Мы поможем в написании ваших работ!
ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
|
Проаналізувати адміністративно-політичний статус та соціально-економічний розвиток західноукраїнських земель у кінці хуііі – на поч. Хх ст.
Содержание книги
- Визначити предмет, завдання курсу історії України та методологію його вивчення.
- Проаналізувати основні стадії первісного ладу на українських землях.
- Проаналізувати основні етапи політичного розвитку Київської Русі.
- Визначити причини занепаду Київської Русі, охарактеризувати піднесення Галицько-Волинського князівства, його роль в історії українського народу
- Проаналізувати особливості політичного розвитку та соціально-економічних процесів на українських землях у др. Пол. Хіv – перш. Пол. Хvіі ст.
- Дати оцінку козацько-селянським повстанням кінця хvі – 30-х років хvіі ст.
- Проаналізувати основні етапи Визвольної війни середини ХVІІ ст., їх підсумки.
- Дати оцінку договору 1654 р. з Росією, охарактеризувати його зміст та наслідки для Козацької держави.
- Проаналізувати процес становлення Української Козацької держави у роки Визвольної війни середини ХVІІ ст., визначити внесок Б.Хмельницького у її формування.
- Визначити причини, особливості та етапи громадянської війни (“руїни”) на українських землях у другій половині хvіі ст.
- Дати оцінку соціально-економічним процесам на українських землях у другій половині хvіі – хvііі ст.
- Проаналізувати політичний розвиток українських земель наприкінці хvіі – хvііі ст. , обґрунтувати причини ліквідації російською державою автономного устрою України.
- Проаналізувати соціально-економічний розвиток України у складі Російської імперії у першій половині ХІХ ст.
- Обґрунтувати необхідність реформ 60 – 70-х років ХІХ ст. у Російській імперії та їх наслідки для Наддніпрянської України.
- Проаналізувати соціально-економічний розвиток наддніпрянської України другої половини хіх ст. , визначити особливості промислового перевороту на українських землях.
- Дати оцінку суспільним рухам першої половини хіх ст. На українських землях у складі російської імперії.
- Дати оцінку суспільним течіям та рухам в наддніпрянській Україні другої половини хіх ст.
- Проаналізувати адміністративно-політичний статус та соціально-економічний розвиток західноукраїнських земель у кінці хуііі – на поч. Хх ст.
- Визначити основні течії у суспільному русі західноукраїнських земель у хіх – початку хх ст.
- Дати оцінку соціально-економічному розвитку наддніпрянської України на початку хх ст.
- Охарактеризувати становище українських земель у роки Першої світової війни, визначити відношення до війни українських політичних сил.
- Проаналізувати причини і характер лютневої революції 1917 Р. , її вплив на розвиток подій в Україні.
- Охарактеризувати утворення і діяльність Центральної Ради (березень 1917 – квітень 1918 р.).
- Визначити основні напрямки політики Української Держави П.Скоропадського (квітень – грудень 1918 р.).
- Проаналізувати основні напрямки політики директорії унр та її боротьбу за владу в Україні (кін. 1918 – поч. 1921 рр. ).
- Дати оцінку діяльності Західноукраїнської Народної Республіки, охарактеризувати її історичну долю.
- Проаналізувати політику радянської влади в Україні у 1919 – 1920 рр., сутність і зміст “воєнного комунізму”.
- Визначити мету діяльності білогвардійського руху в Україні у 1919 – 1920 рр. та його участь у подіях громадянської війни.
- Проаналізувати становище усрр на початку 1920-х років, обґрунтувати причини впровадження, сутність та особливості реалізації нової економічної політики в Україні.
- Дати оцінку розвитку народного господарства України у роки непу (1921 – 1928 рр.).
- Обґрунтувати необхідність політики українізації, пояснити її сутність та особливості культурного будівництва 1920-х рр.
- Визначити етапи індустріалізації, її джерела та особливості проведення в Україні.
- Дати оцінку колективізації сільського господарства, з’ясувати причини та масштаби голоду 1932 – 1933 рр. в Україні.
- Проаналізувати процес утвердження тоталітарного режиму в Радянській Україні, визначити характер та масштаби масових репресій кінця 1920-1930-х років.
- Дати оцінку діяльності основних політичних формувань у західноукраїнських землях у 1920-1930-х роках.
- Дати оцінку об’єднанню українських земель 1939 – 1940 рр. та політиці радянізації Західної України.
- Проаналізувати обставини нападу німеччини на срср, воєнні дії на території України у 1941 – 1942 рр.
- Дати оцінку сутності окупаційного режиму в Україні.
- Проаналізувати період визволення України від німецько-фашистських загарбників, дати оцінку підсумкам і урокам Другої світової війни.
- Визначити суть соціально-економічних і політичних процесів в Україні у 1945 – 1953 рр.
- Дати оцінку суспільно-політичного розвитку УРСР в умовах десталінізації радянського суспільства 1953 – 1964 рр.
- Проаналізувати соціально-економічний розвиток радянської України другої половини 50 – першої половини 60-х рр.
- Визначити основні риси суспільно-політичного життя України в умовах посилення командно-адміністративної системи (1965 – 1985 рр.)
- Проаналізувати соціально-економічний розвиток УРСР у 1965 – 1985 рр., обґрунтувати причини наростання застійних явищ.
- Визначити вплив перебудови в срср на події в Україні (1985 – 1991 рр. ).
- Проаналізувати особливості державотворчого процесу в незалежній Україні та особливості конституційного процесу.
- Дати оцінку проблемі формування багатопартійності в сучасній Україні.
- Проаналізувати проблеми реформування економіки України у період незалежності.
- Визначити основні напрямки зовнішньої політики України на сучасному етапі.
Після розділів Польщі наприкінці XVIII ст. західноукраїнські землі – Закарпаття, Галичина і Буковина – увійшли до складу Австрійської імперії. Закарпаття входило до складу Угорського королівства і в адміністративному плані підпорядковувалося Братиславському намісництву. Галичина разом з частиною польських земель була виділена в окремий край „Королівство Галичини і святого Володимира”. Буковина, яка мала статус герцогства, до 1849 р. входила до складу Галичини на правах окремого округу.
Населення західноукраїнських земель становило 7 млн. осіб. Більшість населення цих земель складали українці (70 % усього населення регіону), однак частіше їх звали “русинами” або використовувались місцеві назви – гуцули, лемки, бойки, буковинці. Крім українців (“русинів”) на західноукраїнських землях мешкали поляки, румуни, угорці, євреї, німці та інші народи.
Західноукраїнські землі у ХІХ ст. виконували роль аграрно-сировинного придатку Австрійської імперії. Найбільш розвинутим регіоном була Галичина (тут проживало 3,5 млн. чол.,адміністративна влада належала німецьким і польським землевласникам). Основу її економіки становило відстале сільське господарство (у 1796 р. у Галичині було відновлено панщину і фізичні покарання селян). Промисловість Галичини знаходилася в початковій стадії розвитку і лише у 1843 р. з’явилися перші парові машини на 20 кінських сил. Вартість продукції галицької промисловості становила 5 % вартості продукції всіх промислових підприємств імперії.Буковина(влада належала німцям і румунським боярам ) і Закарпаття (проживало 300-тис. чол., підпорядковувалося Угорщині) піддавалися ще більшим утискам з боку феодалів, які не дбали про економічний розвиток цих земель, а використовували їх природні багатства і сировину.
Австрійський уряд у квітні 1848 р. скасував у Галичині панщину, декларував демократичні свободи (непорушність національності й мови) і заснував наприкінці 1848 р. у Львівському університеті кафедру укр. мови (очолив Я.Головацький).
У 1867 р. Австрія перетворилася на конституційну монархію – Австро-Угорську імперію (була поділена на дві частини). Галичина і Буковина ввійшли до австрійської частини імперії, а Закарпаття – до складу її угорської частини. У 1873 р. Галичина отримала автономію (до компетенції Галицького сейму належало право виносити рішення, що стосувалися культури, освіти і суспільної опіки.
Низький рівень агротехніки, малоземелля, високі податки, тиск з боку австрійської адміністрації – все це гальмувало розвиток ринкових відносин в Західній Україні та призводило до масової еміграції українців в Європу та інші країни світу.
У соціально-економічному житті західноукраїнських земель найбільш тяжким було становище селян, які страждали від малоземелля і проблему аграрного перенаселення намагалисявирішити за допомогою еміграції до США і Канади, Бразилії і Аргентини. Покращити життя сільського населення мав на меті кооперативний рух – близько 500 кредитних організацій, кооперативних магазинів, культурницькі організації– “Просвіта” (у 1914 р. мала 77 філій та бл. 3 тис. читалень). У цей час виникли спортивно-пожежні товариства “Сокіл” (1898) і “Січ” (1900), які стали зародком майбутнього українського війська.
Розвиток фабрично-заводської промисловості на західноукраїнських землях у 70 – 90-ті рр. ХІХ ст. охопив такі галузі: лісопильну, нафто-, соледобувну, паперову, тютюнову, цегельну, металообробну. В інших галузях переважали дрібні підприємства. Великий вплив на розвиток промисловості наприкінці ХІХ ст. справив іноземний капітал (австрійський, нім., англ., фр.). Втягнувшись у світові ринкові відносини, західноукраїнські землі виконували роль постачальника сільськогосподарської сировини та напівфабрикатів і ринку збуту готових фабричних виробів Заходу.
Отже, політичне життя західноукраїнських земель у складі Австрійської імперії було більш активним, ніж на східних землях, хоча соціально-економічне становище набагато тяжчим. Політичні реформи австрійського уряду перетворили Галичину на базу українського національного відродження у ХІХ ст. Однак стримування промислового розвитку краю та малоземелля зумовили початок у 70-90-х рр. ХІХ ст. трудової еміграції із Західної України.
|
