Завдання 3. Утворення пар зображень предметів за родовими ознаками.

Мета: визначити рівень сформованості наочно-логічного мислення.

Обладнання: Так само, як і в попередньому завданні на довгій смужці

розміщений ряд малюнків: плаття, стіл, кіт, яблуко, черевики, ялинка, трамвай, цибуля. На окремих картках: сорочка, шафа, собака, груша, чоботи, дуб, автобус, огірок.

 

Малюнок 6

Малюнок 7

Інструкція: Перед дитиною викладається довга смужка із зображеннями

і в довільному порядку кладуться окремі картки та дається інструкція.Розглянути малюнки. До кожного з тих, що на довгій смужці, підкласти малюнок на окремій картці так, щоб їх можна було назвати одним словом. Після виконання завдання дитині пропонується пояснити свої дії. "Чому так потрібно було покласти малюнки?"

Як бачимо, це завдання і способом подання матеріалу, і інструкцією та формальним способом виконання (підкласти одні зображення до інших) дуже подібне до попереднього. Проте зміст його інший і полягає у встановленні родових зв'язків між парами. Трудність його для дитини виявляється в необхідності переключитися на новий принцип узагальнення (з функціонального на родовий).

Готові до навчання діти в одних випадках зразу знаходять новий правильний спосіб групування, в інших – вони, починаючи діяти старим способом (утворювати пари за функціональними зв'язками), далі знаходять його невідповідність, і це стає поштовхом до знаходження адекватного способу дії. Якіснорізним може бути і звіт. Одні діти володіють родовими поняттями і самостійно називають ними більшість утворених пар (найчастіше – одяг, взуття, овочі, тварини, меблі). Інші діти, хоч практично не менш успішно утворюють родові пари, але не володіють узагальнюючими поняттями. Такі поняття у дітей дошкільного віку є результатом цілеспрямованого навчання в дошкільному закладі чи спонтанно засвоюється у відповідному культурному середовищі. Діти, які спеціально не навчались, можуть узагальнюючих слів не знати. Проте достатній інтелектуальний розвиток дає їм можливість побачити логіку зв'язків між предметами і пояснити її (наприклад, не знаючи слова "транспорт", дитина говорить "це потрібно, щоб людей перевозити").

Неготові до навчання діти мають великі труднощі в переході до нового способу дії. Це пов'язано з інтелектуальною пасивністю, поверховістю їхнього мислення: вони самостійно не шукають нового принципу групування і з легкістю застосовують уже використаний раніше. Це призводить до численних помилок, яких вони самостійно не знахо­дять. Допомога у вигляді актуалізації узагальнюючих слів (як можна назвати ці предмети одним словом? Чи можна назвати ці предмети одним словом?), часто виявляється неефек­тивною: пояснення залишаються функціональними або ситуативними (наприклад: "кіт і собака — друзі"). Більш розгорнута допомога, розрахована на актуалізацію пасивного словника ("знайди овочі, меблі і т.д.) виявляє пасивне володіння заданими узагальнюючими поняттями.

Визначення особливостей розвитку уваги

Завдання: простав значки.

Мета: визначити рівень переключення та перерозподілу уваги.

Обладнання: малюнок із зображенням геометричних фігур, у яких потрібно розміщати певні значки.

Інструкція: дитині пропонується в кожному із запропонованих на малюнку чотирикутнику, трикутнику, колі та ромбі проставити той знак, що заданий на зразку, тобто співваідносно галочку, риску, плюс або крапку. Дитина безперервно працює, виконуючи це завдання протягом 2-х хвилин, а загальний показник уваги визначається по формулі.

 

Малюнок 8

 

S=	0,5N-2,8n

 

де S – показник переключення та перерозподілу уваги;

N – кількість геометричних фігур, які побачила дитина та помітила відповідними знаками протягом 2-х хвилин;

n – кількість помилок.

Оцінка результатів:

10 балів – показник S більше 1

8-9 балів – показник S знаходиться в межах від 0,75 до 1

6-7 балів – показник S в межах від 0,5 до 0,75

4-5 балів – показник S в межах від 0,25 до 0,5

0-3 балів – показник S в межах від 0 до 0,25.