Види діяльності першокласників у процесі ознайомлення з природою

Методичний коментар. У першому класі особливу увагу необхідно звертати на вибір адекватних видів діяльності. Тому корисно поспостерігати за роботою вчителя та визначити, які види діяльності використовує він. Зробіть висновок щодо їх доцільності та різноманітності.

Приклад оформлення завдання

Форма навчання	Вид діяльності	Висновок
Урочна	гра,...
Позаурочна	спостереження,...
Позакласна	малювання,...

Дидактичні ігри природничого змісту

Методичний коментар. Дидактичну гру можна використовувати як метод навчання природознавства, а також як самостійну форму. Структура дидактичної гри передбачає дидактичну мету, ігрове завдання та ігрові дії. Розмаїття форм та змісту дидактичних ігор дозволяє використовувати їх на різних етапах уроків усіх типів. Зверніть увагу на оформлення дидактичних ігор. Нижче наводимо кілька ігор, які ви можете використати у своїй роботі.

Гра „Що змінилося в природі?”

Дидактична мета: систематизувати уявлення дітей про послідовність сезонних змін у природі, їх вплив на живу і неживу природу, зв’язок між зміною положення сонця, станом ґрунту, повітрі, рослин, поведінкою тварин, діяльністю людей.

Обладнання: картинки із зображеними об’єктами живої та неживої природи.

Хід гри

Кожній дитині роздаються картинки, на яких зображено предмети живої та неживої природи. Учні по черзі повинні сказати, які зміни відбуваються з цим предметом, явищем, що зображені на їхніх малюнках у різні пори року. Хто неправильно назвав, отримує штрафне очко. Перемагають ті, хто набрав більше балів.

Гра „Чим ти на мене схожий?”

Дидактична мета: закріпити уявлення про взаємозв’язки між об’єктами та явищами природи, рукотворного світу.

Обладнання: картинки із зображеними об’єктами живої та неживої природи, рукотворними світу.

Хід гри

Дві дитини отримують картки із зображенням різних предметів або матеріалів, наприклад, папір та дерево. Одна дитина стукає у теремок:

- Хто у теремі живе, хто у невисокому живе?

Інша відповідає:

- Це я дерево. А ти хто?

- Я папір. Пусти мене до себе.

- Пущу, якщо скажеш, чим ти на мене схожий.

Дитина повинна знайти подібні риси між папером та деревом.

 

Гра „Що без чого не існує”

Дидактична мета: учити дітей розкривати зв’язки між явищами природи, між рослинами та тваринами; підводити до розуміння єдності природи, значення взаємозалежності рослин, тварин та людей.

Обладнання: набір слів.

Хід гри

Діти стають у коло, тримаючись за руки. У визначеному порядку учні розпочинають „ланцюжок слів”, по черзі промовляючи назви речей та явищ, які у природі взаємодіють. Наприклад: ґрунт, рослини, тварини, люди. До кожної сказаної назви наступний учень має назвати явище чи предмет, які залежать від попередньої. Учень, який не зумів сказати слово-продовження, вибуває зі гри. Коло стає меншим. Перемагає учень, який найдовше залишиться у грі.

Гра „Упізнай за звуком”

Дидактична мета: розширювати знання учнів про особливості існування тварин; удосконалювати вміння розпізнавати тварин за їх голосами.

Обладнання: картинки тварин, картинки з назвами тварин.

Хід гри

Учні стають у коло. Кожній дитині дається картинка тварини. Учні по черзі у визначеному порядку імітують звуки, які видають тварини, зображені на їх картках. Решта дітей має відгадати, яка тварина зображена на картці. Учні, які неправильно виконали завдання, вибувають із гри. Учитель знову роздає картинки інших тварин учням, які залишились у грі. Виграють ті, хто не вибув із гри.

 

Гра „Відгадай квітку”

Дидактична мета: закріпити знання про різновиди квітів, їх зовнішні ознаки та характерні особливості.

Хід гри

Діти стають у коло. Один із них – ведучий, інші – маленькі бджілки. Кожна бджілка загадує якусь квітку, яка їй найбільше подобається. Потім ведучий задає кожній бджілці три питання про її улюблену квітку. Наприклад: якого вона кольору, у якому місяці квітне, де росте тощо. Бджілка відповідає на ці питання, не називаючи свою квітку. Якщо за відповідями бджілки ведучий угадує квітку, він отримує очко. Якщо квітку не вгадали, ведучим стає та бджілка, чию квітку не вгадали. Перемагає той, хто найдовше пробуде ведучим.

Фізхвилинки на уроках курсу „Я і Україна”

Методичний коментар. Бажано, щоб фізхвилинки на уроках курсу „Я і Україна” відповідали темі та змісту уроку. Це дозволить забезпечити цілісність уроку та, іноді, навіть повніше розкрити тему. Учні молодших класів дуже люблять віршовані фізхвилинки. Нижче наводимо тексти, які ви можете використати для проведення фізхвилинок.

Звериная зарядка

А. Барто

Раз – присядка,

Два – прыжок.

Это – заячья зарядка.

А лисята, как проснуться,

Любят долго потянуться,

Обязательно зевнуть

Ну и хвостиком вильнуть.

А волчата – спинку выгнуть

И легонечко подпрыгнуть.

Ну а мишка косолапый,

Широко расставив лапы,

То одну, то обе вместе,

Долго топчется на месте.

А кому зарядки мало,

Начинаем все сначала.

 

 

Руки подняли и покачали -

Это деревья в лесу.

Руки нагнули, кисти встряхнули –

Ветер сбивает росу.

В стороны руки, плавно помашем –

Это к нам птицы летят.

Как они сядут, тоже покажем –

Крылья сложили назад.

 

Скок-поскок, скок-поскок,

Зайка прыгнул на пенек.

В барабан он громко бьет, (шагаем на месте)

В чехарду играть зовет. (хлопаем в ладоши)

Зайцу холодно сидеть, (присели)

Нужно лапочки погреть. (хлопаем в ладоши)

Лапки вверх, лапки вниз,

На носочки подтянись.

Лапки ставим на бочок,

На носочках скок-скок-скок.

А затем вприсядку,

Чтоб не мерзли лапки.

 

Приплыли тучи дождевые:

- Лей дождь, лей!

Дождинки пляшут, как живые:

- Пей, рожь, пей!

А рожь, клонясь к земле зеленой,

Пьет, пьет, пьет.

А теплый дождь неугомонный

Льет, льет, льет.

(Дети стоят, вытянув руки вперед, ладонями вниз. После первой строки начинаем свободно встряхивать ладонями рук. Затем, продолжая встряхивания, поворачивают ладони вверх, потом снова поворачивают руки ладонями вниз).

Приклад оформлення календарного плану

Методичний коментар. Фрагмент плану можете перенести на окремий аркуш формату А4 або у зошит. Зверніть увагу на форму подання календарного плану. Пропонуємо оформити його за допомогою таблиці.

Фрагмент календарного плану

Курс „Я і Україна” (за програмою В. Ільченко, К. Гуз)

4 клас

І семестр (32 години)

 

№ уроку	Тема	Дата
	Тема 1. Як проводити дослідження (8 годин)
1.	Чому я хочу стати природодослідником? (екскурсія)	3.09.2007
2.	Експеримент. Прилади для дослідження	5.09.2007
3.	Дослідження чистоти води у водоймі (екскурсія)	10.09.2007
4.	Акваріум – модель водойми	12.09.2007
5.	Дослідження осінніх явищ (екскурсія)	17.09.2007
6.	Дослідження зв’язків у суспільстві	19.09.2007
7.	Екологічні проблеми моєї місцевості (екскурсія)	24.09.2007
8.	Узагальнюючий урок. Т/о	26.09.2007
	Тема 2. Досліджую довкілля (7 годин)
1.	Мій дім	1.10.2007
2.	Моє місто готується до зими (екскурсія)	3.10.2007
3.	Тепло, паливо та забруднення повітря	8.10.2007
4.	Екологічний проект збереження тепла і чистоти повітря	10.10.2007
5.	Як людина впливає на довкілля	15.10.2007
6.	Як змінюються моє потреби	17.10.2007
7.	Узагальнюючий урок. Т/о	22.10.2007

Аналіз уроків з курсу „Я і Україна”

Методичний коментар. Для складання аналізу уроку спочатку необхідно провести спостереження за ходом уроку, фіксуючи його етапи та ваші коментарі до кожного етапу. А потім - викласти аналіз у вигляді зв’язного тексту за наведеним нижче алгоритмом. Кожен пункт окремо виділяти необов’язково. Якщо до аналізу ви додаєте конспект уроку, то докладну структуру в аналізі (пункт 5 алгоритму) наводити не потрібно. Якщо окремого конспекту немає, то в аналізі необхідно викласти макро- та мікроструктуру уроку.

Алгоритм аналізу уроку з курсу „Я і Україна”

1. Клас, вчитель.

2. Тема уроку (формулювання, відповідність змісту, відповідність віку учнів).

3. Обладнання (доцільність, дотримання вимог до демонстрації, безпека та естетичний вигляд).

4. Організація початку уроку (створення позитивного фону, організація дітей)

5. Структура уроку (основні компоненти, відповідність темі (чи проходить тема через усі етапи), меті, типу уроку, вікові дітей).

6. Темп уроку (повільний, середній, швидкий).

7. Активність учнів (чи всі брали участь в обговоренні, чи були зацікавлені, виявляли ініціативу).

8. Методи (які використовувались, доцільність їх поєднання, різноманітність).

9. Форми організації дітей (фронтальні, групові, індивідуальні).

10. Динаміка уроку (чергування різних видів діяльності).

11. Оцінювання дітей.

12. Домашнє завдання.

13. Особистісні якості вчителя (мова: емоційність, виразність, доступність), ставлення до учнів, стиль спілкування (ліберальний, демократичний, авторитарний), використання гумору, вміння встановлювати робочу атмосферу).

 

Приклад аналізу уроку з курсу „Я і Україна”

Урок проводився у 4-А класі ЗОШ №7, учитель: Іванова Людмила Петрівна.

Тема уроку „Мішані ліси” відповідає програмному змісту курсу та вікові учнів.

На уроці використано таке обладнання: карта природних зон України, гербарії та малюнки рослин (дерев, кущів, трав’янистих рослин) мішаних лісів, малюнки тварин (діапозитиви), фільм „Життя лісу”, - що дозволило урізноманітнити види діяльності та більш доступно викласти зміст уроку.

Організація уроку пройшла швидко та ефективно: учні налаштовані на роботу.

Урок мав такі структурні компоненти:

І. Організація класу

ІІ. Актуалізація опорних знань (1. Фронтальна бесіда (з опорою на глобус та телурій)).

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності (1. Постановка проблеми. 2. Полілог. 3. Повідомлення теми)

ІV. Засвоєння нових знань, умінь, навичок (1. Робота за картою України. 2. Робота за підручником. 3. Робота з малюнками та гербарієм. 4. Загадки про тварин. 5. Робота з малюнками)

V. Систематизація, узагальнення засвоєних знань, умінь, навичок (1. Бесіда. 2. Заповнення таблиці).

VІ. Застосування засвоєних знань, умінь, навичок (1. Гра „Хто зайвий”. 2. Гра „Хто у лісі живе”. „Що у лісі росте”. 3. Моделювання).

VІІ. Домашнє завдання

VІІІ. Підсумок уроку.

Структура уроку відповідає комбінованому типу уроку. Зміст етапів відповідає темі, вікові учнів; структурні компоненти логічно пов’язані між собою та не порушують цілісності уроку.

Темп уроку: швидкий.

Більшість учнів виявили активність на уроці, учитель застосовував спеціальні прийоми для активізації найбільш пасивних учнів.

Учитель використовував різноманітні методи навчання учнів: бесіда, демонстрація, спостереження, вправи, робота з підручником, гра, моделювання, що дозволило забезпечити динаміку уроку та організувати активне засвоєння матеріалу. Їх майстерне поєднання дозволило зробити урок цікавим та змістовно наповненим.

На уроці були використані фронтальні, колективні та групові форми роботи, що також сприяло підтриманню активності учнів протягом усього уроку.

Наприкінці уроку всі, учні, що приймали найбільш активну участь в уроці були оцінені згідно визначених критеріїв. У процесі оцінювання вчитель застосовував елементи самооцінювання та взаємооцінювання.

Домашнє завдання було підібрано з урахуванням індивідуальних можливостей учнів.

Особистісні якості учителя: емоційність, виразна мова, гумор, доброзичливість, - дозволили створити на уроці атмосферу невимушеності.

Загальний висновок: урок проведено майстерно, на високому професійному рівні, із дотриманням методичних вимог та врахуванням інноваційних тенденцій.

Ведення календарів природи

Методичний коментар. Ведення календаря природи іноді відбувається формально через відсутність мотивації та інтересу до цього виду діяльності в учнів. В організації цієї роботи необхідно розробити систему мотивації, контролю та презентації. Спостерігаючи за роботою вчителя, зверніть увагу на ці складові. Коротко (одним реченням чи словосполученням) розкрийте позитив та негатив за кожним із критеріїв. У методичних рекомендаціях сформулюйте поради щодо вдосконалення організації ведення календарів природи.