Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Визначити суть соціально-економічних і політичних процесів в Україні у 1945 – 1953 рр.Содержание книги
Поиск на нашем сайте
Одним з важливих завдань у повоєнний період (1945 – 1953 рр.) в Україні стала відбудова народного господарства. Розпочалася вона відразу після визволення від фашистських окупантів і її особливістю стала опора на внутрішні ресурси та допомога СРСР. Основу відбудовчої стратегії становили пріоритетний розвиток важкої промисловості і нещадна експлуатація сільського господарства (довоєнна модель розвитку н/г.). Основні напрямки відбудовчої діяльності в Україні визначив ухвал. у серпні 1946 р. ІУ п’ятирічний план (1946-1950 рр.): першочергова відбудова і розвиток важкої промисловості та залізничного транспорту (металургійних заводів, вугільної промисловості, Дніпрогесу, будівництво газопроводу Дашава-Київ). Відбудоване народне господарство України було за короткий термін (ціною величезного напруження фізичних і духовних сил усього народу). Через три місяці після звільнення шахти Донбасу давали уже 18 % довоєнного видобутку. Восени 1945 р. ХТЗ випустив 1-ий післявоєнний трактор; машинобудівна промисловість України досягла 44 % довоєнного рівня. Загалом у 1946 р. підприємства великої промисловості виробляли 34 % довоєнної продукції. До кінця 1950 р. відбудову важкої промисловості було практично завершено і за обсягом валової продукції промисловості за офіційними даними було перевищено рівень 1940 р. на 15 % (на Заході процес відбудови йшов значно швидше – у Англії довоєнного обсягу промислового виробництва було досягнуто 1947 р., у 1951 р. його перевищено на 31 %, у Франції – 1948, а у Італії – 1950 р.). Стратегічним завданням відбудови сільського господарства стало відновлення колгоспів (основний постачальник продовольства державі). На кінець 1945 р. в Україні було відновлено 93 % колгоспів. Відбудова сільського господарства дозволила уже в 1947 р. скасувати карткову систему. Оздоровлюючий ефект на повоєнну радянську економіку справила й грошова реформа 1947 р.(селяни програли від неї, здійснюючи обмін грошей у розрахунку 1:10). Однакнайстрашнішим лихом, яке випало на долю населення України у перші післявоєнні роки, став голод 1946-1947 рр. Він мав штучний характер: через руйнування с/г війною та посуху 1946 р. валовий збір зерна не досяг навіть рівня 1921 р. А зерно, яке було в Україні, вивозилось у Південно-Східну Європу – 1,7 млн. тонн (значну частину безкоштовно). Внаслідок цього Україна втратила близько 1 млн. чол. Голод охопив не лише село, а й промислові міста Сходу і Півдня (державні поставки змушені були виконувати навіть підсобні господарства заводів). Суспільно-політичне життя повоєнного десятиріччя характеризується посиленням репресій і терору, з допомогою яких влада намагалася боротися з викликаними Перемогою у Другій світовій війні ліберальними тенденціями та прозахідними настроями (суспільство очікувало від влади значних поступок: припинення масового терору, ліквідації колгоспної системи, пом’якшення цензури). Одразу ж після звільнення території від фашистів в Україні відбулися масові суди і покарання німецьких військовополонених, які виконували адміністративні функції під час окупації та місцевих мешканців-колабораціоністів. Всього було засуджено 300 тис. чол. У пресі та на загальних зборах у наукових і культурних організаціях розпочалася “критика” й “самокритика” українськоїінтелігенції (звинувачувалась в українському націоналізмові – ідеалізація національного минулого, відхиленні від марксизму, захопленні Заходом). Протягом 1946-1947 рр. було арештовано близько 10 тис. науковців, літераторів, діячів культури. Нова хвиля ідеологічних атак на українську інтелігенцію розпочалась у 1951 р. (після Днів української культури у Москві – 15-25 червня 1951р. → були розкритиковані О.Корнійчук і В.Василевська за лібрето до опери “Богдан Хмельницький”, В.Сосюра за вірш “Любіть Україну”). Зворотною стороною боротьби з західним космополітизмом і “буржуазним націоналізмом” став розквіт у повоєнні роки офіційного російського шовінізму (російські, а не західні вчені винайшли радіо, електрику, трансформатор, літак, парашут). Іншим негативним явищем була “лисенківщина”: уродженець України, агробіолог Т.Лисенко пообіцяв створити за короткий час надлишки сільськогосподарської продукції з допомогою власної методики виведення нових рослин і тваринних порід (у результаті було розгромлено багато наукових шкіл). В Україні були позбавлені роботи київські і харківські генетики М.Гришко, С.Гершензон, І.Поляков. Було заборонено і генетику. Переслідування радянської інтелігенції мало також антисемітський характер. Ці кампанії сприяли консервації радянського політичного режиму і стабілізації командно-адміністративної системи. Морально-політична ситуація на Україні після війни визначалася, як і по всій країні, дальшим посиленням культу особи Сталіна. У Західній Україні продовжувалась політика радянізації. Процес відбудови н/г і суспільного життя тут проходив значно складніше, ніж на сході республіки. Союзні і республіканські органи прийняли низку постанов про розвиток народного господарства західних областей, перетворення Львова на індустріальний центр. Швидкими темпами розвивалися нафтова, газова, вугільна промисловість. У 1948 р. завершилося будівництво найбільшого на той час у СРСР і в Європі магістрального газопроводу Дашава-Київ. У 1950 р. було відкрито найбільше в Прикарпатті Долинське нафтове родовище. Інтенсивно розвивалися нові галузі: машинобудування, приладобування, металообробка, лісохімічне виробництво (до 1951 р. промислове виробництво в Західній Україні зросло на 230 % і складало 10 % промислового виробництва республіки). Кваліфіковані робітники й інженерні кадри приїжджали з Росії і Східної України, що вело до часткової русифікації західноукраїнських міст. Масова колективізація розгорнулася у Західній Україні аж наприкінці 1948 р. і завершилася в основному у 1950-1951 рр. Зволікання з масовою колективізацією було викликане опором місцевого населення. Найповільніше колективізація відбувалася у Львівській, Станіславській та Тернопільській областях. Населення Західної України у цілому вороже ставилося до сталінського режиму і вело боротьбу проти нього. Її очолювали Українська повстанська армія тагреко-католицька церква. У др. половині 1945 р. УПА переформувала свої великі підрозділи (400-500 чол.) у дрібніші й дислокувала їх у лісових масивах. У сільській місцевості було розбудовано широку мережу підпільних боївок (10-15 чол.) Радянські війська могли контролювати лише міста, залізниці та важливі стратегічні центри. За офіційними даними у 1944-1945 рр. повстанці та члени націоналістичного підпілля здійснили 14,5 тис. диверсійних і терористичних актів, у результаті яких загинуло не менше 30 тис. чол. (з них майже 4 тис. представників органів влади). Повстанський рух користувався широкою підтримкою місцевого населення. У 1946 р. повстанці зазнали значних втрат (до 40 %) і у червні вирішили перейти у підпілля (1946-1949). Підірвало сили повстанського руху завершення у Західній Україні на поч. 1950-х років масової колективізації. 5 березня 1950 р. у сутичці з частинами НКВС загинув головнокомандувач УПА Р.Шухевич. Збройне підпілля продовжувало організовану боротьбу до травня 1954 р. На зміцнення радянської влади у західноукраїнських землях була спрямована ліквідація греко-католицької церкви. Під впливом НКВС церковні діячі на Львівському соборі 8-10 березня 1946 р. ухвалили рішення про скасування Брестської унії 1596 р. і возз’єднання УГКЦ з РПЦ. Влада закривала греко-католицькі храми і репресовувала священників. Отже, народне господарство України було відбудоване у короткий термін (західноукраїнські землі за декілька років повторили всі соціалістичні реформи Східної України). Суспільно-політичний розвиток України 1945 – 1953 рр. характеризувався посиленням тоталітарного режиму. У Західній Україні протягом десятиріччя продовжувалася громадянська війна.
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-12-13; просмотров: 135; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.119.118.151 (0.008 с.) |