Проаналізувати період визволення України від німецько-фашистських загарбників, дати оцінку підсумкам і урокам Другої світової війни.

Визволення перших населених пунктів на території України (Східний Донбас) почалося у грудні 1942 р. (18 грудня було визволено с. Півнівка Міловського р-ну Луганської області). Масове визволення українських земель почалося у ході Курської битви (5 липня – 23 серпня 1943 р.). 23 серпня був звільнений Харків. У кінці вересня 1943 р. радянські війська на 750-кілометровому фронті вийшли до Дніпра і з ходу форсували його у декількох місцях. Були створені плацдарми на правому березі Дніпра у районі Великого Букрина, Канева і Кременчука, Військового і Аул. 14 жовтня 1943 р. було визволено Запоріжжя, 25 жовтня – Дніпропетровськ. Кульмінацією битви за Дніпро стало визволення 6 листопада 1943 р. столиці України – Києва.

Загальний наступ радянських військ на Правобережній Україні почався 24 грудня 1943 р. на 1400-кілометровій смузі від Полісся до Чорного моря. Участь у ньому взяли всі чотири українські фронти. У результаті блискучих військових операцій (Корсунь-Шевченківська, Луцько-Рівненська, Кримська, Львівсько-Сандомирська, Карпато-Ужгородська) було визволено Правобережжя, Крим, Південну і Західну України, Закарпаття. 27 жовтня 1944 р. ворога було вибито з Ужгорода, а наступного дня були визволені останні населені пункти української землі.

Після вигнання ворога з України бойові дії не припинилися. Радянська армія продовжила їх, надаючи допомогу країнам Центр. та Півд.-Схід. Європи у звільненні від німецько-фашист. гніту. Найактивнішу участь у боях брали мільйони воїнів-українців. Закінчилася Велика Вітчизняна війна капітуляцією Німеччини 8 травня 1945 р., а Друга світова війна капітуляцією Японії 2 вересня 1945 р.

Значний внесок у перемогу над фашистами зробили працівники тилу: у результаті евакуації промислових підприємств уже наприкінці 1942 р. у тилу діяло добре налаштоване військове виробництво. З сер. 1943 р. Червона армія не відчувала недостачі всіх видів озброєння. Працювали на оборону мільйони в’язнів ГУТАГу (багато вихідців з України). Самовіддано працювали й селяни (жінки й діти), навіть засуха 1943 р. не викликала масового голоду й епідемій в умовах війни. Т.ч., завдяки самовідданій праці українського народу у 1943 р. був досягнутий перелом у роботі промисловості, транспорту, подолано труднощі у с/г, налаштовано безперебійне постачання фронту зброєю. Радянська економіка з честю витримала протистояння з економікою Німеччини.

У Другій світовій війні загинуло від 55 до 75 млн. чол., втрати СРСР становлять від 21,78 до 30 млн., України – 8 (10) млн. (близько 3 млн. загинуло на фронті, 5 млн. – мирних жителів). Загальні демографічні втрати України склали 14 чи навіть, 17 млн. чол., з них 5 млн. – військові.

Матеріальні збитки, понесені Україною (1,5 трильйони крб. – 42 % загальних збитків СРСР): 714 зруйнованих міст і більше 28 тис. сіл, 16 тис. промислових підприємств, були знищені більше 24 тис. колгоспів і радгоспів.

ВВв зумовила кардинальні зрушення у суспільному житті України, як негативні (численні людські жертви і матеріальні втрати), так і позитивні – завоювання авторитету на міжнародній арені (Україна стала співзасновницею ООН і вперше увійшла до системи світової співдружності держав, набула статусу суб’єкта міжнародного права, стала учасником багатьох міжнародних організацій), концентрація у межах однієї держави основної частини українських етнічних земель (Лемківщина, Посання, Холмщина, Підляшшя опинилися у складі Польщі), зростання віри у сили свого народу – війна показала аморальність, антигуманність тоталітарного режиму, створила умови для критичної оцінки суспільством існуючої системи влади.

Підсумки і уроки Другої світової війни є неоціненним засобом у боротьбі за збереження миру, для виховання підростаючого покоління у традиціях мирного співіснування, а також патріотичного виховання молоді. Україна, незважаючи на великі втрати, отримала можливість об’єднати всі українські землі у єдину державу.