рад у Донбасі (70 %), великих містах (Харків, Київ, Катеринослав, Луганськ, Полтава) та прифронтовій смузі. Загалом у сер. 1917 р. в Україні налічувалося 252 ради робітничих і солдатських депутатів. Ради фінансувалися Тимчасовим урядом і в Україні на владу не претендували. У Росії вони створили конкуренцію легітимній владі.
Третій орган власної влади в Україні – Центральну Раду – утворили 4 або 7 березня 1917 р. діячі трьох українських партій: УПСР, УСДРП і УПСФ (кол. ТУП). Головою ЦР заочно був обраний М.С.Грушевський. На перших порах Рада відігравала роль київської міської організації, висуваючи культурно-національні вимоги (відозва від 9 березня 1917 р.).
Такий розклад політичних сил у Росії та Україні і визначив політичний розвиток у країні від лютого до жовтня 1917 р.
Спільним завданням для Тимчасового уряду і Петроградської Ради на перших порах після революції стала демократизація суспільного життя і армії: на початку березня 1917 р. у Росії було проголошено політичні права і свободи, скасовано національні, релігійні і станові обмеження, ліквідовано каральні органи царської влади, оголошено амністію, солдати отримали громадянські права (програмна декларація Тимчасового уряду від 3 березня 1917 р. “О преемственности власти и права бывшей Российской империи”, “Наказ” Петроградської ради від 1 березня). Ці політичні перетворення забезпечили Тимчасовому уряду та російським партіям есерів і соціал-демократів (меншовиків) популярність серед населення. Проте основні проблеми російського суспільства (участь у війні, селянське, робітниче і національне питання) Тимчасовий уряд не вирішив.
1 вересня 1917 р. Росію було проголошено республікою. Влада перейшла до Директорії із 5 чоловік на чолі з О.Керенським (ввійшли і меншовики). На 12 листопада 1917 р. були назначені вибори в Установчі збори. Однак на цей час Тимчасовий уряд втратив авторитет серед населення і восени 1917 р. у Росії склалися передумови для перемоги більшовиків(соціально-економічна і політична криза). Владу у Петрограді вони взяли у свої руки 26 жовтня 1917 р. (більшовицька партія - 350 тис. чол.). 3 листопада 1917 р. радянську владу було встановлено у Москві. На Установчих зборах 5 січня 1918 р. більшовики намагалися легалізувати свою владу. Після відмови затвердити “Декларацию трудящегося и эксплуатируемого народа” матроси і червоногвардійці 6 січня розігнали Установчі збори. Так на поч. 1918 р. у Радянській Росії було ліквідовано залишки демократичних інститутів і остаточно утвердилася радянська влада на чолі з партією більшовиків.
|
