Особливості типів неправильного сімейного виховання

Тип неправильного сімейного виховання	Основні ознаки
Гіпопротекція	Полягає у зниженому рівні опікування дитини з боку старших. Проявляється нестачею турботи й контролю, відсутністю інтересу батьків до захоплень і переживань дитини. Крайня форма такого типу виховання – цілковита бездоглядність, у результаті чого відсутній елементарний догляд за дитиною (не нагодована, погано й неохайно вдягнена, відсутні необхідні умови для виконання домашніх завдань)
Прихована гіпопротекція	Характеризується тим, що контроль за поведінкою дитини відрізняється формалізмом. Заборони й заохочення, сформульовані батьками, легко і швидко ними забуваються. Дитина знає: те, чого не можна зробити зараз, у цю хвилину, можна буде зробити завтра. У цьому випадку виконання батьківських обов'язків перетворюється на формальну необхідність, яку їм нав'язує суспільство
Потуральна гіпопротекція	Пов'язана, з одного боку, з безконтрольністю й уседозволеністю, а з іншого – з бажанням батьків захистити дитину від покарань учителів. Як правило, у цьому випадку рівень опіки дитини незначний, а ступінь задоволення ЇЇ потреб високий
Домінуюча гіперпротекція	Виражається, з одного боку, у дріб'язковому опікуванні дітей, твердому контролі їхньої поведінки, захисті від певних небезпек, а з іншого – батьки в усьому нав'язують дітям свою думку, свою волю, придушуючи в підлітків самостійність, ініціативність, почуття відповідальності
Потуральна гіперпротекція	Характеризується тим, що дитина опиняється в центрі уваги всіх членів родини, є об'єктом загального замилування. Як правило, її вчинки сприймаються без критики. За такого виховання батьки намагаються захистити дитину від можливих труднощів, заохочують її егоїзм
Явне та приховане емоційне відторгнення	Полягає в тому, що батьки пов'язують свою дитину з певними негативними моментами у своєму житті. У такій родині діти відчувають себе перешкодою в здійсненні батьківських планів. У своєму крайньому прояві такий тип виховання одержав назву виховання за типом «Попелюшки». Таке виховання може супроводжуватися жорстоким поводженням з дитиною
Виховання за типом твердого поводження з дитиною	Виражається в постійних фізичних покараннях за найменші провини й неслухняність
Виховання за типом підвищеної моральної відповідальності	Передбачає покладання на дитину з яких-небудь причин обов'язків із догляду за молодшими або безпомічними членами родини. Дитина починає розуміти, що на неї покладено велику відповідальність і вона повинна виправдати сподівання родини
Суперечливе виховання	Пов'язане із ситуацією, за якої одні члени родини дотримуються одних вимог до дитини, а інші відстоюють і застосовують свої вимоги
Зміна виховних прийомів	Полягає в заміні типу виховання, що застосовувався раніше, на інші

 

Типи батьківської любові

Тип любові	Особливості
Дієва любов (симпатія, повага, близькість)	Формула батьківського сімейного виховання така: «Хочу, щоб моя дитина була щаслива, і допомагатиму їй у цьому»
Відсторонена любов (симпатія, повага, але значна дистанція з дитиною)	«Дивіться, яка в мене чудова дитина, шкода, що в мене не так багато часу для спілкування з нею»
Дієва жалість (симпатія, близькість, але відсутність поваги)	«Моя дитина не така, як усі. Хоча моя дитина недостатньо розумна й фізично розвинена, але все одно це моя дитина, і я її люблю»
Любов за типом поблажливого відсторонення (симпатія, неповага, велика міжособистісна дистанція)	«Не можна винити мою дитину в тому, що вона недостатньо розумна і фізично розвинена»
Відторгнення (антипатія, неповага, велика міжособистісна дистанція)	«Ця дитина викликає в мене неприємні почуття й небажання мати з нею справи»
Презирство (антипатія, неповага, мала міжособистісна дистанція)	«Я мучуся, безмежно страждаю через те, що моя дитина така нерозвинена, нерозумна, уперта, боягузлива, неприємна іншим людям»
Переслідування (антипатія, неповага, близькість)	«Моя дитина погана, і я доведу їй це!»
Відмова (антипатія, велика міжособистісна дистанція)	«Я не хочу мати справи з нею»

Характеристика батьківських позицій

Вимоги батьківської позиції	Характеристика
Адекватність	Ґрунтується на реальній точній оцінці особливостей своєї дитини, на вмінні побачити, зрозуміти й поважати ЇЇ індивідуальність. Батьки не повинні концентруватися тільки на тому, чого вони в принципі хочуть домогтися від своєї дитини; знання й урахування ЇЇ можливостей і схильностей – найважливіша умова успішності розвитку
Гнучкість	Розглядається як готовність і здатність змінювати стиль спілкування, способи впливу на дитину в міру її дорослішання та у зв'язку з різними змінами умов життя родини. «Закостеніла», інфантилізуюча позиція веде до бар'єрів спілкування, спалахів неслухняності, бунту й протесту у відповідь на будь-які вимоги
Прогностичність	Виражається в її орієнтуванні на «зону найближчого розвитку» дитини й завдання завтрашнього дня; це випереджальна ініціатива дорослого, спрямована на зміну загального підходу до дитини з урахуванням перспектив її розвитку

Батьківські установки та їх вплив на розвиток особистості дитини

(за В.А. Кан-Каліком)

Тип установки	Словесна характеристика	Спосіб спілкування з дітьми	Наслідки в розвитку дитини
Прихильність, доброзичливість і любов	Дитина – центр моїх інтересів	Ласкаве ставлення, невимушена гра з дитиною	Відчуття безпеки, нормальний розвиток особистості
Явне відчуження	Ненавиджу дітей, не буду через них марнуватися	Відчуження, уникання контактів, жорсткі вчинки	Агресивність, уповільнення емоційного розвитку
Надмірна вимогливість	Не хочу мати такої дитини, якою вона є. Можна було б змінити на кращу	Ніколи не хвалить, відсутня система заохочень, «шукає дірку в цілому», часто лає	Фрустрація, невпевненість у собі, страх
Надмірне опікування	Роблю все для дитини, усього себе присвячуючи їй	Квапливість, надмірне підлаштовування під настрій дитини, обмеження її самостійності	Уповільнення соціалізації, нездатність проявляти самостійність, інфантильність

 

■

Орієнтовна програма вивчення сім’ї

1. Склад сім’ї:

· повна, неповна сім’я;

· віковий склад сім’ї;

· професії членів сім’ї;

· освітній, культурний рівень сім’ї;

· моральне обличчя сім’ї;

· здоров’я членів сім’ї;

2. Виховна діяльність членів сім’ї;

· виховні позиції сім’ї;

· участь членів сім’ї у вихованні дітей;

· освітній рівень батьків, педагогічна компетентність батьків;

· авторитет членів сім’ї;

· провідній напрямок у сімейному вихованні;

· реакція дитини на виховний вплив батьків.

3. Соціальний контроль в сім’ї:

· поведінка дитини в сім’ї;

· поведінка дитини поза сім’єю;

· методи і прийоми регуляції поведінки дитини в сім’ї;

· ставлення членів сім’ї до громадських обов’язків.

4. Матеріально-побутова діяльність сім’ї:

· матеріальне забезпечення сім’ї;

· житлові умови;

· ступінь зайнятості членів сім’ї матеріально-побутовою діяльністю;

· задоволення в сім’ї матеріально-побутових потреб підлітка.

5. Дозвілля сім’ї і учень:

· як члени сім’ї проводять своє дозвілля, чому його присвячують;

· час, який витрачається на дозвілля членами сім’ї;

· форми проведення дозвілля: проводиться спільно, по одинці;

· ставлення учня до спільного сімейного дозвілля;

· чи вживають члени сім’ї спиртне.

6. Стосунки в сім’ї:

· стосунки між батьками, старшими членами сім’ї;

· стосунки між батьками і дітьми;

· стосунки між дітьми;

· причини конфліктів у сім’ї;

· вплив стосунків у сім’ї на самопочуття, поведінку дитини в сім’ї, школі, його успішність.

7. Взаємозв’язок сім’ї і школи:

· через кого із членів сім’ї підтримується зв’язок зі школою;

· як виконують батьки вимоги вчителя, його рекомендації і поради.

Супровід завдань психологічної спрямованності

Тест «Малюнок сім'ї»

Це одна з найпопулярніших методик, що використовується в практичній роботі шкільного психолога. Ця методика спрямована на виявлення емоційних проблем і труднощів взаємин в сім'ї.

Існує безліч модифікацій вживання тесту і обробки результатів. Дитину просять «намалювати сім'ю», або «намалювати свою сім'ю», або «намалювати всіх членів своєї сім'ї зайнятих чим-небудь». Згідно з деякими методиками після малювання повинна відбутися бесіда за змістом малюнка. Методика може (бути доповнена іншими завданнями (наприклад, «намалювати сім'ю в чотирьох кімнатах»), може проводитися окремо з дитиною або всіма членами сім'ї.

Існує немало різних систем інтерпретації результатів теста «Малюнок сім'ї». Вітчизняні психологи часто використовують схеми, запропоновані В.К. Лосевой і Г.Т. Хоментауськасом, де пропонується аналізувати малюнок сім'ї по трьом рівням:

1. Інтерпретується узагальнена структура малюнка.

2. Інтерпретується графічні зображення окремих членів сім'ї.

3. Аналізується процес малювання.

В.К. Лосева наводить 33 правила інтерпретації малюнка, звертає увагу на процес малювання, підписи, які робить дитина поряд з персонажами.

При малюванні використовуються стандартний аркуш білого паперу (А4), кольорові олівці і простий олівець.