Урок читання букварного періоду (навчання грамоти)

І. Повторення вивченого на попередньому уроці. Актуалізація опорних знань учнів (8-10 хв).

Орієнтовний зміст, види і форми роботи.

1. Слухання й розпізнавання звуків (голосних і приголосних, твердих і м'яких приголосних), складів із твердими і м'якими приголосними звуками, з наголошеним голосним звуком, виділення «зайвих» звуків у словах після 1-2 прослуховувань; моделювання звукової та складової будови слова, добір слів до поданих звуко-складових моделей.

2. Повторення вивчених букв, читання складів, слів з ними (на сторінці букваря, таблиці), аудіювання на рівні слова (слухання і розуміння тих, що означають назви птахів, звірів, квітів, овочів, фруктів, шкільних меблів, іграшок тощо; тих, що є назвами ознак, дій предмета; слів-родичів; слів, близьких або протилежних за значенням до поданих), поділ слів на групи з певною ознакою, співвіднесення їх з малюнками тощо.

3. Аналітико-синтетичні вправи з реченнями (поділ на окремі слова, визначення кількості слів, кількості речень у висловлюванні, складання речень за малюнками, опорними словами, на основі власних спостережень, за схемою тощо).

4. Прослуховування тексту, перевірка розуміння його змісту: вибір малюнка серед 2-3 поданих, коли один з них повністю відповідає змісту прослуханого тексту; читання тексту, творча робота над ним (словесне і графічне малювання, побудова діалогів за прочитаним текстом, переказ, вільне висловлювання з приводу прочитаного, робота над заголовком – добір заголовка, що виражає те, про що розповідається у тексті (тема) або те, що хотів сказати автор (основну думку); серед кількох запропонованих заголовків до тексту вибрати той, який виражає основну думку – тему.

5. Повторення раніше вивчених віршів, загадок, скоромовок; проведення мовленнєвих ігор.

II. Мотивація навчальної діяльності, повідомлення теми і завдань, ознайомлення з малюнковим планом уроку (2-3 хв).

Орієнтовний зміст, види роботи:

· створення проблемної ситуації (вигадана пригода, казка, бувальщина);

· посилання на реальні факти, малюнок тощо;

· повідомлення навчальних завдань;

· ознайомлення з малюнковим планом уроку.

III. Сприйняття нового матеріалу, його усвідомлення та осмислення. Розвиток навичок мовленнєвої діяльності (20-25 хв).

Орієнтовний зміст, види та прийоми роботи.

1. Виділення виучуваного звука зі слова за допомогою одного з прийомів звукового аналізу (з опорою на малюнок; вірш, де виучуваний звук є частотним; на основі опису звука; шляхом протяжної (підсиленої) вимови звука у повному складі слова ([Ввв]аля) тощо).

2. Активне вимовляння звука, спостереження за способом його артикуляції та звучанням (голосний чи приголосний, твердий чи м'який приголосний звук), спосіб позначення звука умовним значком (фішкою).

3. Вправи на встановлення місця звука у пропонованому вчителем слові (на початку, в середині, в кінці слова).

4. Побудова звукових моделей слів або аналіз моделей, поданих під предметним малюнком у букварі.

5. Самостійний добір слів з виучуваним звуком в різних позиціях.

6. Ознайомлення з новою буквою, її алфавітною назвою, аналіз графічної форми букви.

7. Виконання вправ на конструювання складів, слів з новою буквою (аналітико-синтетична діяльність). Читання складів.

8. Читання слів у колонках: первинне самостійне, напівголосне читання тексту учнями, перечитування з використанням різних форм – хорове, індивідуальне, вибіркове, творче, ланцюжкове; вправи на вдосконалення навичок читання вголос і напівголосу, відпрацювання способу читання, постановку дихання, подолання регресій, розширення поля читання, розвиток антиципації, вироблення уваги до слова і його частин.

9. Опрацювання тексту: первинне читання – самостійне вголос, напівголосне читання учнями (вірші та емоційні тексти перший раз читає вчитель), визначення ступеня усвідомленості прочитаного; повторне (зразкове) читання вчителем, перевірка розуміння змісту прочитаного (побудова запитань і відповідей на них); смисловий і структурний аналізи тексту; робота над заголовком; творча діяльність у зв'язку з прочитаним (творчий переказ з опорою на подані словосполучення, запитання, план), словесне малювання, драматизація (читання за особами); побудова діалогу; інсценування; складання зв'язного висловлювання за прочитаним (прослуханим), малюнком, навчально-мовленнєвою ситуацією, хорова декламація (вірші, скоромовки).

10. Читання слів, речень, тексту з новою буквою на іншому лексичному матеріалі (додатковий текст на введення перспективного матеріалу для читання з урахуванням рівня підготовки дітей). Робота за посібником «Супутник Букваря» (автори М.С. Вашуленко, В.Ф. Вашуленко).

11 Робота за сюжетним малюнком (відповіді на запитання за змістом малюнка, розігрування діалогів, складання зв'язної розповіді, творче доповнення тощо).

12. Друкування нової літери, складів і слів з нею; вправи з розрізною азбукою на складання слів з попереднім звуковим аналізом; робота в зошиті з навчання грамоти.

IV. Підсумок уроку. Завдання додому (1-2 хв).

3. Урок засвоєння нових знань (українська мова)

І. Повторення вивченого. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок, необхідних для сприймання наступного матеріалу (8-10 хв).

Орієнтовний зміст роботи, види і форми (за вибором вчителя, залежно від мети уроку). Перевірка виконання домашнього завдання (частково чи повністю; з використанням сигнальних карток, словників, таблиць, перфокарт тощо); самоперевірка і взаємоперевірка; виконання завдань, аналогічних домашньому.

Аналіз помилок, допущених на попередньому уроці (після перевірк зошитів); аналіз виконаних індивідуальних домашніх завдань. Каліграфічна та орфографічна «хвилинки». Орфоепічні вправи на основі опрацьованих текстів (аналіз орфоепічних «секретів» слів, показ вимови, імітація).

Лексичні, фонетичні, морфологічні вирази аналітичного, аналітико-синтетичного та синтетичного характеру; орфографічний розбір, списування, диктанти та інші орфографічні вправи; вправи на самостійне письмо (окремі види списування та диктантів); творча робота (вільне письмо) та інші види на творення текстів; синтаксичні, аналітичні, аналітико-синтетичні та синтетичні вправи.

Робота з наочністю (мовною та мовленнєвою).

Робота за підручником.

Комплексний аналіз тексту, розгляд слова з різних боків (звукового, лексичного, морфемного, морфологічного, синтаксичного; з’ясування правопису тощо)

Підготовка до сприйняття нового матеріалу: списування з граматико-орфографічними та логіко-стилістичними завданнями; вибірковий (творчий) диктант; мовний розбір (звуковий, звуко-графічний, морфемний, морфологічний та син­таксичний) і конструювання; виконання завдань в парах, групах та колективних (самостійних, під керівництвом вчителя), з використанням ілюстрацій, опорних схем, роздаткового матеріалу, сигнальних карток тощо.

II. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми та завдань уроку (2-3 хв). Орієнтовний зміст роботи.

Створення пошуково-пізнавальних ситуацій для з'ясування доцільності та потреби у вивченні матеріалу. Оголошення теми, визначення та запис на дошці – «Знати:», «Вміти:»

III. Сприйняття та усвідомлення нового навчального матеріалу. Розвиток мовленнєвих умінь та навичок (25-30 хв).

Подальша методика роботи обирається залежно від характеру виучуваного мате­ріалу – фонетичного, морфемного, морфологічного, синтаксичного, орфографічного тощо.

1) Опрацювання граматичного матеріалу (ознайомлення з ознаками поняття, формулювання граматичного визначення, вправи).

1. Спостереження та аналіз мовних фактів під керівництвом вчителя з метою виділення істотних ознак поняття; повідомлення про новий матеріал (розповідь, бесіда) із застосуванням ілюстративного матеріалу (таблиці, схеми, малюнки); постановка проблеми (створення проблемної ситуації); порівняння, зіставлення мовних фактів; виконання початкових практичних вправ.

2. Узагальнення суттєвих ознак поняття, встановлення зв'язку між ознаками; введення терміну; формулювання визначення.

3. Навчально-тренувальна практика. Читання граматичного визначення, аналіз прикладів та добір своїх; обґрунтування суджень, коментування, пояснення; тренувальні вправи за зразком; усний граматичний розбір; списування з граматичними завданнями; вибіркове списування чи диктант; добір слів за гра­матичними координатами, заміна їх іншими словами чи їх формами; добір синонімів, антонімів з виучуваним граматичним явищем (за завданням вчителя на готовому матеріалі, самостійно або зі словником).

4. Удосконалення первинних знань, умінь та навичок на новому мовному матеріалі; конкретизація вивченого поняття через виконання вправ; виділення нових ознак, властивостей виучуваного явища; вправи з розвитку мовлення; списування, ускладнене стилістичними завданнями; лексичні вправи – робота із словами в прямому і переносному значенні, з синонімами та антонімами, багатозначними словами; творчий диктант, самодиктант, вільне письмо (вільне списування, вільний диктант, твори-мініатюри), перекази.

2) Опрацювання орфографічного правила.

Основні етапи роботи над орфографічним правилом:

1. Розпізнавальний. Знаходження виучуваних орфограм за певними ознаками у даних словах (розвиток орфографічної пильності – вміння бачити орфограму). Виявлення у даному мовному матеріалі перевірюваних та перевірного слів, засвоєння їх ознак.

2. Вирішувальний. Запис слова з виучуваною орфограмою на основі перевірного (за перевірним); ознайомлення зі способами добору перевірних (співвіднесення звукового та буквеного складу слів; змінювання та добір споріднених).

3. Самостійний запис слів з виучуваною орфограмою на основі усвідомлених дій – самостійне та творче письмо. Робота з реченням та текстом із застосуванням слів з виучуваною орфограмою.

IV. Підсумок уроку. Завдання додому (3-5 хв).

Перечитують з дошки «Знати:», «Вміти:», аналізують зміст виконаної на уроці роботи.